Цьогорічна Міжнародна науково-практична онлайн-конференція "Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті", що відбулася наприкінці травня, стала ювілейною – вже двадцять п'ятою. Її було присвячено 70-річчю членства України в ЮНЕСКО та 20-річному ювілею Інституту відновлюваної енергетики НАН України.
🗟
Організаторами виступили Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Представництво Польської академії наук в м. Києві, Міжгалузевий науково-технічний центр вітроенергетики ІВЕ НАН України, Варшавська політехніка, Мала академія наук України, Громадська спілка "Енергетична асоціація "Українська воднева рада", Інститут загальної енергетики НАН України, Інститут технічної теплофізики НАН України і, звісно, КПІ ім. Ігоря Сікорського й кафедра ЮНЕСКО "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика" при НН ІПСА КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Для участі в конференції зареєструвалося 244 дослідники різного віку і статусу, серед яких були 16 школярів МАН, 43 іноземці, представники країн Польщі, Узбекистану, Німеччини, Іспанії, Швеції, Чехії, Латвії. Молоді вчені представляли свої доповіді за всіма напрямами відновлюваної енергетики.
За традицією ювілейну конференцію вітальним словом відкрив ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський. Він зазначив, що стан і проблеми в енергетичній галузі України під час воєнних дій стали наочним свідченням нагальної необхідності її реформування для здобуття повної енергетичної безпеки нашої держави. Важливим напрямом є створення розподіленої електрогенерації на основі відновлюваних джерел, передусім із використанням вітрової та сонячної енергії, що зробить вітчизняну енергосистему більш стійкою до атак ворога. При цьому модернізація енергетичної галузі потребує залучення великої кількості кваліфікованих спеціалістів як для створення наукової бази і супроводу проєктів, так і для безпосереднього виконання робіт зі спорудження та відбудови об'єктів відновлюваної енергетики.
Учасників привітав також голова Правління ГС "Українська воднева рада" Олександр Рєпкін. Він наголосив, що необхідність відновлення та зміцнення вітчизняної енергетичної інфраструктури ніколи не була такою очевидною, як сьогодні. Дестабілізуючий вплив ворожих атак на неї зробив потребу в забезпеченні енергетичної незалежності країни та її стійкості ще гострішою. У цьому контексті відновлювані джерела енергії та інноваційні технології, зокрема такі як водень, стають не просто варіантом, а необхідністю для відновлення енергетичної системи України та її автономії.
Директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України, член-кореспондент НАН України, науковий керівник кафедри ВДЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського професор Степан Кудря висловив вдячність кожному співробітникові, хто у важких реаліях воєнного часу продовжує боротьбу на науковому та волонтерському фронтах. А особливо – тим науковцям, які пішли захищати нашу державу у лавах ЗСУ, чим надали своїм колегам можливість продовжувати творчу працю. Він також подякував за всебічну підтримку в організації конференції керівництву університету, польським колегам і представникам Української водневої ради та запросив усіх учасників конференції до активної співпраці. "Впровадження в життя спільних наукових здобутків сприятиме укріпленню незалежності нашої держави і наближатиме нас до Перемоги", – наголосив він.
З доповіддю про перспективи та можливості водневої енергетики і про отримання, зберігання та транспортування водню виступив Олександр Рєпкін. Його змінив голова правління ГС "Біоенергетична асоціація України" Георгій Гелетуха, який розповів про перспективи виробництва біометану в Україні.
Фахове обговорення за тематикою конференції розпочалося з ґрунтовної доповіді заслуженого енергетика України, кандидата технічних наук Ольги Буславець, присвяченої ролі відновлюваної енергетики в сучасному енергобалансі України. За її словами, зважаючи на спричинені воєнними діями руйнування та нинішній стан традиційних генеруючих потужностей, у порятунку вітчизняної енергетичної галузі надзвичайно вагому роль може відіграти відновлювана генерація, отож назріла нагальна потреба в реформуванні системи підтримки відновлюваної енергетики.
Кілька доповідачів присвятили свої виступи питанням перетворення енергії Сонця в електричну та теплову. Зокрема, науковці з Узбекистану у низці доповідей і повідомлень розповіли про визначення основних параметрів сонячних елементів, обчислення коефіцієнта перетворення енергії сонячного елемента, випробування колекторів PVT у закритих умовах, математичне моделювання сонячних панелей з водяним та повітряним охолодженням, а також навели результати математичного моделювання активної та пасивної системи охолодження сонячних панелей тощо.
Інші доповіді стосувалися як загальних питань енергетики (скажімо, особливостей застосування відновлюваних технологій, енергоефективності, балансування енергопотоків та іншого), так і використання та впровадження гідроенергетики, вітрової енергетики, геотермальних установок, застосування біопалива, виробництва та використання водню. Всі надані матеріали відображено на інтернет-сторінці Інституту відновлюваної енергетики НАН України у розділі "Конференції": ive.org.ua/?page_id=4895&lang=uk