Київський політехнік

Хочу коротко зупинитися на діяльності адміністративно-господарського управління (АГУ) університету в минулому році, яка була спрямована на утримання в нормальному експлуатаційному стані існуючої матеріально-технічної бази та подальший її розвиток для забезпечення навчальної, наукової діяльності й

2010 рік – двохсота річниця з дня народження великого польського композитора-романтика Фредеріка Шопена. “О, Шопен!” – почуються радісні вигуки. Хоча знайдуться, певно, й ті, хто не матиме й гадки, хто це. Спробуймо зараз відволіктися від наших сірих буднів і згадати геніального композитора, що відкрив світу прекрасну душу польського народу і ще за життя став для співвітчизників символом боротьби за визволення пригнобленої Батьківщини. Творчість цього митця через майже сто років після його смерті лишалась настільки живою та актуальною, що під час фашистської окупації Польщі німці під страхом смерті забороняли виконання його творів. Згадаймо людину, серед учнів і друзів якої було чимало поляків і з України.

Історично склалося так, що в Україні тривалий час викладачі в навчальному процесі, службовці та інженерно-технічні працівники у фаховому спілкуванні здебільшого вживали російську мову.

Саме такі неземні враження залишив по собі конкурс «Нумо, дівчата!», що пройшов 5 березня у студмістечку. Це був не стандартний конкурс краси, до якого ми звикли на прикладах факультетських «місок», а справжнє театральне дійство, створене завдяки талантам дівочих команд від гуртожитків і вмілій організаторській роботі соціального працівника і організатора багатьох заходів у КПІ Олени Строменко.

Мені пощастило зустріти справжню Жінку – матір і дружину, яка повністю реалізувала себе в професійній сфері і продовжує творчий рух уперед. Це д.т.н., в.о. завідувача кафедри технології електрохімічних виробництв проф. Ольга Володимирівна Лінючева.

Представляти Світлану Михайлівну Волошко, доктора фізико-математичних наук, професора кафедри фізики металів ІФФ в Київській політехніці не потрібно.

За календарем – весна. Пробудження природи спонукає до змін у житті. Але мені пощастило познайомитись з людиною, чиє життя ніколи не було одноманітним. Точніше, вона завжди живе так, щоб їй було цікаво.

Чи не найвищим визнанням досягнень науковців у нашій країні є присудження їм державної премії в тій чи іншій галузі. А молодих науковців? “Для них, – вважає завідувач кафедри теоретичної електротехніки проф. А.А.Щерба, – встановлено премію Президента України”.

Ця чарівна жінка – молодий викладач-дослідник Марина Михайлівна Шовкалюк – мелодійністю мови може позмагатися з голосом самої весни.

Четвертокурсниця ІХФ Ірина Раухвергер не лише вчиться на «відмінно», є старостою академічної групи, займається науковою діяльністю, а  й бере активну участь у громадському житті, її обрали головою профбюро факультету.