Нині нікого не дивують генетичні дослідження живих організмів, які визначають їх спадковість та мінливість. А от про генетичні дослідження електромеханізмів навряд чи хто чув. Саме за таким напрямом – створення генетичної систематики видів електромашин – працює асистент кафедри електромеханіки ФЕА Анна Анатоліївна Шиманська. За результатами свого наукового пошуку вона має понад 20 публікацій в Україні та Росії, три патенти, у 2008-му захистила кандидатську дисертацію.
“Структурно-системні дослідження в електромеханіці, гомологія в структурній організації еволюції електричних машин – ось теми, які мене цікавлять”, – розповідає Анна Анатоліївна. Своїми успіхами молодий науковець завдячує наставникам та старшим колегам – завідувачу кафедри електромеханіки проф. В.Ф.Шинкаренку, В.М.Краснікову, доц. О.М.Давидову та ін. Характеризуючи свою ученицю, Василь Федорович Шинкаренко зауважив: побільше б таких студентів.
А перспективних студентів (старанних та ініціативних, за визначенням Василя Федоровича) тут усіляко заохочують і підтримують. Починаючи з третього курсу вони беруть участь у наукових дослідженнях на кафедрі, свої напрацювання використовують при написанні бакалаврських та магістерських робіт, у співавторстві готують доповіді на наукові конференції, отримують патенти. Активно працює з молодою зміною й Анна Анатоліївна. Адже добре пам’ятає, як свого часу уважно й зацікавлено поставилися на кафедрі до неї. Вона пишається своїми студентами Володимиром Лисаком і Марією Вахновецькою – переможцями конкурсу студентських наукових робіт за напрямом “Електричні машини та апарати”. Та й сама А.А.Шиманська стала переможцем університетського конкурсу в номінації “Молодий викладач-дослідник – 2009”.
Молодий науковець з гордістю говорить про свою альма-матер: “Мені подобається, що всі корпуси, гуртожитки, все-все-все розташоване на одній території, на відміну від багатьох інших закладів. Таке собі маленьке містечко у великому місті. Подобається, що наші студенти й викладачі тримаються одне одного, та й випускники навідуються на кафедру, спілкуються, діляться новинами. Працювати в такому колективі – одне задоволення”.
У переддень свята Анна Анатоліївна побажала нашим читачкам – усьому жіноцтву Київської політехніки – ніколи не втрачати свого “я”, завжди відстоювати свою думку, хоча в чоловічому колективі це нелегко. А ще – вічної весни та натхнення вірити, любити і жити! Чого і ми їй бажаємо.