"Присвячується професіоналам своєї справи та їх онукам, які зможуть стати професіоналами". Під таким гаслом було проведено Круглий стіл у Державному політехнічному музеї імені Бориса Патона в рамках Всесвітнього тижня космосу 10 жовтня 2024 року.
29 травня 1914 року (усі дати – за старим стилем) другий екземпляр літака "Ілля Муромець" під керуванням його головного конструктора Ігоря Сікорського, якому нещодавно, 25 травня, виповнилося 25 років, вперше піднявся в повітря з Корпусного аеродрому Санкт-Петербурга. Він був значно легшим за попередника та мав потужніші двигуни.
10 років – строк чималий навіть у житті людини. Що вже там казати про унікальний зразок нової техніки, який безперервно працює вже понад 10 років – при тому, що його розробники навіть не сподівалися на те, що він зможе функціонувати більше року-двох.
Серед численних київських будівель, декор яких було виконано Еліо Саля , в літературі згадується також і головний корпус КПІ ім.Ігоря Сікорського. Проте цілком забутими нині є роботи, зроблені італійським майстром у механічних майстернях КПІ.
На початку травня у Державному політехнічному музеї імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрилася і дотепер експонується виставка американської військової авторетротехніки, яка була доповнена міні діорамами та моделями літаків, що брали участь у надважливих військових операціях антигітлеровської коаліції в 1944 році.
Цей матеріал редакція планувала розмістити в газеті торік, адже саме в 2023-му виповнилося 240 років від дня першого польоту повітряної кулі братів Монгольф'є. Однак через низку об'єктивних причин опублікувати цю статтю нам не вдалося, тож робимо це тепер.
Пропонуємо вашій увазі книгу Михайла Згуровського "Спадщина академіка Глушкова в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського".
З 4 по 10 жовтня цього року світ уже в тридцять четвертий раз відзначив Всесвітній тиждень космосу. Більш ніж у 80 країнах відбулися заходи, присвячені досягненням людства в освоєнні космосу, а також можливостям інтеграції космічних технологій в бізнес-проєкти.
"Ан-2 – мій найбільший успіх… Він не має аналогів у світовій авіаційній техніці. Цей літак побудовано з розрахунком на наші своєрідні умови, яких більше ніде не існує…", – так сказав Генеральний авіаконструктор Олег Костянтинович Антонов.
У роки Другої світової війни було створено багато унікальних зразків техніки та озброєння, що стали справжніми її символами.
