Новини сайту ДМС

Співпраця між КПІ ім. Ігоря Сікорського та École Nationale Supérieure de Techniques Avancées (ENSTA Paris) – однією з провідних інженерних шкіл Франції – триває вже понад 10 років. Нині вона виходить на новий рівень завдяки підтримці програми Erasmus+ KA171 Європейської комісії та Agence Erasmus+ France / Éducation Formation. Попри повномасштабну війну, міжнародна академічна взаємодія КПІ розвивається та відкриває нові можливості для студентів, викладачів і дослідників університету. З 2023 року ENSTA Paris прийняла на навчання, стажування та академічні обміни понад 10 студентів КПІ, а також викладачів прикладної математики, інформатики, представників адміністрації університету. Серед результатів співпраці: підготовка спільних заявок на міжнародні грантові проєкти; входження професора ENSTA Paris Антуана Манзанери до редакційної колегії журналу KPI Science News; обмін досвідом з адаптації освітніх програм та інтеграції українських студентів у програми подвійних дипломів у Франції; проведення доценткою КПІ Євгенією Сулемою очного навчального модуля Advanced Multimedia для студентів ENSTA Paris. Для КПІ це партнерство — частина системної роботи з інтеграції української інженерної освіти й науки до європейського академічного простору та розвитку спільних освітніх і дослідницьких ініціатив. https://kpi.ua/2026-fr

До Дня науки в Україні КПІ ім. Ігоря Сікорського вкотре став майданчиком для зустрічі Президента України Володимира Зеленського з науковою спільнотою. Глава держави ознайомився з новітніми українськими досягненнями й розробками, серед яких — результати наукових досліджень Київської політехніки. У стінах університету Володимир Зеленський поспілкувався з науковцями, винахідниками й інноваторами, вручив державні нагороди та присвоїв почесні звання за вагомий внесок у розвиток науки, технологій і зміцнення України. Серед відзначених — Сергій Найда, декан Факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського, якому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Це визнання є не лише особистою нагородою, а й підтвердженням ролі Київської політехніки у зміцненні наукової, технологічної та освітньої спроможності України. https://kpi.ua/2026-president

21 травня — особливий день, сповнений тепла, єдності та незламного українського духу. Цьогоріч виповнюється 20 років Дню вишиванки – святу, яке вже давно стало доброю традицією в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Щороку в цей день кампус наповнюється людьми у вишитих сорочках, барвистими орнаментами, теплими зустрічами, усмішками й особливою атмосферою, що об’єднує покоління політехніків. Традиційно в університеті відбулися заходи, спрямовані на збереження та популяризацію української культури та національних цінностей. Одним із символічних актів стало висадження кущів калини біля Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського. До речі, існує старе англійське прислів’я, що ті, хто садять дерево (ред. – або кущ), знаючи, що не зможуть насолодитися його тінню, є благодійниками суспільства. Благодійний ярмарок на підтримку наших героїчних захисників, організований бібліотекарями університету, зібрав багато відвідувачів, яким запропонували українські та японські делікатеси, приготовані співробітниками Українсько-Японського центру КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також інші вироби. У рамках святкування також відбувся виступ бандуристів із Центру культури та мистецтв КПІ. Ще однією родзинкою свята стало відкриття виставки «Вишиванка: традиції родини, народу, країни», яке супроводжувалося лекцією кразнавиці Оксани Салан. Вишиванка — більше, ніж одяг. Це пам’ять поколінь, символ нашої ідентичності, сили та незламності. Сьогодні, одягаючи вишиванку, ми вкотре нагадуємо собі й усьому світові: українська нація має глибоке коріння, сильний дух і власний неповторний код, який неможливо знищити З Днем вишиванки! https://kpi.ua/2026-05-21

Штучний інтелект, цифровізація держави та роль молоді у створенні цифрового майбутнього України. КПІшники взяли участь у відкритому діалозі «ШІ: Україна 2.0 і покоління, що її будує» разом з експертами й фахівцями, які сьогодні стоять за цифровою трансформацією нашої держави. Серед учасників зустрічі: Олександр Борняков, т. в. о. міністра цифрової трансформації України; Наталя Денікеєва, заступниця міністра цифрової трансформації; Oleksandr Marikovski, народний депутат України, голова підкомітету з питань регіонального економічного співробітництва і торгівлі Комітету ВРУ з питань економічного розвитку; Сергій Стіренко, проректор із наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського. Ключові теми обговорення: сучасний розвиток штучного інтелекту та цифрової держави; еволюція цифрової трансформації України — від концепції «держави у смартфоні» й сервісів Дії до Agentic State із проактивними послугами на основі ШІ-агентів; цифрові реформи, відкриті дані та новий етап розвитку державних сервісів; розвиток оборонних технологій через Brave1 і можливості державної підтримки українських розробників, стартапів та інноваційних екосистем. Окрему увагу приділили впливу штучного інтелекту на освіту: персоналізованим освітнім траєкторіям, гейміфікації навчання та інтеграції ШІ в різні професійні сфери — від HR до юриспруденції. Сьогодні Україна належить до країн, які задають темп цифрової трансформації. І студенти КПІ вже зараз стають частиною покоління, що створює її цифрове майбутнє. Детальніше про подію — у відео: https://www.youtube.com/watch?v=YyFSNBa6nlk https://kpi.ua/2026-05-21-ai

Міністерство освіти і науки України інформує, що Республікою Індонезія відкрито прийом заявок на участь у щорічній урядовій стипендійній програмі «Darmasiswa». Стипендія «Darmasiswa» – це фінансована урядом Індонезії програма навчання в університетах Індонезії (без надання освітнього рівня) для іноземних студентів, з можливістю вивчати індонезійську мову, літературу, мистецтво та культуру. Прийом заявок на участь у зазначеній стипендійній програмі триває до 15 червня 2026 року. Детальну інформацію щодо вимог участі у програмі, а також можливість безпосереднього подання заявки можна знайти на офіційному вебсайті за посиланням: https://darmasiswa.kemendikdasmen.go.id/ . Джерело інформації: Лист МОН України від 21.05.2026 № 1/10911-26

20 травня 2026 року відбулася Zoom-зустріч на тему «Майбутнє досліджень з питань гендеру та освіти», яка зібрала понад 300 представників кафедр ЮНЕСКО та учасників, серед яких був і представник Департаменту міжнародного співробітництва КПІ ім. Ігоря Сікорського. Ця глобальна інклюзивна дискусія була організована спільно з Секцією ЮНЕСКО з освіти для інклюзії та гендерної рівності в рамках Програми університетського партнерства та мережевої взаємодії (UNITWIN). Зокрема, учасники обговорили перспективи розвитку досліджень у сфері гендеру та освіти, зосередившись на тому, які саме види доказової бази є необхідними та яким чином наукові дослідження можуть ефективніше сприяти формуванню справедливих, інклюзивних і гендерно-трансформаційних освітніх систем у світі, що стрімко змінюється. Програма заходу передбачала дві модеровані панельні дискусії, після яких відбулося відкрите обговорення майбутнього досліджень у сфері гендеру та освіти. Серед ключових тем обговорення були оцінка гендерних норм – дослідницькі інструменти, що фіксують ставлення, переконання, соціальні норми та внутрішню динаміку, які виходять за межі стандартних показників; а також цифрові інструменти та дані, з особливою увагою до відповідального використання цифрових методів та методів штучного інтелекту для аналізу участі, представництва та упередженості. Жюстін Сасс, керівниця Секції ЮНЕСКО з питань інклюзивної освіти та гендерної рівності, зазначила значний прогрес у напрямку гендерної рівності в освіті. «У багатьох регіонах кількість жінок, які вступають до вищих навчальних закладів, на сьогодні перевищує кількість чоловіків», – сказала вона. «Ці досягнення, очевидно, стали можливими завдяки глобальним зобов’язанням, зокрема через Цілі сталого розвитку, ЦСР 4 та 5 щодо освіти та гендерної рівності, які допомогли сформувати деякі пріоритети політики та посилити підзвітність у системах освіти». За словами Жюстін Сасс, хоча кількісні дані, безперечно, мають вирішальне значення для відстеження прогресу, вони часто виявляються недостатніми для пояснення причин збереження нерівності або того, як вона відчувається в різних контекстах. Якісні, партисипативні та міждисциплінарні підходи, зокрема ті, що зосереджуються на поглядах та досвіді молоді, залишаються недостатньо використаними в дослідженнях, що мають значення для формування політики. Ці проблеми стають ще гострішими, оскільки освітні системи трансформуються під впливом цифровізації, зокрема штучного інтелекту, зміни клімату, конфліктів та воєн. Насправді російські атаки дронів та ракет, відключення електроенергії та скрутне бюджетне становище створили серйозні виклики для української науки та освіти. Водночас гендерні соціальні норми продовжують впливати не лише на доступ, а й на результати навчання, вибір предметів, безпеку в школах та перехід до працевлаштування. Розмірковуючи про інтеграцію цифрових технологій в освіту, Матіас Ек, програмний спеціаліст Секції освіти для інклюзії та гендерної рівності ЮНЕСКО, наголосив на нагальній потребі продовжувати досліджувати, як різні зацікавлені сторони в галузі освіти сприймають, ставлять під сумнів та взаємодіють із використанням ШІ в освіті крізь призму гендерного підходу. На завершення Кіт Холмс, координатор досліджень/UNITWIN Відділу майбутнього навчання та інновацій ЮНЕСКО, оголосив, що 1 та 22 липня 2026 року відбудуться дві спеціальні сесії на тему «Культура миру». https://www.unesco.org/en/articles/futures-research-gender-and-education

На Радіотехнічному факультеті КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрили Центр космічного зв’язку і радіоастрономії. Проєкт реалізовано за підтримки спонсорів, а простір студенти облаштовували власноруч – від ремонту й монтажу електрики до налаштування високочастотної апаратури. Лабораторія вже має офіційну ліцензію та позивний для виходу в міжнародний ефір. Станція працює на частоті 10 ГГц і використовує технологію Earth-Moon-Earth для глобального зв’язку. Поки що це єдина аматорська станція такого рівня в Україні. У новій лабораторії студенти зможуть: опановувати унікальну технологію зв’язку та проводити сеанси з радіоаматорами з усього світу; працювати з високочастотним обладнанням, антенами з поворотними механізмами, трансиверами й трансверторами; проєктувати, розраховувати й створювати антени та інші радіотехнічні пристрої для курсових і дипломних робіт; брати участь у міжнародних радіоаматорських змаганнях і розробленні технічних пропозицій для майбутньої місячної місії NASA Artemis III. Більше про роботу центру – в короткому відеоролику: https://youtu.be/IK04w3SY3-Q https://kpi.ua/2026-05-rtf https://www.scientificamerican.com/article/nasa-reveals-new-clues-to-2027s-artemis-iii-the-final-test-mission-before-a-moon-landing/

Університет прикладних наук Метрополія запрошує до участі у міжнародному науковому стажуванні «СИСТЕМА ОСВІТИ У ФІНЛЯНДІЇ: УПРАВЛІНСЬКІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ», який проводиться за підтримки мерії м. Котка, Освітнього центру SIPPOLA, Товариства українців у Фінляндії.

Розпочато початок прийому заявок на здобуття стипендій Уряду Румунії для іноземних студентів на 2026–2027 навчальний рік. Програма реалізується за підтримки Агентства з питань інвестицій та зовнішньої торгівлі Румунії. Всього в межах програми оголошено 40 стипендіальних місць.

КПІ ім. Ігоря Сікорського з відкритою лекцією відвідав голова правління АТ КБ «ПриватБанк» Мікаель Бьоркнерт. Сьогодні ПриватБанк – один із лідерів банківського сектору України, який задає тренди цифрової трансформації, розвитку інноваційних сервісів та є одним з надійних фінансових партнерів університету. Під час зустрічі студенти, викладачі та адміністрація КПІ поспілкувалися з гостем у форматі Q&A та поставили запитання про сучасний банкінг, технології й управлінське лідерство. Серед ключових тем обговорення: професійний шлях Мікаеля Бьоркнерта та його досвід управління одним із найбільших банків України; імплементація найкращих практик європейського банківського сектору в Україні; стратегічне лідерство ПриватБанку та його роль у розвитку сучасного банкінгу; цифрова трансформація й доступність банківських послуг; роль української технічної спільноти у розвитку інженерії, оборони та фінансових технологій; використання AI та інших інноваційних технологій у банківській сфері; бачення майбутнього банку та фінансового сектору України. Також відбулася робоча зустріч Мікаеля Бьоркнерта та представників ПриватБанку з адміністрацією КПІ. Сторони обговорили перспективи співпраці з факультетами університету. КПІ й надалі організовуватиме відкриті зустрічі з лідерами провідних компаній та експертами, щоб студенти отримували актуальні знання, професійні контакти й краще розуміли виклики сучасної індустрії. https://kpi.ua/2026-privatbank https://www.linkedin.com/in/mikael-bj%C3%B6rknert-a9811771/

Представники КПІ ім. Ігоря Сікорського та проєкту «Реформування сектору централізованого теплопостачання України» (ReWarm) підписали Меморандум про взаєморозуміння, спрямований на пошук рішень для модернізації систем централізованого теплопостачання.

6 травня 2026 року представники академічних кіл, європейських інституцій, регіональних органів влади та промисловості зібралися в Європейському парламенті (ЄП) в Брюсселі на конференцію високого рівня «Інвестування у майбутнє Європи: шляхи фінансування вищої освіти». Захід був організований спільно членом Європейського парламенту Кшиштофом Гетманом, Університетом Марії Кюрі-Склодовської, польською спілкою роботодавців Business & Science Poland та Європейським університетським альянсом ATHENA. Конференція була зосереджена на одному з найактуальніших питань, що стоять перед Європою сьогодні: як ефективно інвестувати в майбутнє європейської вищої освіти в умовах швидкозмінного соціального, економічного та геополітичного ландшафту. З ключовою доповіддю виступив Європейський комісар з питань бюджету, боротьби з шахрайством та державного управління Пйотр Серафін , який поділився своїми поглядами на майбутнє європейського фінансування, конкурентоспроможності та інновацій. Дискусії протягом заходу підкреслили стратегічну роль університетів у зміцненні стійкості Європи, сприянні інноваціям та підтримці регіонального розвитку. Серед доповідачів були Кшиштоф Гетман , який розглянув зв’язки між вищою освітою, політикою згуртованості та програмою «Горизонт Європа», а також Анн Беньє, віце-президентка регіону Центр-Валь-де-Луар та членкиня Європейського комітету регіонів, яка представила регіональні перспективи щодо проблем впровадження та фінансування. На конференції також було представлено конкретні приклади європейських університетських альянсів та їхньої довгострокової стійкості. Маріуш Гльомбовський з Познанського політехнічного університету представив проект EUNICE4U, а Ерік Блонд, президент Європейського університетського альянсу ATHENA та представник Орлеанського університету, поділився досвідом ATHENA у побудові моделі сталого альянсу без залучення базового фінансування. Цей захід створив цінну платформу для діалогу між політиками, керівниками університетів, дослідниками та представниками промисловості, підтвердивши важливість міжнародної співпраці та стратегічних інвестицій у вищу освіту по всій Європі. ATHENA і надалі розвиватиме міжнародне співробітництво, об’єднуючи університети, дослідників і суспільство задля створення сильнішої, більш інтегрованої та інноваційної системи європейської вищої освіти. Джерело інформації: https://athenauni.eu/investing-in-europes-future-athena-contributes-to-high-level-debate-at-the-european-parliament/

Нещодавно у КПІ ім. Ігоря Сікорського стартував Kick-off GreenChem Accelerator 2026, який зібрав 11 команд інноваторів, 30 наставників та міжнародних експертів, з очікуванням нових рішень у сфері зеленої інженерії. Проєкт реалізують Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та Центр зеленої хімії й зеленої інженерії Єльського університету за підтримки Глобального екологічного фонду. Національний виконавець програми — Центр ресурсоефективного та чистого виробництва, а партнер із масштабування інновацій в Україні — Sikorsky Challenge Ukraine. Програма спрямована на розвиток рішень у сфері зеленої хімії та сталого виробництва. Протягом 12 тижнів на учасників чекають: навчальні сесії, лекції та воркшопи від українських і міжнародних експертів у сферах підприємництва, зеленої хімії, інновацій і розвитку стартапів; персональні консультації для формування бізнес-моделі та перевірки ринкового потенціалу; можливість отримати мікрогранти для тестування технологій і підготовки прототипів; екскурсії на підприємства та прямі контакти з промисловими партнерами для пілотування рішень; підтримка науковців і студентів у перетворенні розробок ранніх стадій на комерційно успішні стартапи. Важливо, що серед фіналістів конкурсу — дві команди з КПІ: представники Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) і Факультету автоматизації, промислової інженерії та екології (ФАПІЕ). Фіналом проєкту стане Demo Day, де команди презентуватимуть результати своєї роботи потенційним інвесторам. Найкращі проєкти отримають можливість виступити на міжнародному рівні під егідою Єльського університету та автоматично стануть учасниками Міжнародного фестивалю Sikorsky Challenge 2026. https://kpi.ua/2026-GreenChem

Делегація Посольства США в Україні на чолі з Джонасом Стюартом, співробітником відділу публічної дипломатії, взяла участь у відкритті фотовиставки, присвяченої 250-річчю Декларації незалежності США 1776 року. Цей захід відкрив нову сторінку в понад 30-річній історії співпраці між КПІ ім. Ігоря Сікорського з американськими інституціями.

9 травня Україна разом із країнами Європейського Союзу відзначає День Європи — свято єдності, свободи та спільних цінностей. Щиро дякуємо європейським партнерам за підтримку й солідарність з Україною та бажаємо миру, добра і спільних перемог.

Коли український скульптор Сергій Мінаков працював над створенням «У майбутнє» — масштабної сталевої композиції із зображенням юнака та дівчини всередині глобуса, — він зіткнувся з проблемою, добре знайомою всім, хто займається зварюванням складних металевих конструкцій: як отримати міцне й акуратне з’єднання, коли доступ до місця зварювання можливий лише з одного боку. Традиційне дугове зварювання чудово працює у випадках, коли до з’єднання є доступ з обох боків і після виконання робіт можна зняти надлишки металу. Однак для нестандартних стиків, характерних для художніх металевих конструкцій, такий підхід часто є неможливим. Водночас класичне паяння, під час якого елементи з’єднуються за допомогою припою з нижчою температурою плавлення без повного розплавлення основного матеріалу, потребує надзвичайно точного та вузького зазору між поверхнями. Забезпечити це у скульптурних роботах із великою кількістю складних кутів практично неможливо. Нині докторка Євгенія Чвертко з кафедри технології зварювання Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» спільно з колегами з Національної академії наук України розробили технологію, що поєднує принципи зварювання та паяння — з вражаючими як з естетичної, так і з механічної точки зору результатами. Запропонований командою метод передбачає використання дуги вольфрамового електрода в середовищі інертного газу для нагрівання кінців сталевих стрижнів до утворення невеликих крапель розплавленого металу. Після цього до них подається мідно-кремнієвий присадковий дріт. Рідкий припій змішується з розплавленою сталлю, заповнює зазор і кристалізується, формуючи механічно міцне та візуально акуратне з’єднання, яке потребує мінімальної подальшої обробки. Випробування показали, що з’єднання, створені за новою технологією, витримують розтягувальні навантаження до 34,3 кілоньютона — приблизно на 23% більше порівняно зі з’єднаннями, виготовленими традиційними методами. Змішування рідкої сталі та бронзового припою утворює композитну структуру, армовану сталевими волокнами, що значною мірою й забезпечує підвищення міцності. Технологія вже довела свою ефективність на практиці. Скульптура Сергія Мінакова «У майбутнє» була повністю створена із застосуванням нового методу та відібрана до цифрової колекції Міжнародного інституту зварювання 2023 Digital Collection Welded Art Photographic Exhibition. Для Євгенії Чвертко та її колег мистецтво й інженерія ще ніколи не були настільки гармонійно поєднаними. Переглянути двохвилинне відео можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=CKJrS57weLY&t=137s https://scitube.io/dr-yevgenia-chvertko-welding-art-the-ukrainian-researchers-joining-steel-and-sculpture/?fbclid=IwY2xjawRpNXJleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFsaU1pSHhiS2tBMFBOTDZac3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHp5sImhVbmH-WiwmEa0G8LlCMwivRvxfdrr_MHabFYr6kNRb0i2mLEY9G9DV_aem_QxfnE8_TSjkiGkqCxOA8hQ

9 травня 2026 року в Києві відбудеться Всеукраїнський фестиваль «СВОЇ», присвячений Дню Європи в Україні. Учасники дізнаються про можливості ЄС для навчання, волонтерства, кар’єрного розвитку та реалізації власних проєктів.

30 квітня 2026 року в Києві відбувся навчальний семінар «Перші кроки до участі в програмі Horizon Europe: від реєстрації до формування проєктної ідеї». Захід був організований Центром досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій Національної академії наук України (НАН України) у співпраці з трьома Національними контактними пунктами (НКП) програми досліджень та інновацій Horizon Europe. Семінар був орієнтований на тих, хто лише розпочинає свій шлях у програмі Horizon Europe, та охопив ключові етапи — від загального ознайомлення з програмою до підготовки проєктної заявки. Захід відбувся у гібридному форматі — онлайн (через Zoom) та офлайн у Великій конференц-залі НАН України, що дозволило залучити широку аудиторію науковців, викладачів і представників інноваційного сектору з різних регіонів України. Зі вступною презентацією виступила керівниця НКП «Правові та фінансові аспекти» Карина Шахбазян, яка представила загальний огляд програми Horizon Europe: її структуру, типи проєктів, критерії участі та можливості фінансування. Окрему увагу було приділено можливостям для українських установ. Практичну сесію щодо перших кроків участі провела експертка НКП «Дослідницькі інфраструктури» та представниця України в програмних комітетах ЄС Марина Гороховатська. Учасники дізналися, як працювати з порталом EU Funding & Tenders Portal, як зареєструвати організацію, отримати 9-значний ідентифікаційний код учасника (PIC), визначити роль уповноваженого представника юридичної особи (LEAR) у процесі реєстрації, а також як ефективно шукати партнерів. Отримані знання були закріплені під час практичних вправ. Сергій Шукаєв, представник НКП кластеру 5 «Клімат, енергетика і мобільність», що базується в КПІ імені Ігоря Сікорського, презентував наступний етап — розроблення проєктної концепції. Учасники розглянули підходи до формулювання цілей проєкту, розробки інноваційних рішень, обґрунтування очікуваного впливу та забезпечення якості результатів. Керівниця НКП кластеру 5 «Клімат, енергетика і мобільність» Анжела Пятова надала детальні роз’яснення щодо структури та вимог до проєктних заявок. Вона зосередила увагу на розділах заявки, критеріях оцінювання, типових помилках та поширених труднощах. Учасники також виконали практичні завдання для кращого засвоєння матеріалу. Найскладніші питання бюджетування висвітлила керівниця НКП «Правові та фінансові аспекти» Тетяна Попова. Вона пояснила основні принципи планування витрат, структуру бюджету та вимоги до фінансового обґрунтування, після чого відбулася практична сесія. Заступник начальника науково-дослідної частини з міжнародної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антон Нанавов поділився досвідом підготовки успішних заявок на фінансування за програмою Horizon Europe. Зокрема, він зазначив, що науковці КНУ щорічно подають у середньому від 45 до 50 заявок, із яких близько 10% отримують підтримку. Для порівняння, дослідники КПІ подають приблизно 60 заявок на рік, з яких успішною є одна з п’ятнадцяти, за словами професора Сергія Шукаєва. Семінар завершився сесією запитань і відповідей, під час якої учасники мали змогу отримати індивідуальні роз’яснення та практичні поради від експертів. Загалом захід став важливим кроком у підвищенні обізнаності української наукової спільноти щодо можливостей програми Horizon Europe та сприяв розвитку практичних навичок підготовки конкурентоспроможних проєктних заявок.

IEEE Kyiv Polytechnic Week об’єднав дві міжнародні технічні конференції — ELNANO та STEE — і понад 400 учасників із 23 країн світу. Організував масштабний науковий захід Факультет електроніки (ФЕЛ) КПІ за підтримки Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE) — найбільшої у світі технічної професійної спільноти. IEEE Kyiv Polytechnic Week у цифрах і фактах: До програми обох конференцій відібрали 143 наукових робіт зі 238 поданих. Кожна стаття отримала три незалежні рецензії експертів. Учасники презентували власні напрацювання у сферах нанотехнологій, біомедичної інженерії, мікрохвильової техніки та електроніки. Результати досліджень будуть подані до цифрової бібліотеки IEEE Xplore, яка індексується міжнародною наукометричною базою Scopus. Конференцію підтримала LEM Ukraine – компанія з багаторічним досвідом роботи в сфері постачання та обслуговування обладнання для термічного аналізу, молекулярної та атомної спектроскопії. До вашої уваги – короткий відеоролик про подію: https://www.youtube.com/watch?v=J3qq6hs5xzI. https://kpi.ua/2026-elnano https://www.ieee.org/

КПІ ім. Ігоря Сікорського та компанія Huawei Ukraine провели відкриту лекцію «Тренди та виклики AI» — про можливості, ризики та роль штучного інтелекту у вищій освіті. Захід відбувся в межах серії щомісячних лекцій Huawei ICT Academy у провідних технічних закладах вищої освіти України за підтримки Міністерства освіти і науки України та за участі представників університетської спільноти КПІ, технологічного бізнесу і фахівців із кібербезпеки. Підвищували свій фаховий рівень у сфері інформаційно-комунікаційних та новітніх технологій студенти Факультету інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ), Факультету робототехніки та приладобудування (ФРП), Факультету програмних систем та прикладної математики (ФПСПМ), Факультету соціології і права (ФСП) та Навчально-наукового інституту прикладного системного аналiзу (НН ІПСА) КПІ ім. Ігоря Сікорського. Серед спікерів: Андрій Добиш, керівник департаменту продажу сервісних рішень Huawei Ukraine Роксолана Швадчак, директорка директорату цифрової трансформації МОН України Михайло Безуглий, перший проректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Раїса Федоровська, очільниця EMA Academy and Cyber Security School, EMA, Ukraine Анастасія Бурда, фахівчиня з PR у Huawei Ukraine Ключові теми: Впровадження генеративних AI-технологій в українську вищу освіту та відповідальне використання штучного інтелекту в навчанні; AI-рішення Huawei та їх застосування в інфраструктурі сучасних мереж мобільного звʼязку — від підтримки функціонування до обробки значних масивів даних; Безпековий вимір використання AI та головні ризики, пов’язані з великими мовними моделями, зокрема для підготовки й масштабування кібератак; Кейси використання AI в Київській політехніці — від представлення викладачами власних знань і досвіду до контролю зрізу знань, тестування здобувачів вищої освіти та роботи з академічними текстами. Окрему увагу приділили можливостям Huawei ICT Academy (міжнародної освітньої ініціативи Huawei, спрямованої на розвиток професійних навичок студентів і викладачів у сфері ІКТ, цифрової інфраструктури, мереж, хмарних рішень, кібербезпеки та штучного інтелекту) — AI-курсам і доступним освітнім форматам. Такі зустрічі додають академічній підготовці практичного контексту — через досвід експертів, приклади рішень і реальні запити галузі. https://kpi.ua/2026-huawei