19 червня виповнилося 10 років від дня, коли у космос було запущено створений у КПІ наносупутник "PolyITAN-1" – перший український космічний апарат формату CubeSat. На відміну від решти 32 наносупутників, які вивела на навколоземну орбіту того дня ракета-носій, "PolyITAN-1" і досі щодня долає десятки тисяч кілометрів космічного простору й подає сингнали на станцію стеження. Це справжній рекорд київських політехніків! Цій даті було присвячено візит до універистету засновника "Марсіанського товариства", відомого американського письменника та винахідника Роберта Зубріна. Для студентів і співробітників університету він прочитав лекцію, присвячену дальшим перспективам освоєння людством Всесвіту та розвиткові космічних технологій різного призначення.

Наприкінці травня у павільйоні відділу історії авіації та космонавтики ім. Ігоря Сікорського Державного політехнічного музею КПІ відбулась відкрита лекція американського інженера Роберта Зубріна. Він відомий винахідник (має низку патентів у сфері аеронавтики та астронавтики), письменник-фантаст і публіцист. А ще Роберт Зубрін – засновник Mars Society – "Марсіанського товариства" (США) – некомерційної організації, що популяризує ідею колонізації людством планети Марс.

На початку лекції Роберт Зубрін окреслив актуальні проблеми сучасної космічної революції. І наголосив, що саме Україна опинилася на піку розвитку та застосування космічних технологій у воєнній сфері. "Достатньо сказати, що флагман чорноморського флоту росії крейсер "москва" був затоплений завдяки застосуванню високоточних авіаційних засобів ураження "повітря-земля", в яких для навігації використовуються космічні технології, і не лише їм, – нагадав Р. Зубрін. – Так, військова агресія з боку російської федерації є викликом Збройним Силам України, всій державі передусім через те, що країна-агресор має чисельну перевагу. Проте воїни ЗСУ у відповідь використовують засоби космічної розвідки. Отож маємо факт: перша космічна війна у розпалі. Хоча космічні засоби використовувались і під час воєнного конфлікту у В'єтнамі, нинішній військовий конфлікт є першою війною, де вони відіграють вирішальну роль".

Лектор вважає, що для України настав час стати надійним партнером, зокрема США, у сфері розвитку космічної галузі. "Згадаємо: у минулому перемога у війнах досягалася тими військовими, які застосовували потужну артилерію і не цуралися окопної війни. А той, хто контролював повітряний простір, міг володіти сушею та морем. У майбутньому той, хто контролюватиме космос, володітиме і повітряним простором, і суходолом, і морем. Саме космічні технології можуть надати Україні переваги у сучасній війні. Відомо, що космічне обладнання Україні постачають партнери зі США. Однак проблема у тому, як довго ви отримуватиме цю допомогу", – констатує Р. Зубрін.

"Тому на порядок денний вашої держави виходить необхідність розвивати власну науку і промисловість у космічній сфері", – наголошує Роберт Зубрін. Він вважає за потрібне, щоб українські науковці та інженери брати участь у місіях NASA (Незалежна агенція федерального уряду США) та ESA (Європейське космічне агентство). На його думку, добру справу робитимуть, зокрема, ті українські підприємці, які засновуватимуть компанії, пов'язані з космічними проєктами. Тоді, як наслідок, у технічних університетах усе популярнішими ставатимуть інженерні спеціальності, які пов'язані з виробництвом апаратів, що пілотуються. Як приклад, Р. Зубрін наводить зростання інтелектуального капіталу у США після перших польотів на Місяць. Протягом другої половини ХХ століття у порівнянні з минулими роками кількість студентів відповідних спеціальностей потроїлась. "Якщо хочете залучити більше студентів до вивчення точних наук, залучайте їх до впровадження космічних програм, – радить Зубрін. – Адже освоєння космосу – це зустріч із невідомим. Стоїмо на порозі того, що на планеті Земля виникне безліч нових галузей науки і промисловості".

Одним із перспективних напрямів американський інженер і письменник вважає реконструкцію та повторне використання перших ступенів космічних ракет. Також на часі виробництво космічних супутників. Ще одним напрямом розвитку космічної галузі, на його думку, є термоядерні технології. Проте розвиток космічних програм залежить від підтримки з боку державних інституцій. Тим більше, що наука допоможе перемогти у борні з ворогом. Отож Роберт Зубрін закликає до згуртованості всіх верств українського народу у боротьбі за перемогу у війні з агресором. "Україна бореться за свободу, тому я цілком на боці України, – заявляє він. – Ця держава має бути частиною світового космічного товариства".

Американець Р. Зубрін є симпатиком українців і прагне їм всіляко допомагати, користуючись знайомствами з сильними світу цього на батьківщині.

"У росії є гроші, є військові програми, багато людей захоплюються космонавтикою. Проте пріоритет у цій сфері належить Сполученим Штатам Америки, – неодноразово наголошував він під час лекції. – У росіян немає програми "Space X", де все "крутиться" навколо вирішення складних технологічних задач у космічному просторі. Сьогодні все це потрібно для миру, захисту, безпеки на планеті Земля".

Кожному письменникові необхідне підживлення: науковому – зіркове небо над головою, а гуманітарному – неординарна близька людина. Про це згадував Роберт Зубрін, коли спілкувався зі студентами, які цікавились його прогнозами щодо майбутніх експедицій на Марс. Відомий як теоретик ідеї колонізації планети Марс, автор книги "Жага космосу", він із задоволенням розповів і про "найреалістичнійший проєкт польоту на Червону планету". Письменник вважає, що людству необхідно мати запасну планету на випадок масштабних катастроф на Землі. Чи реально це? Пілотований політ на Марс має бути космічною програмою таких всесвітньо відомих компаній як НАСА.

Чому саме Марс? "Ця планета Сонячної системи схожа на Землю і має необхідні ресурси для життя", – запевняє гість із США.

Прослухавши цю лекцію, отримавши відповіді на питання, студентська аудиторія КПІ на знак вдячності за цікаві факти, викладені під час зустрічі, провела письменника, винахідника і популяризатора космічних досліджень щирими оплесками.

Віктор Задворнов

Дата події