В.Л. Кирпичев. Значение фантазии для инженеров
100 років тому в журналі “Известия “Киевского политехнического института Императора Александра ІІ” (1903 р., книга III, стор. 7–25) було опубліковано текст промови першого ректора КПІ В.Л. Кирпичова на незвичну для технічного навчального закладу тему: “Значение фантазии для инженеров”. Думки, висловлені в ній, і сьогодні сприймаються з інтересом – щось подібне нечасто пишуть чи говорять останнім часом. Пропонуємо увазі читачів скорочений текст цієї промови. Думаємо, знайомство з нею буде для політехніків приємним, цікавим і корисним.
Чи може інженер недостатньо знати фізику?
Навряд чи хто-небудь ризикне заперечувати, що сучасний стан фізичних досліджень у будь-якій країні визначає рівень її технологій – нові ідеї та підходи не можуть народитися в надрах звичних методів і прийомів, тому саме фундаментальна підготовка є запорукою і рівня інженерної роботи, і рівня технологічних “ноу-хау”.
Чи потрiбна хiмiя iнженеру-енергетику?
Навколишній світ – це світ хімічних речовин і їх постійних перетворень. Більшість процесів на землі є хімічними або супроводжуються хімічними процесами. Можна сказати, що наша Земля – це гігантський хімічний реактор, який не зупиняється ні на мить. Така реальність. І людська цивілізація, яка виникла, існує і буде існувати всередині цього “реактора”, має якомога більш гармонійно вписатися в ці процеси перетворення речовин.