За десять років існування Монетного двору Національного банку України випущено майже три сотні ювілейних і пам'ятних монет, об'єднаних у 23 тематичні серії, однією з найбільш визначних серед яких є серія «Видатні особистості України».
14 червня 2008 року до 225-річчя заснування м. Севастополя було відкрито створений В.Луцаком бронзовий пам'ятник видатному українському державному діячеві, флотоводцю, гетьману України Конашевичу-Сагайдачному.
Запитання, запропоноване політехнікам в останньому номері газети за минулий рік, що стосувалося розташування київського годинника з найбільшим циферблатом, чи то не зацікавило, чи то не дійшло до наших читачів. Відгуків було мало (а надто правильних).
Погожі останні дні – гарна пора для прогулянок на свіжому повітрі. А для тих, хто приїхав учитися в КПІ з інших міст, – можливість розпочати знайомство з Києвом, з його історичними місцями. Звідки? – Звичайно, з Хрещатика! Адже він – історичне місце навіть з традиційного погляду.
Усі ми родом із дитинства. І кожен пам'ятає свою найулюбленішу іграшку (часто виготовлену батьками чи й власноруч). Доторкнутися до забавок свого дитинства запрошує Державний музей іграшки (Кловський узвіз, 8). Свою історію він розпочав у 30-х рр.
Дзвіниця Михайлівського монастиря збудована в 1716-1719 роках на місці розібраної дерев’яної дзвіниці, в стилі українського бароко, під час ігуменства Варлаама Ленецького. Дзвіниця мала 3 яруси і 23 дзвони.
Давним-давно мудрий винахідник циферблату, хтось безіменний, замкнув по колу минуле, теперішнє і майбутнє, щоб воно ніколи не втекло і щоб його ніхто не зміг торкнутися. І стрілки, неспішно пересуваючись від поділки до поділки, рухають потік часу.
У цьому загубленому серед сучасної міської забудови куточку київської землі немов зупинився час. Велетні каштани, клени та акації периметром охороняють спокій великих і маленьких куполів, під якими ховаються від негоди невтомні трудівники – телескопи. Понад 160 років тут, за адресою пер.
Мабуть, усі студенти та працівники НТУУ «КПІ» знають, що університет розташований у тій частині Києва, яка носить історичну назву Шулявка. Дехто, напевно, знає й про те, що до 1898 року, коли сюди прийшли землеміри, щоби розпланувати територію під будівництво майбутнього інституту, тут було «Саперне поле» – невеличкий військовий полігон, що межував з селищем Шулявка і займав територію, на якій колись також стояли хати селища. Але зовсім мало тих, хто знає, звідки ж пішла ця назва – Шулявка.
Діти – це найкраще, що в нас є. І саме ми повинні виховати їх так, щоб не було потім соромно ні за минуле, ні за майбутнє. Небагато молоді нині розуміє ці прості істини, тим більше, коли вони стосуються не власних дітей, а дітлашні з дитячих будинків.
