Близько сотні тварин – колишніх домашніх улюбленців, які втратили своїх господарів і пережили воєнне страхіття, мешкають у притулку на території КПІ ім. Ігоря Сікорського. Песики і коти чекають тут на своїх власників або сподіваються знайти новий дім.
Повномасштабна війна росії проти України принесла страждання не лише людям, але й тваринам. Внаслідок ворожої агресії багато українців покинули власні оселі. Більшість людей до вторгнення рашистів виявилися не готовими. Тож через термінову евакуацію багато з них, на жаль, просто залишили своїх домашніх улюбленців одних у квартирах і будинках.
КПІ ім. Ігоря Сікорського кілька місяців тому залучився до порятунку таких тварин з Київщини, насамперед з Бучі та Ірпеня – міст, які найбільше постраждали від війни. Організаторка притулку для собак і котів Софія Данилова звернулася до керівництва університету з проханням виділити приміщення, у яких можна було б створити більш-менш придатні для їхнього утримання умови. Ініціативу щодо порятунку тварин з населених пунктів Київщини, які пережили окупацію, підтримали департамент майнових і соціальних питань КПІ та студенти-волонтери.
Уже за тиждень після звернення приміщення було виділене, туди було проведено воду, а студенти власноруч змайстрували клітки, до яких зразу було заселено перших мешканців. Одночасно було закуплено корми і відповідні медикаменти. Політехніки чергують тут удень і вночі – годують, прибирають, вигулюють тварин. Співробітники притулку, який має назву "Хатуль мадан" (у перекладі з івриту "Кіт учений"), також працюють безкоштовно. Назву притулку його засновники запозичили з колись популярної в соцмережах байки.
"Доводиться шукати індивідуальний підхід до кожного "хвостика", – розповідають студенти, – адже характери у всіх різні, вони пережили стрес, отримали травми, голодували". У притулку постійно працюють адміністратор, медсестра, людина, яка вигулює та лікує собак. А прибирання у котів, годівля – це вже зона відповідальності волонтерів. Правил гігієни тут дотримуються дуже суворо. До вольєрів прикріплено картки, де зазначено ім'я, місце походження, особливості поведінки тварин (наприклад, "боїться гучних звуків"). Була навіть кішка, біля якої висів осколок снаряда, який з неї дістали. Її вилікували, знайшли нових господарів. Навіть у такий непростий час люди навідують притулок, щоб узяти котика чи собаку.
"Ми не беремо грошей за утримання тварин у притулку. Навіть за тварин, які мають власників. У нашій країні триває війна. Багато людей змушені були тікати. У багатьох зруйновані будинки і їм нема куди повернутися. І немає куди забрати тварин. Ми годуємо, лікуємо та утримуємо тварин власним коштом та завдяки допомозі волонтерів і людей з доброю душею, – розповіла Софія Данилова, одна із засновників притулку. – Іноді господарі хворих тварин можуть допомогти своїм вихованцям коштами на корм та лікарів. Частіше – ні. Але це не означає, що вони залишаться без лікування. Ми робимо все, що в наших силах, щоб собаки чи коти дочекалися своїх господарів у ситості та теплі".
Варто зауважити, у притулку не зразу шукають нову родину для підопічних. Спочатку, як належить за законом, протягом двох місяців відшукують старих власників. Тільки після цього починають прилаштовувати. На сторінці можна знайти багато фото чотирилапих і зворушливі підписи до них. Інформація про притулок поширюється соцмережами. Ганна, випускниця КПІ, ділиться: "Їздила в притулок "Хатуль мадан", прибирала, пестила котиків і собак. Дуже їх шкода і хочеться всіх забрати додому. Сподіваюся, у тих, що загубилися, знайдуться господарі, але там вистачає тваринок, від яких відмовилися (ну як це взагалі!), і тих, чиї господарі загинули".
Софія Данилова, яка організувала притулок, дала йому і назву – "Хатуль мадан". Чому саме так? "Це перше, що спало на думку, – відповідає вона. – Це історія про те, наскільки казки незнищенні в нашому житті, і як наші люди глибоко освічені – навіть коти. Я дуже люблю цю історію. Ця назва дуже підходить з багатьох міркувань, зокрема й як реверанс у бік університету, який дав нам приміщення". Історія про "хатуль мадан" – "кота-вченого", "кота-науковця" – давно гуляє соцмережами. Її автор – Вікторія Райхер (оригінал оповідання (російською мовою) можна знайти за адресою.
Кажуть, нація визначається ставленням до тих, хто не може піклуватися про себе сам. У нашому випадку для чотирилапих у притулку наче все складається добре. Але останнім часом волонтерів стає менше. А тваринки всі хочуть уваги. І дуже сумно дивитися, як вони з надією тягнуть лапки до відвідувачів, але рук на всіх не вистачає. "Пухнасті діти", як їх тут називають, попри пережиті трагедії, втрату дому й родини, не втратили вміння і бажання дарувати любов. Для нас із вами.
Волонтерство в притулку тварин «Хатуль Мадан» поруч з КПІ
Приїхавши до притулку "Хатуль мадан", який відкрито за адресою: м. Київ, вул. Польова, 32, можна знайти собі друга або допомогти його мешканцям кормом, ліками, грошима. Також можна стати волонтером і просто попрацювати у притулку. Великі та маленькі, старі та молоді котики, песики, гризуни та птахи – тут живуть різні тварини. Їх багато, і всі вони потребують уваги та піклування.
Отож, якщо у вас є бажання допомогти притулку, про його нагальні потреби та про номер відділення Нової пошти для посилок можна дізнатися за телефоном: 099 752 0627.
У притулку перебуває багато котиків і песиків, які потребують любові, догляду й піклування. Притулку потрібні волонтери, які вигулюватимуть тварин, прибиратимуть за ними й даруватимуть їм своє тепло. Є багато справ, які потрібно робити задля підтримки належних умов життя підопічних.
Будемо щиро вдячні за допомогу!
📌 Де: вул. Польова, 32
⏰ Коли: вигул собак 9:00–12:00, 18:00–21:00. Загальна робота у притулку з 12:00 до 18:00🖼 Instagram-сторінка: https://www.instagram.com/hatulmadanshelter
🎥 Більше про притулок — у відео: