У цьому змогли переконатися численні гості, науковці, викладачі, студенти, школярі, які прийшли 24 лютого 2011 року до НТУУ “КПІ” на урочисте відкриття “екзотичного”, але доволі простого приладу – маятника Фуко.
25 лютого Україна відзначила 140-річчя з дня народження своєї геніальної поетеси, драматурга, перекладача, громадського діяча Лесі Українки. Причому відзначила не лише на державному рівні. Бо серед звичайних громадян, які не мають стосунку до організації офіційних вшанувань, прихильників і знавців творчості нашої великої співвітчизниці в Україні нині є чимало.
9 березня в Україні відзначатимуть день народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди свята Український освітньо-культурний центр НТУУ «КПІ» запрошує всіх шанувальників українського слова взяти участь у студентському конкурсі «Шевченківські читання» на краще виконання творів великого Кобзаря та вікторині, присвяченій життю та творчості поета.
Чому людина, пройшовши чималий шлях у мистецтві, так тепло згадує дні, коли все кипіло в отому “Везувії” народної творчості й пізнання? Бо то був порив до краси, радості і щастя. Великий Ейнштейн говорив: “Мені особисто відчуття найвищого щастя дають твори мистецтва.
Ці відчуття святого місця навіяні мені перебуванням у кімнаті-музеї Тараса Шевченка в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де нещодавно побував у відрядженні – брав участь у роботі однієї з науково-практичних конференцій.
Останнім часом громадськість, яка ще здатна мислити, б’є на сполох, відзначаючи наявність феномену так званого «кліпового мислення» та його наслідків для окремої людини вже зараз та для суспільства в цілому в недалекому майбутньому. Достатньо подивитися на деякі заголовки статей в ЗМІ та на відповідних сайтах в Інтернеті: «Информация – самый сильный наркотик последнего десятилетия», «Джеймс Мартин: тенденции, которые мы наблюдаем, могут угрожать человеческому разуму…», «Клиповое мышление – что это такое?», «Клиповое мышление не созерцательное мышление.
9 грудня 2010 року в картинній галереї ФСП ім. Веніаміна Кушніра, за сприяння Музею шістдесятництва (директор – Микола Плахотнюк), відкрилася виставка акварелей Ігоря Голобуцького.
11 листопада у виставковій залі 7-го корпусу НТУУ “КПІ” відкрилася перша частина щорічного мистецького конкурсу «Таланти КПІ», де представлені роботи у жанрах «Живопис», «Графіка», «Декоративно-прикладне мистецтво» та «Вишивка». Близько 650-ти робіт 89-ти митців-аматорів.
Шапка комедіанта, солом’яний брилик, молодіжний блайзер і військовий картуз прикрашали сцену зали, де 10 листопада проходив Відкритий фестиваль авторської пісні НТУУ «КПІ» «Точка зору». Відбувалося все в Малій залі Центру культури та мистецтв.
Часто далекі від життя КПІ люди помилково вважають, що в нашому виші «вирощують» виключно технарів – людей, здібних лише до операцій з цифрами. Однак кожного року, з прибуттям на навчання нового першого курсу, ми можемо сміливо заявити, що кпішні інженери – і творчі, і талановиті.
