Новини сайту ДМС

Студентка КПІ ім. Ігоря Сікорського Вікторія Тарасенко взяла участь у 3-му конгресі IEEE Industrial Electronics Society Student and Young Professional (IES SYP), який проходив у Ріо-де-Жанейро, Бразилія, з 13 по 15 серпня 2026 року.

5 вересня 2026 року представник ДМС та НКП програми «Горизонт Європа» за напрямом Кластер 5 «Клімат, енергія та мобільність» КПІ долучився до п'ятого вебінару серії «Розбудова спроможності в українській екосистемі досліджень та інновацій».

Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко разом із керівниками 12 українських університетів та представниками МОН України, зокрема заступником міністра Миколою Трофименком, Верховної Ради України та Національної академії педагогічних наук України відвідав Естонію з робочим візитом.

Команда Кафедри технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології Хіміко-технологічного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського успішно пройшла відбір у межах програми «Micro-Credentials as an Internationalisation Tool for Ukrainian Universities» в рамках програмної лінії DAAD “German-Ukrainian University Network”. У межах програми команда КПІ планує розробити міжнародно орієнтований університетський проєкт “Micro-Credential in Integrated Monitoring and Remediation of Conflict-Affected Soil Systems”, який передбачає розроблення мікрокваліфікації, сфокусованої на інтегрованому моніторингу та відновленні ґрунтових систем, постраждалих від збройних конфліктів. Така ініціатива поєднує сучасні підходи до екологічного моніторингу, оцінювання стану ґрунтів та технологій ремедіації й водночас відкриває нові можливості для міжнародної співпраці, розвитку освітніх програм і формування практичних компетентностей. Вітаємо команду Хіміко-технологічного факультету із проходженням відбору та бажаємо успішної реалізації проєкту! https://kpi.ua/2026-daad-xtf https://www.uni-hannover.de/en/universitaet/internationales/cctonmoi/mint-ukraine

PolyFuel, проєкт КПІ ім. Ігоря Сікорського, посів перше місце серед 11 команд на фінальному заході акселераційної програми GreenChem Accelerator 2026: Startups. Розробка являє собою модульну автоматизовану технологію конверсії змішаних пластикових відходів в алкілбензольну фракцію — компонент для виробництва авіаційного та автомобільного бензинів, а також технічного вуглецю, що додатково дозволяє генерувати електроенергію. Зазначену технологію створив науковий колектив кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) КПІ ім. Ігоря Сікорського. Проєкт представили в межах Глобальної інноваційної та мережевої програми GreenChem (Global GreenChem Innovation & Network Programme – GGINP) під егідою Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО / UNIDO), де він отримав найвищу оцінку від журі Demo Day. На наступному етапі команда PolyFuel представлятиме Україну на Global Demo Day у Відні на початку листопада. Захід відбудеться в межах Тижня циркулярної економіки та зеленої промисловості (Circular Economy & Green Industry (CEGI) Week 2026) — флагманського глобального форуму ЮНІДО, присвяченого стимулюванню переходу до циркулярної економіки та екологізації виробництва як рушійної сили інклюзивного та сталого промислового розвитку. Вітаємо розробників PolyFuel із перемогою. Участь у віденському форумі відкриває нові перспективи для подальшого впровадження та масштабування технології Київської політехніки. Це досягнення є черговим свідченням високого наукового потенціалу КПІ ім. Ігоря Сікорського та сталості традицій його інженерної школи. Від збереження біорізноманіття до підтримки відновлюваної енергетики та екологічного менеджменту — дослідження Київської політехніки ефективно відповідають на виклики динамічного світу. https://kpi.ua/2026-gcdd https://www.recpc.org/novyny-en/greenchem-demoday-2026-en/ https://www.globalgreenchem.com/accelerator https://www.unido.org/events/circular-economy-green-industry-week-2026-shaping-future-industry-circular-cleaner-competitive

Стівен Голдфарб, американський фізик-експериментатор у галузі фізики елементарних частинок, який працює в експерименті ATLAS на Великому адронному колайдері (LHC) у CERN, відвідав КПІ ім. Ігоря Сікорського, щоб розповісти студентам про захопливий світ сучасної фізики, експериментальних досліджень та фундаментальної науки.

16 вересня 2026 року Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила перед Європейським парламентом із традиційною щорічною промовою «State of the Union 2026». Ця промова є ключовою політичною подією року, оскільки вона визначає головні вектори законодавчої та стратегічної діяльності Європейського Союзу на найближчу перспективу, а також окреслює бачення розбудови сильнішої, більш незалежної та стійкої Європи. У своєму виступі очільниця Єврокомісії наголосила, що в умовах глобальної нестабільності та геополітичних викликів Європа обрала шлях зміцнення своєї стратегічної автономії. Основну увагу було зосереджено на таких фундаментальних напрямах: Безпека та оборона: Оголошено про розробку нової Європейської стратегії безпеки та створення Європейської ради безпеки для швидкої координації дій у разі виникнення гібридних і військових загроз. Також анонсовано впровадження Протоколу надзвичайної безпеки — механізму солідарності, що дозволить оперативно консолідувати зусилля всіх країн-членів. Економічна конкурентоспроможність та ринок: Задекларовано мету завершити масштабне оновлення Єдиного ринку на основі дорожньої карти «One Europe, One Market». Пріоритетом визначено зменшення бюрократичного тиску на бізнес, спрощення регуляторних процедур і зниження вартості енергоносіїв. Крім того, створюється Європейська корпорація критичної сировини для забезпечення технологічної незалежності. Екологічна стійкість та інновації: ЄС продовжує курс на декарбонізацію та адаптацію до кліматичних змін, розвиваючи чисту енергетику. Окремий акцент зроблено на регулюванні штучного інтелекту (ШІ) — Європа прагне задавати темпи безпечного розвитку та впровадження передових технологій. Соціальна політика та захист демократії: Фон дер Ляєн підкреслила важливість захисту верховенства права та фундаментальних цінностей ЄС. Серед нових ініціатив — запуск європейських університетських альянсів нового покоління та впровадження гарантій розвитку професійних навичок молоді. Викладені позиції та пріоритети мають винятково важливе значення для українського суспільства й академічної спільноти. Попри триваючу жорстоку та агресивну війну Росії, Європейський Союз підтвердив свою непохитну і всебічну підтримку нашої держави, що включає посилення протиповітряної оборони, гуманітарну допомогу та спільні оборонні й енергетичні проєкти. Особливо значущим є те, що реалізація офіційної процедури вступу України до ЄС вже активно триває. У своїй промові Президентка ЄК згадала розробку дорожніх карт для найбільш просунутих країн-кандидатів і запропонувала залучити Україну до роботи майбутньої Європейської ради безпеки. Для нашої країни, яка ціною надзвичайних зусиль виборює своє європейське майбутнє та прагне повноправного членства в європейській родині, цей виступ є чітким сигналом: інтеграційні процеси є незворотними, а безпека України є невіддільною частиною безпеки всього європейського континенту. Детально ознайомитися з повним текстом виступу та супутніми документами можна на офіційному порталі Європейської комісії: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/state-union_en Фото: Європейська комісія / Christophe Licoppe (джерело: Європейська комісія — Аудіовізуальна служба)  

На тлі вирішального етапу переговорів щодо бюджету для наступної Базової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій (FP10 / Horizon Europe 2028–2034 роки) провідні наукові об’єднання Європи: Асоціація CESAER разом із шістьма провідними європейськими організаціями у сфері вищої освіти та науки (Coimbra Group, EUA, EU-LIFE, The Guild, LERU та YERUN), оприлюднили спільну заяву. Підписанти наголошують, що стабільне та передбачуване фінансування передових досліджень, розвиток наукових талантів і транскордонна співпраця, значні інвестиції на ранніх  етапах досліджень створюють знання та технології, що стають основою майбутніх проривів та живлять подальші етапи інноваційної діяльності, а різні інструменти ЄС мають використовувати свої відповідні сильні сторони та є ключовими передумовами для зміцнення довгострокової конкурентоспроможності, процвітання та безпеки Європи.   Зокрема, партнери закликають інституції ЄС та національних лідерів:  передбачити щонайменше 200 мільярдів євро на програму Horizon Europe на бюджетний період 2028–2034 років для задоволення прагнень досконалості, прориву та довгостроковості впливу інновацій Європи у сфері безпеки, оборони, енергетики та цифрового переходу, що перевищує пропозицію Єврокомісії у €175 млрд.; необхідності щонайменше подвоїти бюджет Європейської дослідницької ради (ERC), адже останні результати конкурсу ERC Starting Grants свідчать, що рівень успішності заявок (success rate) впав до рекордних 8,8% (проти 14,2% у 2024 році), через що понад 90% високоякісних проєктів залишаються без фінансування; посилити підтримку Програми дій Марі Склодовської-Кюрі (MSCA) для захисту талантів, адже посилення фінансових інструментів дозволить підтримати мобільність і кар’єрне зростання молодих науковців.  стабільність та час: потрібна стабільна структура щорічного фінансування, щороку має виділятися щонайменше 12 % від загального бюджету програми, а нові пріоритети слід підтримувати за рахунок додаткових ресурсів, і також слід передбачити запуск програми саме з 1 січня 2028 року та захист її бюджету від вилучення коштів на інші потреби під час фінальних переговорів. «Горизонт Європа»  –  флагманський інструмент ЄС для здійснення таких інвестицій. Підтримка надає змогу реалізовувати заходи, які жодна держава-член ЄС не може здійснити самостійно.   Орла Філі, президент CESAER та ректор Університетського коледжу Дубліна, зазначила: “Свобода дій Європи в майбутньому залежить від знань і талантів, у які ми інвестуємо сьогодні. У нас є люди та ідеї, щоб формувати технології майбутнього та створювати можливості для наступного покоління.”  Маттіас Бйорнмальм, генеральний секретар CESAER, зазначив: “Програма „Горизонт Європа“ сприяє більшій віддачі від національних інвестицій у наукові дослідження завдяки об’єднанню експертних знань і можливостей долаючи кордони.”  Курт Декетелаере, генеральний секретар LERU, зазначив:“Ініціативи імені Марії Склодовської-Кюрі (MSCA) довели свою цінність протягом трьох десятиліть і стали світовим еталоном наукової досконалості… Послання до політиків конкретне: не варто винаходити MSCA заново  –  слід її зміцнювати, розширювати та надавати їй ресурси, на які вона заслуговує.”  Для КПІ ім. Ігоря Сікорського, як учасника міжнародних університетських об’єднань, CESAER зокрема, і виконавця міжнародних проєктів, ця ініціатива є важливою гарантією збереження грантових можливостей, підтримки молодих науковців та перспектив розвитку міжнародної співпраці.  Ознайомитися з повним текстом спільної заяви можна на офіційному сайті CESAERhttps://www.cesaer.org/news/investing-in-what-makes-europe-strong-2287/  

16 вересня 2026 року представник Департаменту міжнародного співробітництва КПІ ім. Ігоря Сікорського взяв участь в онлайн-семінарі з квантової науки та технологій, який відбувся в межах серії заходів ЮНЕСКО «Діалоги про майбутнє». Через рік після Міжнародного року квантової науки та технологій (2025) цей «Діалог про майбутнє» об’єднав близько 220 квантових науковців, експертів з етики, освітян та розробників політик для осмислення трансформаційного потенціалу квантових технологій та їхнього впливу на освіту, етику й управління. Під час діалогу були розглянуті ключові теми, зокрема подолання розриву в знаннях про квантові технології та зміцнення дослідницької інфраструктури в країнах Глобального Півдня, впровадження рекомендацій Звіту COMEST щодо етики квантових обчислень, а також розвиток відкритої науки та глобального наукового співробітництва у сфері квантових досліджень — усе це в межах Глобальної квантової ініціативи ЮНЕСКО (GQI, 2026–2028). Учасники проаналізували можливі майбутні напрямки розвитку квантових технологій, оцінили їхні наслідки та обговорили програми та стратегії спільних досліджень. Щодо викликів, пов’язаних із подоланням розриву в знаннях у галузі квантових технологій та зміцненням дослідницької інфраструктури в країнах Глобального Півдня, Малік Мааза, завідувач кафедри нанотехнологій ЮНЕСКО в Африці при Університеті Південної Африки, зазначив, що до 2050 року понад 73% населення Африки складатимуть молоді люди віком до 18 років. «Цю величезну хвилю молоді, що насувається, необхідно навчати», — сказав він. Малік Мааза також звернув увагу на упередженість квантових технологій та технологій штучного інтелекту щодо мов корінних народів. Завдяки своїм програмам ЮНЕСКО прагне створити світ, у якому квантові технології розробляються відповідально, розподіляються справедливо та сприяють сталому розвитку всіх націй і спільнот. Розмірковуючи про глобальні наслідки впровадження квантових технологій, Діого Енрікеш, експерт Лабораторії інклюзивної політики ЮНЕСКО, написав у чаті, що чудовою ідеєю було б створення окремої Цілі сталого розвитку щодо нових технологій (ШІ, квантові технології) , присвячену новітнім технологіям (ШІ, квантові технології), та їхньому соціальному й екологічному впливу. Особлива подяка висловлюється Амаль Касрі, керівниці Cекції фундаментальних наук, досліджень, інновацій та інженерії ЮНЕСКО, за модерацію семінару, зокрема за проведення жвавої сесії запитань та відповідей. Більше інформації:https://articles.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2026/08/FuturesDialogues_GQI_ConceptNote_v9_English.pdf

11 вересня відбувся вебінар, який об’єднав 73-х представників університетів-членів CESAER для обговорення того, як науково-технічні університети реагують на інтеграцію штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес, а також які ключові тези мають бути представлені в межах європейських політичних дискусій. Цільова група CESAER з питань європейської вищої освіти організувала цю сесію з метою обміну досвідом щодо інституційних підходів до використання ШІ в освіті, аналізу нових викликів та напрацювання стратегічних рекомендацій для європейських і національних стейкхолдерів. Обговорення зосередилося на тому, як науково-технічні університети реагують на впровадження штучного інтелекту в освіті, включаючи наслідки для викладання, навчання та оцінювання, а також на тому, яка підтримка, рекомендації чи інвестиції можуть знадобитися на європейському та національному рівнях. Вебінар мав на меті підтримати роботу підгрупи CESAER з питань ШІ в освіті, зокрема її поточний збір прикладів з практики, а також зробити внесок у підготовку можливих рекомендацій CESAER напередодні Європейського саміту з питань освіти та навичок 2026 року, який відбудеться 20 листопада. Захід розпочався з теплого привітання, і Туко Нарі, радник CESAER з питань бенчмаркінгу та вищої освіти, поділився думками щодо майбутніх політичних рекомендацій CESAER стосовно ШІ в освіті. «Ми також сподіваємося підготувати спеціальний звіт з прикладів практики щодо інституційних підходів членів до ШІ», — зазначив він. «В ідеалі публікація має бути готова до 20 листопада». Спільнота щиро сподівається на успішну реалізацію цього задуму. Петрі Суомала, співголова Цільової групи з питань європейської вищої освіти та віцепрезидент з питань освіти Університету Аалто (Фінляндія), представив доповідь «Шлях ШІ в Університеті Аалто та приклади практичних дій». Він зауважив, що в їхньому університеті близько 50 професорів працюють над тематикою, пов’язаною із ШІ, у різних дисциплінах. Під час вебінару він наголосив: «Ми прагнемо забезпечити, щоб наші професори та дослідники дійсно перебували в авангарді своїх наукових напрямів, зокрема і в контексті ШІ, адже це безпосередньо стимулюватиме трансформаційні зміни в освіті». Професор Ян Вермант, проректор з питань розробки навчальних програм Швейцарської вищої технічної школи Цюриха (ETH Zürich), продовжив сесію доповіддю «ШІ у викладанні та навчанні». Стосовно стратегічних орієнтирів для CESAER Ян Вермант підкреслив, що університети потребують надійної європейської/суспільної інфраструктури ШІ: захищених платформ, відкритих багатомовних моделей, чіткого управління даними тощо. «Проте ключовим є те, що ми прагнемо зберегти людиноцентричний підхід, розглядаючи ШІ виключно як технологічний інструмент», — додав він. Використовуючи «водну» метафору, Патрік Єрман, виконавчий директор Центру цифрової освіти Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL, Швейцарія), представив доповідь «ШІ для освіти». «Коли плавці тренуються в ластах, це насправді вимагає від них додаткових зусиль. Але коли вони знімають їх і пливуть без ласт, то стають сильнішими, оскільки певні м’язи розвинулися краще», — пояснив він. — «Саме за таким принципом ми прагнемо застосовувати штучний інтелект». Щодо впливу ШІ на довкілля, Патрік Єерман розповів, як EPFL відстежує дані про викиди, пов’язані з використанням ШІ, аналізуючи можливості установи щодо зниження енергоспоживання. «Ми намагаємося оптимізувати споживання шляхом спільного використання та консолідації даних», — сказав він. Коротко кажучи, штучний інтелект, як і раніше Інтернет, — це надзвичайна, неймовірна технологія, яка докорінно змінить освіту в усьому світі. Висловлюємо особливу подяку Петрі Суомалі за модерацію дискусії, зокрема за жваву сесію запитань і відповідей, а також за конструктивний обмін стратегічними ідеями. https://www.cesaer.org/

Асистентка кафедри біоенергетики, біоінформатики та екобіотехнології ФБТ Діна Колтишева цього літа взяла участь у літній академії Баварської адміністрації з охорони навколишнього середовища (Summer academy of the Bavarian environmental administration). Навчання, чи, радше, стажування проходило в місті Хоф. Інтенсивна двотижнева освітня програма охоплювала широкий спектр актуальних тем, зосереджених на екологічному праві та практичних аспектах захисту довкілля. Її учасники детально ознайомилися з основоположними принципами водного, природоохоронного законодавства, нормами контролю за викидами, поводженням з відходами та захистом ґрунтів. Окрему увагу було приділено вимогам Європейського Союзу та механізмам їхньої імплементації в державне законодавство, взаємодії громад, фінансовим зборам, а також особливостям управління в комунальних службах. Навчальний процес гармонійно поєднував лекції, активні професійні обговорення та відвідування виробництв відповідного профілю. На останній складовій варто зупинитися окремо: курс включав велику кількість насичених екскурсій до провідних комунальних підприємств і приватних компаній, завдяки яким учасники мали змогу наочно ознайомитися з технологіями сталого постачання питної води та очищення стічних вод. Зокрема, розглядалися переваги та недоліки таких важливих для біотех­нології методів, як процес ANAMMOX (anaerobic ammonium oxidation – унікальний біохімічний процес, під час якого специфічні бактерії за відсутності кисню перетворюють іони амонію та нітрити безпосередньо на газоподібний азот), використання макрофітів для доочищення вод, а також диференційовані підходи залежно від обсягу надходження стічних рідин. Значну частину програми організатори присвятили проблематиці переробки відходів, насамперед інноваційним технологіям повторного перетворення скла на нові пляшки. Окрім цього, німецькі фахівці презентували колегам сучасні методи оцінки клімату, прогнозування погоди й опадів, з особливим акцентом на попередження паводків. Учасники академії вивчали комплексні підходи до біомоніторингу організмів і стану річок, а також аналізували чинну законодавчу базу у цій сфері. Окрім насиченої академічної частини, програма передбачала цікаву й пізнавальну культурну складову. Учасники здійснили подорожі до історичних міст Німеччини – Нюрнберга, Бамберга, Ротенбурга та Ансбаха. Особливе враження на всіх справила поїздка до Мьодларойт, яке через історичний розподіл називають “маленьким Берліном”, та відвідини Німецько-німецького музею (Deutsch-Deutsches Museum Mоdlareuth), що дозволило глибше зрозуміти європейську історію. Діна Колтишева висловлює щиру вдячність організаторам Matthias Worst та Svitlana Kozmenko, а також усім фахівцям, долученим до організації курсу за безцінні теоретичні та прикладні знання, які стануть міцним фундаментом для подальшої наукової та практичної діяльності в Україні. https://kpi.ua/2026-kp29-fbt

КПІ ім. Ігоря Сікорського прийняв делегацію Палати представників Японії на чолі з її головою Морі Ейсуке, членом Палати представників Масахіто Моріяма, а також Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Осумі Йо разом із представниками Посольства Японії. Для Морі Ейсуке це перший візит до України після початку повномасштабного вторгнення. До КПІ він завітав уже вдруге — уперше відвідав університет ще у 2015 році. Масахіто Моріяма також уже відвідував КПІ — у 2024 році, коли обіймав посаду міністра освіти, культури, спорту, науки та технологій Японії. Однією з ключових тем нинішньої зустрічі стало поглиблення співпраці у сфері інженерної освіти та науки. КПІ готовий бути платформою для взаємодії українських і японських університетів та технологічних партнерів у напрямах, важливих для відновлення й технологічного розвитку України: енергетична стійкість; робототехніка та автоматизація; кібербезпека; атомна енергетика; штучний інтелект.  Окремо говорили про роль КПІ як важливого осередку українсько-японського культурного та освітнього діалогу. Цього року Українсько-Японському центру КПІ виповнюється 20 років. За цей час він став платформою для співпраці з JICA, The Japan Foundation, японськими університетами та компаніями. Серед ініціатив Центру — фестиваль «Японська осінь», мовні програми та проведення міжнародного кваліфікаційного іспиту JLPT. Під час візиту гості ознайомилися з експозиціями Державного політехнічного музею, зокрема виставкою «Сумо: Рікіші. Сила та Дух», відвідали Науково-технічну бібліотеку КПІ та Українсько-Японський центр. Там вони оглянули фотовиставку «Дякуємо, Японіє» та виставку робіт американського фотографа Марка Едварда Харріса «Про гарячі джерела. Шлях очищення душі та тіла». Дякуємо Японії за незмінну підтримку України. КПІ відкритий до поглиблення українсько-японського партнерства — від освіти й культури до науки, інженерії та спільних технологічних проєктів. https://kpi.ua/2026-09-jp

Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко посів 5-те місце у списку «100 найвпливовіших українців 2026 року» в категорії «Освіта і наука», що цьогоріч уперше з’явилася в рейтингу. 

З 4 по 6 вересня у Київській політехніці відбувся четвертий щорічний фестиваль японської культури «Японська осінь». Організатором заходу виступив Українсько-японський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського, який цього року відзначає 20-річчя діяльності. «Протягом двох десятиліть Центр зближує Україну та Японію через мову, культуру, освіту, мистецтво — і, що найголовніше, через людей та дружні стосунки», — написав у LinkedIn Андрій Шишолін, проректор з міжнародних відносин. До програми фестивалю входили заходи, спрямовані на поглиблення знань про мову, історію, культуру, літературу та національні традиції Японії. Зокрема, у програмі були представлені виставки «Історія сумо» та «Розвиток сумо в Україні», фотовиставки, тематичні експозиції традиційних мистецтв, таких як ікебана, бонсай, ошібана та темарі, демонстрації та майстер-класи з бойових мистецтв — сумо, айкідо, карате, кендо, кюдо тощо, а концерти традиційних японських інструментів наповнили університетський кампус їхніми неповторними звуками. Крім того, піднесена атмосфера фестивалю підсилювалася стародавнім мистецтвом комічного оповідання ракуго, яке сягає XVIII століття, а також презентаціями та майстер-класами з японської мови та мистецтва, лекціями про українсько-японське ділове співробітництво та японський театр тощо. «Японія за ці роки війни продемонструвала себе не просто партнером, а великим і надійним другом нашого народу», – зазначив ректор КПІ Анатолій Мельниченко. «Вона у найскладніші періоди не відверталася від нашого народу, а робила все, щоб підтримати нас технологічно і навіть ментально». У свою чергу, новопризначений Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Йо Осумі висловив вдячність за виставки, присвячені сумо та ікебані, підкресливши різні аспекти підтримки України з боку Японії. «Хочу сказати українським друзям, що японський народ сильно поважає українців», — сказав він. «Я особисто дуже поважаю українців за те, що вони продовжують щодня з мужністю боротися». Як повідомляється, 31 серпня 2026 року заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв від посла Йо Осумі копії вірчих грамот. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4160836-u-kievi-prohodit-festival-aponskoi-kulturi-aponska-osin2026.html https://www.linkedin.com/posts/andrii-shysholin-b730a142_japaneseautumn-kpi-ukrainejapan-ugcPost-7502706390969257985-CAOU/ https://vechirniy.kyiv.ua/news/132203/ https://mfa.gov.ua/en/news/oleksandr-mishchenko-prijnyav-kopiyi-virchih-gramot-u-novopriznachenogo-posla-yaponiyi-v-ukrayini-osumi-jo

Важливими чинниками сучасного розвитку освіти та науки є міжнародна академічна мобільність та інтеграція української науки до європейського освітньо-наукового простору. В цьому контексті міжнародна співпраця між Україною та Німеччиною, зокрема в межах договорів з асоціацією “Ukraine Energy Autark”, відкриває нові можливості для розвитку вищої освіти, науки та впровадження інноваційних безпечних для довкілля технологій в умовах сучасних викликів. Адже метою цих домовленостей є поширення інноваційних дослідницьких проєктів та їхньої реалізації для енергетичної самодостатності України. Важливим кроком на цьому шляху стало успішне стажування двох укра­їнських науковиць з КПІ ім. Ігоря Сікорського – асистентки кафедри біоенергетики, біоінформатики та екобіотехнології ФБТ Діни Колтишевої та старшої викладачки кафедри теплової та альтернативної енергетики НН ІАТЕ Ольги Власенко – у місті Єна (Німеччина) на тему “Удосконалена анаеробна лабораторна підготовка та методи”. Стажування проходило 15-26 червня 2026 року на базі “Bio-H2 Umwelt GmbH” – компанії з більш ніж 20-річним досві­дом, яка займається дослідженнями та розробками в галузі переробки біомаси і отримання енергоносіїв та інших продуктів. Головним практичним результатом цієї поїздки стала офіційна передача КПІ багатофункціонального лабораторного контейнера, оснащеного сучасними біогазовими установками. Це високотехнологічне обладнання тепер слугуватиме ефективною платформою для якісного навчання студентів, а також проведення глибинних наукових досліджень викладачами, здобувачами ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії.  Метою програми стажування в Єні було не лише ознайомлення українських дослідниць з європейськими стандартами екологічної безпеки, а й глибоке опанування ними практичних навичок роботи безпосередньо з мобільним біореакторним комплексом. Учасниці стажування детально вивчали конструктивні особливості та принципи функціонування установок, опановували методики грамотного планування й безпечного запуску технологічних процесів. Особливу увагу німецькі колеги приділили нюансам експлуатації біогазових систем як у безперервному, так і в періодичному режимах, що є критично важливим для моделювання реальних виробничих умов.  Під час практичних занять представниці КПІ ім. Ігоря Сікорського відпрацювали алгоритми регулярної оцінки якості отриманого біогазу, моніторингу ефективності розкладу органічних субстратів, а також визначення ключових показни­ків стабільності процесу анаеробного зброджування. Завдяки цьому українські науковиці здобули цінний досвід управ­ління біоенергетичними процесами, який тепер буде інтегровано до освітніх програм та лабораторних практикумів нашого університету.  Окрім інтенсивної технічної та лабораторної роботи, програма візиту передбачала серію конструктивних дискусій щодо майбутніх спільних проєктів між дослідниками України та Німеччини. Напрацьовані під час цих обговорень ідеї спрямовано на подальший розвиток відновлюваної енергетики, переробки відходів та відновлення інфраструктури нашої держави на засадах сталого розвитку та безпеки довкілля.  Українська сторона, і, зокрема, учасниці стажування, висловлюють щиру та безмежну вдячність німецьким партнерам і організаторам за їхній вагомий внесок у розвиток української науки, підтримку освітньої галузі та створення міцного фундаменту для майбутніх спільних наукових відкриттів. Отримане обладнання стане потужним стимулом для нового покоління українських інженерів-екологів та дослідників біоенергетики, які працюватимуть над відбудовою та технологічною модер­нізацією нашої країни.  https://kpi.ua/2026-kp27-fbt-iate https://ukraine-autark.com/ https://keb.kpi.ua/en/stazhuvannya-u-nimechchyni-chastyna-2-navchannya-roboty-v-modulnij-laboratoriyi/

2 вересня 2026 року Цільова група з питань європейської вищої освіти асоціації CESAER провела вебінар високого рівня з метою обговорення майбутнього STEM-освіти.

КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився до науково-експертної конференції «Мозаїка досвідів: міжнародний діалог про стійкість» у межах VI Саміту перших леді та джентльменів «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності». Захід об’єднав понад 200 українських та іноземних експертів і науковців, представників державних інституцій, бізнесу й громадянського суспільства. Серед учасників — перша леді України Олена Зеленська, перша леді Литви Діана Наусєдєнє та перший джентльмен Словенії Алеш Мусар. КПІ представила проректорка з гуманітарного розвитку та молодіжної політики Людмила Ганущак-Єфіменко. Під час події презентували Маніфест «Софійність — українська філософія життя» й розпочали роботу Міжнародної експертної ради з питань стійкості. Для Київської політехніки стійкість — практичний принцип розвитку. Інноваційна екосистема КПІ поєднує підтримку ветеранів, турботу про ментальне здоров’я, розвиток адаптивних технологій, створення безбар’єрного середовища та збереження людського капіталу. Дякуємо організаторам — Координаційному центру з психічного здоров’я КМУ в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, Інституту національної стійкості та безпеки, а також Всесвітній організації охорони здоров’я за підтримку заходу. Саме в такому обміні досвідом народжуються рішення, що згодом працюють на практиці. https://kpi.ua/2026-mdmds

КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідав віцепрезидент і керівник апарату президента американської компанії Lockheed Martin –  Річард “Оттер” Б’ю. Lockheed Martin – одна з найбільших у світі аерокосмічних та оборонних компаній, що працює у сфері авіації, космосу та інших високотехнологічних напрямах. Цей візит має особливе значення для КПІ ім. Ігоря Сікорського –  університету з потужною інженерною та науковою школою й компетенціями в багатьох із цих галузей. Особливого символізму зустрічі додає постать Ігоря Сікорського –  вихованця КПІ, видатного авіаконструктора та одного з піонерів світового вертольотобудування. Сьогодні компанія Sikorsky у складі Lockheed Martin розвиває авіаційні технології, продовжуючи започатковану ним інженерну традицію. Під час зустрічі адміністрація КПІ та ТОВ «Науковий парк „Фінкорд-Політех”» обговорили можливості розвитку спільних проєктів, поєднання українського інженерного потенціалу з експертизою американської індустрії та підготовки фахівців для інноваційного розвитку України. Для університету, який уже понад століття формує українську інженерну еліту, така взаємодія – можливість поєднати фундаментальну освіту й науку з практикою світового рівня, створювати потрібні державі рішення та зміцнювати її технологічний потенціал. https://kpi.ua/2026-lm https://www.facebook.com/kpiua1898/posts/pfbid0vWNqTaKUiJm8PWuyPcF5svthunn1VmR43a9osShf7HJxdGsvnwaC234T5EwBJfZ4l https://www.lockheedmartin.com/en-us/who-we-are.html

Керівництво КПІ ім. Ігоря Сікорського провело зустріч з Олександром Вашкелевичем, президентом польського фонду FRONia для осіб з інвалідністю (Fundacja Osób Niepełnosprawnych)...

Шановна університетська спільнота, дорогі партнери та друзі! Щиро вітаємо вас із Днем Незалежності України! Це свято є символом нашої непохитної єдності, міцності духу та вікового прагнення до свободи. Уже 35 років наша країна впевнено заявляє про себе як про вільну й суверенну державу, і кожен день цього шляху, особливо сьогодні, сповнений великої відваги, жертовності та стійкості. Увесь цей час КПІ ім. Ігоря Сікорського стоїть на захисті національних інтересів. Наші мужні студенти, випускники та викладачі сьогодні виборюють незалежність безпосередньо у лавах Збройних Сил України. Водночас у тилу університетські науковці та інженери цілодобово створюють інноваційні оборонні технології, розробляють рішення для реабілітації поранених та готують проєкти для масштабного відновлення країни. Наш університет залишається надійним форпостом знань, патріотизму та національної ідентичності. Ми продовжуємо виховувати покоління лідерів, які відбудують та модернізують майбутню Україну. З глибокою шаною схиляємо голови перед подвигом усіх захисників і захисниць. Дякуємо кожному, хто тримає стрій на фронті та в тилу. Нехай цей день зміцнить нашу віру в Перемогу, додасть сил і натхнення для нових звершень заради нашої Батьківщини! Слава Україні! Героям слава!