Новини сайту ДМС

16–18 червня 2026 р. у м. Гранада (Іспанія) відбудеться фінальна конференція «EU Values at the Core of Integration, Education, and Innovation». Захід організовано в межах проєкту Erasmus+ EUniverse, співфінансованого Європейським Союзом. Цільова аудиторія — керівники закладів вищої освіти, викладачі, адміністративний персонал, експерти з політик, студенти та міжнародні партнери, зацікавлені у питаннях інтернаціоналізації, мобільності, інклюзії та громадянської участі. Конференція підсумує результати проєкту EUniverse, спрямованого на посилення студентської мобільності та інтеграції через впровадження навчання громадянської участі та інституційних змін у європейських університетах. У межах заходу учасники обговорять, як європейські цінності інтегруються у практику вищої освіти через мобільність, інклюзивні підходи, міжсекторальну співпрацю та громадянську активність. Програма включає ключові виступи, практичні кейси університетів, інтерактивні дискусії, студентські ініціативи та обмін досвідом. Програма конференції Що? Фінальна конференція «EU Values at the Core of Integration, Education, and Innovation». Де? м. Гранада (Іспанія) / онлайн. Коли? 16–18 червня 2026 р. Реєстрація доступна за посиланням. Детальніше про участь за посиланням. Джерело інформації: https://erasmusplus.org.ua/news/finalna-konferencziya-eu-values-at-the-core-of-integration-education-and-innovation-16-18-06-2026-m-granada-onlajn/

З 22 по 28 березня 2026 року КПІ ім. Ігоря Сікорського взяв участь у інтенсивному офлайн-воркшопі в Ганноверському університеті імені Готфріда Вільгельма Лейбніца (Німеччина). Візит відбувся в межах міжнародної програми «Micro-Credentials as an Internationalisation Tool for Ukrainian Universities» (MInT-Ukraine). Наш університет на заході представила директорка Центру міжнародної освіти Ірина Приходько. Програма об’єднала делегації провідних закладів вищої освіти України (15 університетів) для спільного напрацювання стратегій інтеграції української освіти в європейський науково-дослідний простір. Програма MInT-Ukraine фокусується на впровадженні мікрокваліфікаційних курсів (micro-credentials) — короткострокових, інтенсивних освітніх модулів, що дозволяють студентам та фахівцям швидко здобувати певні професійні навички. Для КПІ ім. Ігоря Сікорського інтеграція мікрокваліфікацій — це не просто данина трендам, а стратегічний крок до синхронізації з Європейським простором вищої освіти. Такі формати дозволяють нам пропонувати гнучкі навчальні треки європейського стандарту як для українських, так і для іноземних студентів. Програма воркшопу була побудована як цілісний інтенсив, що охопив ключові вектори розвитку сучасного університету. Учасники розпочали з детального вивчення стратегій інтернаціоналізації та сервісів для іноземців, аналізуючи структуру Міжнародного офісу LUH, роботу Welcome Centre та інструменти цифровізації мобільності через систему MoveOn. Особливу увагу в межах візиту було приділено впровадженню мікрокваліфікацій (Micro-credentials): на базі Центру безперервної освіти (ZEW) під керівництвом професорки Ельке Катаріни Віттіх делегація опановувала методику створення та сертифікації цих інноваційних мікрокваліфікаційних програм, що мають стати гнучким інструментом модернізації української освіти. Цей теоретичний базис отримав практичне продовження під час проєктної роботи та Poster Session, де Ірина Приходько, як представник КПІ імені Ігоря Сікорського, презентувала стратегічні ідеї університету та отримала експертний фідбек від фахівців LUH та колег з інших університетів України для вдосконалення власних ініціатив. Заключним етапом став блок, присвячений грантовій підтримці та залученню фінансування, у межах якого в EU Liaison Office було опрацьовано стратегії участі в глобальних мережах Horizon Europe та COST, що дозволяє перетворювати напрацьовані ідеї у життєздатні міжнародні проєкти. Окрім академічної частини, візит включав знайомство з моделлю «Hannover Science Initiative» у Новій ратуші Ганновера. Ця ініціатива демонструє зразкову співпрацю між університетами, дослідницькими центрами та міською владою для розвитку регіону як глобального інноваційного хабу. Участь у проєкті MInT-Ukraine дозволяє КПІ ім. Ігоря Сікорського посилювати свою інституційну спроможність. Завдяки набутому досвіду університет планує: Розширити перелік англомовних мікрокваліфікаційних програм для залучення більшої кількості іноземних слухачів. Зміцнити партнерство з Ганноверським університетом Лейбніца в межах майбутніх освітніх та наукових проєктів. Впроваджувати інноваційні формати навчання, що відповідають динамічним запитам сучасного ринку праці. Висловлюємо щиру подяку організаторам проєкту, зокрема Наталії Бутич, за високий професіоналізм та створення середовища для ефективної співпраці. Разом ми будуємо сильніший та інтегрований європейський освітній простір! https://www.linkedin.com/posts/iryna-prykhodko-83b771132_igorsikorskykyivpolytechnicinstitute-leibnizuniversity-ugcPost-7444659613360271360-M2t8?utm_source=share&utm_medium=member_android&rcm=ACoAACCBNm8BQ5Ehc9FXk54Af6vy_OzkvOQKu6M 

Нещодавно роботу на станції “Академік Вернадський” розпочала 31-ша українська антарктична експедиція (УАЕ). Ця команда замінила колег із 30-ї УАЕ і працюватиме рік. Посаду системного адміністратора в ній обіймає випускник КПІ Олександр Мацібура. Це буде вже друга його зимівля на станції. “Цьогоріч ми відзначили ювілейну дату присутності незалежної України в Антарктиці. 30 років, відколи Британія передала нам свою антарктичну станцію, і ми пишемо власний літопис полярної науки. Але насправді наша робота там – про набагато ширший вимір. Як територіально, адже Антарктика – це регіон, де ми “міряємо пульс” усієї планети, так і часово, бо продовжуємо ряди найдовших антарктичних спостережень, яким далеко не 30 років. Дуже важливо, що навіть в умовах повномасштабної війни ми зберігаємо і тяглість безперервних досліджень, і розвиваємо нові напрями”, – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, проводжаючи команду УАЕ. Напередодні від’їзду старший редактор газети «Київський політехнік» Надія Ліберт поспілкувалася з Олександром, випускником Хіміко-технологічного факультету 2017 року, про його роботу, повсякденне життя та час, проведений в університеті. Подаємо скорочений виклад цього інтерв’ю. Олександр був втомлений, заклопотаний, але дуже позитивний і уважний. Розмову про роботу, подорожі і сьогодення почали з КПІ. За словами випускника, організація навчального процесу на тодішній кафедрі кібернетики хіміко-технологічних процесів сприяла практичному застосуванню набутих знань старшокурсниками. Тож уже на 5-му курсі він почав працювати монтажником кабельних систем у компанії з відеонагляду, а згодом – інженером з підключення в інтернет-компанії. “Мій шлях в Антарктику,  – розповідає Олександр, – почався ще 2019 року. Я подавався на конкурсний відбір, але, на жаль, не пройшов, бо об’єктивно не вистачало досвіду. Наступна спроба в 2024 році вже була успішною, і я потрапив у команду 29-ї УАЕ”.  Про роботу на станції полярник говорить буденно: “Більшу частину року станція та команда повністю ізольовані від зовнішнього світу (десь орієнтовно 7-8 місяців). Тому сподіватися можна лише на свої та колег навички і професіоналізм. Тобто сходити в магазин чи побачити інших людей у вас не вийде (усміхається). Також варто додати, що на станції в системного адміністратора немає вихідних – працюєте 7 днів на тиждень і плюс додатково багато загальностанційної роботи”. На традиційне запитання “Чому знову подався в експедицію, адже умови роботи дуже непрості?” відповідь була лаконічною: “Антарктика мене зачарувала, особливо своєю природою”. А ще – це можливість зробити свій внесок в науку України”. Затим розмова повернулася до КПІ ім. Ігоря Сікорського. “Я вдячний КПІ за отриманий досвід, знання та друзів. Університет допоміг визначитися, що подобається, а що ні, і в якому напрямі я хочу розвиватися. Допоміг набути вміння знаходити потрібну інформацію та відкривати щось нове”, – поділився Олександр Мацібура. Та додав: “Хочу порадити студентам не боятися складних шляхів, розвиватися всебічно. І, звісно ж, намагайтеся використовувати отримані теоретичні знання на практиці”. Зичимо Олександру натхнення, плідної роботи та не поривати зав’язків із КПІ, адже молоді так потрібні моральні й професійні орієнтири. P.S. Британська антарктична служба, що входить до складу Ради з досліджень природного середовища, вирішила, що їй більше не потрібна база «Фарадей», розташована на скелястому острові на Антарктичному півострові, за 700 миль на південь від Вогняної Землі. У 1996 році її продали Україні за символічний 1 фунт стерлінгів і перейменували на честь українського вченого Володимира Вернадського. Єдина умова, пов’язана з базою «Вернадський», полягала в тому, що українські полярні дослідники продовжували б стежити за погодою, яку на цій станції фіксують кожні три години з 1947 року. https://kpi.ua/2026-kp11-xtf    

31 березня 2026 р. відбудеться онлайн вебінар «Цифрові рішення для освіти у складних умовах», організований у межах ініціативи European Digital Education Hub (EDEH), що фінансується Програмою Еразмус+. Захід реалізується в межах тематичного напряму Innovative Learning. Цільова аудиторія — освітяни, політики, експерти у сфері цифрової освіти та всі зацікавлені у впровадженні інноваційних підходів до навчання. Вебінар присвячено питанням забезпечення безперервності освіти в умовах криз — від воєнного контексту України до освіти в місцях позбавлення волі. Учасники розглянуть реальні кейси, практичні рішення та підходи до використання цифрових інструментів і інноваційної педагогіки, що дозволяють підтримувати освітній процес там, де традиційні методи є недоступними. Серед спікерів: Тетяна ДАЛЄВСЬКА, Заступник генерального директора-Керівник експертної групи з питань цифрової трансформації освіти і науки Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Світлана ШИТІКОВА, координатор Національного Еразмус+ офісу в Україні Даіана ГУБЕР, Центр сприяння навчанню впродовж життя (Center for Promoting Lifelong Learning) Модераторка: Русудан МАХАЧАШВІЛІ, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка Що? Вебінар «Цифрові рішення для освіти у складних умовах». Де? Онлайн Коли? 31 березня 2026 р., 14:00–15:00 (час по Києву) Реєстрація доступна за посиланням. Детальніше про European Digital Education Hub за посиланням. Джерело інформації: https://erasmusplus.org.ua/news/vebinar-czyfrovi-rishennya-dlya-osvity-u-skladnyh-umovah-31-03-2026-r-onlajn/

 Студенти, викладачі та представники адміністрації університету поспілкувалися з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея Паком Кічангом під час відкритої лекції у форматі запитань і відповідей. На лекції «Korea–Ukraine Partnership: Technology, Innovation, and a Future We Build Together» говорили про досвід Південної Кореї як однієї з найтехнологічніших країн світу та про практики, що можуть бути корисними для України: науково-технологічна трансформація як основа розвитку держави; роль інженерів, новаторів, технологій, інновацій і реформ у повоєнному відновленні та в періоди криз; розбудова технічних і дослідницьких університетів, а також STEM-культури як підґрунтя високотехнологічної держави; розвиток промислових технологій і передових галузей — від мікросхем пам’яті та штучного інтелекту до акумуляторів для електромобілів і біотехнологій. Також відбулася робоча зустріч пана Пака Кічанга з адміністрацією КПІ, на якій ішлося про посилення співпраці з корейськими університетами й компаніями у сферах ІТ, енергетики, зокрема малих модульних реакторів, і фундаментальних досліджень. Окрему увагу приділили культурним та інституційним ініціативам, як-от створенню Українсько-корейського центру на базі КПІ — платформи для академічної взаємодії та культурного обміну між країнами. https://kpi.ua/node/21478 https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid04Ycpjtazoy1VYHCYBZrjMVfoUzrrqM5eKwKMzdkFyPrr9hesmjno9jKNHRWUkUF6l?rdid=Py2gvVV5mSb4zjhR#

КПІ ім. Ігоря Сікорського став майданчиком для робочої зустрічі представників Університету Південної Данії, Ольборзького університету, Наукового парку «Фінкорд-Політех» та української компанії «Скайфолл»...

МОН України інформує про безкоштовну навчальну онлайн-програму «Global Consumer Intelligence World Program», що реалізується Matsuo-Iwasawa Laboratory, The University of Tokyo. Програма орієнтована на студентів, які цікавляться штучним інтелектом та охоплює теми від основ data science до Python, machine learning та практичного застосування даних у бізнес-середовищі. Курс розроблено з метою підготовки студентів до перших кроків у ролі науковців у галузі даних і запропоновано для всіх бажаючих під назвою «GCI Global». Запуск цього курсу отримав величезний інтерес – у 2025 році подали заявки понад 7700 студентів із понад 430 університетів у понад 30 країнах світу. Навчання проводиться англійською мовою, у дистанційному форматі.  Кінцевий термін подачі заявки – 2 квітня 2026 р., до 17:00 за київським часом  Заняття будуть тривати 14 тижнів, з 8 квітня по 8 липня 2026 р., щосереди з 11:00 до 12:30 за київським часом. Детальна інформація щодо змісту Програми, вимог до учасників, порядку подання заявки та строків реєстрації розміщена на офіційному вебсайті організаторів: https://weblab.t.u-tokyo.ac.jp/en/lecture/gci/ Звертаємо увагу, що у разі виникнення питань, пов’язаних з умовами участі у Програмі, процедурою відбору та іншими організаційними аспектами, необхідно контактувати безпосередньо з організаторами Програми шляхом заповнення форми за посиланням: https://www.notion.so/GCI-World-2026-FAQs-Contact-2edcfa7cece780228cd4c4d080bacc39 Джерело інформації: Лист МОН України № 1/6070-26 від 26.03.2026 р.

7–8 травня 2026 року в Клайпедському університеті (Литовська республіка) відбудеться 22-га щорічна Міжнародна наукова конференція «Соціальні інновації для сталого регіонального розвитку». Кінцевий термін реєстрації – 1 квітня 2026 року.

Згідно найновішого випуску рейтингу QS World University Rankings by Subject,  Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» входить до числа провідних університетів світу за п’ятьма галузевими категоріями. З них чотири позиції залишилися незмінними. Крім того, університет представлений в одній широкій предметній галузі (Engineering & Technology). Примітно, що Київська політехніка має найвищі позиції серед університетів України, посідаючи перше місце серед вітчизняних закладів у таких вузьких предметних галузях, як Engineering – Mechanical, Aeronautical & Manufacturing, Materials Science, Computer Science & Information Systems та Engineering – Electrical & Electronic. Університет також посідає перше місце в Україні у широкій галузі Engineering & Technology. Видання QS World University Rankings by Subject 2026, оприлюднене 25 березня 2026 року міжнародною аналітичною компанією QS Quacquarelli Symonds, містить незалежний порівняльний аналіз результатів понад 18 300 окремих університетських програм, які здобувають студенти у більш ніж 1 900 університетах у 100 країнах світу за 55 академічними дисциплінами. Крім того, оцінювання здійснюється за п’ятьма широкими галузевими категоріями (Arts & Humanities, Engineering & Technology, Life Sciences, Natural Sciences, and Social Sciences & Management). В рейтингу OS Україна представлена 25 програмами у 12 закладах вищої освіти. З них дві програми підвищили свої позиції, 11 — знизили, вісім залишилися без змін, а чотири вперше увійшли до рейтингу. Для формування предметних рейтингів QS використовує п’ять ключових показників. Показники репутації ґрунтуються на відповідях понад 200 000 роботодавців та академічних фахівців у межах опитувань QS, тоді як показники Citations per Paper та H-Index відображають науковий вплив і продуктивність. Показник International Research Network (IRN) використовується для оцінювання міжнародної дослідницької співпраці. Точна вага кожного показника варіюється залежно від предметної галузі з урахуванням відмінностей у публікаційній культурі різних дисциплін. Наприклад, дослідницька результативність, визначена на основі аналізу бібліометричної бази даних Scopus/Elsevier, вважається більш вагомим індикатором інституційної спроможності у галузі медицини, де дисципліна значною мірою залежить від поширення результатів досліджень, ніж у сфері Performing Arts, яка має більш прикладний (практично орієнтований) характер. Детальніше – за посиланнями:https://www.topuniversities.com/subject-rankingshttps://www.topuniversities.com/subject-rankings/methodology

Завдяки підтримці польських колег — Яцека Кроліковського та Магдалени Красовської-Іграс з Фонду розвитку інформаційного суспільства (Fundacja FRSI) — у Бібліотеці КПІ встановили стаціонарну станцію безперебійного живлення, що дозволяє співробітникам оперативно виконувати запити користувачів, постійно бути на зв’язку для консультацій, вести моніторинг і аналітичну роботу. Бібліотека — один із ключових центрів освітньої та наукової інфраструктури університету, де зосереджено доступ до знань, дослідницьких ресурсів, аналітики й сервісів, без яких неможливий повноцінний освітній процес. Відтепер навіть під час тривалих вимкнень електроенергії зал періодичних видань продовжує працювати як простір для навчання й проведення заходів, а Центр підтримки освіти та досліджень забезпечувати інформаційний супровід наукової та освітньої діяльності університету, підтримку інституційного репозитарію, моніторинг публікаційної активності науковців. Щиро дякуємо Фонду розвитку інформаційного суспільства (Fundacja FRSI) за допомогу, завдяки якій значно посилилась стійкість КПІ як цілісної системи – університетські сервіси зможуть працювати безперервно в умовах енергетичних викликів. https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid022PEzdq44QvBpEner3bRu2jKtM1H34cnLc98MDbt34ARkmbxrf7jHpQ4w6613R7hul?rdid=FAfsVPge4Upm0P0l#

Команда Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського бере участь в освітньо-практичному проєкті "Енергоефективність: від ідеї до дії" у межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства (UDEPP).

У рамках «European Deep Tech Week», організованого Bpifrance, представники наукових кіл, інноваційної сфери та стартап-екосистеми України провели обмін досвідом з французькими партнерами з метою налагодження тісної співпраці.

Команда dcua Навчально-наукового фізико-технічного інституту (НН ФТІ) Київської політехніки блискуче виступила у фіналі змагань Säkerhets-SM Capture The Flag (CTF) у Стокгольмі, заявивши про себе як про найсильнішу не лише в Україні, а й у всьому світі. Наші студенти випередили однолітків зі Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Естонії, Латвії, Литви, а також інших українських команд. КПІшники продемонстрували командну злагодженість і здатність упевнено працювати зі складними завданнями з програмування, криптографії, роботи з бінарними файлами, зворотного інжинірингу, веббезпеки та цифрової криміналістики. Ця перемога засвідчила: КПІ ім. Ігоря Сікорського є лідером кібербезпекової освіти в Україні. Саме тут зростають фахівці, які формують обличчя вітчизняної кібербезпеки й упевнено перемагають на міжнародній арені. Вітаємо молодший склад команди dcua, що показав найкращий результат: Анжеліку Бєлянцеву, Максима Гінкула та Костянтина Пузікова. Пишаємося й зичимо нових перемог! https://kpi.ua/2026-sakerhetssm https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid0uPXLuWNiUnTF5MLj6tsZU5RPjFd9MYY1P8ZKNAKWmUYzWcDW5rVXWYHSCGabMqyyl?rdid=KAOwOVWMngnBV2gS# https://www.cybercampus.se/articles/sakerhets-sm-2026-brought-together-promising-young-cyber-talents-1.1463652

Сьогодні ми є свідками, як штучний інтелект небаченими темпами проникає в усі сфери життя, змінюючи ринок праці, наукові дослідження, соціальні комунікації, глобальну безпеку та економіку. КПІ ім. Ігоря Сікорського одним із перших почав застосовувати ШІ у своїй діяльності. Зокрема, науковці кафедри штучного інтелекту НН ІПСА зосереджені на тому, щоб ШІ залишався інструментом прогресу та сприяв сталому розвитку. Серед інших доцентка кафедри штучного інтелекту Віра Гуськова працює над впровадженням різних методів і підходів штучного інтелекту та прогнозування для побудови систем підтримки прийняття рішень і складних соціо- та економіко-технічних процесів. Не так давно, за підтримки Українсько-Французького центру КПІ ім. Ігоря Сікорського та аташе з університетського й наукового співробітництва Франції в Україні Елоїз Мармузе-де ла Тай, вона пройшла стажування в Еcole Polytechnique – одному з найпрестижніших технічних закладів Європи. “Стажування в Політехнічній школі в Парижі стало важливим професійним і світоглядним досвідом, – розповідає дослідниця. – Отриманий досвід можна ефективно імплементувати в КПІ – зокрема у форматі спільних наукових воркшопів, дослідницьких груп із фокусом на AI safety, robustness та explainability, а також у розвитку міжнародних магістерських і PhD-проєктів”. “У перспективі бачимо можливість підготовки спільних грантових заявок (Horizon Europe, двосторонні програми Франція-Україна), запуску програм короткотермінової мобільності для студентів і аспірантів, а також спільних публікацій у провідних наукових виданнях”, – додає в.о. завідувачки кафедри ШІ Ірина Джигирей. За останні десятиліття особливо помітно, як жінки впевнено зайняли свою нішу в науковому полі КПІ. Віра Геннадіївна охоче поділилася, як це – бути успішною у роботі та житті: “Наука для мене – це спосіб мислити, ставити запитання і знаходити рішення там, де, здається, їх уже не існує. Основним викликом жінки в науці сьогодні є поєднання високих професійних стандартів та суспільного очікування щодо ролі жінки. Наука вимагає часу, навчання, мобільності, міжнародної взаємодії з іншими університетами й організаціями для того, щоб зрозуміти, чи є підходи і методи, які використовуються, конкурентоспроможними і націленими на отримання високоякісних результатів. Додатково до цього жінка має доводити свою експертність, але при цьому балансувати між сім’єю, родиною, наукою й персональним розвитком”. І на завершення В. Гуськова наголосила: “Молодим науковцям порадила б не боятися своїх амбіцій, складних тем. Так, наука – це складно, наука – це про виклики, але воно того варте”. https://kpi.ua/2026-kp9-iasa https://kpi.ua/newspaper/2026/9

Кожен громадянин України, який мріє розширити горизонти пізнання, може прийняти участь в конкурсах Програми ім. Фулбрайта. Переможці отримують фінансову підтримку для навчання чи проведення досліджень в кращих університетах США. Конкурси проводяться щорічно, то ж запрошуємо взяти участь у поточному конкурсі: протягом 2026 р. буде проводитися відбір учасників Програми, а переможці будуть навчатися/викладати/проводити дослідження вже у 2027 році. Щоб отримати грант, слід написати проект англійською мовою, у якому переконати експертів – твоя ідея та твої результати будуть корисні світу. Умови гранту: оплата навчання щомісячна стипендія медичне страхування квиток в обидва боки Вимоги до кандидатів: українське громадянство та проживати в Україні на час проведення конкурсу вільне володіння англійською мовою повернення в Україну на 2 роки після завершення терміну гранту КОРОТКИЙ ОПИС ПРОГРАМ Для студентів, випускників, молодих викладачів та дослідників FULBRIGHT GRADUATE STUDENT PROGRAM Навчання в американських університетах від одного до двох років на здобуття ступеня магістра для студентів старших курсів та випускників ЗВО. Післядипломна освіта в США (graduate studies) є поєднанням навчання з індивідуальною дослідницькою працею. Система цього рівня освіти передбачає широкий спектр можливостей: здобуття магістерського ступеня (master’s program); навчання за суміжною спеціальністю; підготовка до кваліфікаційних іспитів і вступу до аспірантури (doctorate program). Термін подання:16 травня 2026 р. FULBRIGHT FOREIGN LANGUAGE TEACHING ASSISTANT PROGRAM Стажування з викладання української мови (асистенція американським викладачам) в університетах/коледжах США тривалістю дев’ять місяців. У конкурсі можуть брати участь викладачі-початківці та молоді фахівці віком до 35 років, які спеціалізуються з лінгвістики, української літератури, перекладацьких студій, комунікацій, журналістики, американських студій, викладання англійської мови. Кандидати повинні мати диплом магістра або бакалавра на час призначення стипендії (липень 2027 року). Термін подання:6 липня 2026 р. FULBRIGHT RESEARCH AND DEVELOPMENT PROGRAM Проведення досліджень в університетах США тривалістю від шести до дев’яти місяців. У конкурсі можуть брати участь особи віком до 45 років із дворічним професійним досвідом: викладачі; аспіранти та дослідники, які ще не мають наукового ступеня; кандидати наук; адміністратори закладів вищої освіти; співробітники науково-дослідних установ; журналісти; фахівці з бібліотечної, музейної та архівної справи; спеціалісти у сфері управління культурою; працівники громадських організацій. Науковці зі ступенем доктора наук не допускаються до участі в конкурсі Fulbright Research and Development Program (FRDP) оскільки мають суттєво вищий рівень наукової кваліфікації, ніж той, що передбачається програмою FRDP. Натомість вони можуть брати участь у програмі Fulbright Visiting Scholar Program. Термін подання:1 листопада 2026 р. Для кандидатів та докторів наук, дослідників та фахівців FULBRIGHT VISITING SCHOLAR PROGRAM Проведення досліджень в університетах, наукових та дослідницьких інституціях США на період від трьох до дев’яти місяців. Участь у Програмі – це можливість набути цінний досвід, зітканий з десятків, сотень різних напрацювань й досягнень, удоступнених в американському науковому середовищі; досвід, що базований на живому спілкуванні «від людини до людини» й дискусійному обміні думками; досвід, що спонукає не тільки робити порівняння й ініціювати зміни у власних інституціях/сферах діяльності/дотичних галузях, але й стати їх активними учасниками; досвід, що уможливлює вихід поза межі локального інтелектуального простору через багатоактне спілкування й працю над спільними проєктами з науковцями й інституціями США та інших країн світу. Термін подання:15 жовтня, 2026 р. Довідково:Програма заснована американським сенатором Вільямом Фулбрайтом. Він закликав долати географічні перепони між науковцями, викладачами та студентами з різних країн світу – заради ідеї ефективної взаємодії і співпраці.  Програма імені Фулбрайта, спонсорована урядом США та адміністрована Інститутом Міжнародної освіти (IEE), посідає чільне місце в системі міжнародної освіти і успішно діє у 160 країнах світу з 1946 року. За час існування Програми в Україні – з 1992 року – понад 1100 українців навчалися, стажувалися, проводили дослідження у США; 750 американців викладали в українських ЗВО та займались науковою працею. Детальна інформація щодо участі у Програмах імені Фулбрайта – за посиланням https://fulbright.org.ua/uk

У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулось урочисте нагородження номінантів і лауреатів студентського конкурсу есе «Стартап-дипломатія: Україна та Азербайджан у розбудові інноваційного партнерства / Startup Diplomacy: Ukraine and Azerbaijan in Building Innovation Partnership», організованого за сприяння Посольства Азербайджанської Республіки в Україні. КПІшники досліджували взаємодію дипломатії, технологій та інновацій у розвитку держави, захисті національних інтересів і зміцненні міжнародного партнерства. Особисто привітав учасників і вручив нагороди Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Сеймур Гурбан оглу Мардалієв. Вітаємо переможців: I місце — Ганна Ткаченко, Факультет інформатики та обчислювальної техніки; Лауреат II ступеня — Іван Пасько, Інститут спеціального зв’язку та захисту інформації; Лауреат III ступеня — Марія Міняйлова, Факультет соціології і права. Серед номінантів були студенти Факультету соціології і права Корній Бєлов, Дарія Халілова, Анна Панькова та Артемій Богачев, а також Раміз Джабралідзе та Матвій Осадчук з Факультету менеджменту та маркетингу. https://kpi.ua/2026-az https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid02Gy4sVjEwCXmR1BFVUptKZKFCujDTXoQU6mGJ8ucNymTKssdyiLgMA8eomMcMFgkJl?rdid=dkQcaoDk4V3qvgZx#

Уряд Словацької Республіки надає стипендії для словаків, які проживають за кордоном, для навчання у закладах вищої освіти Словаччина на 2026/2027 академічний рік.

Уряд Румунії оголосив конкурс для іноземних громадян на отримання стипендій на 2026–2027 навчальний рік. Кінцевий термін подачі заявок - 31 березня 2026 р.

На міжнародній аналітичній платформі Research Professional News опубліковано статтю проректора з міжнародних зв’язків КПІ ім. Ігоря Сікорського Андрія Шишоліна під назвою «Lessons from Kyiv on linking civilian and dual-use research». Публікація присвячена досвіду українського університету у поєднанні цивільних, подвійного призначення та безпекових досліджень в умовах повномасштабної війни. У статті зазначається, що після російського вторгнення 2022 року інтеграція різних типів досліджень стала для КПІ не лише предметом стратегічного планування, а практичною необхідністю. Університет продовжив освітній процес, наукові дослідження та міжнародну співпрацю, водночас адаптуючи власну науково-дослідницьку екосистему до нових умов безпеки. Автор підкреслює, що в КПІ поєднання цивільних і безпекових досліджень відбувається на рівні конкретних проєктів, а не на рівні всієї інституції. Фундаментальні дослідження та освітня діяльність залишаються відкритими, тоді як прикладні проєкти подвійного призначення або безпекового спрямування реалізуються з дотриманням спеціальних процедур — перевірки партнерів, укладання угод про нерозголошення, а також контрольованого доступу до даних та інфраструктури. У публікації також розглядається досвід організації управління змішаними портфелями досліджень, які поєднують відкриту науку та роботи з підвищеними вимогами безпеки. Такий підхід, як зазначає автор, дозволяє не лише зберігати академічну відкритість, а й стимулювати розвиток прикладних інновацій, технологій та стартапів. Окрему увагу у статті приділено рекомендаціям для формування майбутньої рамкової програми досліджень та інновацій Європейського Союзу FP10. Серед них — створення взаємодоповнювальних механізмів фінансування цивільних і безпекових досліджень, запровадження пропорційних вимог безпеки на рівні проєктів та залучення університетів науки і технологій до розроблення нових програмних інструментів. На думку автора, досвід КПІ демонструє, що відкритість науки та безпека можуть ефективно поєднуватися, взаємно посилюючи інноваційний потенціал і стійкість дослідницьких екосистем. Повний текст статті доступний за посиланням:https://www.researchprofessionalnews.com/rr-news-europe-views-of-europe-2026-3-lessons-from-kyiv-on-linking-civil-dual-use-and-defence-research/

З 12 по 16 січня в рамках програми ERASMUS+ відбувся візит доцента кафедри електронних пристроїв та систем факультету електроніки Олександра Бондаренка до Ризького технічного університету (Rīgas Tehniskā universitāte, RTU).