Широке впровадження комп'ютерів у всі види діяльності та постійне нарощування їхньої обчислювальної потужності потребує значного обсягу паралельних і розподілених обчислень. На кафедрі обчислювальної техніки ФІОТ проводять важливі теоретичні та прикладні дослідження у сфері створення надпродуктивних паралельних обчислювальних систем.

Поряд з науковцями старшого покоління впевнено стають молоді. Вони такі ж завзяті й допитливі, якими свого часу були і їхні наставники, що створили й вивели в лідери першу в Україні спеціалізовану кафедру цього профілю, підготували тисячі вітчизняних і сотні зарубіжних спеціалістів, заявили про свої напрацювання міжнародній спільності, а тепер успішно готують собі наукову зміну. Серед молодих дослідників, які успішно працюють під керівництвом ветерана кафедри професора Георгія Михайловича Луцького за напрямом "Надпродуктивні паралельні обчислювальні системи та мережі", – аспірант Олександр Гончаренко. На думку колег, він належить до категорії науковців, які одразу прийняли комп'ютерну техніку як якийсь чарівний світ, праця в якому – це одночасно й хобі, і гра.

Тож дослідженнями в обраній галузі студент почав займатися ще на перших курсах. Його наукові інтереси пов'язані з такими фундаментальними питаннями, як продуктивність, відмовостійкість, ефективність комп'ютерних систем. "Олександр давно приєднався до нашої дослідницької групи і став її невід'ємною частиною, проявивши свої таланти природженого науковця, – говорить його наставник. – За тематикою кафедри ним було зроблено багато досліджень, як самостійно, так і в співпраці з іншими науковцями, а їхні результати стали основою для підготовки відповідних публікацій. До речі, – продовжує він, – результати напрацювань Олександра було опубліковано у виданні рівня Scopus, а всього на сьогоднішній день він має 23 друкованих праці".

Нинішня робота молодого вченого стосується методів та засобів підвищення ефективності масштабованих високопродуктивних обчислювальних систем. Зокрема, він запропонував низку нових підходів топологічного синтезу. Тепер предметом дослідження є не лише топологія та відмовостійкість, а й інші напрями, приміром паралельна архітектура, що використовується на рівні вузлів.

З метою державної підтримки важливих для країни напрацювань молодого дослідника Олександра Гончаренка удостоєно академічної стипендії Президента України.

"Обрав спеціальність комп'ютерного інженера тому, що в шкільні часи мені завжди було цікаво: як працює комп'ютер? Як і всім дітям, мені подобалися комп'ютерні ігри, але вони постійно наводили мене на думки про внутрішнє начиння того "чорного ящика" під столом, – розповідає про себе стипендіат. – У якийсь момент мені закортіло дізнатися про цей ящик усе що можна, зрозуміти, як він влаштований в різних аспектах, починаючи з елементарної апаратури та алгоритмів і завершуючи штучним інтелектом та суперкомп'ютерами. Ця цікавість і привела мене спочатку до навчання на ФІОТ, а потім – до справжніх наукових досліджень".

А взагалі, Олександр – людина різнобічних інтересів і здібностей. "Цікавлюся художньою літературою, – ділиться він. – Як правило, в жанрі фантастики чи фентезі, рідше – жахів і містики. Також полюбляю міфологію та філософію. Сподіваюся колись написати книгу. Робив спроби в письменництві, маю для цього цікавість і хист, але серйозно планую займатися вже після аспірантури: щоб мотивувати себе, дав собі слово, що не почну писати "художку" доки не завершу дисертацію".

Серед іншого, юнак навчався музики: закінчив музичну школу, оволодів клавішними інструментами, зі сцени дарував своє вміння слухачам. Та після вступу до КПІ ім. Ігоря Сікорського змушений був відмовитися від цього захоплення: навчання та наукова робота поглинули увесь час. Отож музичні уподобання тихенько знітилися і чекають, що в майбутньому Олександр обов'язково до них повернеться.

Захопленням тенісом, якому свого часу Олександр також надав данину, і який теж залишився у минулому, нині нікого не здивуєш. А от кулінарними вміннями юнак може спантеличити багатьох. По секрету, в його родині зазвичай до свят колективно готують смаколики: експериментують, вдосконалюють рецепти, додаючи туди нові інгредієнти та свої фантазії, – творять такий собі сімейний "кулінарний записничок". "І навіть тут науковий підхід є вельми корисним", – з усмішкою запевняє студент.

З неприхованою гордістю говорить про нього і професор Георгій Луцький: "Як успішний молодий науковець Олександр Гончаренко мотивує своїх одногрупників (був старостою групи) та інших студентів. Завдяки таким, як він, сьогодні маємо хвилю талановитих аспірантів, більшість із них уже відзначилися певними науковими здобутками у своїй предметній сфері". Тож нехай хвилі здібних студентів та аспірантів поповнюють ФІОТ і кафедру обчислювальної техніки. Тут навчать і введуть у світ фантастики – науки про комп'ютери та ШІ.

Надія Ліберт