Науково-технічна бібліотека Київської політехніки зберігає безліч цікавинок, які можуть дати допитливому дослідникові історії університету матеріали для роздумів і подальших пошуків. Зокрема в багатьох старих книжках збереглися так звані провенієнції – різноманітні печатки, наліпки та написи, що їх залишили колишні власники. Цими власниками могли бути окремі люди – студенти, викладачі інституту або різні державні й громадські діячі чи установи – навчальні заклади, товариства, гуртки тощо. Інколи на титульних аркушах зустрічаємо по декілька написів – це означає, що книга переходила з рук у руки. Часто-густо саме завдяки таким знакам заново формуються книжкові зібрання, колись подаровані бібліотеці КПІ.
📋
Щоб полегшити всім цікавим знайомство з цими книжковими знаками, бібліотекари створили в Цифровій бібліотеці Київської політехніки окрему колекцію. Сторінка електронної бібліотеки доступна 24/7 – цим електронним ресурсом можна користуватися в будь-який зручний час.
Отже, прізвища яких відомих і невідомих осіб ми зустрічаємо на сторінках бібліотечних видань? Перш за все, це легендарні професори Київського політехнічного інституту – В.Л. Кирпичов, М. І. Коновалов, М.А. Артем'єв, В.П. Іжевський та інші. Одне з найбільших книжкових зібрань – особиста бібліотека Михайла Івановича Коновалова. Завдяки спеціально створеній для цих видань печатці ми і можемо тепер ідентифікувати книги видатного хіміка, другого за ліком директора КПІ. З архівних матеріалів відомо, що загальна кількість документів у цьому зібранні складала 912 книжкових і 34 назви періодичних видань. Одночасно з бібліотекою Інституту було передано і рукописний архів вченого.
Також поступово відновлюється ще одне досить велике за обсягом зібрання – викладача нарисної геометрії Ісидора Григоровича Рекашева. Вже сьогодні у відділі рідкісних і цінних видань зібрано майже 80 назв документів, причому значна частина з них – стародруки, видані до 1850 р.
Завдяки власницьким і дарчим написам поповнюються бібліотеки Василя Петровича Іжевського (професора КПІ, організатора і першого керівника кафедри металургії), Івана Діомидовича Жукова (вченого-хіміка, ректора КПІ), Михайла Михайловича Тихвінського (професора хімії КПІ) та інші.
У різні періоди навчались в Київському політехнічному вітчизняні вчені або громадські діячі. Наприклад, український мистецтвознавець, дослідник давньоруської архітектури Іполіт Владиславович Моргилевський закінчив Хімічне відділення КПІ 1918 р., і в бібліотеці зберігаються декілька видань з його автографом. Або Микола Костянтинович Метельський – хімік за фахом, помічник управляючого на одному з цукрових заводів. Маємо декілька видань з його власної бібліотеки та наукову працю "Извлечение сахара из свекловичной патоки" 1885 р. До речі, "цукрова" тематика займала значне місце у книжковому фонді бібліотеки. І недарма: усім добре відомо, що відкриття нашого закладу освіти було ініційовано саме українськими промисловцями, що потребували вітчизняних спеціалістів для цукрових підприємств.
Не останнім джерелом надходження літератури були подарунки студентів КПІ. Найбільше на сьогодні зібрання (33 видання) належало Владиславу Залуському. Відомо, що він вступив на Механічне відділення КПІ у 1909 р., а подальша його доля не прослідковується. Деякі прізвища дарувальників ми також знаходимо в списках студентів, що збереглися в бібліотеці за 1899-1917 рр. і представлені на сторінці Цифрової бібліотеки Київської політехніки. Поступово із небуття проявляються прізвища студентів, що колись навчалися, а потім передали свої книги (переважно підручники) бібліотеці.
Але, все ж таки, більшість написів або печаток на виданнях до 1945 р. залишили люди, про яких ми нічого не знаємо. Напевно, це студенти КПІ або працівники, викладачі. Деякі видання свого часу були передані з інших бібліотек... Менше з тим, ми фіксуємо кожний такий знак власника або навіть частинку знаку, продовжуємо шукати інформацію і не полишаємо надії додати до історії університетської бібліотеки нові факти чи імена.