Війна

Пам'ятати вічно

В Україні війна. Щодня на цій війні гинуть люди. Гинуть за те, щоб ми могли жити, вчитися, працювати, кохати, виховувати дітей. Тут, у глибокому тилу, не всі усвідомлюють, яку високу ціну платять наші співвітчизники за цей  спокій і мир.

Кирило Бунтов: "Коли розгорнулися Майдан та події на сході України, я не міг залишатися осторонь"

14 жовтня минулого року під час церемонії вшанування пам'яті київських політехніків, які загинули на Майдані та в боях на сході України, я познайомився з учасником Революції Гідності та Антитерористичної операції – студентом нашого університету Кирилом Бунтовим.

Студент КПІ Богдан Кушнір про загиблого друга і війну на Донбасі

– З Владом ми вчилися на тому самому факультеті, мешкали в одній кімнаті гуртожитку. Йому так само, як і мені, виповнився 21 рік. Воювали ми теж поряд. Того дня, під час виконання бойового завдання від вибуху снаряда Владу відірвало ногу нижче коліна і пошкодило інші частини тіла.

Пам'ятаймо!

Ми щодня проходимо біля пам'ятника загиблим політехнікам, що стоїть поблизу станції метро. На пам'ятнику написи: "Мужнім. Самовідданим. Непереможним. Студентам, викладачам, працівникам Київського ордена Леніна політехнічного інституту, які віддали життя за Радянську Вітчизну в боях Великої Вітчизняної війни 1941–1945