У звіті про стан Київського політехнічного інституту за 1903 р. (Отчет о состоянии Киевского Политехнического Института Императора Александра II за 1903 г. – Киев: Типография С. В. Кульженко, 1904) зазначено, що професор В.Л.Кирпичов, разом з іншими професорами Інституту, пожертвував бібліотеці 35 книг. Також збереглася металева табличка з написом: "Книги профессора В.Л.Кирпичева, пожертвованные им библиотеке в 1902 году от № 9551 до № 9850". Тобто – 300 видань. Але, на жаль, знайдено лише декілька видань, які, поза сумнівом, належали В.Л.Кирпичову.
У колекції стародруків фонду рідкісних і цінних видань НТБ зберігається написаний французькою "Курс побудови машин" Х.М.Ланца та А.Бетанкура, 2-ге видання (Lanz J. M. de, Bétancourt А. Essai sur la composition des machines. – Paris: Bachelier, Libraire,1819). На шмуцтитулі книги (додатковому титульному аркуші, вміщеному перед основним титулом) є автограф: "В. Кирпичев 1884 г.", штамп чорного кольору квадратної форми з нерозбірливим зображенням і кругла печатка з написом "Библиотека Киевского политехнического института императора Александра II". Ця книга була першим у світі курсом нової технічної науки – теорії механізмів і машин (ТММ). Друге видання містило 184 сторінки, 13 додатків-креслень різних механізмів і класифікаційну таблицю елементарних машин. Автори книги – Хосе-Марія де Ланц (1764-1839), іспанський вчений-математик, механік, та Августин де Бетанкур (1758-1824), іспанський і російський інженер, засновник Інституту Корпусу інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі.
Крім того, у НТБ зберігаються видання, подаровані В.Л.Кирпичову авторами, з відповідними дарчими написами.
Серед них – брошура "Обзор развития красильного искусства и промышленное значение искусственных пигментов: Речь, читанная проф. Н.П.Ильиным на акте 50-ти летнего юбилея С.-Петербургского практического технологического института 29 нояб. 1878 г." (Санкт-Петербург: Тип. Имп. Академии наук, 1879. – 56 с.). Автор Ільїн Микола Павлович (1832-1892) – російський вчений-хімік, професор кафедри хімічної технології та директор Петербурзького технологічного інституту, член комісії з організації Технологічного інституту у Харкові. Дарчий напис: "Виктору Львовичу Кирпичеву Н.Ильин".
Є також видання "Горнопромышленная карта Донецкого бассейна" / сост. А. Ф. Мевиус. (Харьков: Тип. Зильберберг,1894. – 1 карта) з написом: "Многоуважаемому Виктору Львовичу Г-ну Кирпичеву от А. Мевиуса)". Аполлон Федорович Мевіус (1820-1898) – гірничий інженер, один із засновників металургійної промисловості України, засновник і професор першої в Україні кафедри металургії у Харківському технологічному інституті. Він написав понад 100 наукових робіт, серед яких "Будущность горнозаводского промысла на Юге России" (1867 р.) та "Учебный курс чугуна, железа и стали" (1894 р.).
Ще одне видання з дарчим написом – Гинзберг А. С. "О продуктах перехода пинена в ряде моноциклических соединений и о реакции Собреро" (Санкт-Петербург: Тип. В. Демакова,1897. – 81 с.). Дарчий напис: "Его Превосходительству Глубокоуважаемому Виктору Львовичу Кирпичеву от автора".
Гінзберг Олександр Семенович (1870-1937) – російський хімік, професор Санкт-Петербурзького жіночого медичного інституту; приват-доцент Військово-медичної академії; перший директор Петроградського хіміко-фармацевтичного інституту; викладав у Ленінградському університеті на медичному факультеті і очолював кафедру фармакогнозії. Представлена робота є дисертаційною на звання магістра фармації.
Працівники відділу рідкісних і цінних документів у 2010 році розпочали пошук старих видань в основному фонді НТБ. Ця робота продовжується. Можна сподіватися, що ми знайдемо ще не одну книгу, що належала В.Л. Кирпичову.