Ідея створення технічного навчального закладу виникла у цукрозаводчиків південно-західного краю. 18 лютого 1880 року при активній підтримці голови київського біржового комітету М.Хрякова було вирішено відкрити підписку для збору пожертвувань.
Висвітлено історію одного з найстаріших і найавторитетніших вищих технічних навчальних закладів України, його структуру, основні етапи Діяльності.
У рік 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції відзначатиме 25 років від дня заснування Славутицька філія КПІ ім. Ігоря Сікорського (далі – Філія), яка нині відіграє значну роль у підготовці фахівців для вітчизняної атомної енергетики та суміжних галузей, зокрема у сфері зняття з експлуатації ядерних об'єктів, поводження з радіоактивними матеріалами, екологічної безпеки тощо. Редакція "Київського політехніка" звернулася до виконувача обов'язків її директора доктора технічних наук, професора, академіка НАН України Анатолія Носовського з проханням розповісти про історію та сьогодення Славутицької філії.
Київська політехніка є не лише колискою інженерної освіти, з якої вийшла плеяда науково-освітніх закладів та виробництв. Її можна назвати ще й матір'ю-годувальницею, яка прихистила в себе нові підрозділи, збагативши палітру підготовки технічних кадрів.
Нові щербини з'явилися під час одного з ракетно-дронових обстрілів Києва. А будівля, що отримала ці пошкодження, – це корпус №4 КПІ ім. Ігоря Сікорського, де містяться хіміко-технологічний факультет, факультет біотехнології і біотехніки й кафедра екології та технології рослинних полімерів факультету автоматизації, промислової інженерії та екології. Це, до речі, перший навчальний корпус на території кампусу КПІ, що прийняв студентів нового закладу вищої технічної освіти лише за рік після його заснування в Києві, тобто ще восени 1899 року.
Уже кілька років у бібліотеці відбуваються різноманітні заходи в рамках проєкту "Збережи історію КПІ ім. Ігоря Сікорського" – проводяться цикли лекцій, організуються засідання круглих столів, тематичні книжкові виставки та створюються спеціальні інсталяції.
🇺🇦 Наша держава запровадила безпрецедентні за свою історію заходи для боротьби з корупцією, які й досі не вдалося втілити більшості пострадянських країн.
Науково-технічна бібліотека Київської політехніки зберігає безліч цікавинок, які можуть дати допитливому дослідникові історії університету матеріали для роздумів і подальших пошуків. Зокрема в багатьох старих книжках збереглися так звані провенієнції – різноманітні печатки, наліпки та написи, що їх залишили колишні власники.
Серед численних київських будівель, декор яких було виконано Еліо Саля , в літературі згадується також і головний корпус КПІ ім.Ігоря Сікорського. Проте цілком забутими нині є роботи, зроблені італійським майстром у механічних майстернях КПІ.
У 1991 році Україна отримала незалежність. Нова сторінка її історії знаменувала докорінну перебудову усього життя країни та її громадян. Цей період став початком серйозних перемін і в діяльності КПІ – найбільшого і, безумовно, найвідомішого українського закладу вищої технічної освіти.
