Пропонуємо вашій увазі книгу Михайла Згуровського "Спадщина академіка Глушкова в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського".
Співукладачі:
Н. М. Аушева, С. В. Бойченко, С. О. Бур’ян, В. В. Ванін, В. А. Волощук, О. Ю. Галкін, І. М. Джигирей, І. А. Дичка, О. А. Жученко, Ю. П. Зайченко, Я. І. Корнага, А. А. Мельниченко, О. М. Новіков, О. А. Павлов, В. Д. Романенко, О. А. Халус
Рецензенти:
І. В. Сергієнко, акад. НАН України
О. М. Хіміч, акад. НАН України
Вступ
Як самостійна наука кібернетика сформувалася в кінці 1940-х років. Її становлення і розвиток тісно пов'язані зі створенням і поширенням електронних обчислювальних машин (ЕОМ) у США, Великобританії, СРСР у кінці 1940-х ‒ на початку 1950-х років. У Радянському Союзі суттєвим поштовхом для подальшого розвитку кібернетики стало створення в Києві у 1947 – 1948 роках малої електронної обчислювальної машини (МЕСМ) під керівництвом академіка С. О. Лебедєва [1].
Наслідком цього досягнення було прийняття у 1955 році урядового рішенням про створення у 1957 році нового академічного інституту – Обчислювального центру АН УРСР. Діяльність цього центру з наступним перетворенням у 1962 році в Інститут кібернетики АН УРСР стала початковим етапом розвитку кібернетики, обчислювальної техніки та інформатики на засадах поєднання фундаментальних і прикладних досліджень.
Як лідер нового напряму науки акад. В. М. Глушков сприймав кібернетику як науку про управління з використанням обчислювальної техніки, засобів комунікації та математичних методів опрацювання в реальному масштабі часу великих масивів інформації довільних природи і змісту. Ці дослідження, на переконання академіка В. М. Глушкова, мали виконуватися за активної співпраці фахівців старшого покоління з молодими вченими. Саме тому за ініціативи академіка В. М. Глушкова у 1960 році в Київському політехнічному інституті (КПІ) було започатковано підготовку кадрів з обчислювальної техніки, а в 1969 році в Київському університеті імені Тараса Шевченка за ініціативи В. М. Глушкова та декана механіко-математичного факультету проф. І. І. Ляшка було відкрито факультет кібернетики, який розпочав підготовку фахівців з обчислювальної математики. Згодом підготовку кадрів з обчислювальної техніки та обчислювальної математики було започатковано і в інших університетах України.
ЗМІСТ
- ВСТУП (7)
- 1. ВНЕСОК КПІ В ПІДГОТОВКУ КАДРІВ В ГАЛУЗІ КІБЕРНЕТИКИ, ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ТА ІНФОРМАТИКИ (9)
- 1.1. О. Г. Івахненко – фундатор наукової школи з технічної кібернетики та засновник першої в Україні кафедри з обчислювальної техніки (9)
- 1.2. Факультет інформатики та обчислювальної техніки (11)
- 1.3. Факультет прикладної математики (17)
- 2. ГАЛУЗЕВІ КАФЕДРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (20)
- 2.1. Кафедра автоматизації електромеханічних систем та електроприводу (20)
- 2.2. Кафедра автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів (25)
- 2.3. Кафедра автоматизації енергетичних процесів (29)
- 2.4. Кафедра автоматизації хімічних виробництв (нині кафедра технічних та програмних засобів автоматизації інженерно-хімічного факультету КПІ) (31)
- 2.5. Кафедра кібернетики хіміко-технологічних процесів (із 2020 року після реорганізації увійшла до складу кафедри технічних та програмних засобів автоматизації інженерно-хімічного факультету КПІ) (38)
- 2.6. Кафедра автоматизації проєктування енергетичних процесів і систем (у 2022 році перетворена у дві кафедри Інституту атомної і теплової енергетики: кафедру цифрових технологій в енергетиці та кафедру інженерії програмного забезпечення в енергетиці) (42)
- 2.6.1. Кафедра цифрових технологій в енергетиці (45)
- 2.6.2. Кафедра інженерії програмного забезпечення в енергетиці (45)
- 2.7. Кафедра медичної кібернетики та телемедицини (нині кафедра біомедичної кібернетики» факультету біомедичної інженерії) (46)
- 2.8. Кафедра теорії та практики управління (49)
- 3. СПІВПРАЦЯ КПІ І НАН УКРАЇНИ У СФЕРІ МАТЕМАТИКИ, КІБЕРНЕТИКИ, ІНФОРМАТИКИ ТА ЇХ СУЧАСНИХ ЗАСТОСУВАНЬ (54)
- 3.1. Філія кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління при Кібернетичному центрі НАН України (54)
- 3.2. Заснування наукової школи системних аналітиків в Україні (56)
- 3.3. Інститут прикладного системного аналізу» (ІПСА) подвійного підпорядкування МОН України і НАН України (59)
- 3.4. Фізико-технічний інститут (63)
- 3.5. Фізико-математичний факультет (65)
- 3.6. Інститут телекомунікаційних систем (66)
- 3.7. Світовий центр даних з гоінформатики та сталого розвитку (68)
- ВИСНОВКИ (73)
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (75)
Долучення | Розмір |
---|---|
glushkov-legacy.pdf (2.7 МБ) | 2.7 МБ |