"Присвячується професіоналам своєї справи та їх онукам, які зможуть стати професіоналами". Під таким гаслом було проведено Круглий стіл у Державному політехнічному музеї імені Бориса Патона в рамках Всесвітнього тижня космосу 10 жовтня 2024 року.
Захід присвячувався 65-й річниці від дня створення Київського науково-дослідного інституту електромеханічних приладів (НДІ ЕМП) і презентації книги "Космічні кроки Київського НДІ електромеханічних приладів. Історія українських космічних магнітофонів".
⭐
НДІ ЕМП було створено в 1959 році як головну організацію з розробки апаратури і пристроїв магнітного запису і відтворення мовної інформації для потреб авіації, космосу, ВМФ та інших галузей народного господарства СРСР, а згодом і незалежної України.
Упродовж усіх років діяльності Інституту Київський політехнічний інститут був і залишається базовим для підготовки його фахівців.
Інститут входив до складу широковідомого Київського науково-виробничого об'єднання "Маяк", але довгі роки залишався, сказати б, "у тіні", оскільки працював над розробкою лише спеціальної техніки, тож усі його роботи були засекречені. Основними замовниками були відомства та організації, пов'язані з "військовим космосом": пілотовані програми, космічна розвідка, спеціальний космічний зв'язок, захист інформації тощо. Уся ця апаратура встановлювалась на штучних супутниках Землі та міжпланетних станціях.
У презентованій книзі вперше зібрано описи всіх виробів Інституту. Деякі з них є унікальними й були виготовлені лише в декількох екземплярах. Усі вироби не поступалися, а деякі за своїми параметрами й перевершували іноземні аналоги. Представлено документи, з яких знято гриф секретності, творчі біографії працівників НДІ ЕМП, відомості про підприємства-суміжники. За цією інформацією можна вивчити цілий пласт раніше невідомої історії колишнього СРСР.
Автор книги Олександр Петрович Провозін – заступник Голови правління АТ "НДІ ЕМП". Він також створив Музей техніки магнітного запису, що вироблялася в Інституті впродовж багатьох років, і зібрав експонати для нього.
Під час засідання круглого столу його учасники мали змогу ознайомитись з деякими експонатами цього музею, почути голоси космонавтів, записані на магнітній стрічці під час польотів, та переговори з Центром управління польотами. Унікальним екземпляром музею є створений у 1960 році для космічного корабля "Восток", пілотом якого був Юрій Гагарін, перший у світі магнітофон для запису і відтворення мовної інформації "Звезда".
В Інституті було створено й магнітофони для перших групових польотів, для програми "Союз-Аполлон", для космічної станції "Мир", а також справжнє диво техніки – магнітофон для використання під час висадки на Місяць. Важить цей апарат усього 400 грамів і керувати ним можна в рукавиці космічного скафандру – і це задовго до появи перших японських переносних плеєрів!
Зі спогадами про створення космічних магнітофонів виступили ветерани Інституту електромеханічних приладів. Вони розповідали про той ентузіазм і піднесення, з якими розроблявся кожний наступний апарат, особливо після зустрічей з безпосередніми користувачами – космонавтами, які співпрацювали з конструкторами та інженерами Інституту – Г.С.Тітовим, Г.Т.Береговим, В.Ф.Биковським, Ю.В.Романенком, Г.М.Гречком, В.А.Джанібековим, В.В.Ковальонком, П.Р.Поповичем та іншими.
Запам'яталися виступи, звернені до студентів КПІ як "…до онуків, які зможуть стати професіоналами", Президента Аерокосмічного товариства України Е.І. Кузнєцова, Голови Вченої ради університету академіка НАН України М.Ю.Ільченка, проректора з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського С.Г. Стіренка.
І дуже важливою для нас як громадян України є цитата з інтерв'ю космонавта Павла Поповича українському журналу "Авиация и время", якою завершується книга про історію українських космічних магнітофонів: "Внесок України та українців у справу освоєння космічного простору величезний! Якщо уважно проаналізувати – космонавтика розпочинається з України. Тільки подивіться: Кибальчич, Кондратюк, Корольов, Челомей, Янгель, Глушко… І я – перший космонавт-українець і пишаюся цим!"