Нинішнім здобувачам освіти доводиться докладати максимум зусиль, щоб отримати якісні знання. За останні роки вони потрапляли в соціальну ізоляцію через карантин, зазнавали психоемоційних страждань, зіштовхнувшись з жахами війни. Навчання переривалося та змінювало формат – від очного до дистанційного/змішаного і знову очного. Тим приємніше розповідати про тих наших студентів, які попри усі перепони не лише набувають фахових знань, а й успішно знаходять їм застосування. 

❤️

"Вчитися – означає рости. З кожним новим знанням ти будуєш своє завтра", – таким є життєве кредо студентки другого курсу магістратури кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв ІХФ Світлани Музики, яка у цьому семестрі отримала стипендію Президента України.

Школа.Світлана була здібною та старанною школяркою. Натоді її фаворитами були математика й хімія. Математика – зрозуміло: чіткість формул і перетворень заворожували. А хімія? Виявляється, вже в шкільні роки дівчина прагнула розуміти процеси, які відбуваються навколо: як працюють речовини, які взаємодії відбуваються між ними та що стає результатом таких реакцій. Вона хотіла бачити структуру і логіку явищ  – "що за чим переходить, а чому саме так".  Недитяча допитливість і мотивувала вступити на інженерно-хімічний факультет. Вона обрала Київський політехнічний, знаний як ЗВО, що дає якісну технічну освіту, "щоб здобути знання на високому рівні".

Бакалаврат. Ще під час навчання на бакалавраті студентка зацікавилася науковою діяльністю і долучалася до експериментальних досліджень. На жаль, повномасштабне вторгнення на деякий час унеможливило її роботу в лабораторії, проте не відвернуло інтересу до навчання та наукової роботи. За пропозицією майбутнього наукового керівника Сергія Гулієнка Світлана долучилася до теоретичних досліджень, що стосувалися мембранних процесів і які можна було проводити в дистанційному режимі. Напрацювання знайшли відображення в бакалаврському проєкті, який було присвячено модернізації установки опріснення морської води з розробкою апарата зворотного осмосу. На момент отримання диплома бакалавра, до речі, з відзнакою, студентка вже була співавторкою п'яти наукових праць, серед яких і стаття в журналі, що входить до наукометричної бази Web of Science.  

Досвід. Надалі молода дослідниця продовжила навчання в магістратурі, успішно поєднуючи навчальний процес з роботою в патентному бюро. Як каже сама студентка, "хоча сфера інтелектуальної власності і належить до юридичних спеціальностей, без технічної освіти працювати з винаходами і корисними моделями надзвичайно складно". І пояснює: "Більшість людей, на жаль, не розуміють сферу інтелектуальної власності та не знають, в чому вона полягає. Я працюю помічником патентного повіреного, а саме патентним інженером. Моя робота полягає у виявленні об'єкта винаходу, створенні, підготовці та оформленні патентних заявок на різні технічні рішення. Для цього потрібно зрозуміти суть технічної ідеї, провести патентний пошук, проаналізувати існуючі рішення та підготувати заявку, що складається з формули, опису, креслень та реферату. Без спеціальних знань важко точно описати винахід і зрозуміти, як він працює, тому моя технічна освіта є важливим фактором у роботі патентного інженера. Звісно, роботу та навчання поєднувати важко, але я дуже вдячна своєму директору – Петру Антоновичу Боровику, також випускнику КПІ, який розуміє складність навчання і завжди підтримує та допомагає".

Магістратура. Нині студентка працює над магістерською дисертацією, присвяченою модернізації установки виробництва калійних добрив. У своїй роботі вона пропонує систему виділення продукту з розчину доповнити мембранним апаратом. Це дозволить суттєво зменшити витрати енергії на випарюванні та підвищить енергетичну ефективність установки в цілому. На сьогодні її творчий доробок налічує 10 наукових праць, серед яких дві статті, що індексуються наукометричними базами Scopus та Web of Science. 

Загалом, магістрантка має амбітні плани, хоча нині і складно щось прогнозувати. По-перше, вона хоче отримати ще одну, а може й не одну, вищу освіту, "щоб глибше зануритися у сферу інтелектуальної власності". Понад те, прагне розвиватися як професіонал, "адже постійне набуття знань і навичок є запорукою успіху в будь-якій сфері". А ще для неї важливо "бути в курсі новітніх технологій та змін, щоб залишатися конкурентоспроможною й ефективною у своїй роботі".

Про КПІ. Цілком очевидно, що Світлана з вдячністю відгукується про своїх наставників: "Спасибі велике усім викладачам кафедри МАХНВ за знання, поради та допомогу". Але особливі слова подяки – науковому керівникові Сергію Гулієнку: "Сергій Валерійович – це викладач з великої букви. Запам'яталося, наче було сьогодні: на першому курсі бакалаврату він пояснював мені нарисну геометрію, адже в школі у мене креслення не було, і воно мені давалося важко. Я не розуміла, що таке проєкції, куди які точки переносити, а Сергій Валерійович за допомогою аркуша паперу, різних підручних предметів та ліхтарика на телефоні показував, як об'єкт виглядатиме спереду, зверху, зліва та справа, використовуючи тінь, що відбивалася на папері. Протягом усіх років навчання він був людиною, яка завжди готова підтримати, пояснити, допомогти. Навіть коли я давала інтерв'ю для "КПІ медіа" про вступ 2024 на ІХФ, він разом з Оленою Віталіївною Гусаровою прийшли мене підтримати. Чесно, це мене розчулило, я тоді дуже хвилювалася, бо не мала досвіду спілкування на камеру".

На завершення розмови студентка несподівано зізналася: "Так, навчання іноді було дуже складним, і моментами я шкодувала про такий вибір, але колеги та викладачі кафедри не давали зневіритися. У такий тяжкий та нестабільний час, коли важко передбачити, що буде завтра, дуже важливо зберігати любов, повагу, співчуття до тих, хто поряд, – одне слово, залишатися людиною".

Надія Ліберт за інформацією кафедри МАХНВ