Якби поет Дмитро Луценко і композитор Ігор Шамо жили у часи заснування Київського політехнічного інституту, то можна з великою ймовірністю сказати, що вони написали б пісню “Як тебе не любити, мій КПІ”.

При створенні КПІ, 110 років тому, у ньому було чотири відділення – механічне, хімічне, інженерне та сільськогосподарське. З часом два останні були перетворені на самостійні вищі навчальні заклади.

Коли я навчався в Політехнічному інституті, у залі засідань Вченої ради був спортзал, і там я займався спортивною гімнастикою разом з олімпійською чемпіонкою Ларисою Латиніною. Тоді вона мала українське прізвище. А потім стала Латиніною, й Україна втратила справжній видатний талант.

1 жовтня 1896 року кур'єрським поїздом Південно-західних залізниць до Києва прибув міністр юстиції Росії, а в недавньому минулому керівник цієї магістраллі С.Вітте. Про видатні організаторські здібності Сергія Юлійовича кияни знали зовсім не з чуток.

У моделі дослідницького університету міжнародна діяльність виступає природним компонентом усіх напрямів та робить внесок до бюджету університету. Нині в НТУУ “КПІ” діє 10-річна Програма розбудови міжнародної діяльності університету як дослідницького на період до 2017 року.

22 січня 2009 р. у НТУУ «КПІ» відбулося засідання Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України за участю народних депутатів – членів Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

На моє переконання, поезія – це інструмент духовного самоусвідомлення, пізнання світу і власного “я”. Мова, а точніше мови, якими ми володіємо, це показник інтелектуального розвитку і досконалості особистості. Тому – три поезії про мову .

Іван Адріянович Фещенко-Чопівський (1884-1952) – визначний металознавець і громадський діяч України. Член кореспондент Польської академії наук та численних науково-технічних товариств Англії, Німеччини, США.

Дослідник життя і творчості Тараса Шевченка П.Білецький стверджує, що за все життя Шевченко в Києві прожив зовсім небагато: “Якщо скласти усі дні, тижні і місяці, не стане і двох років”. Проте Великий Кобзар завжди мріяв оселитися тут, стати викладачем малювання в університеті.