Історія університету

Однією з яскравих сторінок Великої Вітчизняної війни була стратегічна наступальна операція (серпень-грудень 1943 р.), яка отримала в історії назву "Битва за Дніпро".

Дослідники діяльності вищих навчальних закладів зазвичай акцентують увагу на нових школах і персоналіях, культурних заходах тощо. Навчальний процес неможливий без друкованих видань.

Стародавній Київ багато чим вражає своїх гостей. І однією з його "візитівок" є кручі й численні яри на правому березі сивого Дніпра. У місті багато ярів: Протасів і Реп'яхів, Вознесенський і Кмитів, Хрещатий і Кучмин, Мокрий і Кожем'яцький… Але найбільш відомим з них є Бабин Яр.

За часів СРСР було, а нині знову відроджується цілеспрямоване формування (чи деформування) окремими ідеологами суспільної пам’яті про війну з нав’язуванням стереотипів, потрібних для реалізації тієї чи іншої ідеологічної мети. Яскравим прикладом цього є намагання переглянути внесок народів СРСР, у тому числі України, у Перемогу.

На початку липня 1962-го на перони київського вокзалу вихлюпнулося невгамовне студентське море: з прапорами, квітами, білозубими посмішками та щасливим блиском в очах.

До XV ст. Новий рік на Русі зустрічали 1 березня, за юліанським календарем, а пізніше – 1 вересня (підбиттям підсумків урожаю). І тільки в 1700 р. Петро I за прикладом європейців видав указ про святкування Нового року 1 січня.

Наприкінці травня виповнюється десять років з дня створення  Спільного українсько-німецького факультету машинобудування Механіко-машинобудівного інституту. Про те, що передувало появі в структурі НТУУ "КПІ" такого спільного навчального підрозділу, як вирішувалися питання організації у ньому навчання, про перших студентів факультету згадує його перший декан В.М.Яворовський.         

Нещодавно відзначив 80-річчя теплоенергетичний факультет (ТЕФ) – один з найбільших і найстаріших факультетів нашого університету.

Упродовж багатьох десятиліть однією з візитівок Києва, яку разом з пам'ятником Богдану Хмельницькому, Андріївською церквою і комплексом Києво-Печерської лаври обов'язково показували усім гостям міста, були побиті гарматними і гвинтівочними пострілами стіни старого корпусу заводу "Арсенал". Це – наочні сліди розгрому повстання київських робітників проти Центральної Ради в січні 1918 року. Навпроти них красується тридюймова гармата, встановлена на постаменті колишнього пам'ятника полковнику Івану Іскрі та генеральному судді Василю  Кочубею – тепер це пам'ятник героям-арсенальцям.