Характерною ознакою минулого століття було нестримне прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку. Успіх вимірювався переважно зростанням валового внутрішнього продукту. Вважалося, що це автоматично приведе до добробуту і значного підвищення рівня життя людей.
У сучасних умовах економічного життя головною тенденцією є глобальна інтеграція як у сфері економіки, так і у сфері науково-технологічній. Це певною мірою стосується й організації науково-дослідної роботи у нас в університеті.
П'ятнадцятирічний етап побудови ринкової економіки України виявився складним і тернистим для більшості її народногосподарських секторів . Він болісно зачепив і такі «крихкі» й чутливі сфери , як вища освіта й наука .
Суспільство, засноване на знаннях (Knowledge society, К-суспільство), стало широко вживаним терміном.
Масове виробництво і розповсюдження знань обіцяє змінити його за історично короткий період, ймовірно за життя кількох поколінь. Бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) як потужних інструментів для роботи з інформацією та знаннями суттєво прискорює такі зміни.
На зустрічі з народними депутатами, що відбулася 6 грудня, з доповіддю про найбільш характерні проблемні питання розвитку науки та інноватики в університетах України на прикладі діяльності КПІ виступив проректор з наукової роботи НТУУ “КПІ” М.Ю.Ільченко.
Сьогодні національні економіки більшості країн світу будуються на засадах інноватики, що вимагає, безперечно, поєднання таких важливих суспільних складових, як виробництво, наука, освіта та бізнес в єдину інноваційну модель країни.
КПІ виробив струнку систему підготовки фахівців, що включає обов'язкове залучення майбутніх інженерів до науково-дослідної роботи із самого початку навчання. За шість років навчання студент проходить усі етапи класичних наукових досліджень: підготовка літературного огляду, виконання патентно-інформаційних досліджень, експериментальні та/або конструкторські роботи.
