Ви є тут

Нобелівський лауреат Деніель Шехтман прочитав в НТУУ «КПІ» лекцію (додано відео)


2016.01.27 Нобелівський лауреат Деніель Шехтман прочитав в НТУУ «КПІ» лекцію

27 січня лауреат Нобелівської премії 2011 року професор Деніель Шехтман прочитав в НТУУ «КПІ» відкриту лекцію.

Зауважимо, що візит Деніеля Шехтмана у КПІ відбувся у День Ізраїлю і став можливим завдяки підтримці Посольства Ізраїлю в Україні та Ізраїльського культурного центру.

Попри студентські канікули, в залі Вченої ради університету вільних місць не було. Звісно, на лекцію видатного ізраїльського хіміка і фізика, професора одного провідних технічних вишів світу – університету «Техніон» (м.Хайфа, Ізраїль), лауреата Нобелівської премії 2011 року в галузі хімії за відкриття квазікристалів Деніеля Шехтмана прийшли не лише студенти та аспіранти КПІ. Поруч зі студентами бакалаврату сиділи сивочолі академіки, серед старшокурсників - майбутніх магістрів можна було побачити викладачів інших київських вишів і представників науково-дослідних інститутів Національної академії наук України.

Це й не дивно – НТУУ «КПІ» став єдиним київським університетом, в якому професор Шехтман виступив з лекцією.

Напевно, не треба пояснювати, що вона була присвячена сутності його відкриття – «Quasi-Periodic Materials a New Definition for Crystal» (зауважимо, що свою лекцію про квазіперіодичні матеріали і нове визначення поняття «кристал» гість читав англійською мовою). Це питання є надзвичайно цікавим само по собі, адже відкриття квазікристалів поряд з відкриттям нанокристалічних матеріалів, аморфних металевих сплавів та високотемпературних надпровідників у науковому світі вважається найвизначнішим досягненням матеріалознавства ХХ століття. Утім розповідав про ці речі Деніель Шехтман у контексті історії кристалографії ХХ століття, ба більше, торкаючись і питань, які ми звично вважаємо надбанням історії науки (мова про «числа Фібоначчі» та про значно сучасніший «паркет Пенроуза»), та про те, як вони використовуються для опису структури квазікристалів. А ще професор згадував, як непросто йшло його відкриття до цілковитого сприйняття «колегами по цеху». Зокрема, першу статтю, присвячену відкриттю квазіперіодичних кристалів, наукові журнали спочатку брати до друку просто відмовлялися «як нецікаву для фізичного товариства». Утім подальша робота в лабораторіях принесла нові експериментальні докази існування матеріалів, які характеризуються ротаційною симетрією 5-го та вищих (8-го, 10-го або 12-го) порядків, якої не може бути в кристалах, і квазіперіодичністю у розташуванні атомів, тож урешті-решт поняття квазікристалів не лише ввійшло в науковий обіг, але й змусило внести корекції в деякі поняття кристалографії.

У своїй лекції професор Шехтман висловив і міркування щодо складових, без яких неможливо відкриття не лише в кристалографії, але в будь-яких інших галузях науки. Це сучасне обладнання, професійність, завзятість і наполегливість, віра у себе, готовність змінюватися тощо.

Насамкінець Деніель Шехтман відповів на запитання залу. Причому розпочали цю частину зустрічі заступник Міністра освіти і науки України, президент Українського фізичного товариства Максим Стріха та науковці НАН України.

Кілька запитань поставили й студенти. Серед них і про те, ким саме вважає себе гість – фізиком чи хіміком. Він відповів, що ті проблеми, якими він займається, відносяться до хімії, тож і Нобелівську премію він отримав у галузі хімії, але починав свою наукову діяльність як фізик. Додамо, що дослідження квазікристалів взагалі дуже тісно пов’язані з хімією, фізикою твердого тіла, математикою та матеріалознавством і подальше вивчення їх властивостей відкриває широке поле для їх практичного використання в сучасних технологіях. А ще професор Шехтман закликав студентів наполегливо штудіювати англійську, знання якої відчиняє двері у широкий світ сучасної науки.

На завершення зустрічі ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський вручив гостю пам’ятні сувеніри і запросив його відвідати університет ще раз.

[27.01.2016] Запрошуємо на лекцію Нобелівського лауреата Деніеля Шехтмана (оновлено!)

Prof. Daniel Shechtman, Nobel Prize laureate27 січня лауреат Нобелівської премії 2011 року професор Деніель Шехтман прочитає в НТУУ «КПІ» лекцію для науковців і студентів.

Видатний ізраїльський фізик і хімік, професор одного провідних технічних вишів світу - університету «Техніон» (м.Хайфа, Ізраїль) Деніель Шехтман став лауреатом Нобелівської премії в 2011 році за роботи в галузі хімії за відкриття «квазікристалів». Він є випускником цього уславленого університету і вже багато років працює в ньому. Крім того, він є співробітником Національної лабораторії Державного департаменту енергетики США, що працює в м. Еймс (штат Айова), і афільована з університетом цього штату.

У 1996 році Шехтман був обраний членом Ізраїльської академії наук, в 2000 році – став членом Національної технічної академії Сполучених Штатів Америки, в 2004 році – членом Європейської академії наук.
Вивчав властивості алюмінадів титану, швидкоохолоджені сплави алюмінію з перехідними металами. Результатом досліджень стало відкриття ікосаедричної фази і подальше відкриття квазіперіодичних кристалів. Також вивчав вплив дефектних структур кристалів, що виросли методом хімічного осадів з газової фази, на їх ріст і властивості та інше.

Має такі нагороди і відзнаки:

• 1986 - Премія фонду Фріденберга з фізики
• 1988 - Премія Американського фізичного товариства
• 1988 - Премія Ротшильда
• 1998 - Державна премія Ізраїлю з фізики
• 1999 - Премія Вольфа з фізики
• 2000 - Премія Григорія Амінова
• 2000 - Премія EMET
• 2008 - Премія Європейської спілки матеріалознавства
• 2011 - Нобелівська премія з хімії.

Лекція відбудеться у залі Вченої ради НТУУ «КПІ» (проспект Перемоги, 37, корпус №1). Початок о 10-30.

Запрошуються усі, кому це цікаво.

Вхід вільний.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій