Новини сайту ДМС

Компанія RSE, виробник мобільних когенераційних рішень на базі двигунів MWM (Caterpillar Energy Solutions), підписала меморандум про стратегічне партнерство з КПІ ім. Ігоря Сікорського та оголосила про старт робіт із облаштування Energy Resilience Lab. Новий простір стане частиною Науково-навчального центру декарбонізації енергетики та Енерго-Інноваційного Хабу КПІ і вже цієї осені перетвориться на освітній і демонстраційний центр, де студенти, інженери та представники громад навчатимуться створювати та впроваджувати рішення для енергетичної стійкості. Чому це важливо? В умовах війни енергетична автономія стала питанням виживання для міст і громад. «RSE — це модульні мобільні ТЕЦ, які тримають країну. Ми створюємо автономну енергетику для громад, лікарень і критичної інфраструктури — там, де її потребують найбільше, — зазначає Андрій Гріненко, засновник RSE. – Ми в RSE разом з КПІ сподіваємося навчити покоління енергетичних інженерів майбутнього. Це не просто освітній проєкт — це внесок у відбудову та енергетичну незалежність України». «Сьогодні університети мають не лише забезпечувати високій рівень теоретичної підготовки, а й бути платформами для практичних рішень, які змінюють країну. Energy Resilience Lab — це саме такий приклад. Завдяки партнерству з RSE ми не просто створюємо ще одну навчальну аудиторію — ми формуємо середовище, де студенти зможуть отримати досвід роботи з сучасними технологіями, які вже сьогодні рятують життя і відновлюють енергетичну стійкість України» — наголосив Анатолій Мельниченко, ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського. Що ми будуємо? Energy Resilience Lab стане першою в Україні навчальною платформою, де можна буде: навчатися роботі з мобільними когенераційними станціями; освоїти принципи децентралізованої та резервної енергетики; вивчати кейси з реальних впроваджень RSE у прифронтових містах, лікарнях і логістичних хабах; працювати з демонстраційними стендами на базі технологій MWM / Caterpillar. Що далі? Будівельні та ремонтні роботи вже стартували. Восени 2025 року лабораторія прийме перших слухачів. Уже зараз формується команда викладачів і менторів, розробляються навчальні модулі та готуються демонстраційні зразки техніки. «RSE і КПІ – разом навчаємо покоління енергетичних інженерів майбутнього. Це не просто освітній проєкт — це внесок у відбудову та енергетичну незалежність України» — підкреслюють в команді RSE. Про RSE RSE – чеська інженерна виробнича компанія, створена українськими фахівцями під час війни. Виробляє мобільні когенераційні модулі на базі MWM / Caterpillar Energy Solutions. Понад 200 модулів RSE вже працюють в Україні та Європі, забезпечуючи енергетичну стійкість громад, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. https://kpi.ua/2025-rse https://www.rse.energy/

У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася перша робоча зустріч з представниками турецької технологічної компанії ASPILSAN Enerji, на якій були обговорені можливі напрями співпраці.

Цьогоріч ювілейний 10-ий HR Wisdom Summit об’єднав понад 6000 учасників, серед яких СЕО та HR-лідери великих компаній. Особлива увага була приділена освіті та професійній підготовці майбутніх фахівців. Під час панельної дискусії «Взаємодія закладів освіти та реального бізнесу» ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко та представники бізнесу (Ajax Systems, Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Philip Morris International, Кормотех) обговорили важливість взаємозв’язку між освітою та роботодавцями. Анатолій Мельниченко закцентував увагу на розширенні форматів взаємодії КПІ ім. Ігоря Сікорського з великим бізнесом і їх різноманітності: обладнання лабораторій; програмне забезпечення; стипендіальні програми від компаній; дуальна освіта; сертифікатні програми тощо. Такі формати взаємодії дозволяють підвищити якість підготовки і забезпечити потреби компаній фахівцями відповідно до профілю їх діяльності. Під час панельної дискусії також піднімалося питання важливості вищої інженерної освіти та майбутнього інженерних спеціальностей – галузі, в якій Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, завдяки своїм глибоким традиціям та інноваційному підходу, продовжує залишатися в авангарді. https://kpi.ua/2025-hrws  https://www.facebook.com/share/p/18xZ1PBVdm/

МОН України інформує, що 24 липня 2025 року о 10:30 год в онлайн-форматі відбудеться семінар з огляду Платформи з вивчення політик, організований Секретаріатом Кабінету Міністрів України у співпраці з програмою міжрегіонального співробітництва Interreg Europe.

Під час панельної дискусії, організованої МОН спільно з YEP, обговорювалися важливі питання щодо трансформації науки в університетах як одного з рушіїв інноваційного розвитку України. КПІ ім. Ігоря Сікорського має найбільшу кількість наукових парків серед закладів вищої освіти України. Саме тому проректор з міжнародних зв’язків КПІ ім. Ігоря Сікорського Андрій Шишолін представив модель функціонування інноваційної екосистеми університету і детально охарактеризував діяльність трьох наукових парків: НП «Київська політехніка» – орієнтований на класичну прикладну науку в інженерії, ІКТ, енергетиці та оборонній сфері; НП «Фінкорд-Політех» – фокус на підтримці фінансування інновацій і розвитку критичних технологій; НП адитивних технологій “Sikorski Challenge” – об’єднує дослідження та 3D-моделювання, стартапи та розробки у сфері біомедичної інженерії. Директорка НП адитивних технологій “Sikorski Challenge” Наталія Семінська закцентувала увагу на практичних аспектах запуску парку та його функціонуванні, а також ролі у відновленні людського капіталу та створенні робочих місць. Під час зустрічі також можна було ще детальніше ознайомитися з концепцією Science City як перспективної моделі інтеграції університетів, наукових парків, держави та бізнесу для розвитку інновацій. https://kpi.ua/2025-spark

Національний Еразмус+ офіс в Україні спільно з МОН України та командою Національних експертів з реформування вищої освіти Програми ЄС Еразмус+ запрошують до участі в міжнародному круглому столі, що відбудеться 15-16 липня 2025 р. у онлайн форматі

У Державному політехнічному музеї КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулась XVI Міжнародна науково-технічна конференція молодих вчених та студентів "Інновації молоді в машинобудуванні.

Міністерство освіти і науки України спільно з командою Національного Еразмус+ офіс в Україні та Національних експертів з реформування вищої освіти запрошує користуватись і поширити серед ваших команд наступні документи:

23-24 червня 2025 р. у Вроцлавському університеті науки і технологій, Польща, проходив воркшоп ‘Remote Labs with focus on Ukraine’. Від КПІ ім. Ігоря Сікорського участь у воркшопі взяли представники Механіко-машинобудівного інституту та Департаменту міжнародного співробітництва Захід проводився в рамках проєкту ‘Developing Remote Labs with focus on Ukraine’ – “Створення дистанційних лабораторій з фокусом на Україну”, фінансовання якого здійснює Асоціація T.I.M.E. (Top International Manegers in  Engineering). Виконавцем проєкту і організатором воркшопу є консорціум ЗВО у складі: Королівський технологічний інститут KTH, Швеція (координатор); Вроцлавський університет науки і технологій; Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Дистанційні лабораторії як форма цифрового навчання надають студентам і дослідникам доступ до експериментальних установок, що дистанційно контролюються. Під час воркшопу викладачі європейських університетів обмінялися досвідом та пройшли навчання з розробки дистанційних лабораторій як частини університетської освіти в галузі інженерії. Представники КПІ ім. Ігоря Сікорського провели круглий стіл щодо перспектив подальшої співпраці. Важливість цієї події важко переоцінити, адже в часи війни її тема є особливо актуальною. Довідково: Дистанційні лабораторії (remote labs) — це віртуальні або реальні лабораторні установки, до яких студенти або науковці можуть підключатися через Інтернет для проведення експериментів у режимі онлайн. Вони дозволяють взаємодіяти з обладнанням або його симуляцією дистанційно, без фізичної присутності в лабораторії. Значення у навчальному процесі в технічних ЗВО: Доступність: студенти можуть виконувати лабораторні роботи в будь-який час і з будь-якого місця. Ефективність: дозволяють заощадити ресурси та час, зменшити витрати на обладнання. Безпека: студенти можуть працювати з потенційно небезпечним обладнанням без ризику для здоров’я. Інклюзивність: забезпечують рівний доступ до практичного навчання для студентів з обмеженими можливостями або з віддалених регіонів. Інноваційність: сприяють цифровізації освіти та розвитку технічних навичок у роботі з сучасними технологіями. https://www.linkedin.com/feed/update/urn:li:activity:7344409154360397825/

16-17 червня 2025 р. в Берлінському університеті ім. Гумбольдта пройшла франко-німецька конференція європейських університетів, у якій брали участь представники університетського альянсу ATHENA Ругер Віннегге (Університет Зігена) та Анн Ф. Делуї (Університет Орлеана).