Суспільство і наука

Протягом усього свого існування хімія завжди допомагала і продовжує допомагати людині в її практичній діяльності. Без хімії неможливий розвиток паливно-енергетичного комплексу, металургії, транспорту, зв'язку, будівництва, електроніки, сфери побуту тощо.

Сьогодні для розвитку економік країн СНД надзвичайно великого значення набуває розвиток інноваційної сфери. Підтвердженням цього став Міжнародний інноваційний форум країн СНД, який пройшов з 27 по 30 вересня 2011 року в Києві.

Слово "копіпаст" автором запозичене у наших студентів під час консультацій з приводу підготовки до захисту курсових, рефератів, розрахункових робіт.

Икеда Д., Згуровский М. Япония и Украина – разные судьбы, общие надежды. Диалоги. – К.: Издательский дом «Град», 2011. – 304 с. ISBN 978-966-97160-1-9

Хто б там що казав, але прагматичні європейці насправді завжди були романтиками. Навіть у ХІХ столітті, яке інколи називають "сторіччям пари та електрики", вони намагалися всіляко прикрашати своє життя. Недарма ж навіть на промислових виставках, де широка публіка могла ознайомитися з найновішими досягненнями науки й техніки, найбільшу її увагу привертали  експонати, які в той чи інший спосіб наслідували природу. Тобто спочатку було подивування майстерністю імітації, і лише потім – способом, яким досягався бажаний ефект.

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй,  відзначаючи, що розуміння людиною матеріальної сутності світу засноване, зокрема, на знаннях у галузі хімії, та підкреслюючи, що поширення знань про хімію є надзвичайно важливим для вирішення таких проблем, як зміна клімату, забезпечення надійних джерел води, продовольства і енергії, підтримання здорового стану довкілля в інтересах благополуччя усіх людей, проголосила 2011 рік Міжнародним роком хімії.

У середині 80-х на ХТФ функціонувала лабораторія радіохімії на чолі з проф. Ю.Я.Фіалковим з сучасним обладнанням та когортою молодих учених, які мали досвід роботи з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання та "гарячими" радіонуклідами. У лабораторії проводили теоретичні дослідження неводних і водних розчинів, а також практичні розробки, наприклад, методів очищення промислових стоків від різних забруднень, у т. ч. і радіоактивних.

Обидва законопроекти про вищу освіту, зареєстровані у Верховній Раді, не знайшли підтримки ні в освітян, ні в ректорів і викликали бурхливі протести в студентському середовищі. Тож у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України вирішили писати новий варіант закону і на минулому тижні затвердили експертну робочу групу, куди увійшли керівники багатьох провідних вишів. Щоправда, прізвища ректора найбільшого вузу країни, колишнього міністра освіти Михайла Згуровського там не виявилося.

Про своє бачення майбутнього української вищої освіти ректор НТУУ“КПІ” Михайло Згуровський розповів в інтерв’ю УНІАН.

 Вельмишановний Дмитре Васильовичу, Вельмишановні господарі, присутні! Щиро дякую за запрошення виступити перед Вами на харківській землі, де поєднання можливостей влади, бізнесу, освіти і науки для інноваційного розвитку економіки є найбільш природним в силу потужного виробничого,

Дискусія довкола інноваційного розвитку національної економіки ведеться в Україні вже понад десять років. Ця проблематика обговорювалася на трьох всеукраїнських конференціях під безпосереднім головуванням колишнього президента України Л.Кучми, на численних засіданнях різних урядів, на представницьких міжнародних заходах, включаючи інноваційний форум під егідою Європейської економічної комісії ООН (листопад 2010 р.). При цьому головними суспільними інституціями інноваційного процесу в Україні бачилися наукові інститути, високотехнологічний бізнес та органи державного управління. Університети ж у ньому як серйозні учасники і партнери не сприймалися. Про ключову роль університетів в інноваційному розвитку України, про проблеми, що виникли на цьому напрямі, та про шляхи їх вирішення ділиться своїми думками ректор Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” академік Михайло Згуровський.