Вельмишановний Дмитре Васильовичу, Вельмишановні господарі, присутні! Щиро дякую за запрошення виступити перед Вами на харківській землі, де поєднання можливостей влади, бізнесу, освіти і науки для інноваційного розвитку економіки є найбільш природним в силу потужного виробничого,
Дискусія довкола інноваційного розвитку національної економіки ведеться в Україні вже понад десять років. Ця проблематика обговорювалася на трьох всеукраїнських конференціях під безпосереднім головуванням колишнього президента України Л.Кучми, на численних засіданнях різних урядів, на представницьких міжнародних заходах, включаючи інноваційний форум під егідою Європейської економічної комісії ООН (листопад 2010 р.). При цьому головними суспільними інституціями інноваційного процесу в Україні бачилися наукові інститути, високотехнологічний бізнес та органи державного управління. Університети ж у ньому як серйозні учасники і партнери не сприймалися. Про ключову роль університетів в інноваційному розвитку України, про проблеми, що виникли на цьому напрямі, та про шляхи їх вирішення ділиться своїми думками ректор Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” академік Михайло Згуровський.
Останнім часом громадськість, яка ще здатна мислити, б’є на сполох, відзначаючи наявність феномену так званого «кліпового мислення» та його наслідків для окремої людини вже зараз та для суспільства в цілому в недалекому майбутньому. Достатньо подивитися на деякі заголовки статей в ЗМІ та на відповідних сайтах в Інтернеті: «Информация – самый сильный наркотик последнего десятилетия», «Джеймс Мартин: тенденции, которые мы наблюдаем, могут угрожать человеческому разуму…», «Клиповое мышление – что это такое?», «Клиповое мышление не созерцательное мышление.
22 жовтня 2010 року на базі Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” під керівництвом заступника міністра освіти і науки України Є.М.Суліми відбулося розширене засідання робочої підгрупи “Розвиток науково-технічної та інноваційної сфери” Комітету з економічних реформ при Президентові України. На засіданні розглядалося питання передачі та комерціалізації технологій і об’єктів права інтелектуальної власності, створених за державні кошти.
Подаємо пропозиції нашого університету, підготовлені до зазначеного засідання.
Новий навчальний рік у НТУУ “КПІ” розпочинається на мажорній ноті: нещодавно авторитетний щотижневик “Дзеркало тижня” у своєму випуску № 24 від 19 червня ц.р.
Другий семестр перетнув свій екватор, і скоро студенти нашого та інших факультетів та інститутів закінчуватимуть черговий навчальний рік. Серед них є такі, хто незалежно від спеціальності відповідають одній спільній характеристиці, яка їх об’єднує, – вони випускники.
Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці.
100 років тому в журналі “Известия “Киевского политехнического института Императора Александра ІІ” (1903 р., книга III, стор. 7–25) було опубліковано текст промови першого ректора КПІ В.Л. Кирпичова на незвичну для технічного навчального закладу тему: “Значение фантазии для инженеров”. Думки, висловлені в ній, і сьогодні сприймаються з інтересом – щось подібне нечасто пишуть чи говорять останнім часом. Пропонуємо увазі читачів скорочений текст цієї промови. Думаємо, знайомство з нею буде для політехніків приємним, цікавим і корисним.
У статті академіка НАН України М.З. Згуровського, надрукованій в Міжнародному суспільно-політичному щотижневику “Дзеркало тижня”, № 39 (618) від 14 жовтня 2006 року, визначається, що стратегія розвитку об’єднаної Європи спрямована на гармонійний розвиток трьох вершин так званого “трикутника знань” – освіти, досліджень та інновацій, що передбачає рішучу підтримку з боку держави та суспільства, а також відповідні рівні стимулювання людської активності у сферах традиційного виробництва знань та конкурентоспроможної продукції.
