Webmaster: Факультет соціології в даний час входить у склад Факультету соціології і права
До складу ФС входять: кафедра філософії, кафедра політології, соціології та соціальної роботи, кафедра історії, кафедра психології і педагогіки, Науково-дослідний центр прикладної соціології “Соціоплюс”, Науково-методичний центр “Системного аналізу і статистики”, лабораторія технічної естетики та дизайну, Науково-практичний центр соціальної роботи. Факультет має три методичних кабінети, укомплектованих новою літературою, два комп’ютерних класи.
На факультеті навчається більше 1 тис. студентів, серед них є іноземні громадяни.
Форми навчання: денна, заочна, екстернат (як друга вища освіта). Факультет готує фахівців зі спеціальностей “Адміністративний менеджмент” та “Соціальна робота”. Деканом факультету з дня його заснування є професор Б.В.Новіков.
Видається збірник наукових праць “Вісник НТУУ “КПІ”: Філософія. Психологія. Педагогіка”, включений до переліку наукових видань ВАК України, та періодичний збірник наукових праць “Сторінки історії”. За результатами щорічних Днів студентської науки видаються збірники студентських наукових праць.
До складу ФС входять: кафедра філософії, кафедра політології, соціології та соціальної роботи, кафедра історії, кафедра психології і педагогіки, Науково-дослідний центр прикладної соціології “Соціоплюс”, Науково-методичний центр “Системного аналізу і статистики”, лабораторія технічної естетики та дизайну, Науково-практичний центр соціальної роботи. Факультет має три методичних кабінети, укомплектованих новою літературою, два комп’ютерних класи.
Кафедра філософії
Організована у 1958 р. Має статус загальноуніверситетської та факультетської випускової (зі спеціальності “Адміністративний менеджмент”). Завідувач кафедри – доктор філософських наук, професор Борис Володимирович Новіков.
Основним напрямом наукової роботи кафедри і факультетської аспірантури є дослідження механізмів активізації творчого потенціалу молоді.
Кафедра готує адміністративних менеджерів, філософів-дослідників з проблем соціальної філософії та філософії історії.
Кафедра політології, соціології та соціальної роботи
Організована у 1990 році. Завідувач кафедри – доктор філософських наук, професор Людмила Михайлівна Димитрова. Кафедра готує соціологів-дослідників з проблем загальної соціологічної теорії, освіти, культури, праці, управління, молоді, фахівців у галузі соціальної роботи з безробітними, дітьми, молодими сім’ями, інвалідами тощо.
Кафедра історії
Організована в 1955 році. Завідувач кафедри – кандидат історичних наук, професор Борис Павлович Ковальський. Має статус як загальноуніверситетської, так і факультетської кафедри. Забезпечує викладання історичних дисциплін студентам усіх форм навчання.
Кафедра психології і педагогіки
Організована у 1998 році. До складу ФС увійшла в 2006 р. Завідувач кафедри – кандидат психологічних наук, доцент Олена Василівна Винославська. Кафедра здійснює підготовку управлінських та педагогічних кадрів для вищих навчальних закладів України за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” напряму “Специфічні категорії” за спеціальностями: “Педагогіка вищої школи” та “Управління навчальним закладом”.
НДЦ прикладної соціології “Соціоплюс”
Створений у 2002 році. Керівник центру – вчений секретар НТУУ “КПІ”, доцент кафедри філософії Анатолій Анатолійович Мельниченко. Центр здійснює соціологічні та маркетингові дослідження в соціальній, політичній, економічній та освітній сферах. На базі Центру проходять навчальну виробничу практику студенти факультету соціології.
Науково-методичний центр "Системного аналізу і статистики”
Центр створено 6 липня 2006 року на базі відділу статистики і системного аналізу НТУУ “КПІ”. Адміністративне керівництво підрозділом здійснює факультет соціології, науково-методичне керівництво – Інститут прикладного системного аналізу.
Керівник центру – кандидат фізико-математичних наук, доцент Галина Петрівна Бахтіна. Головна мета діяльності Центру – удосконалення методик розробки інноваційних технологій і механізмів визначення рейтингів системи базових методологічних складових, забезпечення якості вищої освіти.
Лабораторія технічної естетики
Створена у 2005 р. Керівник лабораторії – професійний дизайнер, викладач кафедри філософії Костянтин Сергійович Коваль. Напрями діяльності: визначення естетичних параметрів майбутніх промислових виробів, дизайн поліграфічної продукції, розробка інтер’єру робочих приміщень тощо.
Науково-практичний центр соціальної роботи
Керівник – завідувач кафедри політології, соціології та соціальної роботи, доктор філософських наук, професор Людмила Михайлівна Димитрова. Створений за сприяння відділів народної освіти Солом’янської і Святошинської РДА у м. Києві з метою поліпшення рівня соціальної роботи насамперед серед дітей і підлітків мікрорайону. У 2005 році разом зі Спілкою самаритян України відкрито антикризовий центр “Перлина”, де обездолені діти отримують інтелектуально-вольову, освітню та іншу підтримку.
Розповідає
декан ФС
Б.В.Новіков
– Факультету соціології виповнилося 10 років. Борисе Володимировичу, не могли б Ви розповісти, з якою метою було створено факультет соціології і кому прийшла ідея щодо його створення саме у технічному вузі?
– Це запитання непросте, навіть для декого воно залишилось питанням ще й досі: чому це в технічному університеті є факультети лінгвістики, права, менеджменту, соціології… Існує декілька обставин. Приблизно 15 років тому Київський політехнічний інститут перестав бути просто політехнічним інститутом, а отримав звання Національного технічного університету України. В той час відбувалось багато перейменувань: технікуми ставали інститутами, інститути – університетами або академіями, але в 90 відсотках ці перейменування звелися лише до зміни назв. М.З.Згуровський, ректор НТУУ «КПІ» і на той час міністр освіти, поставився до всього серйозно, він відвідав найкращі вузи світу і зробив певні висновки. У нього було дуже просте, але адекватне уявлення, яким вимогам має відповідати університет: університет – це, по-перше, дійсно універсальна підготовка, яка передбачає не тільки професіоналів, а й, так би мовити, «вчителів», тобто людей, які б могли передавати свої знання – саме в цьому відмінність університету від інституту чи академії. По-друге, в західній традиції до 25 відсотків складу такого навчального закладу – гуманітарні факультети. Це створено для того, щоб професіонали в технічній галузі могли бути компетентними в різних сферах, тобто були освіченими людьми. Університет – це поняття, яке накладає дуже високі вимоги і обов’язки на ту інституцію, яка називає себе університетом, тобто, по-перше, це статус університету, по-друге – самодостатність «КПІ». Михайло Захарович і висловив ідею створити в КПІ на основі суспільствознавчих кафедр факультет соціології.
– Чи все, що планувалося, вдалося реалізувати за 10 років існування факультету?
– Плани були грандіозні, але ідея на той час була неймовірна. Факультет спочатку не мав ні приміщення, ні гуртожитків. Галина Вікторівна Лобанова була першим моїм заступником із соціальної роботи. Тетяна Іванівна Костроміна була першим моїм заступником з методичної роботи. Це, можна сказати, була неймовірна авантюра і мені потрібні були люди, які були б здатні на неї. Все трималося на «голому» ентузіазмі, трохи допомагали батьки студентів – подарували факультету два старенькі комп’ютери і допомогли з ремонтом. Розвиватися факультет почав за рахунок коштів контрактників. Я і мої однодумці вважали, що мета варта зусиль, і ми власними силами йшли до поставленої мети. Я сподіваюсь, що наші студенти теж так вважають і цінять наші старання, бо все це лише заради них. Поки є завдання, проблеми – людина знайде енергію, креатив, можливості їх здійснити.
– Які плани на майбутнє факультету соціології?
Звичайно, є плани на майбутнє, бо без цього просто неможливо. Потрібно прагнути досконалості. Ми за останній рік зробили досить багато: у вищій школі тепер є три основні складники діяльності – навчальний, виховний і науково-дослідницький. У нас порівняно нові спеціальності, випусковими яких є традиційні кафедри: для соціальної роботи – кафедра політології, соціології та соціальної роботи, а для адміністративного менеджменту – кафедра філософії. Найкращих ми відбираємо в аспірантуру, на них покладаються великі надії, а пріоритетним для них є наука. На науці ми не економимо: проводимо дні науки, міжнародні конференції, маємо два свої фахові видання. Ми відкрили Спеціалізовану вчену раду, за допомогою якої можна стати кандидатом наук зі спеціальності “Соціальна філософія і філософія історії” та “Філософія освіти”. Це дуже важлива подія в житті факультету. Приблизно місяць тому відбувся перший блискучий захист. Плануємо створити ще одну спеціальність – “Емпіричну соціологію”. Стосовно розвитку матеріальної бази, то тут теж є певні перспективи, хоча певна сутужність ще є. А ще сьогодні розвивається лабораторія технічної естетики і дизайну, яка має великі плани, лабораторія соціальної роботи, де студенти проходять практику. Цього року до нашого факультету влилась ще одна кафедра – педагогіки і психології. Отже, сподіваюсь, що відкриття нової спеціальності та трансформація спецради відбудуться найближчим часом.
– Де працюють випускники і чи працевлаштовує факультет студентів?
В основному наші випускники йдуть працювати менеджерами, начальниками департаментів в засоби масової інформації, в систему соціального захисту. Ми заохочуємо студентів, які працюють, якщо їхня робота пов’язана із їхньою спеціальністю. Ми намагаємося працевлаштувати найкращих студентів у нас на факультеті, багато студентів знаходять собі роботу під час практики. А, загалом, я вважаю, що старанний студент завжди знайде собі роботу. Ми нині якраз працюємо над тим, щоб створити банк даних з працевлаштування, щоб був зворотний зв’язок із випускниками. Я неспокійно сплю, поки хоч один випускник не працевлаштований.
Спілкувалася Вероніка Хомчак
П’ять кроків у майбутнє
За десять років існування факультету соціології випустилось п’ять поколінь випускників – це 770 дипломованих фахівців. Випускники ФС – спеціалісти з соціальної роботи та магістри адміністративного менеджменту, що отримали освіту на базі бакалаврату соціології.
Багато хто дивується, коли дізнається, що факультет соціології, що входить до складу технічного університету “КПІ”, випускає магістрів адміністративного менеджменту, але це цілком обґрунтовано. Магістр адміністративного менеджменту – це не лише професіонал з адміністрування, а й соціоінженер, який вміє конструювати нові адміністрації та реконструювати існуючі.
Об’єктом соціоінженерної діяльності адміністративного менеджера можуть бути різноманітні соціальні системи, наприклад, політичні партії, підприємства, соціальні організації, трудові колективи та різноманітні сфери суспільного життя. Адміністративні менеджери здійснюють вплив на суспільне життя через оптимізацію адміністративних систем. Для набуття таких знань і навичок та взагалі культури діяльності вони ретельно вивчають соціум, його особливості та складові, а це сфера соціології.
Дипломовані адміністративні менеджери реалізують свій професійний потенціал насамперед в сфері адміністративного управління, в державних і недержавних організаціях. До державної служби залучалися вони, ще коли були студентами – у межах виробничої практики. Зарекомендували себе як професіонали і зараз працюють в державних адміністраціях різних рівнів, міністерствах, пенсійному фонді, Державному комітеті статистики, комітетах Верховної Ради, Державному Казначействі, податковій інспекції, тощо. Є серед них і депутати.
Необхідно також згадати і про магістрів адміністративного менеджменту, що отримали у нас другу вищу освіту. Прийшли вони на факультет, вже маючи і освіту, і досвід, і чітке уявлення, чому вони бажають навчитися. Їх дипломи, зазвичай, – реальні моделі соціальних систем та процесів (бізнес-плани, проекти, соціальні технології, моделі корпоративної культури, тощо), які були розроблені для того, щоб бути реально втіленими.
Фахівці соціальної роботи задіяні в галузі формування та реалізації соціальної політики держави, в державних та громадських організаціях. Там вони реалізують соціальне обслуговування населення та захист прав людини, працюють практичними соціологами.
Уже є серед випускників і кандидат філософських наук, і аспіранти, що прагнуть наукового ступеня, і викладачі. До речі, дуже цікаво бути колегою тих, хто ще рік тому були твоїми викладачами, і стояти за кафедрою в аудиторії, в якій просидів студентом шість років. Тепер не можна прогуляти хоча б півпару, навіть, якщо вона перша, або відпочивати під час сесії, отримавши оцінку “автоматом”.
Крім того, серед наших випускників можна зустріти маркетологів, PR-менів, спеціалістів з управління персоналом, банківських службовців, практичних соціологів, аналітиків, менеджерів всіх ланок управління в різних галузях (таких як, наприклад, соціокультурна, фармацевтична, сфера консалтингу) і, безумовно, приватних підприємців.
І коли ці професіонали збираються разом, вони згадують рідний факультет, викладачів, веселі і сумні моменти студентського життя, напружену працю і «шари», безтурботність і величезні проблеми, які сьогодні здаються просто смішними.
Світлана Петрова, випускниця, а нині викладач ФС
Творчість як спосіб життя
«Творчість як спосіб здійснення гуманізму» – так називається монографія декана ФС д.ф.н. Б.В.Новікова. «Творчість як спосіб життя» – так я назвав би діяльність факультету соціології.
Факультет десять років активно розвивається, твориться. Щороку тут відкриваються нові підрозділи, лабораторії, класи тощо.
На ФС створено сприятливі умови для творчості студентів і співробітників – проводяться наукові конференції, щорічні Дні науки. Останні розпочалися як факультетські, переросли у міжфакультетські, а там, дивись, стануть і міжнародними.
Видаються збірники матеріалів конференцій, збірки студентських поезій. Основи соціальної творчості студенти засвоюють на практиці – у факультетських студентських органах самоврядування, що активно працюють на ФС.
Гуманізм, людяність, доброта тут втілюється в підготовці соціальних працівників – тих, хто має приходити на допомогу, втішати, рятувати.
Факультет притягує до себе людей, які прагнуть діяти, робити для людей щось гуманне, творити добро, створювати красу.
І хай буде більше випусків і випускників факультету, які будуть робити життя людянішим, наповнювати його красою, добротою, творчістю.
В.Миколаєнко