Штучний інтелект – галузь інформатики, яка займається розробкою систем для виконання завдань, що зазвичай потребують людського інтелекту: для медичної діагностики, електронної комерції, дистанційного керування роботами та дистанційного зондування Землі. Зокрема, спростити роботу лікарів при виявленні певних захворювань за допомогою дистанційної автоматизованої діагностики взялися науковці кафедри обчислювальної техніки ФІОТ.
Сьогодні штучний інтелект (ШІ) увірвався в усі сфери нашого життя – від автовідповідача в банку до архітектури – та радикально підвищив швидкість передавання й обробки даних. Свого часу міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зауважив, що штучний інтелект – це про можливості. За його словами, слід уже тепер опановувати його використання, щоби бути конкурентним у світі.
Звісно, науковці КПІ ніколи не стояли осторонь освітньо-наукових новацій. І вже навесні цього року проректор з навчальної роботи Анатолій Мельниченко наголосив: "Університети мають бути готові використовувати ШІ з усіма його перевагами у своїй діяльності та, водночас, нівелювати певні небажані наслідки безоглядного його використання. Та, поза сумнівом, штучний інтелект дозволить полегшити виконання повсякденних завдань і може звільнити людську працю для більш творчих зусиль, допомогти учасникам освітньо-наукового процесу у зборі та аналізі великих обсягів даних, що поліпшить якість навчання чи досліджень". Для прикладу, дослідження із застосуванням передових інтелектуальних технологій та алгоритмів здійснили на кафедрі ОТ під керівництвом її завідувача професора Сергія Стіренка при виконанні науково-дослідної роботи НФДУ "Наука для безпеки людини та суспільства" – проєкт "Платформа штучного інтелекту для дистанційного автоматизованого виявлення та діагностики захворювань людини".
Цей проєкт покликаний привнести переваги використання засобів штучного інтелекту у медичну сферу. Вивчивши проблему у сфері інтелектуальної медичної діагностики щодо програмного забезпечення для обробки медичних зображень, науковці кафедри дійшли висновку, що такі системи потребують оптимізації та поліпшення точності обробки цих зображень, удосконалення програмних архітектур і варіантів їхнього підбору залежно від ресурсів медичних закладів. "Рентгенографію часто вважають застарілим методом медичної візуалізації, та запропонована нами технологія дозволяє відродити її високу значущість при діагностуванні недуг. Передусім для масового обстеження, на відміну від наявних рішень, пропонуємо хмарну ШІ-платформу, що надає можливість раннього автоматичного виявлення на рентгенограмах підозрілих і загрозливих ознак більше ніж 14 видів легеневих відхилень навіть у звичайній лікарні та в польових умовах без кваліфікованого персоналу. З високою ймовірністю це дозволить зменшити кількість випадків неправильної діагностики", – розповіли на кафедрі. Тобто, лікарі можуть відправити рентгенівські знімки на таку платформу, спеціалізована модель глибокої нейронної мережі опрацює їх та видасть перелік виявлених захворювань. Отримані результати лікар враховуватиме при постановці діагнозу.
Зауважимо, що в цій роботі поряд з досвідченими науковцями взяли участь і молоді дослідники. Зокрема, було використано напрацювання, запропоновані асистентом Владиславом Тараном у його дисертації "Метод адаптації глибоких нейронних мереж до апаратного забезпечення зі спеціалізованою архітектурою" на здобуття наукового ступеня доктора філософії, яку молодий вчений успішно захистив у лютому ц.р. "Керівник проєкту професор Сергій Григорович Стіренко поставив мені задачу розробити портативну частину зазначеної платформи ШІ з використанням периферійних тензорних прискорювачів. Такі прискорювачі, наприклад "Coral Edge TPU USB Accelerator", підключаються до USB порту комп'ютера і збільшують швидкість роботи глибоких нейронних мереж, що дозволяє лікарю опрацьовувати рентгенівські знімки на будь-якому персональному комп'ютері", – поділився молодий дослідник.
Загалом Владислав Таран має широке коло наукових інтересів. Серед них системи зі штучним інтелектом, методи глибокого навчання для задач комп'ютерного зору, спеціалізовані обчислювальні архітектури для глибоких нейронних мереж, організація розподілених обчислень для обробки великих обсягів даних, побудова хмарних систем тощо. Між іншим, отримані під час виконання проєкту результати (апаратні та програмні частини ШІ-платформи) впроваджено в навчальний процес факультету інформатики та обчислювальної техніки для теоретичних і практичних занять студентів і аспірантів. Використовує їх і Владислав Ігорович при викладанні дисциплін "Вступ до штучного інтелекту", "Технології Big Data", "Технології штучного інтелекту", "Хмарні обчислення" та ін.
Шлях у науку молодого дослідника Владислава Тарана не дуже відрізняється від історій десятків таких само захоплених, вмотивованих вчених. У 2012 р. вчорашній школяр – цілеспрямований юнак з ґрунтовним багажем знань та мріями сказати своє слово в ІТ-індустрії – прийшов навчатися на ФІОТ, на кафедру ОТ. Саме тут гуртується спільнота, що працює над розв'язанням сучасних складних науково-технічних задач. Про себе науковець розповідає неохоче: "Навчаючись у магістратурі, зацікавився темою високопродуктивних та розподілених обчислень. У 2018 році закінчив магістратуру з відзнакою і вирішив вступити до аспірантури КПІ, щоб продовжувати займатись комп'ютерними науками. Напрям моїх досліджень пов'язаний зі штучним інтелектом та глибокими нейронними мережами. Свої дослідження я проводив під керівництвом професора кафедри обчислювальної техніки, д.ф.-м.н., с.н.с. Юрія Григоровича Гордієнка. Спільна праця, десятки експериментів та досліджень принесли результати, які потім лягли в основу багатьох статей, індексованих у Scopus. Завдяки моєму наставнику, його досвіду та порадам, я формувався як викладач і науковець. З 2019 р. почав працювати асистентом на кафедрі обчислювальної техніки, з 2023 р., після захисту дисертації за спеціальністю "Комп'ютерна інженерія", – старшим викладачем".
Варто додати, що Владислав Таран став переможцем університетського конкурсу "Молодий викладач-дослідник 2022". Попереду в нього багато нового і незвіданого, злетів і приземлень, та першим рядком у творчій біографії завжди стоятиме КПІ ім. Ігоря Сікорського, який дав крила і напрям руху, – кращий технічний ЗВО України.