Воєнні дії завдають колосальної шкоди українському довкіллю. Зокрема, відновлення й модернізація водопостачання та водовідведення на територіях, що постраждали внаслідок війни, потребують прогресивних технологій очищення та знезараження питних і стічних вод, свердловин, колодязів тощо.

Ресурси. Виклики. За запасами доступних для використання водних ресурсів Україна належить до малозабезпечених країн. За цим показником вона перебуває на 111-му місці серед 152 країн світу, а серед 20 європейських країн посідає 17-те місце. За даними аналітичного центру "Суспільство і довкілля", найважливішою екологічною проблемою, на думку українців, є забруднення річок, озер та ґрунтових вод. Так висловилися 67,7% респондентів.

Отож виконання завдань Плану відновлення за напрямом екологічної безпеки, ухваленого урядом, покликане забезпечити реалізацію екологічної політики відповідно до євроінтеграційного напряму розвитку України та Європейського зеленого курсу. Не стоїть осторонь важливої державної програми і КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Участь КПІ. Як покращити якість води – знають на кафедрі екології та технології рослинних полімерів ІХФ, де багато років займаються дослідженнями з очищення забруднених вод, використовуючи ощадні ресурсоефективні технології. Тут створено згуртований колектив однодумців, який постійно поповнюється талановитою студентською молоддю. Молоді вчені під керівництвом досвідчених наставників отримують вагомі наукові результати, захищають дисертації, залишаються працювати на кафедрі та згодом самі стають керівниками бакалаврських і магістерських розробок.

Молоді науковці. Для прикладу, аспірантка Анна Гондовська займається розробленням мембран для очищення забруднених вод. "Спочатку з відновлюваної сировини (відходів сільського господарства та стебел однорічних рослин) екологічно чистими методами отримуємо целюлозу. А вже вона є матеріалом для виробництва мембран. Такі мембранні фільтри можна буде використовувати для очищення забрудненої води на окупованих територіях", – розповідає вона.

Працює молода вчена під науковим керівництвом доцентки Ірини Трембус. "У вересні 2022 року я вступила до аспірантури на кафедру екології та технології рослинних полімерів, – говорить Анна. – Для мене одним з найцінніших моментів під час навчання є всебічна підтримка від викладача, з яким працюю. Моя наукова керівниця уособлює всі риси людини, з якою хочеться спілкуватися, створювати щось нове. Ми можемо пожартувати, розказувати смішні історії, а потім обговорювати наукові статті та писати план експерименту".

Становлення. Варто зауважити, що шлях до аспірантури у молодої дослідниці був не надто прямим, але сповненим сумлінної праці й натхнення. У 2015 році вона вступила на інженерно-хімічний факультет КПІ за спеціальністю "Хімічні технології та інженерія". За її словами, перші семестри здалися важкими, геть не схожими на шкільні будні. "Але завдяки підтримці викладачів все вдалося, і я змогла влитися в навчальний процес", – підсумовує Анна.

До наукової діяльності студентка долучилася ще навчаючись на бакалавраті. Добре пам'ятає свої перші досліди з отримання волокнистих напівфабрикатів. "Мене дуже зацікавила практична сторона навчання, і я остаточно зрозуміла, що обрала правильну спеціальність, напрям, за яким хочу навчатися і розвиватися. Я й надалі працювала з різними видами рослинної сировини та методами їх делігніфікації. Під керівництвом доц. Романії Черьопкіної почала писати свої перші статті у фахові журнали та тези доповідей на міжнародні конференції", – згадує вона.

На 4-му курсі переддипломну практику студентка проходила на Київському картонно-паперовому комбінаті. Це було чи не перше знайомство з реальним підприємством, куди запрошують працювати випускників ІХФ. Але захоплення науковими дослідженнями переважило захоплення сучасним виробництвом, тож в магістратурі дівчина обрала освітньо-наукову програму для продовження навчання.

Темою магістерської дисертації молодої дослідниці стали розробки, що стосувалися отримання наноцелюлози з очерету.

З очерету? Несподівано. Але як емоційно говорить про рослину науковиця: "Нині очерет вирощують для загального використання (паливні брикети, виробництво біогазу тощо). Утім, для целюлозно-паперової промисловості він є цінним волокнистим продуктом, за хімічним складом подібним до деревини. Тож використання очеретів як сировини вважається чудовою альтернативою для України, яка має обмежені деревні ресурси!" Робота дійсно захопила. Навіть попри COVID, магістрантка продовжувала працювати в лабораторії, проводячи експерименти. Хоч як складно було тримати робочий настрій під час карантину, лабораторні дослідження вилилися в наукові праці, опубліковані у фахових виданнях, зокрема тих, що входять до наукометричної бази Scopus. Також за результатами роботи було отримано патент на винахід (корисну модель).

"Карантинні обмеження та дистанційне навчання трохи виснажили мене, – ділиться Анна. – Тому на якийсь час вирішила спробувати свої сили на виробництві і після успішного захисту магістерської дисертації поїхала працювати інженером-технологом на підприємство "Слов'янські шпалери-КФТП". Передусім контролювала дотримання технології виробництва, брала участь у вирішенні технологічних проблем і впровадженні інноваційних рішень у вже існуючі процеси. Та не судилося їй стати виробничником. Широкомасштабне вороже вторгнення, що розпочалося 24 лютого, внесло свої корективи. "Я дуже захотіла на рідну кафедру, де колеги стали для мене друзями та надавали відчутну психологічну підтримку", – зізнається вона.

Сьогодення. Нині аспірантка дуже відповідально ставиться до виконання плану наукових досліджень, адже розуміє наскільки її розробки актуальні та потрібні для України. До спільної праці долучаються і студенти кафедри, як от магістрантка Марія Пінкас. Нещодавно А.Гондовській та М.Пінкас було присуджено премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва. Урочисте вручення дипломів відбулося в Колонній залі КМДА.

"Хоча моє навчання в аспірантурі почалося з відключень електроенергії й обстрілів, ми змогли виконати частину запланованого, – впевнено веде науковиця. – Наші дослідження щодо виготовлення целюлозних мембран тільки розпочалися, але ми впевнено прямуємо уперед, і можливо методики очищення забруднених вод, які ми розробимо, будуть мати не лише наукове визнання, але й промислове застосування. Все змінюється, все рухається вперед, і ми повинні задавати цей напрямок".

І додає: "Наші захисники працюють на фронті, ми повинні працювати тут і наближати нас усіх до Перемоги. Для розвитку держави ми потребуємо профільних спеціалістів у різних галузях, і целюлозно-паперова не виняток. Я, як майбутній викладач, хочу докласти усіх зусиль для того, щоб студенти отримували якісну освіту та були зацікавлені в своїй професії. Адже саме нинішні першокурсники будуть розбудовувати і розвивати нашу країну. Кожен наш крок – це крок до Перемоги".

Надія Ліберт