Новини сайту ДМС

6 травня 2026 року представники академічних кіл, європейських інституцій, регіональних органів влади та промисловості зібралися в Європейському парламенті (ЄП) в Брюсселі на конференцію високого рівня «Інвестування у майбутнє Європи: шляхи фінансування вищої освіти». Захід був організований спільно членом Європейського парламенту Кшиштофом Гетманом, Університетом Марії Кюрі-Склодовської, польською спілкою роботодавців Business & Science Poland та Європейським університетським альянсом ATHENA. Конференція була зосереджена на одному з найактуальніших питань, що стоять перед Європою сьогодні: як ефективно інвестувати в майбутнє європейської вищої освіти в умовах швидкозмінного соціального, економічного та геополітичного ландшафту. З ключовою доповіддю виступив Європейський комісар з питань бюджету, боротьби з шахрайством та державного управління Пйотр Серафін , який поділився своїми поглядами на майбутнє європейського фінансування, конкурентоспроможності та інновацій. Дискусії протягом заходу підкреслили стратегічну роль університетів у зміцненні стійкості Європи, сприянні інноваціям та підтримці регіонального розвитку. Серед доповідачів були Кшиштоф Гетман , який розглянув зв’язки між вищою освітою, політикою згуртованості та програмою «Горизонт Європа», а також Анн Беньє, віце-президентка регіону Центр-Валь-де-Луар та членкиня Європейського комітету регіонів, яка представила регіональні перспективи щодо проблем впровадження та фінансування. На конференції також було представлено конкретні приклади європейських університетських альянсів та їхньої довгострокової стійкості. Маріуш Гльомбовський з Познанського політехнічного університету представив проект EUNICE4U, а Ерік Блонд, президент Європейського університетського альянсу ATHENA та представник Орлеанського університету, поділився досвідом ATHENA у побудові моделі сталого альянсу без залучення базового фінансування. Цей захід створив цінну платформу для діалогу між політиками, керівниками університетів, дослідниками та представниками промисловості, підтвердивши важливість міжнародної співпраці та стратегічних інвестицій у вищу освіту по всій Європі. ATHENA і надалі розвиватиме міжнародне співробітництво, об’єднуючи університети, дослідників і суспільство задля створення сильнішої, більш інтегрованої та інноваційної системи європейської вищої освіти. Джерело інформації: https://athenauni.eu/investing-in-europes-future-athena-contributes-to-high-level-debate-at-the-european-parliament/

Нещодавно у КПІ ім. Ігоря Сікорського стартував Kick-off GreenChem Accelerator 2026, який зібрав 11 команд інноваторів, 30 наставників та міжнародних експертів, з очікуванням нових рішень у сфері зеленої інженерії. Проєкт реалізують Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та Центр зеленої хімії й зеленої інженерії Єльського університету за підтримки Глобального екологічного фонду. Національний виконавець програми — Центр ресурсоефективного та чистого виробництва, а партнер із масштабування інновацій в Україні — Sikorsky Challenge Ukraine. Програма спрямована на розвиток рішень у сфері зеленої хімії та сталого виробництва. Протягом 12 тижнів на учасників чекають: навчальні сесії, лекції та воркшопи від українських і міжнародних експертів у сферах підприємництва, зеленої хімії, інновацій і розвитку стартапів; персональні консультації для формування бізнес-моделі та перевірки ринкового потенціалу; можливість отримати мікрогранти для тестування технологій і підготовки прототипів; екскурсії на підприємства та прямі контакти з промисловими партнерами для пілотування рішень; підтримка науковців і студентів у перетворенні розробок ранніх стадій на комерційно успішні стартапи. Важливо, що серед фіналістів конкурсу — дві команди з КПІ: представники Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) і Факультету автоматизації, промислової інженерії та екології (ФАПІЕ). Фіналом проєкту стане Demo Day, де команди презентуватимуть результати своєї роботи потенційним інвесторам. Найкращі проєкти отримають можливість виступити на міжнародному рівні під егідою Єльського університету та автоматично стануть учасниками Міжнародного фестивалю Sikorsky Challenge 2026. https://kpi.ua/2026-GreenChem

Делегація Посольства США в Україні на чолі з Джонасом Стюартом, співробітником відділу публічної дипломатії, взяла участь у відкритті фотовиставки, присвяченої 250-річчю Декларації незалежності США 1776 року. Цей захід відкрив нову сторінку в понад 30-річній історії співпраці між КПІ ім. Ігоря Сікорського з американськими інституціями.

9 травня Україна разом із країнами Європейського Союзу відзначає День Європи — свято єдності, свободи та спільних цінностей. Щиро дякуємо європейським партнерам за підтримку й солідарність з Україною та бажаємо миру, добра і спільних перемог.

Коли український скульптор Сергій Мінаков працював над створенням «У майбутнє» — масштабної сталевої композиції із зображенням юнака та дівчини всередині глобуса, — він зіткнувся з проблемою, добре знайомою всім, хто займається зварюванням складних металевих конструкцій: як отримати міцне й акуратне з’єднання, коли доступ до місця зварювання можливий лише з одного боку. Традиційне дугове зварювання чудово працює у випадках, коли до з’єднання є доступ з обох боків і після виконання робіт можна зняти надлишки металу. Однак для нестандартних стиків, характерних для художніх металевих конструкцій, такий підхід часто є неможливим. Водночас класичне паяння, під час якого елементи з’єднуються за допомогою припою з нижчою температурою плавлення без повного розплавлення основного матеріалу, потребує надзвичайно точного та вузького зазору між поверхнями. Забезпечити це у скульптурних роботах із великою кількістю складних кутів практично неможливо. Нині докторка Євгенія Чвертко з кафедри технології зварювання Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» спільно з колегами з Національної академії наук України розробили технологію, що поєднує принципи зварювання та паяння — з вражаючими як з естетичної, так і з механічної точки зору результатами. Запропонований командою метод передбачає використання дуги вольфрамового електрода в середовищі інертного газу для нагрівання кінців сталевих стрижнів до утворення невеликих крапель розплавленого металу. Після цього до них подається мідно-кремнієвий присадковий дріт. Рідкий припій змішується з розплавленою сталлю, заповнює зазор і кристалізується, формуючи механічно міцне та візуально акуратне з’єднання, яке потребує мінімальної подальшої обробки. Випробування показали, що з’єднання, створені за новою технологією, витримують розтягувальні навантаження до 34,3 кілоньютона — приблизно на 23% більше порівняно зі з’єднаннями, виготовленими традиційними методами. Змішування рідкої сталі та бронзового припою утворює композитну структуру, армовану сталевими волокнами, що значною мірою й забезпечує підвищення міцності. Технологія вже довела свою ефективність на практиці. Скульптура Сергія Мінакова «У майбутнє» була повністю створена із застосуванням нового методу та відібрана до цифрової колекції Міжнародного інституту зварювання 2023 Digital Collection Welded Art Photographic Exhibition. Для Євгенії Чвертко та її колег мистецтво й інженерія ще ніколи не були настільки гармонійно поєднаними. Переглянути двохвилинне відео можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=CKJrS57weLY&t=137s https://scitube.io/dr-yevgenia-chvertko-welding-art-the-ukrainian-researchers-joining-steel-and-sculpture/?fbclid=IwY2xjawRpNXJleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFsaU1pSHhiS2tBMFBOTDZac3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHp5sImhVbmH-WiwmEa0G8LlCMwivRvxfdrr_MHabFYr6kNRb0i2mLEY9G9DV_aem_QxfnE8_TSjkiGkqCxOA8hQ

9 травня 2026 року в Києві відбудеться Всеукраїнський фестиваль «СВОЇ», присвячений Дню Європи в Україні. Учасники дізнаються про можливості ЄС для навчання, волонтерства, кар’єрного розвитку та реалізації власних проєктів.

30 квітня 2026 року в Києві відбувся навчальний семінар «Перші кроки до участі в програмі Horizon Europe: від реєстрації до формування проєктної ідеї». Захід був організований Центром досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій Національної академії наук України (НАН України) у співпраці з трьома Національними контактними пунктами (НКП) програми досліджень та інновацій Horizon Europe. Семінар був орієнтований на тих, хто лише розпочинає свій шлях у програмі Horizon Europe, та охопив ключові етапи — від загального ознайомлення з програмою до підготовки проєктної заявки. Захід відбувся у гібридному форматі — онлайн (через Zoom) та офлайн у Великій конференц-залі НАН України, що дозволило залучити широку аудиторію науковців, викладачів і представників інноваційного сектору з різних регіонів України. Зі вступною презентацією виступила керівниця НКП «Правові та фінансові аспекти» Карина Шахбазян, яка представила загальний огляд програми Horizon Europe: її структуру, типи проєктів, критерії участі та можливості фінансування. Окрему увагу було приділено можливостям для українських установ. Практичну сесію щодо перших кроків участі провела експертка НКП «Дослідницькі інфраструктури» та представниця України в програмних комітетах ЄС Марина Гороховатська. Учасники дізналися, як працювати з порталом EU Funding & Tenders Portal, як зареєструвати організацію, отримати 9-значний ідентифікаційний код учасника (PIC), визначити роль уповноваженого представника юридичної особи (LEAR) у процесі реєстрації, а також як ефективно шукати партнерів. Отримані знання були закріплені під час практичних вправ. Сергій Шукаєв, представник НКП кластеру 5 «Клімат, енергетика і мобільність», що базується в КПІ імені Ігоря Сікорського, презентував наступний етап — розроблення проєктної концепції. Учасники розглянули підходи до формулювання цілей проєкту, розробки інноваційних рішень, обґрунтування очікуваного впливу та забезпечення якості результатів. Керівниця НКП кластеру 5 «Клімат, енергетика і мобільність» Анжела Пятова надала детальні роз’яснення щодо структури та вимог до проєктних заявок. Вона зосередила увагу на розділах заявки, критеріях оцінювання, типових помилках та поширених труднощах. Учасники також виконали практичні завдання для кращого засвоєння матеріалу. Найскладніші питання бюджетування висвітлила керівниця НКП «Правові та фінансові аспекти» Тетяна Попова. Вона пояснила основні принципи планування витрат, структуру бюджету та вимоги до фінансового обґрунтування, після чого відбулася практична сесія. Заступник начальника науково-дослідної частини з міжнародної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антон Нанавов поділився досвідом підготовки успішних заявок на фінансування за програмою Horizon Europe. Зокрема, він зазначив, що науковці КНУ щорічно подають у середньому від 45 до 50 заявок, із яких близько 10% отримують підтримку. Для порівняння, дослідники КПІ подають приблизно 60 заявок на рік, з яких успішною є одна з п’ятнадцяти, за словами професора Сергія Шукаєва. Семінар завершився сесією запитань і відповідей, під час якої учасники мали змогу отримати індивідуальні роз’яснення та практичні поради від експертів. Загалом захід став важливим кроком у підвищенні обізнаності української наукової спільноти щодо можливостей програми Horizon Europe та сприяв розвитку практичних навичок підготовки конкурентоспроможних проєктних заявок.

IEEE Kyiv Polytechnic Week об’єднав дві міжнародні технічні конференції — ELNANO та STEE — і понад 400 учасників із 23 країн світу. Організував масштабний науковий захід Факультет електроніки (ФЕЛ) КПІ за підтримки Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE) — найбільшої у світі технічної професійної спільноти. IEEE Kyiv Polytechnic Week у цифрах і фактах: До програми обох конференцій відібрали 143 наукових робіт зі 238 поданих. Кожна стаття отримала три незалежні рецензії експертів. Учасники презентували власні напрацювання у сферах нанотехнологій, біомедичної інженерії, мікрохвильової техніки та електроніки. Результати досліджень будуть подані до цифрової бібліотеки IEEE Xplore, яка індексується міжнародною наукометричною базою Scopus. Конференцію підтримала LEM Ukraine – компанія з багаторічним досвідом роботи в сфері постачання та обслуговування обладнання для термічного аналізу, молекулярної та атомної спектроскопії. До вашої уваги – короткий відеоролик про подію: https://www.youtube.com/watch?v=J3qq6hs5xzI. https://kpi.ua/2026-elnano https://www.ieee.org/

КПІ ім. Ігоря Сікорського та компанія Huawei Ukraine провели відкриту лекцію «Тренди та виклики AI» — про можливості, ризики та роль штучного інтелекту у вищій освіті. Захід відбувся в межах серії щомісячних лекцій Huawei ICT Academy у провідних технічних закладах вищої освіти України за підтримки Міністерства освіти і науки України та за участі представників університетської спільноти КПІ, технологічного бізнесу і фахівців із кібербезпеки. Підвищували свій фаховий рівень у сфері інформаційно-комунікаційних та новітніх технологій студенти Факультету інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ), Факультету робототехніки та приладобудування (ФРП), Факультету програмних систем та прикладної математики (ФПСПМ), Факультету соціології і права (ФСП) та Навчально-наукового інституту прикладного системного аналiзу (НН ІПСА) КПІ ім. Ігоря Сікорського. Серед спікерів: Андрій Добиш, керівник департаменту продажу сервісних рішень Huawei Ukraine Роксолана Швадчак, директорка директорату цифрової трансформації МОН України Михайло Безуглий, перший проректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Раїса Федоровська, очільниця EMA Academy and Cyber Security School, EMA, Ukraine Анастасія Бурда, фахівчиня з PR у Huawei Ukraine Ключові теми: Впровадження генеративних AI-технологій в українську вищу освіту та відповідальне використання штучного інтелекту в навчанні; AI-рішення Huawei та їх застосування в інфраструктурі сучасних мереж мобільного звʼязку — від підтримки функціонування до обробки значних масивів даних; Безпековий вимір використання AI та головні ризики, пов’язані з великими мовними моделями, зокрема для підготовки й масштабування кібератак; Кейси використання AI в Київській політехніці — від представлення викладачами власних знань і досвіду до контролю зрізу знань, тестування здобувачів вищої освіти та роботи з академічними текстами. Окрему увагу приділили можливостям Huawei ICT Academy (міжнародної освітньої ініціативи Huawei, спрямованої на розвиток професійних навичок студентів і викладачів у сфері ІКТ, цифрової інфраструктури, мереж, хмарних рішень, кібербезпеки та штучного інтелекту) — AI-курсам і доступним освітнім форматам. Такі зустрічі додають академічній підготовці практичного контексту — через досвід експертів, приклади рішень і реальні запити галузі. https://kpi.ua/2026-huawei

29.04.2026 р. в рамках проєкту DAAD MERIT-Ukraine в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулась відкрита лекція на тему «Аспекти оптимізації витрат на диспетчеризацію та проєктування систем виробництва зеленого водню в умовах регульованого ринку».

Річний звіт CESAER визначає практичні кроки для університетів: розвиток інституційної аналітики, нові моделі кар’єри дослідників та посилення міжнародної інтеграції.

КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідала румунська делегація на чолі з міністром економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Амброзіє-Ірінеу Дерау, Надзвичайним і Повноважним Послом Румунії в Україні Александру Віктором Мікулою та керівником політичного відділу Посольства Богданом Пекурарем. КПІ вже має шість інституційних партнерств із румунськими колегами та спільні наукові проєкти. Цей візит відкриває наступний етап взаємодії — з новими освітніми, науковими й технологічними напрямами. Було домовлено про запуск програм подвійних дипломів з провідними університетами Румунії, КПІ ім. Ігоря Сікорського та його румунські партнери працюватимуть над створенням спільних науково-дослідних лабораторій, а науковці, студенти та представники бізнес-спільноти об’єднають зусилля для реалізації проєктів у сферах безпеки, цифровізації та промислових інновацій. У цьому контексті важливо зазначити, що КПІ ім. Ігоря Сікорського продовжує розвивати кадровий потенціал та проводити новітні наукові дослідження у широкому спектрі дисциплін. Більше про новий етап міжнародної співпраці можна дізнатись, переглянувши відео: https://youtu.be/LwOj13_TGxc https://kpi.ua/2026-04-28-ro.jpg https://www.linkedin.com/posts/andrii-shysholin-b730a142_romania-matters-for-ukraines-future-share-7455125739202330624-EKsz/?utm_source=social_share_send&utm_medium=android_app&rcm=ACoAAAT4658Bx0WxESHlPYprckRFB0DFXBXwuxg&utm_campaign=share_via

КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідали румунський науковець і викладач Міхай Вакаріу, відомий своїми дослідженнями в галузях теорії комунікації, філософії й кінематографа, та директор румунського телеканалу TVR Moldova Ніколай Мокану. Гостей супроводжувала українська поетеса, письменниця й громадська діячка Оксана Стоміна. Румунські експерти прочитали відкриту лекцію на тему «Практичні кейси боротьби з російською дезінформацією: на прикладі виборів президента Румунії 2024 року» — про механізми поширення пропаганди, ключові дезінформаційні наративи та інструменти впливу, які активно застосовують під час виборчих процесів. Зустріч відбулася у форматі запитань і відповідей, тож адміністрація, викладачі й студенти КПІ змогли не лише почути експертні оцінки, а й поставити свої запитання. Зокрема, розглянули такі аспекти: як працює сучасна дезінформація, що підриває довіру до державних інституцій, впливає на виборчі процеси й посилює поляризацію суспільства; інструменти маніпуляцій під час виборчих кампаній: соціальні мережі, емоційні тригери, фейкові кампанії та інші способи впливу на аудиторію; дезінформація як інструмент авторитарних режимів і серйозна загроза для демократії; практичні методи протидії дезінформації. Окрему увагу приділили румунському досвіду протидії дезінформації та ролі Румунії як важливого партнера України на шляху до євроінтеграції. Також відбулася робоча зустріч румунських колег із адміністрацією КПІ, на якій обговорили перспективи партнерства з університетами Румунії та участь у спільних європейських проєктах. https://kpi.ua/2026-04-ro https://www.facebook.com/share/p/1CffuGhZQP/

Після підписання Меморандуму про співпрацю між КПІ ім. Ігоря Сікорського та компанією Ericsson було розпочато реалізацію міжнародної навчальної програми з розвитку навичок у сфері цифрових технологій — Ericsson Educate: 5G University. Програма передбачає 50 годин поглибленого навчання з технологій і стандартів 5G та розроблена з метою доповнення поточної технічної підготовки студентів і підвищення їхньої готовності до професійної діяльності в секторі ІКТ. На першому етапі дев’ять викладачів Київської політехніки успішно завершили програму та отримали сертифікати, що робить КПІ єдиним університетом в Україні, науково-педагогічні працівники якого пройшли підготовку за навчальною програмою одного зі світових лідерів у галузі 5G. Ці викладачі вже активно впроваджують набуті знання в освітній процес. Програма охоплювала ключові напрями сучасних телекомунікацій: Мобільні мережі; Мережі радіодоступу (RAN); Ядро мережі; Хмарні технології. Упродовж 10 занять учасники опанували практичні інструменти та знання, необхідні для підготовки фахівців наступного покоління у сфері 5G. Сертифікати отримали: Марія Скулиш, директор Навчально-наукового інституту телекомунiкацiйних систем (НН ІТС); Сергій Кравчук, завідувач кафедри телекомунікацій НН ІТС; Вячеслав Носков, доцент кафедри інформаційних технологій у телекомунікаціях НН ІТС; Андрій Астраханцев, професор кафедри інформаційних технологій у телекомунікаціях НН ІТС; Василь Курдеча, старший викладач кафедри інформаційних технологій у телекомунікаціях НН ІТС; Анатолій Макаренко, завідувач кафедри електронних комунікацій та інтернету речей НН ІТС; Сергій Мартинюк, декан Радіотехнічного факультету (РТФ); Сергій Літвінцев, завідувач кафедри радіоінженерії РТФ; Борис Ванділовський, асистент кафедри радіоінженерії РТФ. Студенти, які успішно виконають онлайн-оцінювання в межах програми, отримають цифровий бейдж Ericsson — визнане підтвердження рівня їхніх знань у сфері 5G. У перспективі КПІ та Ericsson планують розширити плідну співпрацю з упровадження нових освітніх інтенсивів, зосереджених на 5G-технологіях. https://kpi.ua/2026-Ericsson

23 квітня 2026 року для викладачів кафедри електропостачання КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся онлайн-семінар “Engaging Students with Technology: Innovative Methods and Practical Tips”. Захід провели у співпраці з Leibniz Universität Hannover у межах проєкту DAAD “MERIT-Ukraine: Mechatronics, Energy, Robotics, and Innovation Technologies with Ukraine”. Спікеркою семінару стала Dipl.-Chem. Sylvia Feil, представниця команди медіадидактики Центру якості викладання та навчання Leibniz Universität Hannover. Вона поділилася практичними підходами до підвищення залученості студентів у навчальний процес за допомогою цифрових технологій, інтерактивних інструментів та сучасних методик викладання. Під час зустрічі учасники ознайомилися з підходами Leibniz Universität Hannover до розвитку освітнього процесу, зокрема з документом Teaching Constitution, який визначає спільні цінності, принципи та стратегічні орієнтири викладання в університеті. Окрему увагу було приділено компетентнісно орієнтованому навчанню, активній ролі студентів, розвитку критичного мислення, міждисциплінарності та використанню інноваційних педагогічних підходів. У межах семінару також розглянули принципи ефективного викладання, активізацію попередніх знань студентів, важливість чіткої структури курсу, комунікації та зворотного зв’язку. Окремо обговорили використання активних методів навчання, зокрема one-minute paper, роботи в малих групах, опитувань та інтерактивних цифрових інструментів. Крім того, учасники розглянули можливості застосування blended learning у вищій освіті, його переваги та виклики, а також підхід Challenge-Based Learning як інструмент формування практичних компетентностей через роботу з реальними задачами. Окремий акцент було зроблено на ролі силабусів у навчальному процесі. Їх розглядали не лише як формальний документ, а як інструмент структурування курсу, комунікації очікувань між викладачем і студентами та підвищення прозорості освітнього процесу. Семінар став першим кроком у межах серії заходів проєкту DAAD MERIT-Ukraine, спрямованих на розвиток сучасних викладацьких практик, упровадження інноваційних освітніх інструментів та посилення академічної співпраці між українськими й німецькими університетами. https://ep.kpi.ua/uk/node/952      

КПІ ім. Ігоря Сікорського став майданчиком Всеукраїнської наукової конференції «Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років» ...

Редріх Путятін, аспірант кафедри технічних та програмних засобів автоматизації Факультету автоматизації, промислової інженерії та екології КПІ ім. Ігоря Сікорського, показав хороший результат на Міжнародному конкурсі з фізики The International Physics Competition.

20 квітня 2026 року представник ДМС КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився онлайн до політичного заходу високого рівня CESAER «Дослідження та інновації у наступному бюджеті ЄС: інвестування в процвітання та конкурентоспроможність Європи», який відбувся у Європейському парламенті. Цей захід поставив дослідження та інновації в центр обговорення майбутніх пріоритетів і інвестицій Європи. Він вийшов за межі вузької бюджетної дискусії та натомість зосередився на стратегічному питанні: у що має інвестувати Європа, якщо вона серйозно налаштована реалізувати свої амбіції? У цьому контексті під час заходу було розглянуто обґрунтування приблизно 220 млрд євро для 10-ї Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій FP10 як реалістичної та політично узгодженої бази для Європейського Союзу, який прагне зміцнити свою конкурентоспроможність, процвітання та стійкість, що відображено у проєктах доповідей Європейського парламенту щодо FP10. Дискусія зосередилася на тому, що дослідження та інновації слід розглядати не як ізольовані напрями політики, а як фундаментальну спроможність, що лежить в основі прогресу за ключовими пріоритетами Європи. Учасники також обговорили транскордонну досконалість як засіб залучення талантів на європейському рівні. Вони підкреслили важливість FP10, здатної функціонувати як магніт для талантів, у тому числі через асоціацію з третіми країнами, з геополітичної точки зору. Отже, сильна FP10 означала б значно більше, ніж просто політику у сфері досліджень. Вона стосується спроможності Європи забезпечувати економічну міць, оновлення промисловості, безпеку, готовність до викликів, сталий розвиток, громадське здоров’я, цифрове лідерство та суспільне благополуччя. За словами Мануеля Хейтора, професора португальського Instituto Superior Técnico та голови експертної групи Європейської комісії з питань майбутнього Horizon Europe, експерти чітко розрахували суму у 220 млрд євро для FP10 з метою прискорення досліджень та інновацій. Для порівняння, Сполучені Штати витрачають щороку приблизно на 300 млрд євро більше на дослідження та розробки, ніж Європа. «Поки ми обговорюємо 175 проти 200 млрд євро на рівні ЄС, реальне порівняння з глобальними лідерами вимірюється трильйонами», — написав у LinkedIn генеральний секретар CESAER Маттіас Бйорнмальм. «Іноді здається, що ми сперечаємося про те, наскільки великою чи малою має бути наша калюжа, тоді як водоспад реве зовсім поруч». Бертран Буше, представник CEA (Комісаріат з атомної енергії) у Брюсселі, визнав відносно низьку здатність Європи перетворювати результати досліджень на комерційні інновації її слабкою стороною. Учасники панелі наголосили на важливості трансферу до інновацій через підтримку стартапів у межах Напряму ІІІ — «Інноваційна Європа». По суті, Європі потрібна конкурентоспроможність, заснована на інноваціях, зростанні продуктивності та виробництві високоякісної продукції, яка може продаватися у всьому світі. Крім того, було зазначено, що справжнє забезпечення зеленого переходу в цифрову епоху можливе лише за умови посилення досліджень та інновацій. Більш амбітний, інтегрований підхід сприятиме зростанню ВВП на 2,6% до 2035 року. Рене Репазі, депутат Європейського парламенту, порівняв ключову програму фінансування досліджень та інновацій Horizon Europe з однією з найяскравіших зірок у світі інновацій, зокрема завдяки Європейській дослідницькій раді. На завершення депутат Європейського парламенту Хелдер Соуса Сілва підкреслив необхідність забезпечення передбачуваних і достатніх ресурсів для Horizon Europe з огляду на довгостроковий характер фінансування проєктів. https://www.linkedin.com/posts/mattiasbjornmalm_while-we-debate-175-versus-200-billion-ugcPost-7451995544849166336-Zf4B/?utm_source=social_share_send&utm_medium=android_app&rcm=ACoAAAT4658Bx0WxESHlPYprckRFB0DFXBXwuxg&utm_campaign=share_via https://research-matters.eu/wp-content/uploads/2026/04/mheitor-FINAL-text-EP-20april2026.pdf

КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідала делегація компанії «Nihon Cyber Defence» (NCD) на чолі з генеральним директором Картаном Джозефом Маклафліном. Компанія NCD виявляє великий інтерес до співпраці з КПІ, який може похвалитися потужними науковими школами у сферах кібербезпеки, штучного інтелекту та інформаційних технологій загалом, тим більше, що студентські команди університету досягли вражаючих результатів у міжнародних змаганнях «Capture the Flag». У зустрічі з делегацією NCD взяли участь керівництво університету та представники Навчально-наукового фізико-технічного інституту (НН ФТІ). Обговорювались потенційні напрями співпраці. Серед них – кібербезпека та захист критичної інфраструктури, підтримка проектів з відновлення та відбудови критичної інфраструктури, а також спільні зусилля з протидії інформаційним загрозам, зокрема маніпуляціям та втручанню з боку іноземних суб’єктів. Крім того, учасники зустрічі розглянули інші потенційні напрями співпраці, зокрема науково-дослідні проекти з японськими університетами, а також стипендіальні програми для українських студентів. Наступний етап – конкретизація домовленостей та визначення конкретних форматів співпраці. Компанія NCD, штаб-квартира якої розташована в Токіо, є міжнародною компанією з кібербезпеки, що захищає та підтримує критичну національну інфраструктуру, уряди, великі організації та малі й середні підприємства від зростаючого впливу руйнівних кібератак, частота та складність яких продовжують збільшуватися. https://kpi.ua/2026-04-16-fti  https://www.facebook.com/share/p/1ECTSWfhPj/  https://nihoncyberdefence.co.jp/en/  

13–14 квітня 2026 року представники альянсу ATHENA взяли участь у зустрічі координаторів альянсів європейських університетів у Брюсселі. Захід був присвячений обговоренню розвитку ініціативи «Європейські університети», аналізу досягнень та визначенню подальших пріоритетів. ATHENA представили координатори альянсу Здравко Качич і Боян Долшак (Університет Марібора), а також Іоан Тодінка (Університет Орлеана), який входить до Виконавчої ради альянсу. У зустрічі взяли участь представники десятків європейських альянсів, що створило важливу платформу для діалогу з Європейською комісією та обміну досвідом між партнерами. Основну увагу було приділено ролі альянсів у розвитку Європейського простору вищої освіти, питанням довгострокової стійкості, посиленню інституційної співпраці, інноваціям в освіті та розширенню можливостей мобільності для студентів і працівників. Сьогодні ініціатива «Європейські університети» об’єднує 65 альянсів і сотні закладів вищої освіти по всій Європі, відіграючи ключову роль у формуванні інтегрованого та інноваційного освітнього середовища. Зустріч також сприяла обміну кращими практиками та зміцненню партнерств між альянсами. Участь ATHENA підтверджує її активну позицію у розвитку європейської вищої освіти та прагнення до впровадження інклюзивних, інноваційних і якісних освітніх підходів. https://athenauni.eu/european-universities-alliances-coordinators-meeting-in-brussels/