Ви є тут

ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната


ЕОМ “ПРОМІНЬ”

У ДПМ при НТУУ “КПІ” збирається велика кількість унікальних експонатів – зразків техніки, які представляють майже всі технічні галузі. Вік багатьох з них – не один десяток років.

Усі ці експонати колись працювали за призначенням, кожний має свою історію і являє собою мить історії техніки. Наша газета починає знайомити читачів з найцікавішими експонатами. Оскільки зараз стрімко розвиваються інформаційні технології й техніка, перша розповідь – про ЕОМ.

Як відомо, перші ЕОМ з’явилися в США (1945 р.), потім у Великобританії. Перша ЕОМ в Україні, СРСР, континентальній Європі була створена в Києві (1951 р.), в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка С.О.Лебедєва, пам’ятник якому встановлено біля ДПМ.

Перші ЕОМ застосовувались для розрахунків у галузі військової техніки (балістичні дослідження). Перша вітчизняна “Малая электронная счетная машина» (МЭСМ) конструкції Лебедєва в 1952 р. була практично єдиною в державі, на якій вирішувались найважливіші науково-практичні задачі в галузі термоядерних процесів (Я.Б.Зельдович), космічних польотів і ракетної техніки (М.В.Келдиш, А.О.Дородніцин, О.А.Ляпунов), систем дальніх надпотужних ліній електропередач (С.О.Лебедєв), теорії ймовірностей (Б.В.Гнеденко) та багато іншого. Подальший розвиток обчислювальної техніки в нашій країні пов’язаний з академіком В.М.Глушковим, засновником інформатики на Україні.

Через 7 років після створення МЭСМ розширення потреб у використанні ЕОМ для масових обчислень та кола їх користувачів спричинило необхідність створення відносно недорогих електронних машин з досить простими, доступними для користувачів засобами програмування та керування.

У 1959 р. В.М. Глушков сформулював програму робіт з машин для інженерних розрахунків, з якою він виступив на Всесоюзній конференції з обчислювальної техніки в Києві. За 3 роки було виконано велику роботу з розвитку різних аспектів теорії ЕОМ і її впровадження в конкретні розробки. Основні результати викладені в монографії В.М.Глушкова “Синтез цифрових автоматів” (1961 р.). За цикл цих робіт Глушкову присуджено Ленінську премію (1964 р.) – найпрестижнішу в СРСР.

Під керівництвом В.М.Глушкова (науковий керівник) та С.Б.Погребинського (головний конструктор) ідея особистої машини для інженера (зараз її назвали б персональною) була реалізована в ЕОМ “Промінь” всього за 8 місяців. У 1963 р. почався серійний випуск ЕОМ “Промінь” на збудованому в Сєвєродонецьку приладобудівному заводі. З машини “Промінь” і керуючої машини “Днепр” почалося промислове виробництво засобів обчислювальної техніки в Україні.

Машина стала по суті новим словом у світовій практиці, в технічному відношенні мала цілий ряд новацій, зокрема пам’ять на металізованих картах. Це була перша машина широкого вжитку з так званим ступінчастим мікропрограмним керуванням (на яке Глушков пізніше отримав авторське свідоцтво), побудована тільки на напівпровідникових елементах. Зручність у керуванні нею забезпечувалась набірним полем клавішної панелі, на яку були винесені апаратно підтримані процедури типу елементарних функцій. У цьому розумінні вхідна мова машини вже була деякою мірою наближена до звичайної математичної мови. В ЕОМ структурно реалізується 32 операції. Середній час виконання операцій типу додавання – 1000 оп/сек, типу множення – 100 оп/сек. “Промінь” мала імпульсно-потенціальну елементну базу, в ній застосовано модернізовані діодно-трансформаторні елементи системи керуючої машини широкого призначення “Днепр”.

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в ДПМ в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нас.

На фото: В.М. Глушков за пультом комп'ютера "Промінь", напроти - Погребинський Б.С. [джерело фотографії: "Поява радянських попередників персональних комп’ютерів"]

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій