Викладачі - дослідники

За календарем – весна. Пробудження природи спонукає до змін у житті. Але мені пощастило познайомитись з людиною, чиє життя ніколи не було одноманітним. Точніше, вона завжди живе так, щоб їй було цікаво.

Ця чарівна жінка – молодий викладач-дослідник Марина Михайлівна Шовкалюк – мелодійністю мови може позмагатися з голосом самої весни.

Своєму творчому і науковому зростанню Марина Володимирівна Шашина – старший викладач кафедри економіки і підприємництва ФММ – завдячує двом величним університетам України: КНУ ім. Т.Шевченка, де навчалась на кафедрі інноваційного менеджменту і отримала диплом магістра з відзнакою, та НТУУ “КПІ”, куди в 2000 році прийшла працювати асистентом кафедри економіки і підприємництва.

Нині нікого не дивують генетичні дослідження живих організмів, які визначають їх спадковість та мінливість. А от про генетичні дослідження електромеханізмів навряд чи хто чув.

Серед переможців конкурсу НТУУ “КПІ” в номінації “Молодий викладач-дослідник – 2009” є й представниця ІФФ – к.т.н. Тетяна Володимирівна Лоскутова.

Кожен співробітник університету творить його історію, вкладає у розвиток цього великого організму свою енергію, свої наукові та викладацькі здобутки, будучи клітиною, що пульсує і дає життя Київській політехніці. Прихід у 2004 р. до КПІ нині професора, д.т.н.

До КПІ приходять по-різному. Хтось обирає університет цілеспрямовано, хтось завдяки щасливому випадку, а з’явився в КПІ завдяки спорту. І згодом став одним з кращих не лише у спортивних змаганнях, а й у науковому співтоваристві КПІ.

Якщо співробітник КПІ став лауреатом конкурсу «Молодий викладач-дослідник», то будьте певні: ви побачите це ім’я у списках лауреатів наступних років – свій шлях активного науковця вони продовжують і далі.

Коли отримую завдання написати матеріал про викладача, рідко коли починаю шукати його на кафедрі, набагато цікавіше «зловити» його після пари: тоді якось більше відкриваєш його для себе як особистість, та й простежується ставлення студентів до свого викладача.

Спілкуючись з молодими викладачами, відзначила тенденцію, що багато хто з них іде шляхом своїх батьків. Надзвичайно приємно, що у стінах Київської політехніки зростають цілі династії науковців: досвід та потяг до науки, мабуть, уже генетично передається з покоління у покоління.