Кафедра фізичної хімії (ФХ) хіміко-технологічного факультету (ХТФ) КПІ ім. Ігоря Сікорського співпрацює з Лодзинським технологічним університетом (м. Лодзь, Республіка Польща), починаючи з 2022 року. Нещодавно професор кафедри Георгій Сокольський здійснив візит до дослідницької групи професора Томаша Манецького, що працює на факультеті екології та хімії ЛТУ за програмою PROM – короткострокового академічного обміну за фінансування Європейського Союзу в межах проєкту "Короткостроковий академічний обмін як шлях до підвищення якості освіти в закладах вищої освіти і науки" за номером ФЕРС.01.05-ІП. Георгій Володимирович провів перемовини з представниками міжнародного відділу приймаючого закладу, дослідницької групи професора Томаша Манецького щодо подальших планів досліджень та співробітництва. Під час відрядження відбулося знайомство з університетом, його історією, досягненнями, напрямами досліджень, матеріальною базою. Отримано інформаційні матеріали, проведено наукові дослідження фотокаталітичного газофазного перетворення метанолу на оксидних та оксидгідроксидних композитах мангану з використанням унікального обладнання дослідницької групи професора Томаша Манецького.
🥂
Як розповів професор Сокольський, договір про співробітництво із Лодзинським технологічним університетом у межах програми Еразмус+ дозволив під час навчання здійснювати поїздки в рамках мобільності студентам хіміко-технологічного факультету КПІ. Нею скористалися вже семеро студентів. Скажімо, бакалавр кафедри Ольга Глушко відвідувала цей заклад торік, а нині у Лодзі завершує стажування студентка групи ХМ-31 ХТФ Катерина Козачок.
– Георгію Володимировичу, які інформаційні матеріали, що ви отримали під час відрядження, застосовуватимете у навчально-науковій роботі?
– Як координатор академічної мобільності ХТФ я зацікавлений в ознайомленні з навчальним процесом в європейських закладах вищої освіти, польських у тому числі. Інформаційні матеріали міжнародного відділу ЛТУ стосуються програми PROM під егідою NAWA (Польське національне агентство з академічних обмінів), кофінансованої ЄС та Лодзинською політехнікою. Отже вони стануть у пригоді для налагодження подальших контактів та співробітництва між нашими університетами.
– Яке продовження матимуть ваші наукові дослідження фотокаталітичного газофазного перетворення метанолу на оксидних та оксидогідроаксидних композитах мангану? І, будь ласка, декілька слів про унікальне обладнання.
– Науковий інтерес до фотокаталітичних технологій зростає у ХХІ сторіччі завдяки їх екологічності та статусу "зелених", передових технологій окиснення (Advanced Oxidation technologies). Очищення оточуючого середовища від промислових відходів, стічних вод, що містять органічні сполуки, становить прогресуючу в масштабах проблему. Фотокаталіз вважається перспективним підходом завдяки використанню енергії сонячного випромінювання для руйнування хімічних зв'язків та мінералізації органічних сполук до діоксину вуглецю та води. Фотокаталіз також є перспективним підходом для розкладу води у галузі водневої енергетики та багатьох реакцій хімічного синтезу.
Нині метанол у газовій фазі ми розглядаємо як модельне середовище для встановлення фотокаталітичної активності каталізаторів, виготовлених в нашому університеті у співпраці з такими європейськими організаціями, як університет м. Палермо (Республіка Італія, професор Джузеппе Лазарра), Інститут Йожефа Стефана (м. Любляна, Словенія, доктор Марієтта Кржманц) та вітчизняним приватним підприємством "Нанотехцентр" (Київ).
Фотокаталізатори на основі оксидів та оксидгідроксидів мангану та алюмосилікатних нанотрубок нами розроблено та досліджено у процесах деградації барвників, розкладу води тощо.
Дослідницька група професора Томаша Манецького має унікальний досвід досліджень у галузі газофазного каталізу та фотокаталізу найвищого рівня. В лабораторії працюють різноманітні установки, в тому числі газофазного фотокаталітичного окиснення метанолу.
Газофазний фотокаталіз є не менш практично важливим, ніж рідкофазний фотокаталітичний процес. Особливо актуальним у зв'язку із пандемічними загрозами останнім часом є використання такої технології для знезараження повітря.