Фільм "20 днів у Маріуполі", створений командою Associated Press, до якої входив і випускник ФЕЛ Євген Малолєтка, отримав найпрестижнішу нагороду Американської кіноакадемії в номінації "Найкращий документальний фільм". Це перший для України "Оскар" та перший фільм, створений на лінії фронту за всю історію кінонагороди.
Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Степаненко. У 2022 р. вони залишалися єдиними міжнародними журналістами в оточеному місті та документували все, що там відбувалося – гуманітарну катастрофу, викликану російською облогою, воєнні злочини, масові поховання цивільних, роботу лікарів, які у розпачі реєстрували смерті дітей – від підлітків до немовлят. Завдяки їхній фото- й кінодокументалістиці світ уперше побачив пронизливі фото Маріуполя, у тому числі наслідки бомбардування пологового будинку №3.
За вражаючі свідчення війни, що триває, в 2023 р. усі троє отримали найпрестижнішу серед журналістів Пулітцерівську премію, а в 2024 році їм присвоїли Національну премію України імені Тараса Шевченка. Загалом стрічка отримала 20 нагород по всьому світу і стала найкасовішим українським документальним фільмом. Торік у вересні фільм показали перед засіданням Генеральної асамблеї ООН.
Утім про потужність заряду правди, який несе ця документальна стрічка, найкраще свідчать не так численні нагороди, як ворожа пропаганда проти нього. Наприклад, на кінофестивалі у Сербії організатори навіть скасували його показ, назвавши стрічку "антиросійським пропагандистським фільмом київського режиму" та "спробою Заходу змінити ставлення сербського народу до братньої Росії".
"Напевно, я буду першим режисером, який скаже це тут: я хотів би, щоб цього фільму не було. Я хотів би, щоб росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста. Я б віддав цю нагороду за те, щоб росія не вбивала десятки тисяч моїх співвітчизників-українців, звільнила всіх українських військових і цивільних, які в полоні. Але я не можу змінити історію. Я лише можу нагадувати, що не можна забувати тих, хто помер у Маріуполі, в інших українських містах, чиє життя забрала ця війна. Кіно формує спогади, спогади формують історію. Слава Україні!", – сказав М.Чернов під час вручення нагороди.
Звісно, мережею ширяться відгуки на цю непересічну подію: "Я вірю, що колись буде Оскар і за художній фільм. Фільм про Мстислава Чернова, Євгена Малолєтку та Василісу Степаненко і про поліцейського Володимира, який вивозив їх з Маріуполя. Про камери і диски, заховані під пасажирським сидінням авто, і 15 російських блокпостів, які вони проминули, з обшуком на кожному. Оскароносний режисер, який зніматиме цей фільм, може використати художній прийом, коли людина сивіє впродовж фільму". Звертають також увагу і на вишуканий зовнішній вигляд української команди на церемонії: "У наших не тільки доречне вбрання. Вони красиві люди. Ми красива нація. Відчувається гідність, відчувається, що фільм, який команда зняла, це не просто кіно – це частина життя, це меседж світу". Та згадують репортерів, яких забрала кривава війна: "Навіть із тих матеріалів, які увійшли до фільму, видно, що вижити їм вдалося дивом. Як і вивезти з облоги відзняті матеріали. Це диво – і велика сміливість. Це також нагода згадати усіх тих журналістів та кінематографістів, які заплатили надвелику ціну за бажання розповісти правду про цю війну, – Макса Левіна, Мантаса Кведаравічюса та багатьох інших".
Цілком очевидно, що престижна нагорода важлива не лише для нашої кіноіндустрії. Вона важлива для кожного із нас. Для нашої віри в перемогу світла над темрявою, перемогу добра над злом. Фільм важливий для нашої Перемоги на полях боїв. Перемоги відчайдушних.
Довідково:
Назву «Оскар» пов’язують з легендою про виконавчу директорку Академії Маргарет Геррік – вона зауважила, що статуетка схожа на її дядька Оскара. Сама фігурка виготовлена з бронзи й покрита 24-каратним золотом, майже 34 сантиметри заввишки й важить 3,5–3,85 кг.
Про Євгена Малолєтку – випускника КПІ ім. Ігоря Сікорського та його роботу під час повномасштабного вторгнення наша газета розповідала в "КП" № 25-26 за 2023 р., про випускника КПІ Макса Левіна – в "КП" № 27-28 за 2023 р.