Новини сайту ДМС

КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідала делегація компанії «Nihon Cyber Defence» (NCD) на чолі з генеральним директором Картаном Джозефом Маклафліном. Компанія NCD виявляє великий інтерес до співпраці з КПІ, який може похвалитися потужними науковими школами у сферах кібербезпеки, штучного інтелекту та інформаційних технологій загалом, тим більше, що студентські команди університету досягли вражаючих результатів у міжнародних змаганнях «Capture the Flag». У зустрічі з делегацією NCD взяли участь керівництво університету та представники Навчально-наукового фізико-технічного інституту (НН ФТІ). Обговорювались потенційні напрями співпраці. Серед них – кібербезпека та захист критичної інфраструктури, підтримка проектів з відновлення та відбудови критичної інфраструктури, а також спільні зусилля з протидії інформаційним загрозам, зокрема маніпуляціям та втручанню з боку іноземних суб’єктів. Крім того, учасники зустрічі розглянули інші потенційні напрями співпраці, зокрема науково-дослідні проекти з японськими університетами, а також стипендіальні програми для українських студентів. Наступний етап – конкретизація домовленостей та визначення конкретних форматів співпраці. Компанія NCD, штаб-квартира якої розташована в Токіо, є міжнародною компанією з кібербезпеки, що захищає та підтримує критичну національну інфраструктуру, уряди, великі організації та малі й середні підприємства від зростаючого впливу руйнівних кібератак, частота та складність яких продовжують збільшуватися. https://kpi.ua/2026-04-16-fti  https://www.facebook.com/share/p/1ECTSWfhPj/  https://nihoncyberdefence.co.jp/en/  

13–14 квітня 2026 року представники альянсу ATHENA взяли участь у зустрічі координаторів альянсів європейських університетів у Брюсселі. Захід був присвячений обговоренню розвитку ініціативи «Європейські університети», аналізу досягнень та визначенню подальших пріоритетів. ATHENA представили координатори альянсу Здравко Качич і Боян Долшак (Університет Марібора), а також Іоан Тодінка (Університет Орлеана), який входить до Виконавчої ради альянсу. У зустрічі взяли участь представники десятків європейських альянсів, що створило важливу платформу для діалогу з Європейською комісією та обміну досвідом між партнерами. Основну увагу було приділено ролі альянсів у розвитку Європейського простору вищої освіти, питанням довгострокової стійкості, посиленню інституційної співпраці, інноваціям в освіті та розширенню можливостей мобільності для студентів і працівників. Сьогодні ініціатива «Європейські університети» об’єднує 65 альянсів і сотні закладів вищої освіти по всій Європі, відіграючи ключову роль у формуванні інтегрованого та інноваційного освітнього середовища. Зустріч також сприяла обміну кращими практиками та зміцненню партнерств між альянсами. Участь ATHENA підтверджує її активну позицію у розвитку європейської вищої освіти та прагнення до впровадження інклюзивних, інноваційних і якісних освітніх підходів. https://athenauni.eu/european-universities-alliances-coordinators-meeting-in-brussels/

КПІ ім. Ігоря Сікорського спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста провели воркшоп «ШІ у роботизованих системах оборонного призначення». 32 студенти з Навчально-наукового інституту прикладного системного аналізу (НН ІПСА), Факультету інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ) та Факультету соціології і права (ФСП), разом з експертами МКЧХ працювали над програмними рішеннями, що відповідають нормам міжнародного гуманітарного права. Після вступних лекцій студентські команди розробляли концепції роботизованих систем і презентували їх експертам. Серед ключових питань: чи може алгоритм ухвалювати рішення замість людини й коли це неприпустимо; як зберегти контроль людини над системами ШІ; як кібероперації потрапляють у сферу дії міжнародного гуманітарного права; де проходить межа відповідальності розробника за наслідки роботи алгоритму. Як КПІшники вчилися поєднувати передові технології з нормами права — дивіться у відео: https://www.youtube.com/watch?v=lQhVS2rrp68 https://kpi.ua/2026-icrc

University of Hamburg оголошує прийом заявок на участь у міжнародному науково-дослідницькому стажуванні Research Internship 2026, що фінансується DAAD – German Academic Exchange Service. Стажування реалізується в межах проєкту “Hate on the Internet”, спрямованого на дослідження цифрової ненависті, онлайн-агресії та їх соціальних і освітніх аспектів серед молоді. Проєкт передбачає міжнародну співпрацю з партнерами з України, Молдови, Киргизстану та Німеччини. Програма поєднує дистанційну дослідницьку роботу з очним стажуванням в Університеті Гамбурга. До участі запрошуються: студенти старших курсів, випускники, молоді дослідники за спеціальностями: психологія, освіта, соціальні науки (та суміжні напрями). Що передбачає стажування Учасники програми: працюватимуть у міжнародному дослідницькому проєкті; розроблятимуть власне емпіричне дослідження; аналізуватимуть наукові дані; братимуть участь у наукових дискусіях та академічному обміні; проходитимуть стажування в Німеччині. Умови участі Програма забезпечує: оплачуване стажування в Німеччині; науковий супровід і менторство; участь у міжнародному академічному середовищі; можливості для професійного розвитку та спільних публікацій. Основні вимоги освіта у сфері психології, освіти або соціальних наук; знання кількісних методів аналізу даних; високий рівень англійської мови; мотивація до дослідницької діяльності. Як подати заявку Кінцевий термін: 8 травня 2026 року Необхідно подати один PDF-файл, що містить: мотиваційний лист; CV; контакти двох рекомендаторів. Заявки надсилати на email: julia.levin@uni-hamburg.de

Уряд Словацької Республіки оголосив про надання стипендій у межах офіційної допомоги в цілях розвитку (Official Development Assistance, ODA) на навчання в 2026/2027 академічному році у закладах вищої освіти Словачини

Національна стипендіальна програма Словацької Республіки (NŠP) оголосила новий прийом заявок на навчання, дослідницьке, мистецьке та лекційне стажування у Словаччині у 2026/2027 академічному році.

У березні 2026 року делегація КПІ в рамках міжнародного проєкту Erasmus+ «Exploring Innovation Ecosystems: Technology Transfer and Deeptech Entrepreneurship in Lyon» відвідала м. Ліон (Франція).

КПІ ім. Ігоря Сікорського увійшов до числа 10 університетів-переможців престижної програми UK–UA Visiting Professors Programme, визначених Фондом Президента України з питань освіти, науки та спорту. У межах цієї програми Київська політехніка запросила професорку Ванію Сену (Vania Sena) – завідувачку кафедри підприємництва та директорку Центру регіонального економічного розвитку та підприємництва Шеффілдського університету. Її наукові інтереси зосереджені переважно на економетричному аналізі чинників зростання продуктивності як на мікро-, так і на макрорівні з акцентом на новітні технології, людський капітал та інтелектуальну власність. Останні дослідження професорки Сени присвячені вивченню взаємозв’язку між інноваційною діяльністю, комерційною таємницею та сукупною продуктивністю факторів виробництва Для КПІ ім. Ігоря Сікорського це є важливим кроком у напрямку поглиблення прямої академічної співпраці з британським університетським сектором. Програма відкриває нові можливості для проведення лекцій, практикумів, семінарів, спільних проєктів та досліджень під час особистих візитів. Така взаємодія підвищує впізнаваність університету в усьому світі, розширює та збагачує обмін знаннями, розбудовує науково-освітній потенціал, а також сприяє впровадженню сучасних методів як у викладанні, так і в дослідницьких проєктах. Програма реалізується Фондом Президента України у партнерстві з UK-UA Academic Diaspora Network, «Укргазбанком» та Благодійним фондом «МХП-Громаді». Висловлюємо подяку Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту за довіру й можливість бути серед університетів-лідерів, що формують майбутнє української освіти та науки. https://kpi.ua/2026-uk-ua https://kyiv.news/nauka-i-osvita/kpi-uk-ua-visiting-professors-sheffield/ https://presidentfund.gov.ua/en/programs/brytanski-profesory-v-ukrayinskyh-universytetah-uk-ua-visiting-professors-programme/ https://londonwestinnovation.global/speaker/prof-vania-sena/ https://interact-hub.org/meet-the-team/

З 16 по 20 березня 2026 р. в Університеті Зігена (Німеччина) представники університетів, що входять до Європейського університетського альянсу ATHENA, зібралися в Університеті Зігена, щоб обговорити подальший розвиток підготовки аспірантів та міждисциплінарних навичок.

КПІ ім. Ігоря Сікорського приймав важливого гостя — Кирила Петкова, експрем’єр-міністра Республіки Болгарія, політика, економіста, підприємця. Зустріч була присвячена посиленню співпраці між Київською політехнікою та болгарськими партнерами у сферах освіти, науки й індустрії. Адже саме такі університети, як КПІ, формують інженерну еліту, стають осередками інновацій і відіграють ключову роль у відновленні економіки країни. Серед ключових напрямів взаємодії — спільний розвиток інженерних освітніх і дослідницьких програм, а також посилення взаємодії з індустрією. Особливу увагу приділили ідеї створення кластера за участю українських університетів і міжнародних компаній. Такі ініціативи можуть стати дієвим механізмом для інтеграції українських технологічних рішень у європейський простір, а технічні університети, зокрема КПІ, — ядром розвитку цих кластерів. Болгарська сторона також поділилася досвідом створення освітніх центрів і співпраці з провідними університетами світу, як-от із Гарвардом. Цей діалог відкриває широкі можливості для нових партнерств, розвитку інженерної освіти та масштабування українських технологічних розробок на міжнародному рівні. Окремо хочемо висловити щиру вдячність Республіці Болгарія за підтримку України з перших днів повномасштабного вторгнення та послідовну допомогу, яку Україна отримує й сьогодні. Така солідарність має фундаментальне значення не лише для нашої держави, а й для стабільності всього європейського простору. У цьому контексті було наголошено на важливості поглиблення співпраці в Чорноморському регіоні. Безпека, технологічний розвиток і стійкість інфраструктури Чорного моря сьогодні є спільним викликом і водночас спільною можливістю для України, Болгарії та партнерів по Європі й НАТО. https://kpi.ua/2026-04-02 https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid0p3p5ySjtR5kyT81RHj9WuhMofLQRwD7FCgP5QkRg1y5sTKoLCsrKmiJ2t5REoNFUl?rdid=DTvZmi8AahbpqJWS#

Троє викладачів і четверо студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського у межах проєкту Erasmus+ KA171 відвідали ENSTA (École Nationale Supérieure de Techniques Avancées) — провідний заклад французької інженерної освіти, де готують фахівців для високотехнологічних секторів: від транспорту, морської інженерії та оборони до прикладної математики й комп’ютерних наук. Візит мав практичну мету: узгодити подальші кроки для кращої сумісності освітніх програм, обговорити перспективи академічної мобільності й розвиток співпраці на рівні PhD, а також звірити математичну підготовку студентів КПІ з вимогами ENSTA. Зустрічі з французькими колегами й нашими студентами, які вже там навчаються, підтвердили: програми КПІ відповідають академічним вимогам партнерського закладу. Щиро дякуємо Agence Erasmus+ France / Education Formation, Європейській Комісії та колегам з ENSTA за відкритість, підтримку й професійну співпрацю. https://kpi.ua/2026-ENSTA https://agence.erasmusplus.fr/en/agence-erasmus/our-role/  

16–18 червня 2026 р. у м. Гранада (Іспанія) відбудеться фінальна конференція «EU Values at the Core of Integration, Education, and Innovation». Захід організовано в межах проєкту Erasmus+ EUniverse, співфінансованого Європейським Союзом. Цільова аудиторія — керівники закладів вищої освіти, викладачі, адміністративний персонал, експерти з політик, студенти та міжнародні партнери, зацікавлені у питаннях інтернаціоналізації, мобільності, інклюзії та громадянської участі. Конференція підсумує результати проєкту EUniverse, спрямованого на посилення студентської мобільності та інтеграції через впровадження навчання громадянської участі та інституційних змін у європейських університетах. У межах заходу учасники обговорять, як європейські цінності інтегруються у практику вищої освіти через мобільність, інклюзивні підходи, міжсекторальну співпрацю та громадянську активність. Програма включає ключові виступи, практичні кейси університетів, інтерактивні дискусії, студентські ініціативи та обмін досвідом. Програма конференції Що? Фінальна конференція «EU Values at the Core of Integration, Education, and Innovation». Де? м. Гранада (Іспанія) / онлайн. Коли? 16–18 червня 2026 р. Реєстрація доступна за посиланням. Детальніше про участь за посиланням. Джерело інформації: https://erasmusplus.org.ua/news/finalna-konferencziya-eu-values-at-the-core-of-integration-education-and-innovation-16-18-06-2026-m-granada-onlajn/

З 22 по 28 березня 2026 року КПІ ім. Ігоря Сікорського взяв участь у інтенсивному офлайн-воркшопі у німецькому Ганноверському університеті імені Готфріда Вільгельма Лейбніца (LUH). Візит відбувся в межах міжнародної програми «Micro-Credentials as an Internationalisation Tool for Ukrainian Universities» (MInT-Ukraine). Наш університет на заході представила директорка Центру міжнародної освіти Ірина Приходько. Програма об’єднала делегації 15-ти університетів України  для спільного напрацювання стратегій інтеграції української освіти в європейський науково-дослідний простір. Програма MInT-Ukraine фокусується на впровадженні мікрокваліфікаційних курсів (micro-credentials) — короткострокових, інтенсивних освітніх модулів, що дозволяють студентам та фахівцям швидко здобувати певні професійні навички. Для КПІ ім. Ігоря Сікорського інтеграція мікрокваліфікацій — це не просто данина трендам, а стратегічний крок до синхронізації з Європейським простором вищої освіти. Такі формати дозволяють нам пропонувати гнучкі навчальні треки європейського стандарту як для українських, так і для іноземних студентів. Програма воркшопу була побудована як цілісний інтенсив, що охопив ключові вектори розвитку сучасного університету. Учасники розпочали з детального вивчення стратегій інтернаціоналізації та сервісів для іноземців, аналізуючи структуру Міжнародного офісу LUH, роботу Welcome Centre та інструменти цифровізації мобільності через систему MoveOn. Особливу увагу в межах візиту було приділено впровадженню мікрокваліфікацій (Micro-credentials): на базі Центру безперервної освіти (ZEW) під керівництвом професорки Ельке Катаріни Віттіх делегація опановувала методику створення та сертифікації цих інноваційних мікрокваліфікаційних програм, що мають стати гнучким інструментом модернізації української освіти. Цей теоретичний базис отримав практичне продовження під час проєктної роботи та Poster Session, де Ірина Приходько, як представник КПІ імені Ігоря Сікорського, презентувала стратегічні ідеї університету та отримала експертний фідбек від фахівців LUH та колег з інших університетів України для вдосконалення власних ініціатив. Семінар завершився сесією, присвяченою грантовій підтримці та залученню коштів, зокрема стратегіям участі в мережевому інструменті COST (Європейська співпраця в галузі науки та технологій), що підтримується флагманською програмою досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Цей підхід був розроблений у Бюро зв’язків з ЄС, що дозволяє перетворювати розроблені ідеї на життєздатні міжнародні проекти. Окрім академічної частини, візит включав знайомство з моделлю «Hannover Science Initiative» у Новій ратуші Ганновера. Ця ініціатива демонструє зразкову співпрацю між університетами, дослідницькими центрами та міською владою для розвитку регіону як глобального інноваційного хабу. Участь у проєкті MInT-Ukraine дозволяє КПІ ім. Ігоря Сікорського посилювати свою інституційну спроможність. Завдяки набутому досвіду університет планує: Розширити перелік англомовних мікрокваліфікаційних програм для залучення більшої кількості іноземних слухачів. Зміцнити партнерство з Ганноверським університетом Лейбніца в межах майбутніх освітніх та наукових проєктів. Впроваджувати інноваційні формати навчання, що відповідають динамічним запитам сучасного ринку праці. Висловлюємо щиру подяку організаторам проєкту, зокрема Наталії Бутич, за високий професіоналізм та створення середовища для ефективної співпраці. Разом ми будуємо сильніший та інтегрований європейський освітній простір! https://www.linkedin.com/posts/iryna-prykhodko-83b771132_igorsikorskykyivpolytechnicinstitute-leibnizuniversity-ugcPost-7444659613360271360-M2t8?utm_source=share&utm_medium=member_android&rcm=ACoAACCBNm8BQ5Ehc9FXk54Af6vy_OzkvOQKu6M 

Нещодавно роботу на станції “Академік Вернадський” розпочала 31-ша українська антарктична експедиція (УАЕ). Ця команда замінила колег із 30-ї УАЕ і працюватиме рік. Посаду системного адміністратора в ній обіймає випускник КПІ Олександр Мацібура. Це буде вже друга його зимівля на станції. “Цьогоріч ми відзначили ювілейну дату присутності незалежної України в Антарктиці. 30 років, відколи Британія передала нам свою антарктичну станцію, і ми пишемо власний літопис полярної науки. Але насправді наша робота там – про набагато ширший вимір. Як територіально, адже Антарктика – це регіон, де ми “міряємо пульс” усієї планети, так і часово, бо продовжуємо ряди найдовших антарктичних спостережень, яким далеко не 30 років. Дуже важливо, що навіть в умовах повномасштабної війни ми зберігаємо і тяглість безперервних досліджень, і розвиваємо нові напрями”, – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, проводжаючи команду УАЕ. Напередодні від’їзду старший редактор газети «Київський політехнік» Надія Ліберт поспілкувалася з Олександром, випускником Хіміко-технологічного факультету 2017 року, про його роботу, повсякденне життя та час, проведений в університеті. Подаємо скорочений виклад цього інтерв’ю. Олександр був втомлений, заклопотаний, але дуже позитивний і уважний. Розмову про роботу, подорожі і сьогодення почали з КПІ. За словами випускника, організація навчального процесу на тодішній кафедрі кібернетики хіміко-технологічних процесів сприяла практичному застосуванню набутих знань старшокурсниками. Тож уже на 5-му курсі він почав працювати монтажником кабельних систем у компанії з відеонагляду, а згодом – інженером з підключення в інтернет-компанії. “Мій шлях в Антарктику,  – розповідає Олександр, – почався ще 2019 року. Я подавався на конкурсний відбір, але, на жаль, не пройшов, бо об’єктивно не вистачало досвіду. Наступна спроба в 2024 році вже була успішною, і я потрапив у команду 29-ї УАЕ”.  Про роботу на станції полярник говорить буденно: “Більшу частину року станція та команда повністю ізольовані від зовнішнього світу (десь орієнтовно 7-8 місяців). Тому сподіватися можна лише на свої та колег навички і професіоналізм. Тобто сходити в магазин чи побачити інших людей у вас не вийде (усміхається). Також варто додати, що на станції в системного адміністратора немає вихідних – працюєте 7 днів на тиждень і плюс додатково багато загальностанційної роботи”. На традиційне запитання “Чому знову подався в експедицію, адже умови роботи дуже непрості?” відповідь була лаконічною: “Антарктика мене зачарувала, особливо своєю природою”. А ще – це можливість зробити свій внесок в науку України”. Затим розмова повернулася до КПІ ім. Ігоря Сікорського. “Я вдячний КПІ за отриманий досвід, знання та друзів. Університет допоміг визначитися, що подобається, а що ні, і в якому напрямі я хочу розвиватися. Допоміг набути вміння знаходити потрібну інформацію та відкривати щось нове”, – поділився Олександр Мацібура. Та додав: “Хочу порадити студентам не боятися складних шляхів, розвиватися всебічно. І, звісно ж, намагайтеся використовувати отримані теоретичні знання на практиці”. Зичимо Олександру натхнення, плідної роботи та не поривати зав’язків із КПІ, адже молоді так потрібні моральні й професійні орієнтири. P.S. Британська антарктична служба, що входить до складу Ради з досліджень природного середовища, вирішила, що їй більше не потрібна база «Фарадей», розташована на скелястому острові на Антарктичному півострові, за 700 миль на південь від Вогняної Землі. У 1996 році її продали Україні за символічний 1 фунт стерлінгів і перейменували на честь українського вченого Володимира Вернадського. Єдина умова, пов’язана з базою «Вернадський», полягала в тому, що українські полярні дослідники продовжували б стежити за погодою, яку на цій станції фіксують кожні три години з 1947 року. https://kpi.ua/2026-kp11-xtf    

31 березня 2026 р. відбудеться онлайн вебінар «Цифрові рішення для освіти у складних умовах», організований у межах ініціативи European Digital Education Hub (EDEH), що фінансується Програмою Еразмус+. Захід реалізується в межах тематичного напряму Innovative Learning. Цільова аудиторія — освітяни, політики, експерти у сфері цифрової освіти та всі зацікавлені у впровадженні інноваційних підходів до навчання. Вебінар присвячено питанням забезпечення безперервності освіти в умовах криз — від воєнного контексту України до освіти в місцях позбавлення волі. Учасники розглянуть реальні кейси, практичні рішення та підходи до використання цифрових інструментів і інноваційної педагогіки, що дозволяють підтримувати освітній процес там, де традиційні методи є недоступними. Серед спікерів: Тетяна ДАЛЄВСЬКА, Заступник генерального директора-Керівник експертної групи з питань цифрової трансформації освіти і науки Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Світлана ШИТІКОВА, координатор Національного Еразмус+ офісу в Україні Даіана ГУБЕР, Центр сприяння навчанню впродовж життя (Center for Promoting Lifelong Learning) Модераторка: Русудан МАХАЧАШВІЛІ, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка Що? Вебінар «Цифрові рішення для освіти у складних умовах». Де? Онлайн Коли? 31 березня 2026 р., 14:00–15:00 (час по Києву) Реєстрація доступна за посиланням. Детальніше про European Digital Education Hub за посиланням. Джерело інформації: https://erasmusplus.org.ua/news/vebinar-czyfrovi-rishennya-dlya-osvity-u-skladnyh-umovah-31-03-2026-r-onlajn/

 Студенти, викладачі та представники адміністрації університету поспілкувалися з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея Паком Кічангом під час відкритої лекції у форматі запитань і відповідей. На лекції «Korea–Ukraine Partnership: Technology, Innovation, and a Future We Build Together» говорили про досвід Південної Кореї як однієї з найтехнологічніших країн світу та про практики, що можуть бути корисними для України: науково-технологічна трансформація як основа розвитку держави; роль інженерів, новаторів, технологій, інновацій і реформ у повоєнному відновленні та в періоди криз; розбудова технічних і дослідницьких університетів, а також STEM-культури як підґрунтя високотехнологічної держави; розвиток промислових технологій і передових галузей — від мікросхем пам’яті та штучного інтелекту до акумуляторів для електромобілів і біотехнологій. Також відбулася робоча зустріч пана Пака Кічанга з адміністрацією КПІ, на якій ішлося про посилення співпраці з корейськими університетами й компаніями у сферах ІТ, енергетики, зокрема малих модульних реакторів, і фундаментальних досліджень. Окрему увагу приділили культурним та інституційним ініціативам, як-от створенню Українсько-корейського центру на базі КПІ — платформи для академічної взаємодії та культурного обміну між країнами. https://kpi.ua/node/21478 https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid04Ycpjtazoy1VYHCYBZrjMVfoUzrrqM5eKwKMzdkFyPrr9hesmjno9jKNHRWUkUF6l?rdid=Py2gvVV5mSb4zjhR#

КПІ ім. Ігоря Сікорського став майданчиком для робочої зустрічі представників Університету Південної Данії, Ольборзького університету, Наукового парку «Фінкорд-Політех» та української компанії «Скайфолл»...

МОН України інформує про безкоштовну навчальну онлайн-програму «Global Consumer Intelligence World Program», що реалізується Matsuo-Iwasawa Laboratory, The University of Tokyo. Програма орієнтована на студентів, які цікавляться штучним інтелектом та охоплює теми від основ data science до Python, machine learning та практичного застосування даних у бізнес-середовищі. Курс розроблено з метою підготовки студентів до перших кроків у ролі науковців у галузі даних і запропоновано для всіх бажаючих під назвою «GCI Global». Запуск цього курсу отримав величезний інтерес – у 2025 році подали заявки понад 7700 студентів із понад 430 університетів у понад 30 країнах світу. Навчання проводиться англійською мовою, у дистанційному форматі.  Кінцевий термін подачі заявки – 2 квітня 2026 р., до 17:00 за київським часом  Заняття будуть тривати 14 тижнів, з 8 квітня по 8 липня 2026 р., щосереди з 11:00 до 12:30 за київським часом. Детальна інформація щодо змісту Програми, вимог до учасників, порядку подання заявки та строків реєстрації розміщена на офіційному вебсайті організаторів: https://weblab.t.u-tokyo.ac.jp/en/lecture/gci/ Звертаємо увагу, що у разі виникнення питань, пов’язаних з умовами участі у Програмі, процедурою відбору та іншими організаційними аспектами, необхідно контактувати безпосередньо з організаторами Програми шляхом заповнення форми за посиланням: https://www.notion.so/GCI-World-2026-FAQs-Contact-2edcfa7cece780228cd4c4d080bacc39 Джерело інформації: Лист МОН України № 1/6070-26 від 26.03.2026 р.

7–8 травня 2026 року в Клайпедському університеті (Литовська республіка) відбудеться 22-га щорічна Міжнародна наукова конференція «Соціальні інновації для сталого регіонального розвитку». Кінцевий термін реєстрації – 1 квітня 2026 року.

Згідно найновішого випуску рейтингу QS World University Rankings by Subject,  Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» входить до числа провідних університетів світу за п’ятьма галузевими категоріями. З них чотири позиції залишилися незмінними. Крім того, університет представлений в одній широкій предметній галузі (Engineering & Technology). Примітно, що Київська політехніка має найвищі позиції серед університетів України, посідаючи перше місце серед вітчизняних закладів у таких вузьких предметних галузях, як Engineering – Mechanical, Aeronautical & Manufacturing, Materials Science, Computer Science & Information Systems та Engineering – Electrical & Electronic. Університет також посідає перше місце в Україні у широкій галузі Engineering & Technology. Видання QS World University Rankings by Subject 2026, оприлюднене 25 березня 2026 року міжнародною аналітичною компанією QS Quacquarelli Symonds, містить незалежний порівняльний аналіз результатів понад 18 300 окремих університетських програм, які здобувають студенти у більш ніж 1 900 університетах у 100 країнах світу за 55 академічними дисциплінами. Крім того, оцінювання здійснюється за п’ятьма широкими галузевими категоріями (Arts & Humanities, Engineering & Technology, Life Sciences, Natural Sciences, and Social Sciences & Management). В рейтингу OS Україна представлена 25 програмами у 12 закладах вищої освіти. З них дві програми підвищили свої позиції, 11 — знизили, вісім залишилися без змін, а чотири вперше увійшли до рейтингу. Для формування предметних рейтингів QS використовує п’ять ключових показників. Показники репутації ґрунтуються на відповідях понад 200 000 роботодавців та академічних фахівців у межах опитувань QS, тоді як показники Citations per Paper та H-Index відображають науковий вплив і продуктивність. Показник International Research Network (IRN) використовується для оцінювання міжнародної дослідницької співпраці. Точна вага кожного показника варіюється залежно від предметної галузі з урахуванням відмінностей у публікаційній культурі різних дисциплін. Наприклад, дослідницька результативність, визначена на основі аналізу бібліометричної бази даних Scopus/Elsevier, вважається більш вагомим індикатором інституційної спроможності у галузі медицини, де дисципліна значною мірою залежить від поширення результатів досліджень, ніж у сфері Performing Arts, яка має більш прикладний (практично орієнтований) характер. Детальніше – за посиланнями:https://www.topuniversities.com/subject-rankingshttps://www.topuniversities.com/subject-rankings/methodology