"Стратегія розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського на 2020-2025 роки" передбачає поглиблення проєктно-грантової, освітньої, науково-інноваційної та міжнародної діяльності. До того ж Програма інтернаціоналізації університету окреслює рух до перетворення університету на інтернаціональний ЗВО з високими стандартами якості освіти та наукових досліджень, входження у групу технічних університетів-лідерів з експорту освітніх послуг та науково-технічної продукції.
Утіленню зазначених цілей, зокрема, служать програми академічної мобільності, які відкривають студентам, аспірантам та науково-педагогічним працівникам можливості для набуття нового, міжнародного досвіду, досягнення нових вершин і реалізації нових звершень, результати яких вони зможуть спрямувати на відновлення й розбудову України та подальшу інтеграцію до міжнародного наукового й освітнього простору. "У такий важкий для нашої країни час дуже важливим є сприяння міжнародної наукової спільноти, університетів-партнерів, які підтримують молодих українських науковців і створюють умови, щоб здобувачі освіти реалізовували свій потенціал", – говорять у відділі академічної мобільності КПІ.
До слова, к.т.н., доцент кафедри біотехніки та інженерії ФБТ Сергій Костик нещодавно пройшов стажування в Дослідницькій мережі "Лукасєвич"* – промислово-дослідному інституті автоматизації та вимірювань, Республіка Польща.
"Завдяки програмі академічної мобільності Erasmus+ кожен може набути безцінного досвіду міжнародного партнерства, познайомитися з багатьма досвідченими і цікавими людьми, – ділиться С.Костик. – Безумовно, в таких програмах варто брати участь, оскільки вони є надзвичайно корисними як для студентів, так і для викладачів". І продовжує: "Приміром, усі структурні підроз-діли Університету Лотарингії володіють надсучасними лабораторіями та базою виробничої практики на провідних вітчизняних підприємствах. Дуже вдалою виглядає схема взаємодії підприємств із випусковими кафедрами, які зі свого боку забезпечують грантову фінансову підтримку магістерських та кандидатських дисертацій. Це, своєю чергою, дозволяє факультетам підготувати висококваліфікованих спеціалістів у певній галузі для зацікавлених підприємств-партнерів". Науковець має виважену думку, оскільки не перший рік є учасником міжнародних наукових проєктів: стажувався за програмою Erasmus+ КА1 в Університеті Лотарингії, Франція; брав участь у міжнародному проєкті Interintelligent науково-інноваційного центру компанії Sustainable development Ltd (Словенія) тощо, його робочі зустрічі спрямовані на обмін науковим і педагогічним досвідом та налагодження партнерських відносин.
Передусім такі можливості дослідникові забезпечили наукові програми кафедри, адже більшість наукових напрямів, які в останні роки стрімко розвиваються на кафедрі біотехніки та інженерії КПІ ім. Ігоря Сікорського, є так само затребуваними та актуальними і в наукових підрозділах європейських університетів. Для прикладу: моделювання фізичних процесів тепломасообміну і гідродинаміки в різних видах обладнання (подібними дослідженнями займається Laboratoire Reactions et Genie des Procedes, Laboratoire d'Energetique et de Mecanique Theorique et Appliquee та Ecole Nationale d'Ingenieurs de Metz). Проєктування біотехнологічного та фармацевтичного обладнання (подібними дослідженнями займається Laboratoire Reactions et Genie des Procedes). Застосування ультразвукових технологій в обладнанні різноманітних виробництв (подібними дослідженнями займається Laboratoire de Mecanique des Fluides et d'Acoustique).
Творчий та професійний шлях майбутнього дослідника Сергія Костика розпочався в КПІ у 2003-му. Двадцять років – термін наче й немалий, але коли ти захоплений справою, якою займаєшся, час пролітає швидко. А Сергій завжди був допитливим, сумлінним студентом/науковцем, зануреним у пізнання нового. Тільки календар позначав дати: 2007 – випускник кафедри біотехніки та інженерії, отримав диплом бакалавра з відзнакою, 2009 – отримав диплом магістра з відзнакою за спеціальністю "Обладнання фармацевтичної і мікробіологічної промисловості" та здобув кваліфікацію магістра інженерної механіки, 2009-2013 – навчання в аспірантурі Інституту технічної теплофізики НАН України, 2009-2013 – робота молодшим науковим співробітником у цьому ж інституті, 2014 – захист кандидатської дисертації за спеціальністю 05.14.06 "Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика". Із вересня 2013 р. – співробітник кафедри біотехніки та інженерії, починав з посади асистента, нині працює на посаді доцента. Звісно, має широке коло наукових інтересів: комп'ютерне моделювання тепломасообміну й гідродинаміки в апаратах фармацевтичних і біотехнологічних виробництв, технічна теплофізика, механіка рідин і газів, інжиніринг і конструювання сучасного біотехнологічного обладнання. Також забезпечує викладання дисциплін: "Теоретичні основи теплотехніки", "Теоретичні засади прикладної гідравліки", "Процеси, апарати та устаткування біотехнологічних виробництв", "Основи моделювання в біотехнологічній галузі".
Загалом творчий доробок науковця складає понад 40 наукових статей, 9 із них індексуються в Scopus та WoS, 25 патентів України на корисну модель, з них один – на винахід; 6 навчально-методичних посібників, 4 розділи закордонних монографій, 2 з яких опубліковані видавництвом Springer, а також понад 50 тез доповідей на вітчизняних і міжнародних фахових конференціях. Він був науковим керівником досліджень, що стосувалися гідродинаміки і теплообміну при зневодненні термолабільних розчинів у плівковому апараті, є представником наукової школи "Прикладні аспекти ультразвукових технологій в біотехнологічному виробництві", яка діє на кафедрі біотехніки та інженерії під керівництвом д.т.н., проф. Вікторії Мельник. З 2020 р. є головою організаційного комітету Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Біотехнологія XXI століття", яка щорічно проводиться на ФБТ, також здійснює керівництво магістерськими та PhD дисертаціями. Під його опікою студенти Олексій Ревтов та Іван Лісогор стали призерами Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за спеціальністю "Біотехнологія".
За свою наукову та викладацьку діяльність експериментатор отримував заслужені відзнаки й винагороди: у студентські роки удостоївся дипломів КМДА за науково-технічні проєкти в конкурсах "Інтелект молодих – на службу столиці" та Почесних грамот наукової спілки студентів і аспірантів НТУУ "КПІ" . У 2016 р. нагороджений Почесною грамотою Президії НАН України за науково-дослідну роботу як молодий вчений, у 2018 р. – отримав Премію Київського міського голови за особливі досягнення у розбудові столиці України – міста-героя Києва. Тричі, у 2018, 2020 та 2022 рр., ставав переможцем університетського конкурсу "Молодий викладач-дослідник". Утім, на досягнутому науковець не зупиняється: планує і надалі працювати в КПІ ім. Ігоря Сікорського "на благо України", закінчити роботу над докторською дисертацією та успішно її захистити.
Завідувачка кафедри професор Вікторія Мельник тепло відгукується про свого вихованця: "Сергій Ігорович дуже талановитий, працьовитий та закоханий у свою роботу, вміє організувати її з максимальним результатом. У ньому гармонійно поєднується обдарованість, жага до всього нового, принциповість та відповідальність. Він гарний наставник, авторитетний викладач та фахівець. Молодь сприймає його як старшого товариша та тягнеться до нього як до вчителя. Він генерує нове покоління технарів. Колектив кафедри бажає Сергію Ігоровичу ентузіазму, творчого завзяття та гармонії!"
______________________
* "Лукасєвич" – це мультидисциплінарна дослідницька мережа, яка розміщена в 12 містах і де працює до 7000 співробітників, у тому числі й українці. "Lukasiewicz" займається науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами у багатьох галузях – від логістики й складування, авіаційних технологій, цифровізації та мікроелектроніки, будівництва та енергетики до транспорту і бiотехнологій. Мультидисциплінарна мережа відкрита не лише для науковців та інженерів, але й для осіб із досвідом у виробництві чи в адміністративно-управлінській сфері.