Київський політехнік

Одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасного матеріалознавства є розробка наноструктурних матеріалів. Дослідження властивостей нанокомпозитних систем проводять на рівні атомів і молекул за допомогою електронної мікроскопії. Такий дослідницький центр у Київській політехніці започаткували майже чверть століття тому. І донині він є лідером серед наукових осередків країни.

Понад 20 років тому українські науковці – інженери, медики, фізики, біологи – під керівництвом академіка Б.Є. Патона розробили та впровадили технологію зварювання живих м'яких тканин.

Понад 650 проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконавцями яких є заклади вищої освіти й наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, було подано на конкурс МОН. Після завершення експертиз та оцінювання в секціях, затверджено перелік із-понад 130 проєктів-переможців, які пройшли конкурсний відбір та фінансування яких розпочнеться цього року за кошти Державного бюджету України. Серед них і 8 проєктів, які будуть виконуватися в КПІ ім. Ігоря Сікорського впродовж найближчих трьох років.

Твори Ук Дара Чана прикрашають музеї, художні галереї та приватні колекції Австралії, Великої Британії, Голландії, Німеччини, Нової Зеландії, Норвегії, США, Югославії, Франції і, звісно ж, України. До 18 квітня помилуватися ними мають змогу й київські політехніки. Усім любителям мистецтва варто цією нагодою скористатися.

Колективний договір КПІ ім. Ігоря Сікорського регулює виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між Адміністрацією Університету та його трудовим колективом для узгодження інтересів працівників та роботодавця, гарантує захист прав та інтересів усіх працівників Університету незалежно від їх членства у профспілці.

Упродовж двох днів 20-21 лютого 2025 року в КПІ пройшла  X  Міжнародна науково-практична конференція "Математика в сучасному технічному університеті".  Починаючи з 2013 року, її регулярно організовує кафедра математичного аналізу та теорії ймовірностей ФМФ КПІ ім.

Одна з моїх нещодавніх поїздок стала можливою завдяки короткостроковій програмі студентського обміну MIRAI (Mutual understanding, Intellectual Relations and Academic exchange Initiative), що реалізується Міністерством зовнішніх справ Японії.

У залі рідкісних книг Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка 20 лютого відбувся круглий стіл, присвячений визначному українському науковцю у галузі технології машинобудування, професору, солдату Другої світової війни Володимирові Хільчевському.

Впритул займатися проблемами протимінної діяльності університет почав трохи більше року тому, коли у структурі Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту було створено Навчально-науковий центр інноваційних технологій у сфері гуманітарного розмінування.