Кому належала ідея збудувати технічний виш у Києві? Чиїм коштом звели надсучасний за тодішніми мірками КПІ? Хто очолював першу вступну комісію?
🎥 Відповіді на ці запитання й не тільки — у спільному проєкті КПІмедіа та телеканалу «Дім» до 125-річчя КПІ.
Кореспондент ТСН. Тижня Станіслав Ясинський у своїй історичній рубриці розповів про таємниці знаменитого студента КПІ — Ігоря Сікорського.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну найважливіші для збереження життєздатності КПІ інформаційні системи та елементи його критичної цифрової інфраструктури були перенесені в хмарне сховище.
Цей матеріал був запланований до публікації ще торік: саме тоді автор і його однокурсники відзначили п'ятдесяту річницю свого випуску.
124 роки тому, 31 серпня 1898 року, відбулося урочисте відкриття Київського політехнічного інституту.
Вступити до КПІ тоді було аж ніяк не просто: з-понад 1000 абітурієнтів на 1-й курс зарахували лише 360. Вступників ретельно перевіряли на знання профільних дисциплін.
У КПІ навчання інженерів-теплотехніків розпочали з перших днів його існування. А в 1931 р. було створено теплотехнічний (нині – теплоенергетичний) факультет.
23 грудня 1913 року створений авіаконструктором Ігорем Сікорським бомбардувальник здійснив перший політ — «Ілля Муромець» став першим у світі багатомоторним важким бомбардувальником.
Однією з найстаріших в Україні є кафедра військової підготовки КПІ ім. Ігоря Сікорського. За роки своєї діяльності вона випустила тисячі офіцерів запасу, багато з яких у різні періоди нашої історії ставали офіцерами бойовими.
Присвячено "Камінь спотикання" пам'яті викладача КПІ Георгія Карловича Бріфа, який разом з дружиною був розстріляний наприкінці вересня 1941 року в Бабиному Яру.
На старих картах Києва недалеко від Київського політехнічного інституту, в районі хутора Грушки, можна побачити ділянку землі, позначену як "Ферма політехнічного інституту". Що ж являло собою це забуте нині інститутське господарство?
