Смерч чорнобильської трагедії скалічив долі, забрав здоров'я, залишив біль і порожнечу. Люди самовіддано боролися з наслідками катастрофи. Про це, зокрема, розповідає експозиція Національного музею "Чорнобиль". Він розташований у приміщенні Подільського пожежного депо м. Києва.
11 жовтня у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» пройшов Міжнародний семінар «Фукусіма-Чорнобиль: уроки Чорнобиля для Фукусіми».
Усе далі в історію відходить чорний день Чорнобильської трагедії 1986-го. Усе менше стає учасників тих подій, та й про них держава не надто дбає. У нашому університеті працює понад 70 осіб, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС.
У середині 80-х на ХТФ функціонувала лабораторія радіохімії на чолі з проф. Ю.Я.Фіалковим з сучасним обладнанням та когортою молодих учених, які мали досвід роботи з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання та "гарячими" радіонуклідами. У лабораторії проводили теоретичні дослідження неводних і водних розчинів, а також практичні розробки, наприклад, методів очищення промислових стоків від різних забруднень, у т. ч. і радіоактивних.
Чверть століття тому сталася техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Та проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, актуальні і сьогодні. Їх вирішення неможливе без ґрунтовних наукових досліджень. Усі ці роки наукова робота кафедри хімічної технології композиційних матеріалів ХТФ значною мірою була підпорядкована чорнобильській тематиці.
У Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" 19 квітня відбувся Міжнародний форум "За мир, взаєморозуміння і співробітництво заради безпечного світу".
Після четвертої річниці аварії на Чорнобильській АЕС жахливі наслідки цієї катастрофи гостро проявились у вигляді спалаху онкологічних захворювань у дітей.
Щорічно наприкінці квітня багато жителів нашої планети, особливо України, Білорусі й Росії, згадують ті страшні весняні дні 1986 року, коли величезні території з унікальним рослинним і тваринним світом раптом стали майже позбавленими життя.
Наш університет є активним учасником співробітництва з науково-освітньою сферою Японії, цей напрям пріоритетний для міжнародної діяльності КПІ. Як колективний член Української Ради Миру Київська політехніка бере участь у миротворчих заходах у контексті цього співробітництва.
З 13 по 17 травня в нашому університеті пройшла ХІІ Міжнародна конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Екологія. Людина. Суспільство», у якій взяли участь близько 150 молодих науковців та студентів з України, Росії, Польщі, Білорусі, Швеції та США.
