енциклопедичний навчальний довідник "Радіотехніка"

Напрацювання українських учених неодноразово випереджали у часі досягнення науковців з дальнього та близького зарубіжжя. На жаль, вітчизняні пріоритети не завжди відомі світовій науковій спільноті. Приводом до написання статті стало висловлювання престарілого російськомовного журналіста про неможливість використання наукової термінології (зокрема, з квантової фізики) українською. "Київський політехнік" уже звертався до теми наукових запозичень у статті  "А якою мовою говориш ти?" ("КП" № 33-34, 2021 р.). А зараз хочемо додати інформацію про довідник-енциклопедію з радіотехніки, створену київськими політехніками понад двадцять років тому, яка зразу стала бестселером, але нині більш відома за російськомовним перекладом.

Один з укладачів видання – Євген Мачуський, професор, д.т.н., заслужений діяч науки і техніки України, засновник кафедри фізико-технічних засобів захисту інформації і факультету інформаційної безпеки НН ФТІ, науковий керівник ОКБ "Шторм", член вченої ради видавництва "Велика українська енциклопедія". Євген Андрійович автор близько 200 наукових статей і патентів, 5 монографій, має ліцензію УНТЦ (США) на інтелектуальну власність – "Міжнародний семінар з інформаційної безпеки". А ще, в 1970-1973 роках він був штатним кореспондентом нашої газети. Серед іншого, в мережі користується популярністю його лекція "Демістифікація квантової фізики", якій аплодували на міжнародних наукових конференціях "квантовиків" (https://www.youtube.com/watch?v=u-E6CilaVmY та https://www.facebook.com/notes/1265751340443319/ ). Ця лекція є вичерпною відповіддю на закиди доморощених експертів.

Учений згадує: "У 1999 році вийшов друком енциклопедичний навчальний довідник "Радіотехніка". Він містив близько 2500 статей з тлумаченням майже 4000 найуживаніших у радіотехніці термінів, причому наведено як оглядові статті з основних напрямів її розвитку, так і статті з окремих питань, а також статті – поняттєві визначення. Його підготували 22 викладачі радіотехнічного факультету КПІ, редакторами були Юрій Львович Мазор, мій професор, який потім був у мене професором на кафедрі, декан факультету Володимир Іванович Правда і я (Євген Мачуський)".

У 1999 році енциклопедія вийшла у видавництві "Вища школа" накладом 2000 примірників і стала бібліографічною рідкістю буквально за два роки. (Завдяки інтернету з матеріалами можна ознайомитися за посиланням).

"А у 2002 році видавництво "Додека-ХХІ" (Москва) зробило нам пропозицію перевидати її в росії російською мовою, – розповідає далі професор. – Ми самі зробили переклад, вони нам за це заплатили гонорар, невеликий, десь по 700 доларів, і у 2002 році видали у себе. Після того вони двічі перевидавали цю енциклопедію, у 2009 році і у 2016-му. Видавали її великими накладами".

Так, шановні читачі, це вже були піратські видання. Як з гіркою посмішкою говорить Євген Андрійович, у 2016-му йому з Харкова привезли таку енциклопедію російською, придбану за 2000 грн. "Вони завжди крали і продовжують красти на всіх рівнях", – додає науковець.

Слова, винесені в заголовок, є епіграфом до довідника, виданого 1999-го. Не втратили вони  свого глибокого сенсу і тепер. Тож знаймо своїх пророків і бережімо своє.

Надія Ліберт