Чи не найвищим визнанням досягнень науковців у нашій країні є присудження їм державної премії в тій чи іншій галузі. А молодих науковців? “Для них, – вважає завідувач кафедри теоретичної електротехніки проф. А.А.Щерба, – встановлено премію Президента України”. Саме таку премію (з 15, виділених для Міносвіти) отримала торік старший викладач кафедри теоретичної електротехніки ФЕА Юлія Володимирівна Перетятько.
Сфера її наукових інтересів вельми перспективна, адже затребувана виробництвом. Юлія Володимирівна займається розрахунком електричних полів у діелектричних середовищах, зокрема, в кабельно-провідних виробах, які мають серійне впровадження і з усіх країн СНД виробляються лише в Україні. Результати, отримані молодим науковцем, відображено в двох монографіях, виданих на кафедрі колективом авторів. “Це результати світового рівня, – впевнено говорить Анатолій Андрійович. – Юлія Володимирівна розробила методики, які впроваджено на заводі “Південкабель” (м.Харків) при освоєнні нової на ринку СНД продукції”.
Ю.В.Перетятько викладає студентам теоретичні основи електротехніки. “Загалом, усі студенти дуже допитливі, не скупі на запитання, – ділиться вона. – І це, як на мене, перевага. Хотілося б виділити Дмитра Іщенка (ФІОТ). Ця людина знає, чого хоче. Дуже багато працює над собою. “Зубастий аспірант” – так образно на одній з конференцій назвали цього швидкого на коментарі студента”. На запитання, чи не складно працювати зі студентами, Юлія Володимирівна розповіла анекдот: “Запитують якось китайця: “За скільки ти вивчиш японську мову?” – “Ну, за 2-3 роки”. Питають у француза. “За місяць, може два”, – відповідає той. Запитують у КПІшника. “Водичка є, да? Ага. Зараз докурю і підемо складати”. І прокоментувала: “Таких історій про політехніків безліч. А суть одна: наші студенти знайдуть вихід з будь-якої ситуації. Це й подобається”.
Розповідаючи, як їй працюється в чоловічому колективі, Юлія Володимирівна широко посміхалася: “Чудово, навіть краще, ніж у жіночому. Чоловіче оточення стимулює, організовує, виховує. Крім того, жодних пліток і обговорення чужого приватного життя”.
“Як вдається бути оптимісткою, гарно виглядати й при цьому успішно будувати кар’єру?” Запитання, здається, збентежило співрозмовницю. Та за мить з очей сипонули іскринки-смішинки: “Не переставати дивуватися. Дивуватися всьому, що оточує. Світ такий прекрасний. І важливо зуміти побачити це!”