Новини сайту ДМС

Пезидент Орлеанського університету Ерік Блон передав повноваження президента Альянсу ATHENA ректорці Університету Зігена професорці Штефані Різе, яка очолюватиме ATHENA протягом наступного року.

КПІ ім. Ігоря Сікорського з робочим візитом відвідали румунський науковець і викладач Міхай Вакаріу, Майкл Вей — патрон британського благодійного фонду M St J Way Charitable Trust, а також... 

Інноваційний хаб Innovation Space, створений на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського, здобув срібну відзнаку Highly Commended міжнародної премії Reuters Events Global Sustainability Awards 2026 у категорії Social Impact...

Керівництво КПІ ім. Ігоря Сікорського, зокрема ректор Анатолій Мельниченко та проректор з міжнародних зв'язків Андрій Шишолін, взяли участь у щорічній конференції CESAER Annual Meetings 2026, яка відбулася 21–23 жовтня в Instituto Superior Técnico, Португалія.

Студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського завершили освітньо-практичний проєкт «Енергоефективність: від ідеї до дії» у межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства (UDEPP). Кілька місяців вони вивчали досвід енергозбереження на прикладі українських підприємств, енергетичних об’єктів і лабораторій, Данського енергетичного агентства, Технічного університету Данії, Університету Копенгагена, муніципальних енергооб’єктів та комплексу Amager Resource Center. Від досліджень перейшли до практики: Розробили вебплатформу «ЕнергоКампус» — майбутній інформаційний простір з порадами щодо енергоефективності та студентськими ініціативами. Створили Telegram-бота, через якого можна повідомляти про нераціональне використання енергії в навчальних корпусах і гуртожитках. Підготували інформаційну кампанію — плакати з маскотом КПІ й тематичні наліпки з порадами, як заощаджувати електроенергію, тепло й воду. Обстежили будівлі університету за допомогою тепловізійного обладнання, щоб виявити місця тепловтрат. Свої напрацювання студенти представили на підсумковій зустрічі в Міністерстві розвитку громад та територій України. Вітаємо нашу команду з вагомими результатами! Катерина Кононенко, Іван Кот, Дмитро Писаренко та Кирило Чернявський — студенти Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ). Дмитро Лєньков — студент Навчально-наукового інституту атомної та теплової енергетики (НН ІАТЕ) Олена Бориченко — координаторка проєкту, завідувачка кафедри електропостачання НН ІЕЕ. Анатолій Чернявський — координатор проєкту, доцент кафедри електропостачання, директор Центру підготовки енергоменеджерів НН ІЕЕ. Наступний крок — втілити студентські ідеї в життя й допомогти університету ще ефективніше використовувати енергоресурси. https://kpi.ua/2026-10-energy   https://ukrainian-climate-office.org/project/prohrama-ukrayinsko-danskoho-enerhetychnoho-partnerstva-udepp/

Юрій Гордієнко, професор КПІ, д-р фіз.-мат. наук, здобув міжнародну відзнаку на конгресі Optica Laser Congress and Exhibition 2026 у Вільнюсі. Нагороду присуджено за наукову роботу "Surface Morphology of Micro-Optical 3D Structures Manufactured by Digital Light Processing and Masked Stereolithography",

21 жовтня 2026 р. представник ДМС КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився до  регіонального вебінару, організованому експертами з рейтингування Times Higher Education (THE). Учасники розглянули, що свідчать останні результати про стан вищої освіти в Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та про результати діяльності університетів регіону на міжнародній арені.

КПІ ім. Ігоря Сікорського підписав документи про співпрацю з Університетом Страсбурга (Франція) та Університетом прикладних наук Келя (Німеччина). Партнерство відкриває нові перспективи для: академічної мобільності студентів, викладачів і дослідників; реалізації спільних міжнародних наукових проєктів; розвитку магістерських програм і спільного наукового керівництва аспірантами; взаємодії дослідницьких центрів; залучення європейського фінансування та створення міжнародних консорціумів. Одна з ключових ініціатив — створення European Resilience Campus — тристоронньої платформи КПІ, Університету Страсбурга та Університету прикладних наук Келя, яку пропонують запустити у 2027 році. Вона об’єднає зусилля партнерів для роботи над питаннями стійкості, кризового управління в університетах та відновлення України. Співпраця дасть змогу розвивати вже започатковані ініціативи та відкривати нові напрями досліджень. Зокрема, з Університетом прикладних наук Келя — у межах міжнародних проєктів TRUST і CAMO, з Університетом Страсбурга — у перспективних сферах науки й технологій. Для КПІ це можливість зміцнити свої міжнародні позиції та активно долучатися до формування європейського дослідницького порядку денного. Дякуємо професорові Емманюелю Мюллеру за ініціативу та сприяння зміцненню університетських зв’язків, а керівництву обох закладів — за відкритість до партнерства та підтримку української академічної спільноти. https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid02G8vSDcZutz9WADV5j4nWRVC3jXrLCAM4pS2AL2U81ik55xx7wNTtg9vZXR1bYMpEl

У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся реабілітаційний захід для ветеранів, присвячений витонченому та медитативному мистецтву традиційного японського чайного дійства. Цей захід яскраво продемонстрував глибокий реабілітаційний ефект...

15 жовтня 2026 року представник КПІ ім. Ігоря Сікорського в режимі онлайн долучився до Шостого Міжнародного форуму зі сталого розвитку (ISF) на тему «Парадокс майбутнього: баланс між терміновим відновленням та сталим зростанням».

Запрошуємо до участі у зимовій школі CoMaDe Science on the Island, яка буде проходити в рамках The Baltic University Programme (BUP) 31 січня - 6 лютого 2027 р. на острові Готланд, Швеція, на базі кампусу Готланд Уппсальського університету.

Студентка магістратури кафедри електронних пристроїв та систем факультету електроніки (ФЕЛ) КПІ ім. Ігоря Сікорського Вікторія Тарасенко взяла участь у науково-дослідницькій програмі фізики високих енергій у ЦЕРН — Європейській організації з ядерних досліджень в Женеві (Швейцарія) Цього року, з березня по липень, в рамках престижної програми Мічиганського університету (США), Вікторія приймала участь в проєкті по аналізу даних, отриманих в межах АТЛАС експерименту в ЦЕРН. Вікторія розробляла евристичні оптимізації моделей глибоких нейронних мереж машинного навчання для покращення точності аналізу експериментальних даних кварк-глюонної плазми tWZ процесу (топ-кварків та W і Z бозонів) із використанням стохастичних методів Монте-Карло, а також автоматичного підбору гіперпараметрів нейронної мережі для багатокласової класифікації методами ковареляційного матричного аналізу, без обрахунку самих градієнтів. Наразі, знання з програмування, чисельних методів оптимізації, аналізу великих даних та машинного навчання є сьогодні основними інструментами роботи над реальними науковими завданнями в багатьох проєктах. Це вже друге науково-дослідне стажування Вікторії Тарасенко в ЦЕРН, а її висока залікова оцінка, отримана від Мічиганського університету, ще раз підтвердили рівень кваліфікованої підготовки студентів факультету електроніки в Київській політехніці. Знання програмування, методів чисельної оптимізації, аналізу великих даних та машинного навчання наразі є ключовими інструментами для вирішення складних реальних наукових завдань у багатьох проєктах. Набуття такого досвіду під час навчання відкриває студентам КПІ ім. Ігоря Сікорського нові горизонти в наукових дослідженнях та дає їм змогу розробляти інноваційні технології, що відповідають викликам сьогодення та можливостям майбутнього. https://www.facebook.com/facultyofelectronics/posts/pfbid036UZFBWFRj485y8dBUtghhfTCb2j7whQZ3UDNwEcxveJ5hB99rbMKg9bUhrYe9Kxjl  

Представники КПІ ім. Ігоря Сікорського взяли участь у зустрічі тематичного кластера «Стале виробництво» Європейського університетського альянсу ATHENA (ATHENA Sustainable Production Cluster)

З 29 по 30 вересня 2026 р. у Львові проходив фінал конкурсу Melville Sikorsky Challenge Accelerator 2026 (MSCA). За право залучити інвестиції змагалися 35 команд у сферах штучного інтелекту, кібербезпеки та водних технологій. За рішенням журі, три стартапи-переможці отримали по $5 000 на розвиток своїх технологій, а ще три проєкти вибороли грантові пропозиції на післяконкурсний період. Серед переможців Melville Sikorsky Challenge Accelerator 2026: Skadi (секція «Штучний інтелект») — персональний ШІ-компаньйон, який працює автономно без підключення до інтернету та зберігає дані безпосередньо на пристрої, а не в хмарі. Модель навчається через взаємодію з користувачем і зберігає контекст розмов. Основне її призначення — допомога операторам наземних станцій управління у виконанні рутинних завдань та менеджменті місій. У майбутньому планується її застосування у побутових системах та гуманітарній робототехніці. OckhaMe (секція «Кібербезпека») — платформа, яка використовує локальний ШІ для автоматичного сканування вебзастосунків на наявність уразливостей. OckhaMe будує детальну «карту» застосунку, враховуючи його логіку та потенційні точки атаки. Завдяки розподілу завдань між спеціалізованими ШІ-агентами під керівництвом модуля-оркестратора, система забезпечує високу точність та виключає помилки. Telesto (секція «Водні технології») — система, розроблена для безперервного моніторингу якості води в річках, водозаборах та міських мережах без використання реагентів. Датчики в режимі реального часу вимірюють рівень нітратів, каламутність, температуру та інші параметри, відображаючи дані на карті та миттєво сповіщаючи користувачів про забруднення. Проєкт уже пройшов лабораторні та польові випробування і готується до впровадження у міських та річкових басейнах. Особливу подяку організатори висловлюють партнерам та співзасновнику конкурсу MSCA — шотландському інвестору Стюарту Форду. Він є засновником едінбурзької волонтерської організації Jeeps for Peace, яка передала понад 800 автомобілів для героїчних Збройних Сил України. Організатори подякували йому за систематичну підтримку українських винахідників та залучення капітальних інвестицій у технологічний сектор України. Щиро вітаємо переможців та всіх фіналістів! https://www.facebook.com/sikorskychallenge/posts/pfbid0pgcTdiYh5hUU44K4opsu6AkD6QH7LNEf25vxuet9YYXcvEKGi6FCi95S8LByPhyvl https://blog.sikorskychallenge.com/2026/10/35-startapiv-i-maizhe-700-tysiach-hryven-investytsii-u-Lvovi-zavershyvsia-mizhnarodnyi-konkurs.html?fbclid=IwY2xjawUy09pleHRuA2FlbQIxMQBwZG9mAXNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR6rf29byBqeO2a2sMmPPxTFdqdHM5hcsah-aBncWaAf_y8wI_73jQEcXXWA7Q_aem_XzRWc2-nCMKznWEm8bY2vw https://www.dailyrecord.co.uk/news/scottish-news/scots-jeep-convoy-set-deliver-35815362

Вебінар «Інтернаціоналізація вищої освіти: державна політика, інституційні стратегії та досвід Естонії» відбувся 02 жовтня 2026 р. Це другий вебінар українсько-естонського проєкту ESTDEV – «Посилення реформи вищої освіти в Україні з акцентом на модернізацію та впровадження політик щодо працівників», присвяченому естонському досвіду інтернаціоналізації вищої освіти, інституційним стратегіям та державній політиці. Програма передбачала три тематичні сесії, запропоновані естонськими колегами:  1) Гелі Ару-Чабілан, керівниця Центру освітніх програм Ради з питань освіти та молоді Естонії (HARNO), представила стратегічні підходи до інтернаціоналізації. Йшлося про визначення пріоритетів університету, підтримку мобільності студентів і працівників, участь у європейських програмах, розвиток освітніх програм іноземними мовами та передбачення в навчальних планах періодів для академічної мобільності.  2) Ееро Лоонурм, керівник напряму міжнародного просування вищої освіти HARNO, поділився досвідом ініціатив Study in Estonia та Study in Europe. Учасникам були представлені інструменти міжнародного маркетингу й брендингу університетів, залучення іноземних студентів та оцінювання їхнього внеску в економіку країни.  3) Марґус Гайдак, старший радник Міністерства освіти і досліджень Естонії, представив інструменти державної політики та фінансування інтернаціоналізації. Зокрема, розповів про угоди з університетами щодо досягнення визначених результатів, фінансування залежно від показників діяльності та досвід реалізації відповідних реформ.  Під час заходу експерти Ради з питань освіти та молоді Естонії та Міністерства освіти і досліджень Естонії презентували саме практичні інструменти втілення інтеграції мобільності в навчальні плани та державного фінансування за показниками діяльності, досвід залучення іноземних студентів як чинника економічного розвитку та конкретні приклади просування брендів Study in Estonia й Study in Europe. Серед іншого варто звернути увагу на такі напрями удосконалення, що можуть бути надзвичайно корисні для української системи вищої освіти:   посилення ролі наглядової ради як інструменту залучення додаткових ресурсів, лобіювання інтересів та забезпечення прозорості стратегічного планування як інструменту трансформації корпоративного управління в освітній сфері;  адаптація системи фінансування за показниками діяльності, що потребує оптимізування внутрішніх систем обліку та моніторингу результатів ЗВО для відповідності критеріям розподілу державного фінансування (KPI з виконання міжнародних грантів, публікацій, співпраці з бізнесом тощо);  інтеграція інтернаціоналізації в освітній процес через “вікна мобільності” – спеціально закладені в навчальні плани періоди, наприклад, один семестр або конкретний блок дисциплін, протягом яких студент може навчатися в іншому закордонному ЗВО або проходити міжнародне стажування без ризику відставання від вітчизняної програми, виникнення академічної заборгованості чи потреби продовжувати термін навчання;  важливим фактором інтернаціоналізації є розширення пропозиції англомовних освітніх програм, саме це сприятиме залученню іноземних здобувачів та участі в грантах Erasmus+, Horizon Europe;  розбудова міжнародного брендингу та маркетингу, для чого варто використовувати естонський досвід просування технічної освіти в позиціонуванні науково-технічних розробок університету на європейському ринку;  модернізація кадрової політики через впровадження прозорого та чітко налагодженого механізму оцінки діяльності викладачів і дослідників, орієнтовані на стимулювання участі в міжнародних проєктах та інноваційній діяльності з врахуванням їх мотивів.  Естонські колеги відкриті до консультування з питань запровадження наданих ними практичних рекомендацій про оновлення кадрової політики та розбудови англомовних освітніх програм, що можуть бути імплементовані в стратегію міжнародного співробітництва ЗВО для посилення участі в програмах ЄС.  Докладніше про проєкт ESTDEV – на сайті https://estdev.ee/en. 

5 вересня 2026 року представник ДМС та НКП програми «Горизонт Європа» за напрямом Кластер 5 «Клімат, енергетика та мобільність» КПІ взяв участь у шостому вебінарі, присвяченому 35-річчю Балтійської університетської програми (BUP), який фокусувався на сталому розвитку та 10 темах BUP.

Студентка КПІ ім. Ігоря Сікорського Вікторія Тарасенко взяла участь у 3-му конгресі IEEE Industrial Electronics Society Student and Young Professional (IES SYP), який проходив у Ріо-де-Жанейро, Бразилія, з 13 по 15 серпня 2026 року.

5 вересня 2026 року представник ДМС та НКП програми «Горизонт Європа» за напрямом Кластер 5 «Клімат, енергія та мобільність» КПІ долучився до п'ятого вебінару серії «Розбудова спроможності в українській екосистемі досліджень та інновацій».

Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко разом із керівниками 12 українських університетів та представниками МОН України, зокрема заступником міністра Миколою Трофименком, Верховної Ради України та Національної академії педагогічних наук України відвідав Естонію з робочим візитом.

Команда Кафедри технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології Хіміко-технологічного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського успішно пройшла відбір у межах програми «Micro-Credentials as an Internationalisation Tool for Ukrainian Universities» в рамках програмної лінії DAAD “German-Ukrainian University Network”. У межах програми команда КПІ планує розробити міжнародно орієнтований університетський проєкт “Micro-Credential in Integrated Monitoring and Remediation of Conflict-Affected Soil Systems”, який передбачає розроблення мікрокваліфікації, сфокусованої на інтегрованому моніторингу та відновленні ґрунтових систем, постраждалих від збройних конфліктів. Така ініціатива поєднує сучасні підходи до екологічного моніторингу, оцінювання стану ґрунтів та технологій ремедіації й водночас відкриває нові можливості для міжнародної співпраці, розвитку освітніх програм і формування практичних компетентностей. Вітаємо команду Хіміко-технологічного факультету із проходженням відбору та бажаємо успішної реалізації проєкту! https://kpi.ua/2026-daad-xtf https://www.uni-hannover.de/en/universitaet/internationales/cctonmoi/mint-ukraine