Україна має багату історію підготовки талановитих інженерів, конструкторів і вчених, які зробили значний внесок у різні сфери науково-технічного прогресу, включно з аерокосмічною галуззю.
Цей матеріал редакція планувала розмістити в газеті торік, адже саме в 2023-му виповнилося 240 років від дня першого польоту повітряної кулі братів Монгольф'є. Однак через низку об'єктивних причин опублікувати цю статтю нам не вдалося, тож робимо це тепер.
З 4 по 10 жовтня цього року світ уже в тридцять четвертий раз відзначив Всесвітній тиждень космосу. Більш ніж у 80 країнах відбулися заходи, присвячені досягненням людства в освоєнні космосу, а також можливостям інтеграції космічних технологій в бізнес-проєкти.
На початку літа в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся Форум інженерів-механіків, присвячений 125-річчю заснування університету та Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту.
На початку цього року в космос було запущено розроблений і виготовлений науковцями КПІ наносупутник "PolyITAN-НР-30". "КП" продовжує серію інтерв'ю з членами наукової групи під керівництвом Бориса Рассамакіна, які брали безпосередню участь у створенні цього космічного апарата.
З настанням ери космічних польотів інженери-конструктори захопилися ідеєю створення орбітальних космічних комплексів і навіть цілих поселень людей на навколоземній орбіті та на Місяці. Спочатку їх планувалося формувати шляхом стикування кораблів між собою.
"КП" продовжує публікувати інтерв'ю з науковцями КПІ, які у складі наукової групи під керівництвом Бориса Рассамакіна розробили, виготовили і підготували до космічного старту наносупутник "PolyITAN-НР-30".