Спеціалісти кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки спільно із службою охорони праці НТУУ "КПІ" започатковують у поточному році рубрику "Формула безпеки", в якій буде запропоновано читачам газети "Київський політехнік" низку статей, присвячених питанням охорони праці, створенню безпечних умов праці та навчання, безпеці у повсякденному житті, дотриманню основних вимог Закону України "Про охорону праці" керівниками та співробітниками структурних підрозділів університету.
Попри бурхливий розвиток науки і техніки в різних галузях, основною рушійною силою була і залишається людина, яка створила ці дива, і водночас залишається дуже вразливою щодо різноманітних ризиків у повсякденному житті.
Головна мета публікацій з питань безпечної життєдіяльності полягає в тому, щоб акцентувати увагу співробітників та студентів нашого університету на існуючих можливих ризиках, надати поради щодо їх уникнення.
На сторінках "КП" ми надаємо можливість виступити фахівцям університету, експертам з охорони праці та безпеки. До роботи над матеріалами рубрики ми залучили і студентів.
Ведучі рубрики А.Пятова та Е.Луцик висловлюють вдячність співробітникам редакції газети "Київський політехнік" за надану можливість щодо публікації статей, присвячених такій важливій проблемі, як безпека життєдіяльності.
Для більшості киян метрополітен – один із найшвидших та найзручніших видів транспорту для пересування містом. За один робочий день послугами "підземки" користуються приблизно 1,4 мільйона людей. Лінії київського метрополітену з'єднують найважливіші райони міста, даючи можливість швидко та порівняно дешево дістатися до місця роботи або навчання та додому. Чий досвід може допомогти Києву в розв'язанні нинішніх проблем? Які є можливості покращити якість обслуговування та, найголовніше, безпеку пасажирів?
По-перше, необхідно дізнатися думку постійних користувачів метро. Кияни загалом задоволені якістю послуг, що надає метрополітен. Але у багатьох також є власні зауваження. Ось деякі з них:
- продовжити час роботи метрополітену або зробити його цілодобовим;
- відкрити більше станцій метро на лівому березі Дніпра, оскільки мешканцям таких районів, як Деснянський незручно добиратися до центру міста;
- запустити нові, більш безпечні вагони із нижчим рівнем шуму;
- більш місткі вагони, вагони з більшим провітрюванням тощо.
У країнах Євросоюзу і навіть на російських станціях було вжито додаткових заходів безпеки для пасажирів. Потяги німецького метрополітену, наприклад, відчиняють свої двері лише якщо натиснути спеціальну кнопку біля них. Це дає змогу пасажирам уникнути затиснення дверима.
На усіх станціях паризького метрополітену існують перегородки з розсувними дверима, також обладнаними важелями для відкриття, які відділяють залу очікування від залізничних шляхів і не дають пасажирам впасти на рейки. Це допомогло зменшити кількість нещасних випадків у метрополітені.
Сумний досвід сусідньої Білорусі, де на центральній станції мінського метро було підірвано вибухівку, має стати наукою для українських органів безпеки,
На одній лише Сирецько-Печерській лінії потрібно провести укріплення ґрунту, обладнати вагони новою системою реєстрації параметрів руху, реконструювати систему радіозв'язку між станціями та встановити камери відеонагляду.
Рівень шуму у поїздах метрополітену Києва високий. Колеса європейських вагонів спеціально зроблені малошумними, самі вагони звукоізольовані так, що всередині можна спокійно перешіптуватися та слухати музику. Також, німецькі та французькі вагони рухаються без тряски, що було б дуже доречно для Києва.
Київським метрополітеном кожен день користується близько 40% пасажирів громадського транспорту. Він помітно знижує завантаженість наземного транспорту, особливо в годину "пік". Саме в годину "пік", особливо на платформах, збирається велика кількість людей. Більше всього людей збирається на краях платформи та біля її середини. Тому окрім повідомлень швидше заходити до вагонів, потрібно додати прохання рівномірно займати платформу.
Крім того, треба не забувати про Правила поведінки в метро.
Вони такі самі, як і в наземному транспорті, проте є й кілька специфічних правил, що стосуються тільки цього виду транспорту:
- спокійно і обережно входити на ескалатор, намагатися не підштовхувати людей попереду та не робити непотрібних рухів у бік оточуючих;
- якщо біля вас виявилася літня людина, необхідно допомогти їй при вході на ескалатор або у вагон (і при виході з нього);
- не бігти по ескалатору;
- не кидати сміття, монети або інші дрібні предмети, перебуваючи на ескалаторі або у вестибюлі метро, і стежити, щоб цього не робили діти;
- не притискатися до поручнів ескалатора і до дверей вагонів електричок;
- на ескалаторі слід стояти з правого боку;
- входячи у вестибюль метро і виходячи з нього, притримувати двері.
Дотримуючись цих нескладних правил, ви забезпечите безпеку як свою, так і оточуючих.
Отже, Київський метрополітен як один з найпопулярніших видів транспорту повинен бути суттєво покращений для зручності та безпеки пасажирів.
"За матеріалами: www.metro.kiev.ua, wikipedia.org, kiev.vgorode.ua