Ідея створення технічного навчального закладу виникла у цукрозаводчиків південно-західного краю. 18 лютого 1880 року при активній підтримці голови київського біржового комітету М.Хрякова було вирішено відкрити підписку для збору пожертвувань.
Висвітлено історію одного з найстаріших і найавторитетніших вищих технічних навчальних закладів України, його структуру, основні етапи Діяльності.
Уже кілька років у бібліотеці відбуваються різноманітні заходи в рамках проєкту "Збережи історію КПІ ім. Ігоря Сікорського" – проводяться цикли лекцій, організуються засідання круглих столів, тематичні книжкові виставки та створюються спеціальні інсталяції.
🇺🇦 Наша держава запровадила безпрецедентні за свою історію заходи для боротьби з корупцією, які й досі не вдалося втілити більшості пострадянських країн.
Науково-технічна бібліотека Київської політехніки зберігає безліч цікавинок, які можуть дати допитливому дослідникові історії університету матеріали для роздумів і подальших пошуків. Зокрема в багатьох старих книжках збереглися так звані провенієнції – різноманітні печатки, наліпки та написи, що їх залишили колишні власники.
Серед численних київських будівель, декор яких було виконано Еліо Саля , в літературі згадується також і головний корпус КПІ ім.Ігоря Сікорського. Проте цілком забутими нині є роботи, зроблені італійським майстром у механічних майстернях КПІ.
У 1991 році Україна отримала незалежність. Нова сторінка її історії знаменувала докорінну перебудову усього життя країни та її громадян. Цей період став початком серйозних перемін і в діяльності КПІ – найбільшого і, безумовно, найвідомішого українського закладу вищої технічної освіти.
Запрошувати іноземних умільців до України – традиція давня. Зокрема, найвідомішими італійськими митцями у Києві стали флорентієць Франческо Бартоломео Растреллі у XVIII ст. (Андріївська церква, Маріїнський палац) та римлянин Вінченцо Беретті із сином у XIX ст. (червоний і жовтий корпуси університету, Інститут шляхетних дівчат, анатомічний театр, Володимирський собор). Не оминули вихідці з Апеннін і КПІ.
Об'єкти культурної спадщини – це різноманітні пам'ятки минулих епох, що представляють особливу культурну цінність для сучасного і майбутніх поколінь. Даний статус означає, що об'єкт з боку держави підлягає особливому захисту, спрямованому на збереження автентичності.
Пропонуємо вашій увазі книгу Михайла Згуровського "Спадщина академіка Глушкова в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського".
