У відділі рідкісних і цінних документів НТБ імені Г.І.Денисенка щороку готується книжкова виставка, присвячена одній науковій дисципліні. Тема цьогорічної – математика.
Із 1898 р. вищу математику та інші математичні дисципліни (алгебру, аналітичну геометрію, диференціальне та інтегральне числення) на механічному та інженерному відділеннях інституту викладав професор Василь Петрович Єрмаков (перший завідувач кафедри математики), на хімічному відділенні – професор Борис Якович Букрєєв. Обидва працювали також в Університеті святого Володимира. Керівництво практичними заняттями було доручено І.І.Белянкіну, І.І.Панфілову, Г.В.Пфейферу і М.О.Столярову. Протягом перших двох десятиліть викладачі активно друкували свої навчальні і практичні посібники, за якими навчались студенти. Численні дарчі і власницькі написи в книгах свідчать про традицію дарування підручників інститутській бібліотеці.
Математика, одна з головних інженерних дисциплін, ґрунтовно представлена у фонді Науково-технічної бібліотеки.
Насамперед це підручники і навчальні посібники. Досить багато є у нас видань першої половини ХІХ ст. Наприклад – "Алгебра, соч. Бурдона, принятая в руководство для преподавания в Институте Корпуса путей сообщения" 1833 р. П'єр Луї Бурдон (1779–1854) – математик-педагог, автор популярних курсів з елементарної математики. Його підручник "Елементарна алгебра" витримав більше двадцяти перевидань, а "Елементарна арифметика" – до сорока.
Або "Основания дифференциального и интегрального исчисления Бушарля, составляющие третью часть Курса Чистой Математики, изданного для руководства в Артиллерийском Училище" 1829 р. Жан-Луї Бушарла (1775–1848) – доктор наук, випускник і професор математики Політехнічної школи в Парижі, автор численних посібників, що виходили в 1810-х рр. і потім неодноразово перевидавались, у тому числі в Росії.
Ще декілька перекладів російською: "Курс математики" 1823 р. та "Основания алгебры" 1838 р. Сильвестра де Лакруа (1765–1843), роботи якого в Росії стали еталоном для написання навчальних посібників для вищих навчальних закладів, а підручниками користувались у багатьох університетах країни; "Курс чистой математики Франкера, содержащий Арифметику, Начальную Алгебру, Основания Геометрии, Прямолинейную Тригонометрию и Аналитическую Геометрию" 1819 р. Луї-Бенжамен Франкер (1773–1849) – математик і педагог, автор декількох підручників з математичних дисциплін, член-кореспондент Петербурзької академії наук. В Російській імперії підручники Франкера були дуже популярними і, разом з посібниками С.де Лакруа, стали головним джерелом для складання російських підручників. Цей примірник подарований бібліотеці викладачем нарисної геометрії КПІ Ісидором Григоровичем Рекашевим у складі його приватної бібліотеки.
Навчальні посібники вітчизняних математиків також представлені на виставці:
- "Основания дифференциального исчисления, с приложением оного к аналитике" 1811 р. Семена Гур'єва (1766–1813) – математика і механіка, професора математики Петербурзького училища корабельної архітектури та Інституту Корпусу інженерів шляхів сполучення. Його підручники і переклади іноземних авторів традиційно входили до навчальних програм з математики багатьох університетів та технічних шкіл різного ступеня протягом усього ХІХ століття. Вчений відомий також своїми розробками з методології та методики вивчення математичних дисциплін;
- "Теория сравнений" 1849 р. Пафнутія Чебишова (1821–1894) – видатного вченого-математика, одного із засновників вітчизняної математичної школи. Цікавим є історичний епізод, який зустрічається в літературі, присвяченій П.Чебишову: у другій половині ХІХ ст., коли наукова спільнота обговорювала нагальні питання інженерної освіти, саме Чебишов запропонував зосередити всю підготовку інженерних кадрів у технічних школах, а не в класичних університетах. Авторитет Чебишова сприяв подальшій появі і розвитку значної кількості технологічних і політехнічних вищих навчальних закладів.
Усі названі видання – прижиттєві і написані для учнів тієї чи іншої спеціальної технічної школи. Привертають увагу емоційні і, навіть, поетичні передмови практично в кожному підручнику: "При сочинении сего курса имел я целью всякому внимательному и рассудительному читателю, не имеющему никаких математических сведений, доставить способ пользоваться высшими исследованиями академическими". "…Мало, если учащийся будет только убеждаться истинами, ему предлагаемыми: надобно, чтобы он углубляясь в таинства изобретателей и удивляясь их открытиям, постигал и сам их гений" (Л.-Б. Франкер).
Серед видань другої половини ХІХ ст. не можна не згадати роботи Миколи Івановича Лобачевського (1792–1856). Талановитий математик, викладач і організатор вищої освіти (багаторічний професор і ректор Казанського університету) був одним із засновників неевклідової геометрії. Колеги називали його "Коперником геометрії". Одне з видань, представлене на виставці: "Новые начала геометрии с полной теорией параллельных: с приложением биографического очерка автора и примечаниями" 1912 р. з автографом Іполита Владиславовича Моргилевського (українського історика, архітектора, мистецтвознавця; випускника Київської політехніки. Він викладав в архітектурному, художньому, інженерно-будівельному інститутах, багато років досліджував архітектуру Софійського і Михайлівського соборів у Києві).
У колекції літографованих підручників зберігається "Аналитическая геометрия" професора Вороного. Георгій Феодосійович Вороний (1868–1908) – унікальний за своїми науковими передбаченнями український вчений кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проживши всього лише сорок років, Вороний зробив дуже багато для розвитку світової математичної науки. За життя вченого було надруковано шість монографій та шість невеликих за обсягом праць, але кожна з монографій відкривала нову галузь досліджень, а кожна невеличка робота – новий несподіваний погляд на ту чи іншу математичну проблему і давала поштовх для нових наукових пошуків. Окрім "Аналітичної геометрії", у нас зберігається робота "О целых алгебраических числах, зависящих от корня уравнения 3-й степени" (1894 р.) та тритомне зібрання робіт ученого.
Також на виставці представлені праці видатного українського математика Дмитра Олександровича Граве (1863–1939). Учень П. Чебишова, професор Харківського та Київського університетів, Д.О.Граве став фундатором першої великої математичної школи в Україні. Серед його учнів були викладачі КПІ Борис Делоне та Михайло Кравчук.
Публікації викладачів нашого університету представлені:
- курсами лекцій професора Бориса Яковича Букрєєва, 1859–1962 – засновника Київської школи геометрії та Київського математичного товариства, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук, заслуженого діяча науки. Букрєєв є автором окремих монографій, понад 100 наукових статей та історико-біографічних нарисів про життя і діяльність В.П. Єрмакова, М.Г. Ващенка-Захарченка та ін. Також учений став найстарішим професором серед київських математиків: його викладацька діяльність тривала понад 75 років;
- Івана Івановича Бєлянкіна, 1876–1913 – викладача Київського політехнічного інституту і одночасно Київського університету св. Володимира; з 1908 р. – професора Харківського технологічного інституту;
- Олександра Степановича Смогоржевського, 1896–1969 – видатного українського математика, д.ф.-м.н., професора, заслуженого діяча науки УРСР, зав. кафедри математики і математичної фізики КПІ, автора численних наукових робіт і навчальних посібників.
Цікавинкою виставки є декілька видань серії "Новые идеи в математике". Десять випусків цієї популярної серед поціновувачів математики серії друкувалися протягом 1913–1915 рр. в Петербурзі і мали на меті представити основні досягнення математичної науки першої чверті ХХ ст. та поєднати сучасні ідеї з головними математичними доктринами. Серед авторів було багато видатних математиків, статті яких перекладалися російською мовою.
Отже, запрошуємо викладачів і студентів ознайомитися з виставкою "До історії математичних наук" у залі рідкісних і цінних документів НТБ (3-й поверх). Охочі також можуть відвідати спеціальну екскурсію з історії математики, підготовлену фахівцями нашої бібліотеки.