За календарем – весна. Пробудження природи спонукає до змін у житті. Але мені пощастило познайомитись з людиною, чиє життя ніколи не було одноманітним. Точніше, вона завжди живе так, щоб їй було цікаво. Тетяна Анатоліївна Роїк – доктор технічних наук, професор НТУУ “КПІ”, викладач-дослідник–2009 з ІФФ.
Ще у школі вона полюбляла точні науки – фізику і математику. Отримавши після закінчення навчання золоту медаль, за порадою батька – д.т.н., проф. А.П.Гавриша, який більше 30 років працює в ММІ Київської політехніки, вступила на інженерно-фізичний факультет КПІ.
Після закінчення університету Тетяна Анатоліївна продовжує наукову діяльність в Інституті проблем матеріалознавства Академії наук України, де пропрацювала 12 років. Саме тут з’явилися перші напрацювання з наукового напряму, в якому вона працює й дотепер, – створення матеріалів антифрикційного призначення. Близько 10 років Тетяна Анатоліївна очолювала відділ матеріалознавчих досліджень у державному науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння. Вона – один із творців української зброї, за що має відповідні відзнаки.
Про свої досягнення говорить трохи ніяковіючи, хоча має понад 20 патентів, близько двохсот наукових статей, а також монографії. На момент розмови з Тетяною Анатоліївною на розгляді в Державному департаменті інтелектуальної власності перебувало ще три її патенти.
На постійній роботі в НТУУ “КПІ” Тетяна Анатоліївна не так давно. У 2004 р. прийшла сюди після захисту докторської. До речі, одночасно зі своїм братом – О.А.Гавришем, нині деканом ФММ.
Професор Т.А.Роїк займається вивченням і створенням нових видів матеріалів, зокрема, на металевій основі для вузлів тертя, що працюють при підвищених і високих навантаженнях, температурах, швидкостях, тобто в екстремальних умовах. Як відомо, усе в житті має контактну взаємодію. І, безумовно, всі прилади – побутові, на виробництві, в наукових установах – мають вузли тертя. Для того щоб вони були надійними і довговічними, слід забезпечити їх безвідмовну роботу. Виявляється, до 80% випадків виходу з ладу будь-якого обладнання – від малесенького пристрою до гіганта-агрегата – пов’язані зі зносом контактних пар при експлуатації.
Матеріали для роботи в екстремальних умовах можна створювати на основі металевих відходів, зараз це надзвичайно актуально в розрізі Державної програми з утилізації відходів та нових ресурсозберігаючих технологій. Певним чином це вирішує проблему зменшення забруднення навколишнього середовища. За цим напрямом, серед інших, нині працює наукова група під керівництвом проф. Т.А.Роїк. У Тетяни Анатоліївни шафка робочого стола забита залізяччям. Піввалізи “заліза” везла вона нещодавно і в Польщу як керівник і виконавець спільного проекту з польськими науковцями.
Дипломники Тетяни Анатоліївни три роки поспіль займали перші місця на Всеукраїнських конкурсах дипломних робіт у Харкові та Донецьку.
Своїх студентів вона надзвичайно любить, бажає їм не втрачати інтересу до життя.
Тетяна Анатоліївна і сама намагається жити цікаво, кожен день – і в побуті, і в науці – у неї не схожий на інший. Її захоплення – це музика, мандри і риболовля. Тож нехай весна дзвенить Тетяні Анатоліївні найчарівнішими мелодіями, стежки запрошують до мандрів і ловиться лише велика рибка!