Величезну, хоча й інколи не дуже помітну для сторонніх роботу з підтримування безпеки і життєдіяльності КПІ в воєнний час щодня роблять працівники департаментів безпеки і господарської роботи.
Трагічні події війни знов засвідчили, наскільки актуальними для нас є Тарас Шевченко і його творчість. Причому не лише поетична. Усі ж, напевно, пам’ятають, що був він не лише геніальним поетом і письменником, але й видатним художником.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» перерахував на потреби Збройних Сил України 1 мільйон гривень. Кошти було скеровано на спеціальний рахунок у Національному банку України.
Стародавній Чернігів став одним із символів національного спротиву. Щодня він витримує все нові і нові хвилі обстрілів і бомбардувань, але не здається. В ньому вже знищено величезну кількість будинків, щодня гинуть люди.
Це - будинок в Святошиньскому районі Києва. 15 березня він зазнав ракетного удару. Кілька людей в ньому загинуло, решта залишилася без житла. Серед тих, у кого немає тепер домівки, - одна з викладачок КПІ та її родина. На щастя, на момент обстрілу вона та її рідні перебували в іншому місці.
В Україні відновлюється навчання у закладах вищої освіти.
Кілька днів в Інстаграмі ходив флеш-моб «Моє останнє фото до війни». Я не долучалася - занадто боляче було на це дивитися. Мої останні фото в телефоні це скріншоти повідомлень різних знайомих про те що «все буде добре, я знаю». Останнє таке повідомлення я отримала десь о 2 ночі 24 лютого.
Зараз я намагаюсь підтримувати зв'язок з багатьма студентами як із Києва, так і з інших міст. Що постійно радує: незважаючи на скрутні часи, наші студенти не впадають у відчай - навіть ті, хто зараз знаходиться у Маріуполі, Ніжині або Чернігові.
Цей номер нашої газети мав бути геть іншим. Його макет було вже зверстано і відправлено до друкарні у Харків. Газета розповідала про День відкритих дверей в університеті; про проєкти, що реалізуються на факультетах, співпрацю з партнерами тощо. І, звісно, про жіночу частину університетського колективу.
КПІ, колись суто чоловічий навчальний заклад, з роками розквітнув прекрасними жіночими обличчями. Тепер розумні чарівні студентки заповнюють факультети, а прекрасні пані викладачі й науковиці представлені на всіх рівнях і посадах.
