Новини сайту ДМС

Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко посів 5-те місце у списку «100 найвпливовіших українців 2026 року» в категорії «Освіта і наука», що цьогоріч уперше з’явилася в рейтингу. 

З 4 по 6 вересня у Київській політехніці відбувся четвертий щорічний фестиваль японської культури «Японська осінь». Організатором заходу виступив Українсько-японський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського, який цього року відзначає 20-річчя діяльності. «Протягом двох десятиліть Центр зближує Україну та Японію через мову, культуру, освіту, мистецтво — і, що найголовніше, через людей та дружні стосунки», — написав у LinkedIn Андрій Шишолін, проректор з міжнародних відносин. До програми фестивалю входили заходи, спрямовані на поглиблення знань про мову, історію, культуру, літературу та національні традиції Японії. Зокрема, у програмі були представлені виставки «Історія сумо» та «Розвиток сумо в Україні», фотовиставки, тематичні експозиції традиційних мистецтв, таких як ікебана, бонсай, ошібана та темарі, демонстрації та майстер-класи з бойових мистецтв — сумо, айкідо, карате, кендо, кюдо тощо, а концерти традиційних японських інструментів наповнили університетський кампус їхніми неповторними звуками. Крім того, піднесена атмосфера фестивалю підсилювалася стародавнім мистецтвом комічного оповідання ракуго, яке сягає XVIII століття, а також презентаціями та майстер-класами з японської мови та мистецтва, лекціями про українсько-японське ділове співробітництво та японський театр тощо. «Японія за ці роки війни продемонструвала себе не просто партнером, а великим і надійним другом нашого народу», – зазначив ректор КПІ Анатолій Мельниченко. «Вона у найскладніші періоди не відверталася від нашого народу, а робила все, щоб підтримати нас технологічно і навіть ментально». У свою чергу, новопризначений Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Йо Осумі висловив вдячність за виставки, присвячені сумо та ікебані, підкресливши різні аспекти підтримки України з боку Японії. «Хочу сказати українським друзям, що японський народ сильно поважає українців», — сказав він. «Я особисто дуже поважаю українців за те, що вони продовжують щодня з мужністю боротися». Як повідомляється, 31 серпня 2026 року заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв від посла Йо Осумі копії вірчих грамот. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4160836-u-kievi-prohodit-festival-aponskoi-kulturi-aponska-osin2026.html https://www.linkedin.com/posts/andrii-shysholin-b730a142_japaneseautumn-kpi-ukrainejapan-ugcPost-7502706390969257985-CAOU/ https://vechirniy.kyiv.ua/news/132203/ https://mfa.gov.ua/en/news/oleksandr-mishchenko-prijnyav-kopiyi-virchih-gramot-u-novopriznachenogo-posla-yaponiyi-v-ukrayini-osumi-jo

Важливими чинниками сучасного розвитку освіти та науки є міжнародна академічна мобільність та інтеграція української науки до європейського освітньо-наукового простору. В цьому контексті міжнародна співпраця між Україною та Німеччиною, зокрема в межах договорів з асоціацією “Ukraine Energy Autark”, відкриває нові можливості для розвитку вищої освіти, науки та впровадження інноваційних безпечних для довкілля технологій в умовах сучасних викликів. Адже метою цих домовленостей є поширення інноваційних дослідницьких проєктів та їхньої реалізації для енергетичної самодостатності України. Важливим кроком на цьому шляху стало успішне стажування двох укра­їнських науковиць з КПІ ім. Ігоря Сікорського – асистентки кафедри біоенергетики, біоінформатики та екобіотехнології ФБТ Діни Колтишевої та старшої викладачки кафедри теплової та альтернативної енергетики НН ІАТЕ Ольги Власенко – у місті Єна (Німеччина) на тему “Удосконалена анаеробна лабораторна підготовка та методи”. Стажування проходило 15-26 червня 2026 року на базі “Bio-H2 Umwelt GmbH” – компанії з більш ніж 20-річним досві­дом, яка займається дослідженнями та розробками в галузі переробки біомаси і отримання енергоносіїв та інших продуктів. Головним практичним результатом цієї поїздки стала офіційна передача КПІ багатофункціонального лабораторного контейнера, оснащеного сучасними біогазовими установками. Це високотехнологічне обладнання тепер слугуватиме ефективною платформою для якісного навчання студентів, а також проведення глибинних наукових досліджень викладачами, здобувачами ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії.  Метою програми стажування в Єні було не лише ознайомлення українських дослідниць з європейськими стандартами екологічної безпеки, а й глибоке опанування ними практичних навичок роботи безпосередньо з мобільним біореакторним комплексом. Учасниці стажування детально вивчали конструктивні особливості та принципи функціонування установок, опановували методики грамотного планування й безпечного запуску технологічних процесів. Особливу увагу німецькі колеги приділили нюансам експлуатації біогазових систем як у безперервному, так і в періодичному режимах, що є критично важливим для моделювання реальних виробничих умов.  Під час практичних занять представниці КПІ ім. Ігоря Сікорського відпрацювали алгоритми регулярної оцінки якості отриманого біогазу, моніторингу ефективності розкладу органічних субстратів, а також визначення ключових показни­ків стабільності процесу анаеробного зброджування. Завдяки цьому українські науковиці здобули цінний досвід управ­ління біоенергетичними процесами, який тепер буде інтегровано до освітніх програм та лабораторних практикумів нашого університету.  Окрім інтенсивної технічної та лабораторної роботи, програма візиту передбачала серію конструктивних дискусій щодо майбутніх спільних проєктів між дослідниками України та Німеччини. Напрацьовані під час цих обговорень ідеї спрямовано на подальший розвиток відновлюваної енергетики, переробки відходів та відновлення інфраструктури нашої держави на засадах сталого розвитку та безпеки довкілля.  Українська сторона, і, зокрема, учасниці стажування, висловлюють щиру та безмежну вдячність німецьким партнерам і організаторам за їхній вагомий внесок у розвиток української науки, підтримку освітньої галузі та створення міцного фундаменту для майбутніх спільних наукових відкриттів. Отримане обладнання стане потужним стимулом для нового покоління українських інженерів-екологів та дослідників біоенергетики, які працюватимуть над відбудовою та технологічною модер­нізацією нашої країни.  https://kpi.ua/2026-kp27-fbt-iate https://ukraine-autark.com/ https://keb.kpi.ua/en/stazhuvannya-u-nimechchyni-chastyna-2-navchannya-roboty-v-modulnij-laboratoriyi/

2 вересня 2026 року Цільова група з питань європейської вищої освіти асоціації CESAER провела вебінар високого рівня з метою обговорення майбутнього STEM-освіти.

КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився до науково-експертної конференції «Мозаїка досвідів: міжнародний діалог про стійкість» у межах VI Саміту перших леді та джентльменів «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності». Захід об’єднав понад 200 українських та іноземних експертів і науковців, представників державних інституцій, бізнесу й громадянського суспільства. Серед учасників — перша леді України Олена Зеленська, перша леді Литви Діана Наусєдєнє та перший джентльмен Словенії Алеш Мусар. КПІ представила проректорка з гуманітарного розвитку та молодіжної політики Людмила Ганущак-Єфіменко. Під час події презентували Маніфест «Софійність — українська філософія життя» й розпочали роботу Міжнародної експертної ради з питань стійкості. Для Київської політехніки стійкість — практичний принцип розвитку. Інноваційна екосистема КПІ поєднує підтримку ветеранів, турботу про ментальне здоров’я, розвиток адаптивних технологій, створення безбар’єрного середовища та збереження людського капіталу. Дякуємо організаторам — Координаційному центру з психічного здоров’я КМУ в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, Інституту національної стійкості та безпеки, а також Всесвітній організації охорони здоров’я за підтримку заходу. Саме в такому обміні досвідом народжуються рішення, що згодом працюють на практиці. https://kpi.ua/2026-mdmds

КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідав віцепрезидент і керівник апарату президента американської компанії Lockheed Martin –  Річард “Оттер” Б’ю. Lockheed Martin – одна з найбільших у світі аерокосмічних та оборонних компаній, що працює у сфері авіації, космосу та інших високотехнологічних напрямах. Цей візит має особливе значення для КПІ ім. Ігоря Сікорського –  університету з потужною інженерною та науковою школою й компетенціями в багатьох із цих галузей. Особливого символізму зустрічі додає постать Ігоря Сікорського –  вихованця КПІ, видатного авіаконструктора та одного з піонерів світового вертольотобудування. Сьогодні компанія Sikorsky у складі Lockheed Martin розвиває авіаційні технології, продовжуючи започатковану ним інженерну традицію. Під час зустрічі адміністрація КПІ та ТОВ «Науковий парк „Фінкорд-Політех”» обговорили можливості розвитку спільних проєктів, поєднання українського інженерного потенціалу з експертизою американської індустрії та підготовки фахівців для інноваційного розвитку України. Для університету, який уже понад століття формує українську інженерну еліту, така взаємодія – можливість поєднати фундаментальну освіту й науку з практикою світового рівня, створювати потрібні державі рішення та зміцнювати її технологічний потенціал. https://kpi.ua/2026-lm https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid0vWNqTaKUiJm8PWuyPcF5svthunn1VmR43a9osShf7HJxdGsvnwaC234T5EwBJfZ4l https://www.lockheedmartin.com/en-us/who-we-are.html

Керівництво КПІ ім. Ігоря Сікорського провело зустріч з Олександром Вашкелевичем, президентом польського фонду FRONia для осіб з інвалідністю (Fundacja Osób Niepełnosprawnych)...

Шановна університетська спільнота, дорогі партнери та друзі! Щиро вітаємо вас із Днем Незалежності України! Це свято є символом нашої непохитної єдності, міцності духу та вікового прагнення до свободи. Уже 35 років наша країна впевнено заявляє про себе як про вільну й суверенну державу, і кожен день цього шляху, особливо сьогодні, сповнений великої відваги, жертовності та стійкості. Увесь цей час КПІ ім. Ігоря Сікорського стоїть на захисті національних інтересів. Наші мужні студенти, випускники та викладачі сьогодні виборюють незалежність безпосередньо у лавах Збройних Сил України. Водночас у тилу університетські науковці та інженери цілодобово створюють інноваційні оборонні технології, розробляють рішення для реабілітації поранених та готують проєкти для масштабного відновлення країни. Наш університет залишається надійним форпостом знань, патріотизму та національної ідентичності. Ми продовжуємо виховувати покоління лідерів, які відбудують та модернізують майбутню Україну. З глибокою шаною схиляємо голови перед подвигом усіх захисників і захисниць. Дякуємо кожному, хто тримає стрій на фронті та в тилу. Нехай цей день зміцнить нашу віру в Перемогу, додасть сил і натхнення для нових звершень заради нашої Батьківщини! Слава Україні! Героям слава!

Шановні колеги та партнери! Щиро вітаємо вас з Днем Державного Прапора України! 23 серпня ми вшановуємо наш національний стяг — символ, чиї синьо-жовті кольори сьогодні знає та поважає весь світ. Вони втілюють у собі нашу силу, незалежність, волю та незламність духу. Український прапор об’єднує нас у щоденній праці й надихає на боротьбу заради спільного щасливого майбутнього. Сьогодні наш прапор гордо майорить не лише над державними установами, а й на передових позиціях мужніх захисників, у кожному звільненому місті та селі, а також у найрізноманітніших куточках планети на знак солідарності з нами. Бажаємо вам міцного здоров’я, непохитної витримки, невичерпної наснаги та нових професійних звершень під мирним небом. Нехай синьо-жовте знамено завжди височіє над вільною, сильною, єдиною та процвітаючою Україною! Зі святом!

До уваги студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського! Компанія Ajax Systems вдруге організовує студентську поїздку на CES — і розширює програму до 60 учасників! Не проґавте можливість потрапити на одну з найбільших технологічних виставок світу — Consumer Electronics Show (CES) — і побачити, як працює глобальна tech-індустрія зсередини. Цього року кількість учасників програми збільшили вдвічі, тож ваші шанси потрапити на подію, що відбудеться у січні 2027-го в Лас-Вегасі (США), стали значно вищими. Учасники зможуть: ознайомитися з новітніми продуктами та технологічними рішеннями світових виробників; послухати виступи лідерів індустрії з NVIDIA, AMD, Siemens, Lenovo та інших компаній; представити власні проєкти в Українському павільйоні. До участі запрошують студентів інженерних спеціальностей з усієї України, які успішно пройдуть відкритий конкурсний відбір. Подати заявку можна з 1 червня до 30 серпня включно. Проєкт реалізується в межах ініціативи Ajax Next, створеної для підтримки та розвитку інженерної освіти в Україні. Ajax Systems покриває всі витрати, пов’язані з поїздкою: від оформлення віз і перельотів до трансферів і харчування. Торік CES відвідали 12 студентів КПІ. https://kpi.ua/node/21568

IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) — найбільша у світі міжнародна професійна організація інженерів — відзначила університет у категорії Organisational Supporting Friend. Цю престижну нагороду отримують установи, що системно підтримують діяльність IEEE, її ініціативи та розвиток волонтерства. Київську політехніку нагороджено за 35 років послідовної підтримки ІEEE та IEEE Ukraine Section: проведення міжнародних конференцій, сприяння науковим дослідженням і просування місії організації в Україні. Це важливе міжнародне визнання ролі КПІ, який розвиває інженерну освіту й науку, зміцнює академічні партнерства та гідно представляє нашу країну на глобальній технологічній арені. https://kpi.ua/2026-IEEE-MGA-Award https://mga.ieee.org/awards/mga-awards-and-recognition-program/friend-of-mga-awards

КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан в Україні Канвар Аднан Ахмед Хан. Спираючись на багаторічний досвід освітньої співпраці й підготовки пакистанських студентів, сторони обговорили перспективи розширення партнерства між КПІ та закладами вищої освіти Пакистану.  Окрему увагу приділили можливостям, які Київська політехніка відкриває для іноземних студентів. Йшлося про програми подвійних дипломів із провідними університетами Франції, Німеччини та інших країн, міжнародну акредитацію освітніх програм, інноваційну екосистему КПІ та стипендіальні програми, що реалізуються спільно з міжнародними компаніями, зокрема з Південної Кореї та Туреччини.  Пакистанська сторона зацікавлена у поглибленні співпраці з КПІ, адже університет готує фахівців за спеціальностями, які мають високий попит серед пакистанської молоді. Насамперед це програмна інженерія, ракетно-космічні технології, прикладна механіка та інші інженерні напрями. Візит окреслив перспективи подальшого розвитку українсько-пакистанського партнерства у сфері вищої освіти та розширення академічних зв’язків. https://kpi.ua/2026-pakistan

PhD-студентки Факультету автоматизації, промислової інженерії та екології (ФАПІЕ) КПІ ім. Ігоря Сікорського Юлія Злоба та Яна Пляцук успішно завершили другий етап міжнародної літньої інженерної програми SURE (Sustainable Resources Engineering) 2026, що проходила у французькому Ліоні. Програма об’єднала молодих дослідників і дослідниць із різних країн навколо однієї з найактуальніших тем сьогодення — сталого управління водними ресурсами та розвитку міст. Під час навчання наші студентки: досліджували, як зміна клімату й урбанізація впливають на водні ресурси та дефіцит прісної води; вивчали сучасні європейські підходи до управління дощовими водами та розвитку «зелено-блакитної» інфраструктури; знайомилися з технологіями очищення й повторного використання води; працювали в міжнародних командах над реальними інженерними кейсами. За підсумками програми студентки підготували власні пропозиції технічних та екологічних рішень для підвищення водної стійкості міст. Вітаємо наших молодих науковиць з успішним завершенням програми та бажаємо нових міжнародних проєктів і наукових досягнень! https://kpi.ua/2026-07-fr

До КПІ ім. Ігоря Сікорського завітав Манліо Скальциллі (Manlio Scalzilli) — засновник і генеральний директор італійської компанії Alphard. Компанія працює у сфері міжнародної освіти й координує академічну мобільність між європейськими закладами освіти. Під час зустрічі обговорили нові програми Erasmus+, навчальні візити, стажування та спільні міжнародні проєкти. Йшлося, зокрема, про: розширення участі КПІ у міжнародних освітніх проєктах та програмах Erasmus+; більше можливостей для студентів, викладачів і співробітників університету — стажування, навчальні візити й професійний розвиток; нові формати партнерства університетами та освітніми установами Італії; обмін європейським досвідом підготовки фахівців, що поєднує якісну освіту з тісною взаємодією з бізнесом; запуск спільних міжнародних ініціатив у найближчі роки. Ці домовленості відкривають більше можливостей для академічної мобільності, спільних європейських проєктів і впровадження найкращих міжнародних практик в освітній процес КПІ. https://kpi.ua/2026-it https://www.alphardeurope.com/en/home

На початку 2026 року викладачі кафедри технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології хіміко-технологічного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського разом із партнерами подали заявку на участь у міжнародному проєкті Digital and Green Solutions for Rebuilding Ukraine’s Water Sector (DigiGreen4Water). До консорціуму проєкту увійшли Норвезький університет наук про життя, розташований у місті Ос, три українські університети: Український державний університет науки і технологій у Дніпрі, Національний університет водного господарства та природокористування у Рівному, Національний університет «Львівська політехніка»,  а також громадська організація «Всеукраїнське водне товариство WaterNet». За результатами конкурсного відбору в межах програми Nansen EDU — Norwegian-Ukrainian Cooperation in Higher Education, що фінансується Директоратом вищої освіти та професійної підготовки Королівства Норвегії, проєкт DigiGreen4Water увійшов до числа переможців та отримав фінансування. Він спрямований на відновлення, цифровізацію та екологічну модернізацію водного сектору України. Проєкт стартував, його реалізація триватиме до 2029 року,  Основні цілі та напрями проєкту Відновлення інфраструктури — упровадження сучасних європейських стандартів у процес відбудови пошкоджених і зруйнованих війною систем водопостачання та водовідведення. Підготовка фахівців — створення нових програм мікрокваліфікацій, організація міжнародних літніх шкіл і стажувань у Норвегії. Цифровізація — навчання студентів і фахівців використанню сучасних цифрових інструментів управління водними ресурсами. Основною метою проєкту є зміцнення довгострокової стійкості України завдяки вдосконаленню вищої освіти та розбудові сталого партнерства з Норвегією. Реалізація проєкту має створити підґрунтя для модернізації довгострокових освітніх програм і водночас посилити кадровий та інституційний потенціал водного сектору. Особливу увагу буде приділено залученню внутрішньо переміщених осіб, демобілізованих військовослужбовців і представників громад, які стикаються з нагальними проблемами у сфері водопостачання та водовідведення. DigiGreen4Water також сприятиме розвитку взаємодії між університетами та суспільством. Для розв’язання актуальних проблем водного сектору планується налагоджувати співпрацю з місцевими підприємствами, одночасно розширюючи можливості для працевлаштування. Поєднуючи задоволення нагальних освітніх потреб із довгостроковою інституційною трансформацією, проєкт сприятиме не лише відновленню водного сектору України, а й формуванню більш стійкого майбутнього країни. Основні завдання проєкту розроблення нового курсу «Цифрові та зелені технології для водного сектору», що міститиме модулі з цифрової трансформації, екстреного реагування під час катастроф, відновлення ресурсів і зелених технологій; модернізація освітніх програм і створення можливостей для підвищення кваліфікації; поліпшення перспектив працевлаштування випускників; зміцнення інституційного та дослідницького потенціалу з метою запобігання подальшій втраті кваліфікованих фахівців і накопиченого досвіду. Проєкт DigiGreen4Water стане важливим інструментом підготовки нового покоління інженерів та екологів, які братимуть участь у відбудові й модернізації критичної інфраструктури України. https://hkdir.no/en/grants-and-open-calls/nansen-edu-call-for-applications-2025

Департамент міжнародного співробітництва КПІ ім. Ігоря Сікорського щиро вітає Францію та французький народ, партнерські університети, колег і друзів із національним святом – Днем взяття Бастилії

Четверо школярів, які пройшли всеукраїнський відбір до збірної України та інтенсивну підготовку на базі команди dcua КПІ ім. Ігоря Сікорського, гідно представили нашу державу на першій Міжнародній кіберолімпіаді з штучного інтелекту (ICOA 2026). Змагання проходили в австралійському Сіднеї з 27 червня по 2 липня 2026 року. До складу команди України увійшли Роман Мєламуд, Олександр Петренко, Поліна Проскурня та Микита Суковач. Разом із керівниками команди – Андрієм Войцеховським, аспірантом Навчально-наукового фізико-технічного інституту (НН ФТІ), і Максимом Гінкулом, студентом 3 курсу НН ФТІ, команда показала високий рівень підготовки та виборола призові місця. Результати української збірної в особистому заліку: Роман Мєламуд: здобув золоту нагороду в перший день у категорії AI4CTF (штучний інтелект як ваш напарник) та срібну нагороду в піонер-раунді CTF4EAI (безпека втіленого штучного інтелекту). Олександр Петренко: виборов бронзу в категорії AI4CTF і посів третє місце серед 12 найкращих фіналістів у піонер-раунді CTF4EAI. Микита Суковач: також отримав бронзову нагороду в категорії AI4CTF. Загалом за підсумками командного медального заліку Україна посіла третє місце. Цей успіх вкотре підтверджує високий рівень української школи кібербезпеки та ефективність підготовки молодих фахівців у КПІ ім. Ігоря Сікорського. Про участь та результати нашої команди вже написали: Australian Federation of Ukrainian Organisations, The Sydney Morning Herald, і QS Global Education News. Поїздка української делегації відбулася за підтримки Посольства України в Австралії та першого заступника Голови Верховної Ради України та голови Наглядової ради КПІ Олександра Корнієнка. За фінансову підтримку дякуємо Ajax Systems, Райффайзен Банку, Київській школі економіки. https://kpi.ua/2026-ICOA https://icoa2026.au/index.html

Представники КПІ ім. Ігоря Сікорського взяли участь у Тижні обміну персоналом «Welcome Services and Support Offers for International Students» та представили КПІ під час International Day 2026 в Університеті Лейбніца в Ганновері.

8 липня 2026 року представники Департаменту міжнародного співробітництва КПІ ім. Ігоря Сікорського взяли участь у вебінарі, організованому QS Quacquarelli Symonds – провідним світовим постачальником аналітики та рішень у сфері вищої освіти та кар’єрного розвитку. Під час вебінару на тему “The future skills race: Unpacking the QS World Future Skills Index 2027” – «Перегони за навичками майбутнього: розбір QS World Future Skills Index 2027» учасники ознайомилися з ключовими результатами індексу, а також обговорили тенденції та головні висновки цьогорічного звіту. Спікери заходу – Маттео Кваквареллі (віцепрезидент зі стратегії та аналітики QS) та Сем Дьюк (менеджер із методологічних засад, що займається розробкою методологій рейтингів QS) – представили огляд методологічної бази Індексу та розповіли, які тенденції він висвітлює в контексті підготовки до майбутнього у сфері праці. Оскільки штучний інтелект, технологічні трансформації та мінливі потреби ринку праці докорінно змінюють економіки в усьому світі, розуміння готовності до опанування навичок майбутнього набуває особливої важливості. Індекс QS World Future Skills Index 2027 оцінює, наскільки країни готові відповідати мінливим запитам глобального ринку праці. Створений для підтримки урядів, політиків та лідерів освіти, цей Індекс пропонує комплексний погляд на фактори, що стимулюють розвиток навичок майбутнього, готовність талантів та довгострокову економічну стійкість. Презентуючи спільне бачення, Маттео Кваквареллі підкреслив, що Індекс – це більше, ніж просто глобальний орієнтир. Він є платформою для фахових дискусій навколо працевлаштування випускників, трансформації робочої сили, готовності до ШІ та економічної конкурентоспроможності. Індекс поєднує дані вищої освіти, ринку праці, економіки та зайнятості для глобальної оцінки готовності до навичок майбутнього. Крім того, він покликаний перевірити, чи співпрацюють університети, роботодавці та економічні інституції задля підготовки талантів до завтрашнього дня. «Ми провели аналіз, у межах якого почали розглядати результати крізь призму окремих регіонів», — зазначив він. Маттео Кваквареллі пояснив, що Індекс базується на чотирьох рівнозначних критеріях: «Відповідність навичок» (Skills Alignment), «Академічна готовність» (Academic Readiness), «Майбутнє сфери праці» (Future of Work) та «Економічна трансформація» (Economic Transformation). Його розрахунок здійснюється за методологічними процесами, аналогічними до всіх рейтингів QS. «Ми визначаємо, які економіки відповідають критеріям, виключаючи країни з населенням менше 1,5 мільйона осіб для забезпечення максимальної порівнянності», – зауважив він. «Також ми проводимо обробку даних, виводячи нормований бал від 0 до 100 для кожної економіки в кожному розрізі». Критерій «Відповідність навичок» вимірює, наскільки професійні навички випускників країни відповідають очікуванням роботодавців. Його показники базуються на даних про попит і пропозицію навичок з опитування QS Employer Reputation Survey. Описуючи критерій «Академічна готовність», який включає субіндикатор «Зелена освіта» з вагою 15%, Сем Дьюк докладно пояснив, що він оцінює академічну успішність на основі аналізу понад 5000 університетів з усього світу, з більш глибоким вивченням понад 1500 закладів, які зараз представлені у предметних рейтингах QS (QS Subject Rankings). Сем Дьюк також зазначив, що у 51% економік, представлених у цьогорічному Індексі, попит на навички майбутнього перевищує пропозицію. «Сама лише освітня політика не спроможна подолати цей розрив», – сказав він. «Якщо поглянути на „Економічну трансформацію“ в розрізі регіонів та групами країн за рівнем доходу, Тайвань є лідером серед країн із високим рівнем доходу». Порівнюючи Австралію зі Сполученими Штатами Америки, які також демонструють високі результати, Маттео Кваквареллі додав, що в контексті індексу економічної трансформації Австралія має реальну перевагу в таких аспектах, як загальна готовність робочої сили, вищі показники охоплення вищою освітою та відносно вищий рівень участі в робочій силі. Завершуючи захід, віцепрезидент QS зі стратегії та аналітики наголосив, що керівництву університетів необхідно замислитися над тим, як удосконалювати моделі навчання, впроваджуючи нові способи набуття навичок, навчання через практичний досвід і стажування. Це має допомогти випускникам розвивати або вдосконалювати базові та соціально-поведінкові навички (human skills). Водночас розробникам державної політики слід обмірковувати, як узгодити систему вищої освіти з промисловою стратегією, щоб привести наукову досконалість закладів у відповідність до інноваційних потреб промисловості. «Ці дві групи стейкхолдерів мають співпрацювати для визначення механізмів, за допомогою яких результати досліджень можуть перетворюватися на комерційні інновації в межах економіки, а трансфер технологій між університетами та промисловістю сприятиме прискореному використанню потенціалу штучного інтелекту й цифрових технологій», — підсумував він.

Проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського Сергій Стіренко взяв участь у міжнародній конференції “The Use of Artificial Intelligence in the Context of the Humanitarian Crisis in Ukraine: Risks and Opportunities – «Використання штучного інтелекту в контексті гуманітарної кризи в Україні: ризики та можливості». Захід організувало Посольство Суверенного Мальтійського Ордену в Україні з нагоди свята Святого Івана Хрестителя, або Різдва Святого Івана Предтечі. Дискусія об’єднала дипломатів, представників міжнародних організацій та провідних експертів з технологій, медицини та безпеки. Разом вони шукали практичні підходи до використання інструментів ШІ у гуманітарних місіях, медичній допомозі та швидкому реагуванні на кризові виклики. Участь у таких фахових діалогах свідчить про високий і постійно зростаючий авторитет Київської політехніки серед міжнародної експертної спільноти. Для науковців університету це можливість долучатися до формування стратегій відповідального використання ШІ, пропонуючи власні інноваційні рішення для міжнародних гуманітарних проєктів та ініціатив. Така співпраця відкриває нові перспективи для КПІ ім. Ігоря Сікорського, додатково закріплюючи за ним статус інтелектуального лідера. https://kpi.ua/2026-Crisis