Новини сайту ДМС

Команда Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського бере участь в освітньо-практичному проєкті "Енергоефективність: від ідеї до дії" у межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства (UDEPP).

У рамках «European Deep Tech Week», організованого Bpifrance, представники наукових кіл, інноваційної сфери та стартап-екосистеми України провели обмін досвідом з французькими партнерами з метою налагодження тісної співпраці.

Команда dcua Навчально-наукового фізико-технічного інституту (НН ФТІ) Київської політехніки блискуче виступила у фіналі змагань Säkerhets-SM Capture The Flag (CTF) у Стокгольмі, заявивши про себе як про найсильнішу не лише в Україні, а й у всьому світі. Наші студенти випередили однолітків зі Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Естонії, Латвії, Литви, а також інших українських команд. КПІшники продемонстрували командну злагодженість і здатність упевнено працювати зі складними завданнями з програмування, криптографії, роботи з бінарними файлами, зворотного інжинірингу, веббезпеки та цифрової криміналістики. Ця перемога засвідчила: КПІ ім. Ігоря Сікорського є лідером кібербезпекової освіти в Україні. Саме тут зростають фахівці, які формують обличчя вітчизняної кібербезпеки й упевнено перемагають на міжнародній арені. Вітаємо молодший склад команди dcua, що показав найкращий результат: Анжеліку Бєлянцеву, Максима Гінкула та Костянтина Пузікова. Пишаємося й зичимо нових перемог! https://kpi.ua/2026-sakerhetssm https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid0uPXLuWNiUnTF5MLj6tsZU5RPjFd9MYY1P8ZKNAKWmUYzWcDW5rVXWYHSCGabMqyyl?rdid=KAOwOVWMngnBV2gS# https://www.cybercampus.se/articles/sakerhets-sm-2026-brought-together-promising-young-cyber-talents-1.1463652

Сьогодні ми є свідками, як штучний інтелект небаченими темпами проникає в усі сфери життя, змінюючи ринок праці, наукові дослідження, соціальні комунікації, глобальну безпеку та економіку. КПІ ім. Ігоря Сікорського одним із перших почав застосовувати ШІ у своїй діяльності. Зокрема, науковці кафедри штучного інтелекту НН ІПСА зосереджені на тому, щоб ШІ залишався інструментом прогресу та сприяв сталому розвитку. Серед інших доцентка кафедри штучного інтелекту Віра Гуськова працює над впровадженням різних методів і підходів штучного інтелекту та прогнозування для побудови систем підтримки прийняття рішень і складних соціо- та економіко-технічних процесів. Не так давно, за підтримки Українсько-Французького центру КПІ ім. Ігоря Сікорського та аташе з університетського й наукового співробітництва Франції в Україні Елоїз Мармузе-де ла Тай, вона пройшла стажування в Еcole Polytechnique – одному з найпрестижніших технічних закладів Європи. “Стажування в Політехнічній школі в Парижі стало важливим професійним і світоглядним досвідом, – розповідає дослідниця. – Отриманий досвід можна ефективно імплементувати в КПІ – зокрема у форматі спільних наукових воркшопів, дослідницьких груп із фокусом на AI safety, robustness та explainability, а також у розвитку міжнародних магістерських і PhD-проєктів”. “У перспективі бачимо можливість підготовки спільних грантових заявок (Horizon Europe, двосторонні програми Франція-Україна), запуску програм короткотермінової мобільності для студентів і аспірантів, а також спільних публікацій у провідних наукових виданнях”, – додає в.о. завідувачки кафедри ШІ Ірина Джигирей. За останні десятиліття особливо помітно, як жінки впевнено зайняли свою нішу в науковому полі КПІ. Віра Геннадіївна охоче поділилася, як це – бути успішною у роботі та житті: “Наука для мене – це спосіб мислити, ставити запитання і знаходити рішення там, де, здається, їх уже не існує. Основним викликом жінки в науці сьогодні є поєднання високих професійних стандартів та суспільного очікування щодо ролі жінки. Наука вимагає часу, навчання, мобільності, міжнародної взаємодії з іншими університетами й організаціями для того, щоб зрозуміти, чи є підходи і методи, які використовуються, конкурентоспроможними і націленими на отримання високоякісних результатів. Додатково до цього жінка має доводити свою експертність, але при цьому балансувати між сім’єю, родиною, наукою й персональним розвитком”. І на завершення В. Гуськова наголосила: “Молодим науковцям порадила б не боятися своїх амбіцій, складних тем. Так, наука – це складно, наука – це про виклики, але воно того варте”. https://kpi.ua/2026-kp9-iasa https://kpi.ua/newspaper/2026/9

Кожен громадянин України, який мріє розширити горизонти пізнання, може прийняти участь в конкурсах Програми ім. Фулбрайта. Переможці отримують фінансову підтримку для навчання чи проведення досліджень в кращих університетах США. Конкурси проводяться щорічно, то ж запрошуємо взяти участь у поточному конкурсі: протягом 2026 р. буде проводитися відбір учасників Програми, а переможці будуть навчатися/викладати/проводити дослідження вже у 2027 році. Щоб отримати грант, слід написати проект англійською мовою, у якому переконати експертів – твоя ідея та твої результати будуть корисні світу. Умови гранту: оплата навчання щомісячна стипендія медичне страхування квиток в обидва боки Вимоги до кандидатів: українське громадянство та проживати в Україні на час проведення конкурсу вільне володіння англійською мовою повернення в Україну на 2 роки після завершення терміну гранту КОРОТКИЙ ОПИС ПРОГРАМ Для студентів, випускників, молодих викладачів та дослідників FULBRIGHT GRADUATE STUDENT PROGRAM Навчання в американських університетах від одного до двох років на здобуття ступеня магістра для студентів старших курсів та випускників ЗВО. Післядипломна освіта в США (graduate studies) є поєднанням навчання з індивідуальною дослідницькою працею. Система цього рівня освіти передбачає широкий спектр можливостей: здобуття магістерського ступеня (master’s program); навчання за суміжною спеціальністю; підготовка до кваліфікаційних іспитів і вступу до аспірантури (doctorate program). Термін подання:16 травня 2026 р. FULBRIGHT FOREIGN LANGUAGE TEACHING ASSISTANT PROGRAM Стажування з викладання української мови (асистенція американським викладачам) в університетах/коледжах США тривалістю дев’ять місяців. У конкурсі можуть брати участь викладачі-початківці та молоді фахівці віком до 35 років, які спеціалізуються з лінгвістики, української літератури, перекладацьких студій, комунікацій, журналістики, американських студій, викладання англійської мови. Кандидати повинні мати диплом магістра або бакалавра на час призначення стипендії (липень 2027 року). Термін подання:6 липня 2026 р. FULBRIGHT RESEARCH AND DEVELOPMENT PROGRAM Проведення досліджень в університетах США тривалістю від шести до дев’яти місяців. У конкурсі можуть брати участь особи віком до 45 років із дворічним професійним досвідом: викладачі; аспіранти та дослідники, які ще не мають наукового ступеня; кандидати наук; адміністратори закладів вищої освіти; співробітники науково-дослідних установ; журналісти; фахівці з бібліотечної, музейної та архівної справи; спеціалісти у сфері управління культурою; працівники громадських організацій. Науковці зі ступенем доктора наук не допускаються до участі в конкурсі Fulbright Research and Development Program (FRDP) оскільки мають суттєво вищий рівень наукової кваліфікації, ніж той, що передбачається програмою FRDP. Натомість вони можуть брати участь у програмі Fulbright Visiting Scholar Program. Термін подання:1 листопада 2026 р. Для кандидатів та докторів наук, дослідників та фахівців FULBRIGHT VISITING SCHOLAR PROGRAM Проведення досліджень в університетах, наукових та дослідницьких інституціях США на період від трьох до дев’яти місяців. Участь у Програмі – це можливість набути цінний досвід, зітканий з десятків, сотень різних напрацювань й досягнень, удоступнених в американському науковому середовищі; досвід, що базований на живому спілкуванні «від людини до людини» й дискусійному обміні думками; досвід, що спонукає не тільки робити порівняння й ініціювати зміни у власних інституціях/сферах діяльності/дотичних галузях, але й стати їх активними учасниками; досвід, що уможливлює вихід поза межі локального інтелектуального простору через багатоактне спілкування й працю над спільними проєктами з науковцями й інституціями США та інших країн світу. Термін подання:15 жовтня, 2026 р. Довідково:Програма заснована американським сенатором Вільямом Фулбрайтом. Він закликав долати географічні перепони між науковцями, викладачами та студентами з різних країн світу – заради ідеї ефективної взаємодії і співпраці.  Програма імені Фулбрайта, спонсорована урядом США та адміністрована Інститутом Міжнародної освіти (IEE), посідає чільне місце в системі міжнародної освіти і успішно діє у 160 країнах світу з 1946 року. За час існування Програми в Україні – з 1992 року – понад 1100 українців навчалися, стажувалися, проводили дослідження у США; 750 американців викладали в українських ЗВО та займались науковою працею. Детальна інформація щодо участі у Програмах імені Фулбрайта – за посиланням https://fulbright.org.ua/uk

У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулось урочисте нагородження номінантів і лауреатів студентського конкурсу есе «Стартап-дипломатія: Україна та Азербайджан у розбудові інноваційного партнерства / Startup Diplomacy: Ukraine and Azerbaijan in Building Innovation Partnership», організованого за сприяння Посольства Азербайджанської Республіки в Україні. КПІшники досліджували взаємодію дипломатії, технологій та інновацій у розвитку держави, захисті національних інтересів і зміцненні міжнародного партнерства. Особисто привітав учасників і вручив нагороди Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Сеймур Гурбан оглу Мардалієв. Вітаємо переможців: I місце — Ганна Ткаченко, Факультет інформатики та обчислювальної техніки; Лауреат II ступеня — Іван Пасько, Інститут спеціального зв’язку та захисту інформації; Лауреат III ступеня — Марія Міняйлова, Факультет соціології і права. Серед номінантів були студенти Факультету соціології і права Корній Бєлов, Дарія Халілова, Анна Панькова та Артемій Богачев, а також Раміз Джабралідзе та Матвій Осадчук з Факультету менеджменту та маркетингу. https://kpi.ua/2026-az https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid02Gy4sVjEwCXmR1BFVUptKZKFCujDTXoQU6mGJ8ucNymTKssdyiLgMA8eomMcMFgkJl?rdid=dkQcaoDk4V3qvgZx#

Уряд Словацької Республіки надає стипендії для словаків, які проживають за кордоном, для навчання у закладах вищої освіти Словаччина на 2026/2027 академічний рік.

Уряд Румунії оголосив конкурс для іноземних громадян на отримання стипендій на 2026–2027 навчальний рік. Кінцевий термін подачі заявок - 31 березня 2026 р.

На міжнародній аналітичній платформі Research Professional News опубліковано статтю проректора з міжнародних зв’язків КПІ ім. Ігоря Сікорського Андрія Шишоліна під назвою «Lessons from Kyiv on linking civilian and dual-use research». Публікація присвячена досвіду українського університету у поєднанні цивільних, подвійного призначення та безпекових досліджень в умовах повномасштабної війни. У статті зазначається, що після російського вторгнення 2022 року інтеграція різних типів досліджень стала для КПІ не лише предметом стратегічного планування, а практичною необхідністю. Університет продовжив освітній процес, наукові дослідження та міжнародну співпрацю, водночас адаптуючи власну науково-дослідницьку екосистему до нових умов безпеки. Автор підкреслює, що в КПІ поєднання цивільних і безпекових досліджень відбувається на рівні конкретних проєктів, а не на рівні всієї інституції. Фундаментальні дослідження та освітня діяльність залишаються відкритими, тоді як прикладні проєкти подвійного призначення або безпекового спрямування реалізуються з дотриманням спеціальних процедур — перевірки партнерів, укладання угод про нерозголошення, а також контрольованого доступу до даних та інфраструктури. У публікації також розглядається досвід організації управління змішаними портфелями досліджень, які поєднують відкриту науку та роботи з підвищеними вимогами безпеки. Такий підхід, як зазначає автор, дозволяє не лише зберігати академічну відкритість, а й стимулювати розвиток прикладних інновацій, технологій та стартапів. Окрему увагу у статті приділено рекомендаціям для формування майбутньої рамкової програми досліджень та інновацій Європейського Союзу FP10. Серед них — створення взаємодоповнювальних механізмів фінансування цивільних і безпекових досліджень, запровадження пропорційних вимог безпеки на рівні проєктів та залучення університетів науки і технологій до розроблення нових програмних інструментів. На думку автора, досвід КПІ демонструє, що відкритість науки та безпека можуть ефективно поєднуватися, взаємно посилюючи інноваційний потенціал і стійкість дослідницьких екосистем. Повний текст статті доступний за посиланням:https://www.researchprofessionalnews.com/rr-news-europe-views-of-europe-2026-3-lessons-from-kyiv-on-linking-civil-dual-use-and-defence-research/

З 12 по 16 січня в рамках програми ERASMUS+ відбувся візит доцента кафедри електронних пристроїв та систем факультету електроніки Олександра Бондаренка до Ризького технічного університету (Rīgas Tehniskā universitāte, RTU).

Провайдер хмарних послуг/технологій Amazon Web Services (AWS) надав другий грант КПІ ім. Ігоря Сікорського з початку повномасштабної війни. У 2022 році університету було надано перший терміновий грант, що дозволив оперативно здійснити міграцію інфраструктури до хмарного середовища. Тоді цифрові сервіси функціонували у партнерському середовищі компанії EPAM. Пізніше університет повністю перейшов на власний акаунт AWS. Наразі AWS надає університету додаткову грантову підтримку вже в межах його власної хмарної інфраструктури. Завдяки цьому гранту забезпечено стабільне функціонування ключових сервісів: Електронний кампус, My KPI, Розклад КПІ, Інтеграційні сервіси КПІ, Бази даних. Надана підтримка сприяє зміцненню цифрової стійкості університету, підвищує рівень захисту даних та гарантує безперервність освітнього процесу навіть за складних умов. КПІ висловлює щиру подяку Amazon Web Services за довіру, партнерську підтримку та внесок у розвиток цифрової екосистеми Київської політехніки. https://kpi.ua/2026-aws

Під час прийому, організованого Посольством Японії в Україні з нагоди 66-ї річниці від дня народження Імператора Японії Нарухіто, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме (Посольство Японії в Україні виступив із промовою, у якій вкотре засвідчив слова незмінної підтримки України з боку Японії

КПІ ім. Ігоря Сікорського став майданчиком і активним учасником заходу «Дистанція безпеки», де йшлося про застосування дистанційних систем для виявлення вибухонебезпечних предметів у протимінній діяльності. Такі технології мінімізують ризики для людей і пришвидшують обстеження територій. Українські та міжнародні експерти, представники держсектору, науковці й адміністрація КПІ працювали над практичними рішеннями для дистанційного пошуку ВНП у форматі: панельних дискусій обговорення практичних кейсів напрацювання нових підходів, стандартів і методичних рекомендацій, що працюватимуть в єдиному правовому полі КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився до роботи заходу як експертний учасник — університет має практичний досвід і реалізує міжнародні проєкти в Навчально-науковому центрі «Інноваційних технологій у сфері гуманітарного розмінування», що діє на базі Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) КПІ. Дякуємо організаторам заходу за ініціативу й партнерство: Міністерству оборони України Головному управлінню протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Ukrainian Training and Testing Complex https://kpi.ua/2026-03-01 https://en.uds.pro/blog/uds-participated-in-the-round-table-safe-distance

В університеті відбулася зустріч із представниками Центру протимінної діяльності України й неприбуткової організації Copenhagen Hazard Mapping (Королівство Данія). Ключова тема — спільний пілотний проєкт КПІ ім. Ігоря Сікорського і Данії AI-Powered Predictive Hazard Mapping for Mine Action Pilot Project (Ukraine). Він передбачає: застосування інноваційних технологій та АІ для визначення територій, забруднених вибухонебезпечними предметами; співфінансування за участю Королівства Данії та приватного бізнесу; прискорення розмінування сільськогосподарських земель і територій іншого призначення. Під час зустрічі також підписано Меморандум про науково-технічне співробітництво між КПІ ім. Ігоря Сікорського та Центром протимінної діяльності України, що відкриває можливості для: спільних ініціатив і досліджень, інноваційних розробок з протимінної діяльності; створення роботизованих наземних систем і дронів для виявлення й класифікації загроз; застосування АІ для аналізу й моделювання небезпечних ситуацій. Поєднання практичного досвіду міжнародних партнерів з науково-технічним потенціалом Київської політехніки суттєво посилить спроможності України в гуманітарному розмінуванні. https://kpi.ua/2026-chm-ngo   https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid02Nch2wyDCsnEA5eFwgY4XzHFhbmXn8wEo2GNVXZqAMuhkcQaeGUdSqd8QhDqtSP4vl?rdid=G7YS342JAF0yka4q# https://ua-nmac.org/en/ https://chm.ngo/

Адміністрація Київської політехніки взяла участь у PARTNERS MEETUP 2026 — Дні партнерів Ukraine Energy Initiative, що його ініціював Глобальний договір ООН в Україні у партнерстві з Урядом Великобританії. Подія об’єднала бізнес, державу, заклади вищої освіти та міжнародних партнерів для спільного пошуку рішень з трансформації енергетичного сектору, зміцнення стійкості й енергетичної безпеки України. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко виступив спікером панельної дискусії Human Capital, де учасники обмінялися досвідом і баченням розвитку галузі, зокрема обговорили: нові стратегії залучення талантів до енергетичної сфери; формування актуальних компетенцій для ринку; ефективну співпрацю бізнесу й університетів; залучення молоді до енергетичних професій. https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid02fy4Wd5pC845J8zx7gokGnJCDaE9XBsKLPJadcMGdUv2iYUCLixvjpkBAHWXWAsaUl?rdid=jTNRRwqBrKQtODQs# https://globalcompact.org.ua/en/un-global-compact-network-ukraine/

Осмислюючи четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну – так званої «спеціальної військової операції», яка, за задумом агресора, мала тривати лише кілька днів, проректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Андрій Шишолін згадує у дописі в LinkedIn, що війна увійшла в університет не поступово, а одночасно і всюди. Спочатку це був ланцюг термінових рішень: евакуація іноземних студентів, безперервні телефонні дзвінки та відповідальність за людей, яких не можна було відкласти навіть на годину. Стратегія, згадує він, з’явилася пізніше. У той момент була лише дія. Викладання майже одразу перейшло в онлайн – не як вибір, а як єдиний спосіб зберегти безперервність. Заняття з притулків, тимчасового житла, з-за кордону. Плани втратили чіткі межі; Слова на кшталт «семестр» або «академічний рік» стали умовними. Разом із цим почало зростати тихе відчуття відчаю – не паніка, а втомлена невпевненість З часом, пише Андрій Шишолін, війна стала фоном повсякденного життя. Дрони над містом. Балістичні ракети, які не залишають часу на реакцію. Тривоги про повітряну тривогу розбивають навчальний день на фрагменти. Робота і навчання між страйками, між новинними оновленнями, між короткими повідомленнями з питанням: «Ти в порядку?» Водночас відчуття втрати змінювалося. Спочатку це були окремі імена. Потім все більше і більше. Студенти, викладачі, випускники. Люди, які нещодавно були частиною університетського життя. Список загиблих продовжував зростати, і війна нарешті втратила будь-яку залишкову абстракцію. На цьому тлі з’явилася підтримка. Партнери, колеги, університетські друзі. Не одразу систематично, але щиро. Послання солідарності, спільні рішення та програми академічної підтримки. Разом із цим відбулося відновлення та адаптація: ремонт пошкоджених будівель, будівництво укриттів і створення нових форм допомоги для студентів і викладачів. Приблизно через рік почався обережний рух назад. Деякі викладачі повернулися з-за кордону – не всі, не одразу, але свідомо. Перші очні заняття відновилися. Лекційні зали знову наповнювалися голосами, завжди з увагою до повітряної тривоги. Було відчуття, що кінець війни може бути ближче, ніж здавалося раніше. Потім ритм знову змінився. Увага партнерів поступово слабшала. Втома від України стала більш помітною. Політичні коливання, нова риторика та нові «-ізми» знову повернули невизначеність. Кінець війни перестав виглядати як горизонт і знову став відкритим питанням. Наче додаючи болю, настала й найважча зима — без стабільних поставок електроенергії, води та тепла. Університет буквально працював у темряві й сильному холоді, покладаючись на генератори, павербанки та ліхтарики. Як зазначив проректор, працівники Київської політехніки навчали й працювали за будь-якої можливості, роблячи паузи лише для короткого, життєво необхідного перепочинку. Сьогодні, пише він, університет не має ілюзій щодо швидких рішень у цій війні чи гарантованої уваги світу. Попри всі труднощі, Київська політехніка не зникла навіть у найтемніші моменти путінського зла, не зреклася своєї місії під вогнем і не втратила сенсу свого існування. На завершення Андрій Шишолін висловив вдячність партнерам і друзям, які підтримують Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» від перших днів вторгнення і продовжують стояти поруч із ним сьогодні, коли ця жорстока війна триває. https://www.linkedin.com/posts/andrii-shysholin-b730a142_four-years-of-war-the-war-entered-the-activity-7431963580880642048-qdXy/?utm_source=social_share_send&utm_medium=android_app&rcm=ACoAAAT4658Bx0WxESHlPYprckRFB0DFXBXwuxg&utm_campaign=copy_link

16 лютого 2026 року КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідала делегація Всесвітнього інституту ядерної захищеності (World Institute for Nuclear Security – WINS), розташованого у м. Відень, Республіка Австрія. Головною подією візиту стало урочисте відкриття Тестового центру від WINS на базі Навчально-наукового інституту атомної та теплової енергетики (НН ІАТЕ). До складу іноземної делегації увійшли виконавчий директор WINS Ларс ван Дассен та старший проєктний менеджер Наталія Клос. Зі сторони університету гостей зустрічали ректор Анатолій Мельниченко, проректор з міжнародних зв’язків Андрій Шишолін, а також представники керівництва та викладачі НН ІАТЕ. Делегація відвідала корпус №5, де ознайомилася з Науково-дослідним центром надійності та безпеки АЕС, базою якого є багатофункціональний тренажер водно-водяного енергетичного реактора ВВЕР-1000. Також гості оглянули Навчально-науковий центр підтримки ядерної захищеності. Кульмінацією зустрічі стало урочисте перерізання стрічки ректором Анатолієм Мельниченком та виконавчим директором WINS Ларсом ван Дассеном, що символізувало офіційне відкриття Тестового центру. Про діяльність Тестового центру та співпрацю з WINS: Тестувальний центр було створено за сприяння WINS та Шведського органу з ядерної та радіаційної безпеки (SSM). Центр дозволяє складати іспити з сертифікатного модуля Академії WINS «Управління захищеністю радіоактивних джерел», який раніше було адаптовано українською мовою в рамках співпраці. Цей навчальний модуль охоплює адміністративні та технічні заходи, необхідні для захисту радіоактивних джерел, пом’якшення загроз та мінімізації ризиків. Тестування проводиться на платформі Online testing with OnVUE від Pearson VUE. Центр успішно працює в режимі апробації з грудня 2025 року, і на даний момент іспити склали вже 5 осіб. https://iate.kpi.ua/ua/news/9/view/337-u-nn-iate-vidkrito-testoviy-centr-vsesvitnogo-institutu-yadernoi-zahischenosti-wins Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.

Альянс європейських університетів ATHENA запрошує аспірантів та підприємців долучитися до онлайн-тренінгу з інновацій. Дедлайн реєстрації – 25 лютого 2026 р.

У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася перша робоча зустріч із Сонею Іщенко – керівницею апарату Міністерства регіонального співробітництва Держави Ізраїль – та представниками Посольства Держави Ізраїль в Україні. Йшлося про створення спільної програми тристоронніх професійних тренінгів для молоді у сфері кібербезпеки та інновацій за участі ізраїльських фахівців. Як це працюватиме: онлайн-навчання + триденні офлайн-інтенсиви в університетах-учасниках; 300 годин підготовки з фокусом на практичні навички для ринку праці; соціальна освіта: командна взаємодія, тайм-менеджмент, персональні навички; групи до 20 учасників віком 18–35 років: студенти, молоді викладачі, слухачі післядипломної освіти й ті, хто планує професійну перекваліфікацію. Наступний етап – визначення третьої країни-партнера. Старт програми заплановано на квітень – травень. https://kpi.ua/2026-02-il https://www.facebook.com/kpiuaofficial/posts/pfbid02z6Xm3Yj6PhobYfrR6VqsA93WbTfesSknCHw7Kdg3QjpRQVermuhJrCWG31LC6hdNl?rdid=gZm5BhQehT1OaGHM#

Науковці КПІ ім. Ігоря Сікорського запрошуються до участі в конкурсі Mitigation Action Facility – Call for Projects 2026, спрямованого на підтримку проєктів з пом’якшення наслідків зміни клімату. Дедлайн подання заявок — 25.02.2026 ...