Спільний навчальний проєкт Державного політехнічного музею ім. Бориса Патона та доцентки кафедри української мови, літератури та культури КПІ ім. Ігоря Сікорського Антоніни Березовенко було присвячено розвиткові і застосуванню методів музейної педагогіки під час вивчення курсу "Культура усного професійного мовлення (риторика)" студентами-першокурсниками НН ІПСА, які навчаються за спеціальністю "Штучний інтелект".
Нагадаємо, що музейна педагогіка – це галузь освітньої діяльності, що здійснює передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного та художнього підходу через педагогічний процес в умовах музейного середовища. Музей допомагає формувати особистісне емоційне ставлення до експонатів, створити відповідні умови для формування світогляду, творчих здібностей студентів.
Від теорії до практики. З ініціативи Антоніни Віталіївни студенти першого курсу (групи КІ-51, КІ-52, КІ-53) НН ІПСА обрали в експозиції музею низку експонатів з метою підготовки коротких доповідей про них. Мета Антоніни Березовенко – під час воркшопу допомогти студентам опанувати мистецтво публічних виступів.
Чому музей? – може поцікавитись читач. З цим запитанням автор звернувся до Антоніни Березовенко.
– Антоніно Віталіївно, яку мету ви переслідували, коли готувалися до цього заходу? І, взагалі, як часто вам вдається застосовувати музейну педагогіку у своїй роботі?
– Працюю на цій кафедрі з першого дня її заснування. Тому залучення студентської аудиторії до українського культурного коріння давно стало частиною навчального процесу. Звичайно, це також залежить від дисципліни, яка викладається в даному випадку. Тобто, це можуть бути й інші пам'ятки культури в Києві. Але для студентів, які обрали спеціальність "Штучний інтелект", здалося особливо доцільним ознайомлення з передісторією розвитку техніки, яка зрештою призвела до появи штучного інтелекту. А, як ми пам'ятаємо, ще донедавна "інтелект" вважався іманентною (властивою природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманним їм – ред.) характеристикою людини розумної. Саме випрацьовування культури усного професійного мовлення поза навчальним простором – уже є нестандартним.
На фото: під час воркшопу– Як студенти реагували на проведення цього практичного заняття у музеї? Чи задоволені ви роботою першокурсників?
– Вважаю, що студенти – це люди, відкриті до всього нового, нестандартного. Тим більше це стосується студентів з такої новітньої спеціальності як штучний інтелект. Гадаю, для них новітнє і є найбільш бажаним. Тому реагували дисципліновано – готувалися до виступів ретельно. Відповідно, і результати порадували і мене, і самих студентів-ораторів, і співробітників Державного політехнічного музею імені Бориса Патона. Принагідно хочу висловити свою щиру вдячність директору Музею пані Наталії Володимирівні Писаревській, адміністратору – пані Ларисі Богдановій, іншим співробітникам музею за доброзичливий щирий прийом учасників нашого заходу, за професійні коментарі, які додали глибини і новизни студентським виступам.
Головний результат – це вироблення студентами навичок грамотного, переконливого і красивого професійного мовлення, готовність надати своїй думці ясності, логічності, але також і бути готовим говорити це перед великою аудиторією, не боячись її (що, як показує практика, не завжди є легкою задачею).
У кожній групі студентське журі визначило тих, хто посів 1-ше, 2-ге і 3-тє місця. Все чесно. Роботою першокурсників я, безумовно, задоволена – але фінальний результат опанування цього курсу покаже сесія.
– Ви є членкинею об'єднань українців, які вивчають історію і культуру України та українського народу. Якою є ваша діяльність у Національній та Міжнародній асоціаціях україністів? Судячи з переліку наукових публікацій, які розміщено у соціальних мережах, вона є чималою.
– Як і у всякій професійній асоціації (а я є членом й інших професійних асоціацій, як от Асоціація зі славістичних, східноєвропейських та євразійських студій та ін.) – це, передусім, інтелектуальний обмін з колегами. Також – участь у наукових заходах та їх організація.
– Бажаю подальших успіхів на педагогічній та науковій ниві!
Переможці конкурсу серед студентів-ораторів:
– гр. КІ-51: А. Колбасенко (І місце), В. Шибиневич (ІІ місце), Є. Кадощенко(ІІІ місце);
– гр. КІ-52: А. Грабовський (І місце), Р. Пивовар (ІІ місце), А. Шелманов (ІІІ місце);
– гр. КІ-53: Г. Наконечний (І місце), П. Кобернюк (ІІ місце), А. Мотрич (ІІІ місце).