Традиційно ближче до завершення навчального року і вже двадцять четвертий раз на приладобудівному факультеті КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася Міжнародна науково-технічна конференція "Приладобудування: стан і перспективи".
📰
Багато років конференцію відкривало пленарне засідання, яке проходило у знаменитих приміщеннях Великої фізичної аудиторії або Залі Вченої ради головного корпусу КПІ. Через необхідність додержання безпеки в останній період і загальне пленарне засідання, і подальші засідання окремих секцій відбуваються в дистанційному форматі відеоконференцій. Тим не менш в роботі конференції взяли участь 281 представник від 33 промислових підприємств, академічних, освітніх та галузевих дослідницьких установ з 14 міст України, Польщі, Болгарії, США. Тези учасників опубліковано у збірнику, що в цьому році містить 143 праці за результатами наукових і практичних досліджень з актуальних проблем приладобудування.
Значна кількість секцій конференції, яка є суттєво більшою за число кафедр на факультеті, свідчить про широку різноманітність тематичних напрямів приладобудування.
Технології в системах навігації і керування літальних апаратів і інших рухомих об'єктів, датчики для них, обробка сигналів, інформації різного роду, оптико-електронні системи, математичне моделювання, автоматизація процесів розробки і виробництва приладів, конструювання автоматизованих приладів, у тому числі роботів, питання аналітичного та екологічного приладобудування, техніка і технології в медицині, діагностика стану технічних об'єктів, прилади для визначення фізичних параметрів рідин і газів з метою ефективного енергозбереження, метрологічні аспекти вимірювання маси, автоматизація в проведенні експериментів, сучасні інформаційні технології для точних вимірювань і багато іншого – такі питання за своїм змістом знаходять актуальне вираження як для оборонної, так і для цивільної сфер.
Водночас на факультеті пройшов і захід молодіжного формату – Всеукраїнська науково-практична конференція "Погляд у майбутнє приладобудування" з подібною тематикою, участь у якій взяли переважно студенти та аспіранти. Це також традиція ПБФ: ця конференція, попри те, що вона є молодшою за "дорослу" конференцію, тим не менш вже стала звичною і пройшла у вісімнадцяте.
На обох форумах учасники в спілкуванні з колегами ділилися науковими здобутками, обговорювали проблеми сучасного приладобудування, прецизійних технологій, інтелектуалізації виробництва. Доповідачі отримали доброзичливі конструктивні поради, для молоді виступи стали досвідом спілкування з аудиторією.
Голова оргкомітету конференції "Приладобудування: стан і перспективи" Тетяна Клочко підбила підсумки: "Конференція стала ширшою з точки зору географії учасників. Кількість текстів, порівняно з минулими роками, суттєво збільшилася, а якість покращилася. Вона пройшла в режимі онлайн, але майже всі тези були з презентаціями, доповідями. Багато учасників, живе спілкування. Були представники Києва, Харкова, Сум, Тернополя, Маріуполя, Львова та інших міст України, а також інших країн. Є зацікавлення. Обсяг збірки майже 500 сторінок, найбільший за всі роки проведення конференції".
Тож сподіватимемося, що і наступного року науковці зберуться поділитись новим досвідом, розробками та ідеями. Зберуться вже в мирних, безпечних умовах.