При згадуванні слова "калібр" перше, що спадає на думку, особливо представникам сильної статі, це одна з характеристик стрілецької зброї. І майже одночасно в пам'яті спливає магічна комбінація цифр і букв "7,62 мм", що означають калібр представників першого сімейства автоматів конструктора Михайла Тимофійовича Калашникова.
Водночас спробуйте попросити кого-небудь пояснити значення терміна "калібр", і цьому комусь доведеться чимало потрудитися, щоб зробити це правильно, всеохоплююче й дохідливо: адже для багатьох представників деяких професій калібр – це термін, абсолютно не пов'язаний із грізною зброєю. Так що ж таке калібр?
Насамперед це одна з основних технічних характеристик стрілецької та артилерійської зброї. Слово "калібр" прийшло до нас від арабського qаlib та італійського calibro (форма, шаблон), які, у свою чергу, походять від грецького слова kаlаpous, що означає взуттєву колодку, тобто форму для виробництва взуття.
Уся стрілецька зброя за типом каналу ствола поділяється на нарізну, що має в каналі ствола гвинтову нарізку, призначену для надання кулі під час польоту обертового руху, і гладкоствольну, що не має у стволі нарізки.
Нарізна зброя забезпечує кращі точність, дальність і настильність траєкторії польоту кулі. При цьому гвинтова нарізка каналу ствола характеризується передусім діаметром по полях і нарізах, глибиною, шириною й кроком нарізів (довжиною, на якій нарізи роблять повний оберт). Під час переміщення кулі в каналі ствола поля нарізів урізаються в її оболонку (або оболонка кулі врізається в нарізи), що надає кулі обертового руху, завдяки чому куля стійка під час польоту й з ціллю завжди зустрічається своєю верхівкою. Крок нарізів, їх кількість і форма залежать від швидкості, калібру й довжини кулі, а також матеріалу поверхневого шару кулі. Для безоболонкових свинцевих і свинцево-сурм'яних куль роблять більш пологі й глибокі нарізи (для запобігання зриву кулі з нарізів), а для оболонкових куль – менш глибокі нарізи з більшою крутістю. Найбільшого поширення набула права нарізка (якщо дивитися по ходу руху кулі, то вона обертається за годинниковою стрілкою, тобто зверху праворуч донизу).
Розмір ствола характеризується насамперед калібром і довжиною (яка, у свою чергу, особливо для артилерійських систем дуже часто виміряється в калібрах).
Калібри гладкоствольних рушниць від 4-го до 32-го позначають за кількістю сферичних куль, що відливаються з одного англійського торговельного фунта свинцю (453,59237 г). Так, якщо з фунта свинцю виходить 12 сферичних куль, значить рушниця буде 12-го калібру й т.д. Зрозуміло, що діаметр каналу ствола рушниці 4-го калібру буде більшим за діаметр рушниці 32-го калібру (приблизно 23,5 мм і 12,7 мм відповідно; значення наведені приблизно, тому що вони залежать від класу якості ствола, заводу-виробника, а також типу застосовуваних для спорядження патронів гільз – металевих або паперових).
Калібри нарізної зброї позначають у міліметрах, лініях і дюймах. Знаючи, що 1 лінія = 2,54 мм, а 1 дюйм = 25,4 мм, можна легко розібратися в позначенні калібрів нарізної зброї.
Так, знаменита трилінійна гвинтівка Сергія Івановича Мосина має калібр 3х2,54 мм = 7,62 мм. Оскільки в США калібри зазвичай позначають у сотих частках дюйма (або точках: 1 точка = 0,254 мм), а у Великобританії – у тисячних частках дюйма, то американський калібр 30 потрібно помножити на 0,254 мм, а англійський калібр 300 – на 0,0254 мм. У цих випадках одержуємо: 30х0,254 мм = 7,62 мм і 300х0,0254 мм = 7,62 мм.
Таким чином, калібри 3 лінії, 7,62 мм, 30 і 300 однакові між собою, просто виражені по-різному. Ще один широко розповсюджений калібр малокаліберної зброї (саме "малокаліберної", а не "дрібнокаліберної" – менше за 6,5 мм) позначається відповідно 2,2; 22; 220 і 5,6 мм.
У різних країнах діаметр нарізної зброї виміряється як по нарізах, так і по полях. Тому той самий калібр може позначатися по-різному. Так, у гвинтівках калібру 5,6 мм він іноді позначається 5,45 мм (вимір по нарізах і полях відповідно). Аналогічна ситуація й з калібром 7,62 мм: у Німеччині цей калібр позначається 7,92 мм. Таким чином, кулі пістолетного патрона калібру 9 мм, призначені для вітчизняної зброї (зовнішній діаметр кулі 9,2 мм), абсолютно непридатні для західних зразків зброї (зовнішній діаметр кулі 9,0 мм).
У нарізній артилерії калібр позначається аналогічно позначенню стрілецької зброї, а в гладкоствольній (XVІ-ІX ст.) – за масою ядра, наприклад, 12-фунтова гармата (≈122 мм), 5-пудова мортира (≈333 мм).
Прийнято, що стрілецька зброя стріляє кулями, а артилерія – снарядами. Хоча єдиної згоди в цьому питанні немає і дотепер. Так, до 1914 року в Росії й деяких інших країнах снаряд масою менше за один фунт (409,51241 г) вважався кулею, від фунта до пуда (16,380496 кг) – гранатою, а понад один пуд – бомбою. Пізніше кулю й снаряд стали розрізняти за способом врізання в нарізи ствола, а не за масою: вважали, що куля врізається оболонкою, а снаряд – ведучим пояском (кільцевим виступом, виконаним з відносно м'якого матеріалу, наприклад, міді або полімеру). Також є класифікація, відповідно до якої куля може мати калібр до 20 мм, а снаряд – 20 мм і більше.
Сьогодні термін "куля" застосовують насамперед для стрілецької зброї, термін "граната" закріпився за ручними гранатами й снарядами для гранатомета, "бомба" – за авіаційними бомбами, а артилерійські снаряди стали називати просто "снарядами".
Калібр ще одного виду боєприпасів – морських торпед – також позначається в міліметрах або дюймах. Найпоширеніший калібр торпед становить 533 мм (точніше 533,4 мм), або 21 дюйм. Також застосовуються торпеди діаметром від 254 мм (10 дюймів) до 660,4 мм (26 дюймів).
Калібр авіаційних бомб являє собою середню масу бомби для певних її розмірів. Вітчизняною промисловістю освоєні бомби таких калібрів: 2,5; 5; 10; 15; 20; 25; 50; 100; 250; 500; 1000; 1500; 3000; 5000; 9000 кг. Якщо фактична маса бомби не збігається з її калібром для даних розмірів, то маса бомби вказується в найменуванні після цифр, що позначають калібр. Наприклад, САБ-50-15 означає: освітлювальна авіабомба калібру 50 кг і масою 15 кг.
Для машинобудівників і металообробників термін "калібр" має більш мирне значення. Для них калібр – це безшкальний вимірювальний інструмент, призначений для контролю розмірів, форми й взаємного розташування поверхонь деталі.
При цьому розрізняють нормальні й граничні калібри. Нормальний калібр (шаблон) застосовується для перевірки складних профілів. Граничний калібр має прохідну й непрохідну сторони (верхнє й нижнє відхилення номінального розміру), що дає змогу контролювати розмір у полі допуску. Граничні калібри застосовують для вимірювання циліндричних, конусних, різьбових і шліцьових поверхонь. Прохідний калібр є прототипом сполучної деталі і контролює розмір по всій довжині з'єднання з урахуванням похибок форми. Непрохідний калібр має контролювати тільки власне розмір деталі й тому має малу довжину для усунення впливу погрішностей форми. Застосовують такі граничні калібри: калібр-скобу, калібр-пробку, різьбовий калібр-пробку, різьбовий калібр-кільце й ін.
У годинниковій промисловості калібр годинникового механізму характеризується посадковим розміром платини – основи годинникового механізму, на якому монтуються всі його деталі (зокрема, мости й опори коліс, або годинникові камені). При цьому залежно від калібру механізму наручні годинники підрозділяють на годинники малого калібру – жіночі наручні й годинники нормального калібру – чоловічі наручні.
У круглих механізмах калібр відповідає посадковому діаметру платини, а калібри некруглих механізмів приводяться до калібрів круглих механізмів за формулою:
, де S – площа некруглої платини годинникового механізму.
Годинники виготовляють таких калібрів: 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 34, 36 і 40 мм (хоча допускаються й винятки; наприклад, годинники "Штурманські" мають платину з діаметром 31 мм). Також випускаються годинники з некруглими механізмами, що мають приведені калібри 13, 15, 17 мм і деякі інші.
Калібр годинників, виготовлених у Швейцарії, як правило, вимірюють у лініях.
Цікаво, що за аналогією із гладкоствольною мисливською зброєю калібром також стали вважати кількість елементів у якійсь нормованій одиниці, наприклад, об'єму. Так, зокрема, визначають калібр овочів, фруктів (наприклад, маслин), морепродуктів (наприклад, креветок), що вказують на пакованні. Особливістю такого визначення є те, що меншому калібру, як і в гладкоствольній мисливській зброї, відповідає більший розмір одиниці продукції.
Подібним чином у США вимірюють і діаметр дротів. Так, з 1857 року в США використовується американський калібр дротів (American Wire Gauge – AWG), відповідно до якого чим менше номер, тим товще дріт. Історично дріт виготовляють волочінням, і його номер (калібр) позначає кількість послідовних проходів крізь зменшувані отвори у волоці, перш ніж виходить потрібний діаметр готового виробу. Наприклад, товстий (більше за 8 мм) дріт AWG 0 тільки після 24 протягувань перетворювався на AWG 24 діаметром близько 0,5 мм.
...Як бачимо, відоме кожному слово "калібр" має кілька значень: не тільки військових, але й суто мирних. І дуже хочеться, щоб воно асоціювалося передусім з гарними й зручними годинниками або смачними маслинами!
- Поперечний переріз нарізного ствола калібру 7,62 мм: 1 - поле; 2 – наріз
- Калібр-корок гладкий (ліворуч прохідний, праворуч - непрохідний)
- Калібр-скоба
| Долучення | Розмір |
|---|---|
| calibre.gif (291 байт) | 291 байт |