28 листопада в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся круглий стіл, присвячений ролі підприємств України, вчених, інженерів КПІ ім. Ігоря Сікорського в освоєнні космічного простору. Він був приурочений до 30-річчя першого (і останнього) польоту космічного корабля "Буран".
У ці дні науковці України відзначають славетну дату – 100-річчя Національної академії наук. 100 років тому в Україні за ініціативою видатних українських учених та за Указом гетьмана Павла Скоропадського було засновано нову самоврядну установу.
25 квітня в Науково-технічній бібліотеці ім. Г.І.Денисенка відбулася вже третя зустріч у рамках циклу історичних студій "Think about it", які присвячені 120-річчю нашого університету. Цього разу мова йшла про громадський транспорт Києва ХІХ – початку ХХ ст.
У грудні 2017 року експозиція Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського поповнилась цікавим експонатом – трактором ХТЗ-15/30. Цей трактор ми отримали з Національного музею історії України.
Монорейкова дорога з лінійним електроприводом – розробка 1960–70-х рр. на кафедрі електроприводу і автоматизації промислових установок (АЕМС-ЕП) за участю кафедри електричних машин на електроенергетичному факультеті (нині – ФЕА)
7 листопада в КПІ ім.Ігоря Сікорського відкрито пам’ятний знак на місці побудови літака «Кудашев-1» – першого літака вітчизняної конструкції, який здійнявся у повітря.
14 листопада минуло 300 років з дня смерті Ґотфріда Вільгельма Лейбніца (1.07.1646–14.11.1716) – німецького філософа, вченого, політика, дипломата, одного з найуніверсальніших геніїв в історії людства.
29–30 вересня 2016 р. в Державному політехнічному музеї при НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" пройшла ХV Всеукраїнська наукова конференція "Актуальні питання історії науки і техніки".
Лекція про історію компанії «Boeing» у рамках освітньої програми для студенів «Авіація від А до Я» відбулася 22 вересня в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Присвячено її було століттю компанії.
Напередодні 30-х роковин Чорнобильської катастрофи редакція "Київського політехніка" зустрілася з першими в інституті ліквідаторами аварії на ЧАЕС кандидатами хімічних наук, доцентами А.Д. Крисенком та В.П. Басовим.
