Біографія

2014 рік став ювілейним для трьох славнозвісних творців двигунів різного призначення, доля яких пов'язана з Україною.

7 серпня виповнилося 105 років з дня народження видатного українського вченого в галузі фізичного матеріалознавства, ректора КПІ у 1952–1955 роках Віталія Никифоровича Гриднєва. У КПІ він створив власну науково-педагогічну школу.

Олександр Нудельман народився 21 серпня 1912 р. в м. Одесі в талановитій сім'ї Нудельманів, у якій за прикладом батька брат і чотири сестри Олександра проявили себе людьми творчими, умільцями кожен своєї справи. В дитинстві Олександр виявив хист до музики, віртуозно граючи на фортепіано, потім було захоплення малюванням. Але несподівано для своїх рідних він пішов у винахідництво, сконструювавши, зокрема, ручний  млин, який допоміг сім'ї пережити важкі 20-ті роки.

Доцент кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій ММІ, ветеран НТУУ "КПІ" Анатолій Кирилович Скуратовський святкує свій ювілейний день народження.

Володимир Святославович Богушевський народився 4 травня 1942 року в місті Києві.

Василь Іванович Вознюк. Вся історія становлення та розвитку радянського ракетобудування пов'язана з цим легендарним ім'ям. Це людина незвичайної долі, приклад служіння своєму народові, своїй Батьківщині.

19 листопада 2011 р. виповнилося 300 років з дня народження М.В. Ломоносова – людини, яку по праву називають основоположником науки і вищої школи Росії, одним з творців сучасної російської мови і поезії.

Суспільно-політична і наукова діяльність М.П. Драгоманова припадає на 60–90-ті роки Х1Х ст. В історії Росії, України і Західної Європи це був надзвичайно складний період, визначальною тенденцією якого стає посилення визвольного руху трудящих.

Написав «Марш» (слова і мелодію) студент КПІ, учасник хорової капели Володимир Дмитрович Чубинський. Думається, це не випадково. Щоб створити твір, який стане символом чогось великого, треба самому втілювати епоху. В.Д. Чубинський був саме такий.

29 листопада 2010 року виповнилося би 80 років видатному вченому, науковому діячу, професору Михайлу В’ячеславовичу Білоусу.