До КПІ приходять по-різному. Хтось обирає університет цілеспрямовано, хтось завдяки щасливому випадку, а з’явився в КПІ завдяки спорту. І згодом став одним з кращих не лише у спортивних змаганнях, а й у науковому співтоваристві КПІ. І підтвердженням тому стало звання «Викладача-науковця – 2008».
Віктор Михайлович Співак народився у Молдові. Працював на автотранспортній базі і звідти був направлений на навчання до Київського автомобільно-шляхового інституту. Будучи студентом, активно займається спортивною гімнастикою, був учасником Спартакіади народів СРСР. За спортивні досягнення у 1964 р. був запрошений та переведений для навчання в КПІ.
Після закінчення КПІ у 1968 р. з отриманням кваліфікації інженера електронної техніки, Віктор Михайлович стає аспірантом кафедри промислової електроніки за спеціальністю «Електронна техніка та прилади», у 1974 р. – к.т.н., має звання с.н.с. з 1979 р., а з 1988 р. – доцента. З червня 2004 р. В.М. Співак обіймає посаду професора кафедри звукотехніки та реєстрації інформації.
За цей час він виконав низку науково-дослідних робіт за спеціальними урядовими постановами Міністерства середнього машинобудування СРСР та Міністерства освіти України, Президії НАН України, зокрема спільно зі співробітниками Сухумського фізико-технічного інституту, Київського підприємства «Квант», інститутів електрозварювання та електродинаміки НАН України.
Як представник української делегації Віктор Михайлович брав участь у роботі засідань представників країн-членів Ради Економічної Взаємодопомоги щодо створення автоматизованих електронно-променевих, плазмових і лазерних установок для зварювання та обробки матеріалів. Сьогодні В.М.Співак є науковим керівником та відповідальним виконавцем науково-дослідних проектів, що виконуються за держзамовленням МОНУ спільно із Софійським Інститутом електроніки Академії наук Болгарії, Інститутом енергетики Академії наук Молдови.
В.М.Співак брав участь у роботі низки науково-технічних міжнародних конференцій, у тому числі в Болгарії, Германії, Польщі, Росії, Словакії, Чехії.
Науково-педагогічний стаж В.М. Співака – 38 років. Він є провідним лектором, читав лекції та виконував усі види педагогічного навантаження на високому рівні за 12-ма різними дисциплінами електронного напряму на кафедрі промислової електроніки (1968-1982 рр.) та кафедрі ЗТРІ по теперішній час. На запрошення уряду Болгарії читав лекції у Софійському державному університеті.
Віктор Михайлович є засновником та заступником директора громадської організації «Об’єднання студентів та спеціалістів електроніки та зв’язку», заступником декана з міжнародних питань.
Сфера наукових інтересів В.М. Співака – це моделювання процесів у напівпровідникових перетворювачах електроенергії, новітні та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, акустиці та звукотехніці в контексті сталого розвитку.
За актуальність, новизну та важливість наукових розробок В.М.Співак неодноразово отримував премії за виконання НДР, у тому числі премію Міністерства середнього машинобудування СРСР. Нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР та дипломами ВДНГ СРСР, України та Чехословаччини за експонати спеціалізованих та міжнародних науково-технічних виставок.
Нагороджений відзнакою МОН України «За наукові досягнення» у 2005 році. Двічі визнаний переможцем конкурсу НТУУ «КПІ» в номінації «Викладач-дослідник – 2006» та «Викладач-дослідник – 2008». У складі авторського колективу підручника «Схемотехніка електронних систем» у 4-х книгах колегією МОН України був двічі висунутий номінантом на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2007 та 2009 роки. В.М. Співак став лауреатом премії «КПІ» 1989 року за кращу монографію та лауреатом премії НТУУ «КПІ» за кращий підручник 2004 р.
За останні 3 роки В.М. Співак видав 44 наукових та науково-методичних праці та 8 підручників з грифом МОН України (з них 4 підручники в електронному форматі). За час роботи в НТУУ «КПІ» був науковим керівником та консультантом з підготовки 5 кандидатів технічних наук за спеціальністю «Електричні та напівпровідникові перетворювачі». Рейтинг викладача В.М. Співака за 2008 р. – один з найвищих на факультеті електроніки (2400 пунктів).